Постанова

від 20.10.2020 по справі 560/1220/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1220/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

20 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Альтаїр" до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-Альтаїр"" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС України у Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.09.2019 №1275191/41114357.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в податкову накладну ТОВ "Компанія-Альтаїр" від 26.06.2019 №13 Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, оскільки позивачем не надано фіскальному органу усіх первинних документів, наявність яких є обов`язковою для певного виду господарських операцій.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 травня 2019 року між ТОВ "Компанія-Альтаїр" (підрядник) та селянським (фермерським) господарством "Клепачі" (замовник) укладено договір підряду №1, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням матеріалів замовника, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити виконані роботи по будівництву комплексу приймання, первинної обробки, зберігання та відвантаження зерна по вул. Привокзальна в м. Славута Хмельницької області.

Орієнтовно ціна договору становить 1 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ 216 666,67 грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору оплата виконаних робіт здійснюється на основі довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 та актів виконаних робіт КБ-2.

26 червня 2019 року сторонами зазначеного договору підписано акт виконаних робіт №01-09 на суму 70 000,00 грн. (форми КБ-2в).

Вартість виконаних робіт підтверджується також довідкою про вартість виконаних робіт та витрат від 26.06.2019 (форми КБ-3).

26.06.2019 замовник оплатив вартість виконаних робіт за вищевказаним актом, що підтверджується банківської випискою від 04.08.2019.

Позивачем складено податкову накладну №13 від 26.06.2019 на загальну суму 70000 грн. та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 03.09.2019 зупинено реєстрацію податкової накладної. Зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.п.1.6. п.1 "Критеріїв оцінки ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно повідомлення №7 від 06.09.2019 позивач надав пояснення, у яких вказує про те, що товариство зареєструвалось платником ПДВ два місяці тому, і це перша господарська операція в якості платника цього податку.

Разом з повідомленням надано копії документів (що підтверджується контролюючим органом), а саме: копію договору підряду, довідку про вартість виконаних робіт та витрат (КБ-3), акт №02-09 приймання виконання будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат; картку рахунку 361; банківську виписку.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області №1275191/41114357 від 11.09.2019 відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 26.06.2019.

Підставою відмови у реєстрації податкової накладної вказано те, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме: не надано письмові пояснення щодо здійснення господарських операцій з СФГ "Клепачі", не надано документи щодо придбання будівельних матеріалів, відсутня інформація про основні засоби, наявність складських приміщень, будівельної техніки (відомості про об`єкти оподаткування відсутні), необхідної для здійснення робіт по будівництву комплексу приймання, первинної обробки, зберігання та відвантаження зерна.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідачів позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

За результатом розгляду справи, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та задоволення позову. Так, на переконання суду, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем пояснення та документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновками Хмельницького окружного адміністративного суду та даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.12-13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (підп. 3 п.13); пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (підп. 4 п.13).

У пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій від 07.08.2019 року зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Проте, зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у підпункті 1.6, відповідає платник. Також у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі № 815/2791/18, 30.07.2019 у справі №320/6312/18, 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Згідно п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом встановлено, що позивачем були надані контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження здійсненої господарської операції.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

Так, згідно пункту 1.1 договору підряду від 06.05.2020, підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи із матеріалів замовника. Вказане виключає придбання будівельних матеріалів та необхідність наявності складських приміщень для виконання умов договору, а тому вимога щодо надання підтверджуючих документів про придбання будівельних матеріалів підрядником та наявність складських приміщень, зазначена в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №13, є безпідставною та суперечить встановленими між сторонами договору правовідносинами.

Крім того, в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної контролюючий орган також зазначив відсутність необхідної техніки для виконання робіт. Однак, відповідно до підсумкової відомості ресурсів в розділі II "Будівельні машини та механізми" зазначена вартість використання бульдозера потужністю 121 кВт та насосів. Контролюючим органом не було досліджено і надано належну оцінку направленим позивачем документам.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року по справі №1640/2650/18 та від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд першої інстанції вірно зауважив, що законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що дії податкового органу, у спорі що виник між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.