Постанова

від 20.10.2020 по справі 540/259/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/259/20

Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Дата і місце ухвалення: 07.07.2020р., м. Херсон Дата виготовлення повного тексту: 17.07.2020р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства В.І.П.Строй до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2020 року приватне підприємство В.І.П.Строй звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 листопада 2019 року №0000680522 та №0000670522.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки про те, що господарські операції ПП В.І.П.Строй з контрагентами постачальниками товарів ТОВ Софоілтрейд та ТОВ Пелагро не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій є необґрунтованими, оскільки позивачем під час проведення перевірки надано податковому органу достатньо документів в підтвердження товарності господарських операцій з вказаними суб`єктами господарювання. В акті перевірки Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі фактично визнає, що придбаний товар (соняшникова олія нерафінована) був використаний у господарській діяльності підприємства, зокрема, в подальшому був переданий для переробки у рафіновану олію. Також, позивач зазначав про необґрунтованість посилань податкового органу на податкову інформацію, зібрану відносно його контрагентів, оскільки формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитися у залежність від дотримання податкової дисципліни третіми особами; в даному випадку висновки перевіряючих порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності. Позивач просив суд врахувати відсутність жодного судового рішення про визнання недійсним договору поставки від 01.11.2018р. №286/25-н, укладеного між ПП В.І.П.Строй та ТОВ Софоілтрейд , а також договору поставки від 17.12.2018р. №295/10-н, укладеного між ПП В.І.П.Строй та ТОВ Пелагро . А відтак, твердження податкового органу, що дані договори не мають юридичної сили ґрунтуються виключно на припущеннях.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.11.2019р. №0000680522 та №0000670522.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ПП В.І.П.Строй судовий збір у сумі 4204 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 07.07.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ПП В.І.П.Строй .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що в листопаді 2018 року ПП В.І.П.Строй документувало придбання у ТОВ Софоілтрейд олії соняшникової. Проте, до перевірки не надано будь-які документи про відповідність якості олії соняшникової, що не надає змоги встановити інформації щодо виробника, партії та технічні характеристики придбаного товару, орган сертифікації. Також, під час перевірки контролюючим органом здійснено запит від 11.09.2019р. до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про проведення зустрічної звірки ТОВ Софоілтрейд . Листом від 27.09.2019р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило Головне управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, що ТОВ Софоілтрейд було відмовлено у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Також, апелянт посилається на те, що за даними ЄРПН ТОВ Софоілтрейд в 2018 році документувало придбання олії соняшникової у контрагента ТОВ Номіголд , яке, в свою чергу, не декларувало придбання такого товару. При цьому, у ТОВ Номіголд відсутній такий вид діяльності як виробництво олії та тваринних жирів .

Апелянт не погоджується і з висновками суду першої інстанції про правомірність формування ПП В.І.П.Строй податкового кредиту за наслідками господарських операцій з придбання олії нерафінованої у контрагента ТОВ Пелагро за договором поставки від 17.12.2018р. №295/10-н. Зазначає, що реалізований позивачу товар був придбаний ТОВ Пелагро у постачальника ТОВ ТД Неко , яке, в свою чергу, формувало податковий кредит з придбання бітуму, скипидару живничого натурального, спирту, насіння соняшника. Також, ТОВ Пелагро не мало власних або орендованих складських приміщень для розвантаження або зберігання олії соняшникової.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що ПП В.І.П.Строй фактично здійснено лише документальне оформлення господарської операції з купівлі товарів, первинні документи складено всупереч ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є оскарження ПП В.І.П.Строй правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.11.2019р.:

- №0000680522, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 252 528 грн. за березень 2019 року;

- №0000670522, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 677 533 грн. за І квартал 2019 року.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №9/21-22-05-01/36129712 від 30.09.2019р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП В.І.П.Строй , код ЄДРПОУ 36129712, з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

- ст. 134 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 2, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996-ХІV, п.3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. №336/22868, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р. №85/4306, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. №860/4153, п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, в результаті чого завищено об`єкт оподаткування (від`ємне значення) на суму 4677533 грн. (у т.ч. за 2018 на суму 1634005 грн., за 1 квартал 2019 на суму 3043528 грн.);

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21) за березень 2019 року в сумі 252528,00 грн.

Зокрема, висновки акту перевірки №9/21-22-05-01/36129712 від 30.09.2019р. базуються на висновках податкового органу про не підтвердженість реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Софоілтрейд та ТОВ Пелагро . Зазначено, що ПП В.І.П.Строй протягом листопада 2018 року документувало придбання олії соняшникової від ТОВ Софоілтрейд на виконання умов договору поставки від 01.11.2018р. №286/25-н. До перевірки не надано документів про якість олії соняшникової. Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних місцем навантаження товару є Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Звонецький Хутір. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у ТОВ Софоілтрейд відсутнє власне нерухоме майно та земельні ділянки. Згідно інформації, яка міститься в ЄРПН, ТОВ Софоілтрейд за листопад 2018 року - лютий 2019 року не документувало операції зі сторонніми підприємствами по отриманню послуг з оренди будь-яких приміщень у контрагентів-постачальників. ТОВ Софоілтрейд не мало площі орендованих або власних складських приміщень для розвантаження та зберігання олії соняшникової для ПП В.І.П.Строй . Під час перевірки контролюючим органом здійснено запит від 11.09.2019р. до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про проведення зустрічної звірки ТОВ Софоілтрейд . Листом від 27.09.2019р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що ТОВ Софоілтрейд було відмовлено у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. Тобто, за висновками перевіряючих, неможливо підтвердити переміщення задокументованого в товарно-транспортній накладній товару від постачальника до покупця.

Також, в акті перевірки №9/21-22-05-01/36129712 від 30.09.2019р. зазначено, що ПП В.І.П.Строй протягом грудня 2018 року - лютого 2019 року документувало придбання олії соняшникової від ТОВ Пелагро на суму 3841598 грн. (в т.ч. ПДВ 768320 грн.) на виконання умов договору поставки від 17.12.2018р. №295/10-н.Сертифікати якості на придбану олію до перевірки не надано. Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних місцем навантаження товару є Харківська обл., смт. Печеніги, Комплекс будівель та споруд, 18. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у ТОВ Пелагро відсутнє власне нерухоме майно та земельні ділянки. Згідно інформації, яка міститься в ЄРПН, ТОВ Пелагро за грудень 2018 року - лютий 2019 року не документувало операції зі сторонніми підприємствами по отриманню послуг з оренди будь-яких приміщень у контрагентів-постачальників. Перевіркою встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів.

За висновками перевіряючих, ПП В.І.П.Строй фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товарів від контрагентів-постачальників ТОВ Софоілтрейд та ТОВ Пелагро . Фактично мало місце використання у господарській діяльності товару, джерело походження якого не встановлено. Наявність факту передачі для переробки олії соняшникової нерафінованої є свідченням набуття останньої у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПП В.І.П.Строй про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 листопада 2019 року №0000680522 та №0000670522, дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень позивачем, зафіксованих у висновках акту перевірки №9/21-22-05-01/36129712 від 30.09.2019р.

Дослідивши надані позивачем первинні документи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність взаємовідносин між ПП В.І.П.Строй та ТОВ Софоілтрейд і ТОВ Пелагро . Наданні позивачем первинні документи, на підставі яких ПП В.І.П.Строй було задокументовано придбання олії соняшникової і сформовано показники бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з вказаними контрагентами-постачальниками, оформлено відповідно до законодавства про бухгалтерський облік та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов`язковість яких встановлена ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статі 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст.ст. 134, 198 , 200 , 201 Податкового кодексу України , право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат - до складу валових, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у період, що підлягав позаплановій перевірці, ПП В.І.П.Строй фактично здійснювало діяльність по КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів .

У перевірений період ПП В.І.П.Строй декларувало у власному податковому обліку здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ Софоілтрейд і ТОВ Пелагро , суми податку на додану вартість за господарськими операціями з якими підприємство відносило до складу податкового кредиту.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2018р. між ПП В.І.П.Строй , як Покупцем, та ТОВ Софоілтрейд , як Постачальником, укладено договір поставки, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у відповідні строки у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого сорту на умовах, визначених даним договором.

На виконання умов вказаного договору протягом листопада 2018 року ТОВ Софоілтрейд поставило ПП В.І.П.Строй товар на загальну суму 2242517,15 грн. (в т.ч. ПДВ 448503,3 грн.).

В бухгалтерському обліку (після коригування) операції відображено наступним чином: ДТ 20 КТ 631 на суму 1003125 грн. - придбання ТМЦ; ДТ 641 КТ 631 на суму 167187 грн. - включено до складу податкового кредиту.

В підтвердження отримання товару за вказаних договором позивачем надано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, а суми ПДВ включені до складу податкового кредиту.

Також, позивачем надано до перевірки та до суду:

- видаткові накладні: №№36, 37 від 15.11.2018р., №35 від 14.11.2018р., №34 від 13.11.2018р., №33 від 12.11.2018р., №36 від 19.11.2018р., №37 від 20.11.2018р., №34 від 16.11.2018р., №35 від 19.11.2018р., №33 від 16.11.2018р., №32 від 14.11.2018р.;

- товарно-транспортні накладні: №29 від 14.11.2018р., №30 від 16.11.2018р., №33 від 19.11.2018р., №34 від 20.11.2019р., №27/02 від 27.02.2019р., №25/02 від 25.02.2019р., №22/02 від 22.02.2019р., №20/02 від 20.02.2019р., №32 від 19.11.2018р., №31 від 16.11.2018р., в яких автомобільними перевізниками зазначені: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .

Договірні відносини між ТОВ Софоілтрейд та вказаними перевізниками олії соняшникової підтверджуються договорами перевезення, копії яких також наявні в матеріалах справи. Фактичне надання послуг по перевезенню соняшникової олії підтверджується відповідними актами, складеними ТОВ Софоілтрейд та зазначеними перевізниками: від 20.11.2018р. №10, від 19.11.2018р. №30, від 19.11.2018р. №9, від 16.11.2018р. № 8, від 16.11.2018р. №5, від 14.11.2018р.у №7, від 20.11.2019р. №11, від 20.02.2019р. №12, від 25.02.2019р. №13, від 27.02.2019р. №14.

Крім того, 17.12.2018р. між В.І.П.Строй , як Покупцем, та ТОВ Пелагро , як Постачальником, укладено договір поставки №295/10-н, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у відповідні строки у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого сорту на умовах, визначених договором.

На виконання умов вказаного договору протягом грудня 2018 - лютого 2019 року ТОВ Пелагро поставило ПП В.І.П.Строй товар на загальну суму 841598 грн. (в т.ч. ПДВ 768320 грн.).

В бухгалтерському обліку (після коригування) операції відображено наступним чином: ДТ 20 КТ 631 на суму 3841602 грн. - придбання ТМЦ; ДТ 641 КТ 631 на суму 768320,6 грн. - відображено суму ПДВ.

В підтвердження отримання товару за вказаним договором позивачем надано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, а суми ПДВ включені до складу податкового кредиту.

Також, позивачем надано до перевірки видаткові накладні.

Переміщення придбаної олії від ТОВ Пелагро до ПП В.І.П.Строй із зазначенням пункту навантаження: Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, комплекс будівель та споруд, 18 та пункту розвантаження підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Софоілтрейд і ТОВ Пелагро .

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

Колегія суддів вважає, що надані ПП В.І.П.Строй первинні документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники та підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Варто зазначити, що в акті перевірки №9/21-22-05-01/36129712 від 30.09.2019р. відсутні зауваження щодо достатності та правильності оформлення наявних у ПП В.І.П.Строй первинних бухгалтерських документів, оформлених за наслідками здійснення господарських операцій з його контрагентами - постачальниками товарів.

Не заперечується Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і факт використання придбаного товару у власній господарській діяльності ПП В.І.П.Строй . Зокрема, в акті перевірки зазначено, що товар - олія соняшникова нерафінована, ідентичний задекларованому підприємством по взаємовідносинах з ТОВ Софоілтрейд і ТОВ Пелагро , був використаний для переробки в рафіновану олію.

На думку колегії суддів, не можна вважати обґрунтованими посилання апелянта на ненадання ПП В.І.П.Строй до перевірки будь-яких документів про відповідність якості олії соняшникової, придбаної у ТОВ Софоілтрейд і ТОВ Пелагро , що не надає змоги встановити інформації щодо виробника, партії та технічні характеристики придбаного товару, орган сертифікації.

У постанові від 21 березня 2018 року по справі №822/1815/17 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції або не підтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Сертифікати якості придбаного товару не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів, а відтак їх наявність чи відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок та бути підставою для визнання господарських операцій безтоварними.

Більше того, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснив запит, а ТОВ Софоілтрейд надало відповідні сертифікати якості олії соняшникової 1 ґатунку від 14.11.2018р., 16.11.2018р., 19.11.2018р., 20.11.2018р., виготовлені ТОВ Номіголд , в яких одержувачем зазначено ПП В.І.П.Строй , та надав їх під час позапланової перевірки.

Єдиною підставою для висновку про непідтвердженість реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Софоілтрейд і ТОВ Пелагро стало посилання контролюючого органу на податкову інформацію, наявну у відповідача. Зокрема, відповідач посилається на те, що ним було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності та показників податкової звітності вказаних підприємств у період вчинення правочинів з документального оформлення операцій з постачання товарів для замовників, внаслідок чого встановлено: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження можливостей ТОВ Софоілтрейд для розвантаження та зберігання олії соняшникової для ПП В.І.П.Строй 15.08.2019р. позивач зробив запит ТОВ Софоілтрейд щодо надання відповідних документів.

У відповідь на вказаний запит позивача підприємство-контрагент надало, серед іншого, договір №3108-18 від 31.08.2018р. складського зберігання олії соняшникової, за умовами якого, ФОП ОСОБА_4 та ТОВ Номіголд домовились про те, що останній зобов`язується передати на зберігання олію соняшникову вагою 400 тон ФОП ОСОБА_4 , який зобов`язується прийняти олію соняшникову для зберігання на визначених договором умовах і в обумовлений строк повернути її ТОВ Номіголд або особі, зазначеній ним як одержувач. Строк зберігання олії становить з 31.08.2018р. по 31.12.2019р.

Крім того, було надано договір поставки від 01.11.2018р. №0111/18, згідно якого ТОВ Номіголд зобов`язалося поставити 300 тон олії соняшникової нерафінованої першого сорту ТОВ Софоілтрейд , а останнє зобов`язано прийняти товар та оплатити його вартість. В підтвердження виконання вказаного договору надано видаткові накладні №33 від 12.11.2018р., №34 від 13.11.2018р., № 35 від 14.11.2018р., №36 від 15.11.2018р., №37 від 15.11.2018р. та рахунок на оплату 373,3 т олії соняшникової (нерафінованої) першого сорту №13 від 12.11.2018р.

Щодо посилань апелянта на те, що контрагентом позивача ТОВ Пелагро не зареєстровано власного нерухомого майна та земельних ділянок, не зареєстровані будь-які договори оренди приміщень, то зазначені доводи відповідача спростовуються наданими до матеріалів справи договорами оренди приміщень, а саме: №1 від 01.03.2018р., згідно якого фізична особа ОСОБА_5 (Орендодавець) зобов`язується передати, а ТОВ Пелагро (Орендар) зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення - Цех , який знаходиться за адресою: Харківська обл., Печенізький район, Печенізька селищна рада, комплекс будівель і споруд №18 (строк дії договору до 31.12.2019р.). Вказаний договір фактично виконано, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкту оренди, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно листа від 29.03.2018р. №37/308 Печенізьким районним відділом Головного управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення про присвоєння особистого реєстраційного номеру НОМЕР_1 потужності, розташованої за адресою: комплекс будівель і споруд № 18, Печенізька селищна рада, Печенізький район, Харківська область, 62801, з метою її використання за видом діяльності: діяльність пов`язана з харчовими продуктами, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 C.

Також, згідно надісланого на запит ПП В.І.П.Строй податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), поданого до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС, на підприємстві ТОВ Пелагро офіційно працювало в 2018 році 39 осіб, з них - 25 осіб за трудовими договорами (контрактами).

Варто зазначити, що при наданні правової оцінки посиланням контролюючого органу на податкову інформацію по контрагентах ПП В.І.П.Строй колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної фіскальної служби, що не оформлена рішеннями суб`єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації. Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентами товари не постачались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків лише податкової звітності не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень позивача у відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів проведення документальних перевірок (планових/позапланових) підприємств, за наслідками здійснення господарських операцій з якими, позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства.

Посилання апелянта на те, що контрагенти позивача не допустили посадових осіб територіального органу ДПС за місцем їх знаходження для проведення перевірок (звірок) не є достатньою підставою для висновку, що господарські операції фактично не відбулися. Недопуск до проведення перевірки контрагентами позивача не може бути обґрунтуванням для припущень податкового органу про те, що операції з ТОВ Софоілтрейд та ТОВ Пелагро не відбулися.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.03.2019р. по справі №815/3965/15, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Апеляційний суд зазначає, що порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Надаючи правову оцінку посиланням податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов (складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна), які економічно необхідні для здійснення діяльності з поставки товару, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ПП В.І.П.Строй права на формування показників податкового кредиту за операціями щодо придбання товарів у ТОВ Софоілтрейд і ТОВ Пелагро , суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції прийшов правильного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05 листопада 2019 року №0000680522 і №0000670522 та наявність підстав для їх скасування.

Апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Херсонським окружним адміністративним судом правильну надано правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 жовтня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук