Постанова

від 19.10.2020 по справі 638/22457/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 жовтня 2020 року

м. Харків

справа № 638/22457/14-ц

провадження № 22ц/818/4551/20

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Кравченко О.О.,

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Акціонерне товариство УкрСиббанк ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2020 року в складі судді Подус Г.С.,

у с т а н о в и в:

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, заінтересована особа - Акціонерне товариство УкрСиббанк (далі - АТ УкрСиббанк ).

Скарга мотивована тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року позов АТ УкрСиббанк задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 11336652000 від 21 квітня 2008 року в загальному розмірі 33 639,31 доларів США та 3 654,00 грн судового збору.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року змінено: у частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь АТ УкрСиббанк судового збору в розмірі 3 654,00 грн скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ УкрСиббанк судового збору в рівних частках - з кожної по 1 847,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

На виконання рішення суду Дзержинським районним судом м. Харкова 11 лютого 2016 року видано виконавчі листи № 638/22457/15-ц, які були пред`явлено до примусового виконання Дзержинським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Постановами Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 08 серпня 2016 року та 09 серпня 2016 року відкриті виконавчі провадження.

Під час виконання виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження та вчинено інші виконавчі дії.

3 грудня 2019 року ОСОБА_2 - представника боржника ознайомилась з непрошитими та непронумерованими матеріалами виконавчих проваджень № 51891135 та № 51892218, серед яких була довіреність на ім`я ОСОБА_4 на право представлення інтересів стягувача.

Зазначає, що ОСОБА_5 не мав повноважень подавати до примусового виконання виконавчі листи про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11336652000 від 21 квітня 2008 року в загальному розмірі 33 639,31 доларів США та 1 820,00 грн грн судового збору з ОСОБА_1 , оскільки повноваження про ініціювання відкриття виконавчого провадження, пред`явлення виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в договорі про надання послуг, укладеного 26 вересня 2012 року між АТ УкрСиббанк та Адвокатським об`єднанням СК Групп та в довіреності від 04 січня 2016 року не зазначені.

Вважає, що повноваження Єни С.О. - представника АТ УкрСиббанк , які зазначені в пункті 2.2. довіреності від 04 січня 2016 року, передбачають право представника на подачу будь-яких заяв до органу державної виконавчої служби, які необхідні при супроводженні вже розпочатих виконавчих проваджень, окрім заяв на відкриття виконавчих проваджень на підставі статті 26 Закону України Про виконавче провадження .

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила: визнати причини пропуску строку на оскарження поважними та поновити строку на подання скарги; визнати незаконними виконавчі дії по відкриттю виконавчого провадження та постанови про відкриття виконавчих проваджень від 08 серпня 2016 року № 51891135 та від 09 серпня 2016 року № 51892218 та скасувати ці постанови; визнати незаконними виконавчі дії по зверненню стягнення на майно боржника і постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 серпня 2016 року № 51891135, від 09 серпня 2016 року № 51892218 та скасувати постанови.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2020 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_5 відповідно до довіреності від 04 січня 2016 року № 30-1/61 був уповноважений представляти інтереси АТ УкрСиббанк в будь-яких органах державної виконавчої служби України з усіма правами, наданими стягувачу Законом України Про виконавче провадження та іншими нормативно-правовим актами України.

03 серпня 2020 року ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд першої інстанції помилився щодо мотивів, з яких дійшов до висновків, і закону, яким керувався, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про задоволення скарги в повному обсязі.

Апеляційна скарга містить доводи, які є аналогічними доводам скарги.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, АТ УкрСиббанк ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року позов АТ УкрСиббанк задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 11336652000 від 21 квітня 2008 року в загальному розмірі 33 639,31 доларів США та 3 654,00 грн судового збору (а. с. 103-106 т. 1).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року змінено: у частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь АТ УкрСиббанк судового збору в розмірі 3 654,00 грн скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ УкрСиббанк судового збору в рівних частках - з кожної по 1 847,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін (а. с. 165-168 т. 1).

На виконання рішення суду Дзержинським районним судом м. Харкова 11 лютого 2016 року видано виконавчі листи № 638/22457/15-ц, які були пред`явлено до примусового виконання Дзержинським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а. с. 202-203 т. 1).

Постановами Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 08 серпня 2016 року, від 09 серпня 2016 року, від 18 липня 2019 року, від 04 лютого 2020 року відкриті виконавчі провадження, накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (а. с. 198-201 т. 1; 171, 184 т. 2).

На час відкриття виконавчих проваджень інтереси АТ УкрСиббанк представляв ОСОБА_5 на підставі договору про надання послуг від 26 вересня 2012 року № 3 та довіреності, виданої 04 січня 2016 року за № 30-1/61 без права передачі повноважень іншим особам строком до 26 вересня 2016 року.

В пункті 1.1. договору сторони узгодили, що на підставі цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за винагороду надавати замовнику послуги, а саме - здійснювати дії, спрямовані на сприяння погашенню наявної заборгованості боржників перед замовником за кредитними договорами, в тому числі здійснювати: а) супроводження процедури, що передбачає надання боржнику можливості погашення заборгованості за кредитним договором, в тому числі шляхом добровільної реалізації майна, переданого в заставу замовнику, за ціною не меншій, ніж вартість такого майна, визначена замовником (вказана послуга передбачає, але не обмежується); повідомлення боржника та/або поручителя щодо наявності описаної вище можливості; допомога боржнику та/або поручителю в підготовці документів, необхідних для реалізації дій, спрямованих на погашення заборгованості за кредитним договором та/або добровільної реалізації майна, переданого в заставу замовнику; пошук потенційного покупця майна, переданого в заставу замовнику (за необхідністю); організація та здійснення дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу майна, переданого в заставу замовнику, та погашення заборгованості боржника; б) супроводження судового провадження в разі здійснення заміни боржника за кредитним договором та/або реструктуризації боргу; супроводження процедури примусового стягнення заборгованості боржника в рамках судового та виконавчого провадження, починаючи з підготовки та подання позовної заяви до суду або отримання рішення суду та відповідного виконавчого документу на користь замовника або супровід процедуру виконавчого провадження.

В пункті 2 довіреності передбачено право ОСОБА_4 представляти інтереси АТ УкрСиббанк в будь-яких органах державної виконавчої служби України - з усіма правами, наданими законодавством стягувачу Законом України Про виконавче провадження та будь-якими іншими нормативними актами України а саме: підписувати та подавати до будь-яких органів державної виконавчої служби України заяви (клопотання) про повернення виконавчого документу, про зупинення виконавчого провадження (в виконавчих провадженнях, де АТ УкрСиббанк є стягувачем), скарги на дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної виконавчої служби України; підписувати та подавати до будь-яких органів державної виконавчої служби України будь-які інші клопотання, заяви, ніж вказані в пункті 2.1. цієї довіреності, надання яких передбачено Законом України Про виконавче провадження і яке необхідне для реалізації АТ УкрСиббанк своїх прав стягувача, що надані діючим законодавством; підписувати, подавати позовні заяви, заяви, клопотання що направлені на оскарження оцінки майна, здійсненої в процедурі виконавчого провадження, провадження у справі про визнання боржника банкрутом та здійснювати інші дії щодо визначення об`єктивної вартості майна, що є забезпеченням за кредитним договором (а. с. 208-219 т. 1).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Передбачене у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає також і виконання судових рішень. Дане право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї із сторін.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ст. 207 ЦК України ).

Відповідно до частин першої, третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

За змістом статей 244-245 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Встановивши, що ОСОБА_5 був уповноважений на подання виконавчих листів № 638/22457/15-ц, виданих Дзержинським районним судом м. Харкова 11 лютого 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором № 11336652000 від 21 квітня 2008 року в загальному розмірі 33 639,31 доларів США та 3 654,00 грн судового збору до примусового виконання Дзержинським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на підставі договору про надання послуг від 26 вересня 2012 року № 3 та довіреності від 04 січня 2016 року № 30-1/61, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (статті 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів у справі, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2020 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.В.Бурлака

В.Б.Яцина