Постанова

від 07.10.2020 по справі 320/3356/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 320/3356/17

провадження № 61-37216св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ,

третя особа- ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 20 березня 2018 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерне товариство УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк ), в якому просила визнати припиненим з моменту ліквідації боржника ТОВ Техноекспорт додатковий договір №1 до договору іпотеки №2005-116-К/К/З від 25 червня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ УкрСиббанк .

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона та її дочка є спадкоємицями після смерті ОСОБА_3 , який 25 червня 2005 року уклав з ПАТ УкрСиббанк договір іпотеки на забезпечення зобов`язань за кредитним договором, укладеними між цим банком та ТОВ Техноекспорт . У зв`язку з ліквідацією ТОВ Техноекспорт , вважає, що іпотечний договір як похідний від кредитного договору повинен бути визнаний припиненим.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано додатковий договір № 1 до договору іпотеки № 2005-116-К/К/З від 25 червня 2006 року, реєстраційний № 7008 від 07 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ УкрСиббанк , посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Бєдновим О. А. припиненим з моменту ліквідації боржника - ТОВ Техноекспорт , що перебувало у ЄДРПОУ за № 30708090, а саме - з 15 вересня 2016 року.

Суд першої інстанції виходив із того, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов`язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. Припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов`язання за кредитним договором припиняється.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 20 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ УкрСиббанк задоволено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував висновки, зроблені у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України у від 06 липня 2016 року у справі № 918/545/13 про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У травні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що ТОВ Техноекспорт ліквідовано на підставі судового рішення, у зв`язку з чим зобов`язання боржника перед ПАТ УкрСиббанк за кредитним договором від 25 червня 2005 року припинились відповідно до статті 609 ЦК України. Банк не реалізував своє право на звернення на предмет іпотеки через відмову у задоволенні позову. Апеляційний суд неправильно оцінив докази та дійшов помилкового висновку про відмову у позові.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що 25 червня 2005 року, між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку передана нежитлова будівля, що складається з будівлі літ А-3 загальною площею 556,9 кв.м, котельні літ Б-1, огорожі №1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Цими ж сторонами було укладено додатковий договір № 1 до договору іпотеки № 2005-116-К/К/З від 25 червня 2006 року, реєстраційний № 7008 від 07 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Бєдновим О.А.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 серпня 2014 визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 3/4 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а за дочкою померлого - ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування на 1/4 частину цієї нерухомості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29серпня 2016 року банкрута ТОВ Техноекспорт ліквідовано (а.с. 32-33).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2016 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 29 серпня 2016 року скасовано і направлено справу до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідації.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23березня 2017 року у справі № 908/1936/13 звіт ліквідатора, реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута було затверджено. Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Техноекспорт , код ЄДР-30708090, смт Мирне Мелітопольського району Запорізької області, ліквідувати.

Інформація про припинення юридичної особи була внесена в ЄДРПОУ 15 вересня 2016 року.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша і шоста статті 81 ЦПК україни).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини п`ятої статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В пункті 1 частини першої статті 264 ЦПК України визначено, що суд під час ухвалення рішення суду вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини (пункт 1 частини четвертої статті 265 ЦПК України).

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази ( частина перша статті 229 ЦПК України.

Суди вирішуючи вимоги щодо припинення додаткового договору до договору іпотеки, вважали встановленим факт укладення між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_3 договору іпотеки від 25 червня 2005 року та додаткового договору №1 до цього договору іпотеки від 25 червня 2006 року, за умовами якого в іпотеку передана нежитлова будівля, що складається з будівлі літ А-3 загальною площею 556,9 кв.м, котельні літ Б-1, огорожі №1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак в матеріалах справи відсутні як договір іпотеки, так і додатковий договір до нього, на підставі дослідження яких можна було зробити вказані висновки.

Таким чином, суди зробили свої висновки щодо встановлення зазначених обставин на припущеннях за відсутності належних доказів, які би підтверджували ці обставини, порушивши зазначені приписи наведених норм процесульного права, що є підставою для скасування оскаржених судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 20 березня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови касаційним судом скасовані рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року та постанова Апеляційного суду Запорізької області від 20 березня 2018 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук