Ухвала
від 20.10.2020 по справі 360/4867/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 360/4867/19

адміністративне провадження № К/9901/23464/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л ., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2020 року у справі №360/4867/19 за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна компанія "Альонка" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Головне управління ДПС у Луганській області із зазначеними рішеннями судів не погодилось, оскаржило їх у касаційному порядку.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній наведено підставу для касаційного оскарження судового рішення - пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вказує, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, та зазначає, що суди не витребували й не дослідили усі необхідні докази по справі, не надали правової оцінки усім обставинам справи, що мають значення для її вирішення.

Тобто, фактично як на підставу для касаційного оскарження скаржник посилається пункт 1 частини другої статті 353 КАС України (недослідження судом зібраних у справі доказів), що не є належним викладенням таких підстав. Так, пункт 1 частини другої статті 353 КАС регламентує її прийнятність виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 КАС України, проте, за відсутності належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, ця умова не може бути перевірена.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", заявник раніше вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі. Ухвалами Верховного Суду від 30 червня 2020 року та 10 серпня 2020 року касаційні скарги були повернуті скаржнику як такі, що не містили підстав касаційного оскарження.

Втретє подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить. Скарга фактично дублює зміст тих, які вже було повернуто Судом.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2020 року у справі №360/4867/19 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Л. Желтобрюх

Дата ухвалення рішення20.10.2020
Оприлюднено21.10.2020
Номер документу92300992
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Судовий реєстр по справі —360/4867/19

Ухвала від 05.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 01.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 22.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 20.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 10.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 30.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 06.05.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гайдар Андрій Володимирович

Ухвала від 06.05.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гайдар Андрій Володимирович

Ухвала від 01.04.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гайдар Андрій Володимирович

Ухвала від 01.04.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гайдар Андрій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні