ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2296/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
секретар судового засідання Іванов І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: А.П. Богомаз
від відповідача: Н.В. Бойко
від ОСОБА_1 : Бойко Н.В.
від третіх осіб: не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 (суддя Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст складено 17.12.2019)
по справі № 916/2296/19
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_3 ,
2) ОСОБА_1 ,
3) ОСОБА_4 ,
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03.07.2019 про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_2 , яке оформлено протоколом № 5 загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03.07.2019 (друге питання порядку денного);
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» про розподіл часток учасників у статутному капіталі товариства, яке оформлено протоколом №5 загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03.07.2019 (четверте питання порядку денного);
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03 липня 2019 року про затвердження статуту товариства в новій редакції, яке оформлено протоколом № 5 загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03.07.2019 (шосте питання порядку денного).
Позов обґрунтовано тим, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція (далі також - ТОВ Вилківська Венеція , Товариство), оформленим протоколом від 03.07.2019 № 5, ОСОБА_2 неправомірно виключено зі складу учасників товариства, хоча нею належним чином виконувались обов`язки учасника даного товариства та у повному обсязі здійснено внески до статутного капіталу товариства. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі № 916/2296/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Рішення мотивоване тим, що учасником ТОВ Вилківська Венеція - ОСОБА_2 не було виконано умови Статуту товариства щодо здійснення свого вкладу до статутного капіталу Товариства.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі №916/2296/19 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову.
Вказана постанова мотивована тим, що попри державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція 17.01.2005 формування статутного капіталу товариства відбулось 03.12.2004 за рахунок об`єкта нерухомого майна (будівлі магазину літ. А , загальною площею 564,7 кв.м з надвірною господарською спорудою - сараєм літ. Б та парканом - № НОМЕР_1 , розташованими на земельній ділянці площею 746 кв. м.), будівельних матеріалів та обладнання, переданих за актами приймання - передачі, підписаними між учасниками ТОВ Вилківська Венеція : ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Після проведення реконструкції та переобладнання нежитлової будівлі магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у готель з буфетом та магазином продовольчих товарів учасники даного товариства змінили склад його статутного фонду з грошового на майновий, визначивши, що вартість готелю з буфетом та магазином продовольчих товарів складатиме 418879 грн, а вартість використаних для переобладнання цього готелю будівельних матеріалів складатиме 581121 грн, а всього 1000000 грн, що відповідає відомостям про розмір статутного капіталу ТОВ Вилківська Венеція , які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.02.2020. Зміст пунктів 3.5. та 3.6. Статуту ТОВ Вилківська Венеція не спростовує доказів, поданих ОСОБА_2 , на підтвердження обставин формування статутного капіталу товариства та його складу (за рахунок майна засновників: будівлі магазину, переобладнаної в готель, та будівельних матеріалів). Постановою Верховного Суду від 23.07.2020 постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі № 916/2296/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що відповідач набув статусу юридичної особи саме з 17.01.2005, став учасником цивільних правовідносин та потенційним суб`єктом права власності, набув цивільної дієздатності, виконавчий орган товариства отримав правову можливість набувати цивільних прав і обов`язків та здійснювати їх від імені товариства. Разом з тим акти від 03.12.2004 підписані громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , а не учасниками ТОВ Вилківська Венеція та не містять інформації щодо передачі зазначеного в них рухомого та нерухомого майна до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція , а також прийняття їх Товариством, що не було враховано судом апеляційної інстанції. У той же час інші докази на підтвердження виконання ОСОБА_2 свого обов?язку з внесення вкладу до статутного фонду ТОВ Вилківська Венеція , зокрема, первинні бухгалтерські документи товариства, статутні документи, аудиторський висновок тощо судом не витребовувались та не досліджувались. Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки відповідача № 5 від 03.09.2019 щодо формування статутного капіталу Товариства станом на 03 вересня 2019 року, засновник Товариства ОСОБА_5 вніс свій вклад до статутного капіталу ТОВ Вилківська Венеція власним нерухомим майном - нежитловою будівлею, готель з буфетом та магазин продовольчих товарів, які розташовані в АДРЕСА_1 , вартість якого визначена спільним рішенням засновників Товариства, оформленим протоколом № 2 від 12.09.2007, в розмірі 418879,00 грн вартості нерухомого майна та 581121,00 грн - вартість витрачених на реконструкцію цього майна будівельних матеріалів, що разом складає 1000000,00 грн, цим же рішенням змінено і склад статутного фонду. Інших вкладів до статутного капіталу ТОВ Вилківська Венеція засновниками та учасниками Товариства не вносилося. Відповідно до положень частини 3 статті 15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю відповідно до якої голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті. У зв?язку з чим підлягає з?ясуванню питання внесення частки до статутного фонду Товариства іншими учасниками, що брали участь в прийнятті оскаржуваного рішення від 03.07.2019 та відповідно наявності підстав для врахування їх голосів при визначенні результатів голосування.
11.08.2020 матеріали справи №916/2296/19 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020, вказана справа розподілена на розгляд колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_8 , судді: Л.О. Будішевська, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 прийнято справу №916/2296/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Л.В. Поліщук, судді: Л.О. Будішевська, С.В. Таран; справу №916/2296/19 призначено до розгляду на 15.09.2020 о 12:00 год. 07.09.2020 до апеляційного господарського суду надійшли пояснення представника ОСОБА_1 щодо відсутності обов`язку у неї внесення частки до статутного фонду ТОВ «Вилківська Венеція» .
10.09.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ТОВ «Вилківська Венеція» та ОСОБА_1 - Бойко Н.В. (направлена на електронну адресу суду), в якому заявник просить забезпечити участь у судовому засіданні, призначеному на 15.09.2020 о 12:00 год., у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи « EasyCon» . Вказане клопотання задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.09.2020.
15.09.2020 надійшло клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на загальну суму 3000 грн.
У судовому засіданні 15.09.2020 оголошено перерву до 16.10.2020 о 12:00 год. Крім того, у даному судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» та ОСОБА_1 - Бойко Н.В. заявлено усне клопотання про забезпечення її участі у насупному судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи « EasyCon» , яке задоволено протокольною ухвалою апеляційного господарського суду від 15.09.2020.
16.10.2020р. надійшло клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи квитанції про сплату 1500,00грн. на професійну правничу допомогу і стягнення з позивача в загальній сумі 4500,00грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
У засіданнях суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Вилківська Венеція» та ОСОБА_1 просила вказане вище рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а представник ОСОБА_2 просив оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Інші треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у засідання суду апеляційної інстанції не з`являлись, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином .
Заслухавши представників сторін та ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2004 року рішенням загальних зборів засновників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , оформленим Протоколом № 1 від 03.12.2004, було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю Вилковська Венеция , для створення та діяльності Товариства за рахунок внесків засновників утворити статутний фонд у розмірі 1 000 000,00 грн. Вирішено також, що розмір часток засновників у статутному фонді складатиме:
- Громадянина ОСОБА_5 - 200000,00 грн, що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду;
- Громадянки ОСОБА_6 - 200000,00 грн, що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду;
- Громадянки ОСОБА_3 - 200000,00 грн, що складає 20%, від загального обсягу Статутного фонду;
- Громадянина ОСОБА_7 - 200000,00 грн., що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду;
- Громадянки ОСОБА_2 - 200000,00 грн, що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду. 17.01.2005 було проведено державну реєстрацію новоутвореного шляхом заснування Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилковська Венеция» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер запису: 15351020000000084 та Статуту Товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів засновників від 03.12.2004, оформленого протоколом № 1 від 03.12.2004.
Згідно із пунктом 8.1 Статуту від 03.12.2004 для створення та діяльності Товариства за рахунок внесків засновників утворюється статутний фонд у розмірі 1000000 грн. Розмір часток засновників у статутному фонді складає: Громадянина ОСОБА_5 - 200000,00 грн, що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду; Громадянки ОСОБА_6 - 200000,00 грн, що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду; Громадянки ОСОБА_3 - 200000,00 грн, що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду; Громадянина ОСОБА_7 - 200000,00 грн., що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду; Громадянки ОСОБА_2 - 200000,00 грн, що складає 20% від загального обсягу Статутного фонду.
Пунктом 8.2 Статуту від 03.12.2004 визначено, що засновники зобов`язуються внести не менш 50% вкладу на час реєстрації Товариства, іншу суму внести на основний поточний рахунок не пізніше одного року після його реєстрації.
Засновнику, що вніс свій вклад, видається свідоцтво, що не відноситься до категорії цінних паперів (п. 8.5 Статуту від 03.12.2004).
12.09.2007 відбулись збори засновників ТОВ Вилковська Венеция , на яких прийняті наступні рішення, оформлені протоколом №2:
- виключено зі складу засновників товариства ОСОБА_7 , частку у статутному фонді залишено без розподілу між засновниками;
- прийнято до складу засновників товариства ОСОБА_1 з розміром частки 20% статутного фонду, що складає 200000 грн, що залишилась після виходу ОСОБА_7 ;
- вирішено змінити склад статутного фонду товариства за рахунок майна, готель з буфетом та магазин продовольчих товарів, вартістю 418879,00 грн та вартість будівельних матеріалів у сумі 581121 грн, загальним розміром 1000000 грн. Розподіл розміру часток не змінювати, а додати, що вказані частки у розмірі 20% кожному засновнику, складатимуть у вартості нерухомого майна, готеля з буфетом та магазина продовольчих товарів на кожного з засновників, вартість будівельних матеріалів буде включена до вартості нерухомого майна, так як будівельні матеріали були витрачені на реконструкцію готеля з буфетом та магазину продовольчих товарів;
- вирішено змінити адресу товариства, перереєструвати за місцем знаходження нерухомого майна, за юридичною адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з протоколом зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилковська Венеция №3 від 21.03.2008 на загальних зборах прийняті такі рішення:
- змінено назву товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ;
- виключено зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ОСОБА_5 , частку у статутному фонді у розмірі 20%, що складає 200000 грн залишити у розпорядженні товариства;
- прийнято до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ОСОБА_4 з часткою у статному фонді 200000 грн, що складає 20% статутного фонду;
- виключено зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ОСОБА_6 , належну їй частку у статутному фонді у розмірі 200000 грн, що складає 20% статутного фонду залишено у розпорядженні товариства;
- вирішено змінити частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція , що належить ОСОБА_1 , визначивши її у розмірі 400000 грн, що складає 40 % статутного фонду;
- обрано головою Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ОСОБА_1 ;
- затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція у новій редакції.
Згідно з пунктом 3.4 Статуту ТОВ Вилківська Венеція (затвердженого рішенням зборів засновників від 21.03.2008, оформленим протокол №3) статутний фонд створюється за рахунок майна: будівля готелю з буфетом та магазину продовольчих товарів, вартістю 418879 грн та за рахунок будівельних матеріалів вартістю 581121 грн та має розмір 1000000 грн.
Пунктом 3.5 Статуту (в редакції від 21.03.2008) встановлено, що учаснику товариства, який повністю вніс свій внесок, видається свідоцтво Товариства, яке не має відношення до цінних паперів.
Відповідно до п. 3.6 Статуту у вказаній редакції внески учасників товариства складають: ОСОБА_4 200000 грн - 20 % статутного фонду; ОСОБА_3 200000 грн - 20 % статутного фонду; ОСОБА_1 400000 грн - 40 % статутного фонду; ОСОБА_2 200000 грн - 20 % статутного фонду. 06.10.2016 ОСОБА_4 (частка 20 %) подав заяву про вихід зі складу учасників Товариства.
Чинним рішенням Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 у справі № 916/382/17 зобов`язано ТОВ Вилківська Венеція вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах Товариства у зв`язку з виходом зі складу учасників вказаного Товариства ОСОБА_4 .
Від ТОВ Вилківська Венеція 24.04.2019 на адресу ОСОБА_2 надійшло попередження про прострочення внесення вкладу до статутного капіталу товариства та запропоновано погасити заборгованість в сумі 200000 грн. до 24.05.2019.
27.05.2019 відбулись загальні збори учасників (засновників) ТОВ Вилківська Венеція , в яких взяли участь:
- ОСОБА_1 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 40 %;
- ОСОБА_3 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 20%;
- ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які діяли як представники ОСОБА_2 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 20 %.
На вказаних зборах затверджено наступний порядок денний:
1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція .
2. Про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція м. ОСОБА_11 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 у справі № 916/382/17.
3. Про розподіл часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція .
4. Про залучення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція , встановлення строку внесення додаткових вкладів до статутного капіталу товариства.
5. Про призначення осіб, відповідальних за проведення державної реєстрації змін в установчих документах та відомостях про Товариство з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція .
На вказаних зборах були прийняті наступні рішення, оформлені протоколом загальних зборів учасників (засновників) ТОВ Вилківська Венеція від 27.05.2019 № 4: вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція у зв`язку з виходом ОСОБА_4 зі складу товариства; розгляд питання про розподіл часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція та про залучення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція перенесено на наступні загальні збори учасників.
03.07.2019 відбулись чергові загальні збори учасників (засновників) ТОВ Вилківська Венеція , в яких взяли участь:
- ОСОБА_1 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 40%, в особі її представника ОСОБА_12 ;
- ОСОБА_3 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 20%, в особі її представника ОСОБА_13 ;
- ОСОБА_2 , частка якої у статутному капіталі товариства складає 20%, в особі її представника ОСОБА_9 .
Згідно із затвердженим порядком денним на зборах вирішувались наступні питання:
1) про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ;
2) про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ;
3) про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ОСОБА_4 та виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 р. № 916/382/17;
4) про розподіл часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ;
5) про залучення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція , встановлення строку внесення додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ;
6) про приведення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція у відповідність до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція та вимог Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція в новій редакції;
7) про призначення осіб, відповідальних за проведення державної реєстрації змін в установчих документах та відомостях про Товариство з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція . Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ Вилківська Венеція від 03.07.2019 № 5, підписаного головою загальних зборів учасників (засновників) ОСОБА_12 та секретарем загальних зборів учасників (засновників) ОСОБА_13 (підписи яких на протоколі нотаріально засвідчено), за результатами розгляду питань, включених до порядку денного, були прийняті, зокрема, наступні рішення:
- по другому питанню: виключити ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ;
- по третьому питанню: звернутися до державного реєстратора щодо державної реєстрації виходу ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція ;
- по четвертому питанню: затверджено наступний перерозподіл часток учасників у статутному капіталі Товариства:
ОСОБА_1 : частка 60 %, сума внеску 600000 грн.;
ОСОБА_3 : частка 20 %, сума внеску 200000 грн.;
ТОВ Вилківська Венеція : частка 20 %, сума внеску 200000 грн.
Всього 100% - 1000000 грн.
із встановленням ОСОБА_14 строку для оплати неоплаченої ОСОБА_2 частки 20% у розмірі 200000 грн. до 03 січня 2020 року із можливістю здійснення такої оплати у негрошовій формі
- по шостому питанню: затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція в новій редакції.
При цьому виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція обґрунтоване тим, що нею не внесено її вкладу в сумі 200000 грн. до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вилківська Венеція .
На підставі протоколу від 03.07.2019 № 5 до Єдиного державного реєстру внесено відповідні зміни щодо складу учасників ТОВ Вилківська Венеція .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб, держави.
Згідно з абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Згідно з ч. 1 ст. 114 ЦК України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.
У силу п. 1 ч. 1 ст. 116 цього Кодексу учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом а) частини 1 статті 10 Закону України Про господарські товариства (у редакції яка діяла на час створення ТОВ Вилківська Венеція ) передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 117 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства зобов`язані:
1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;
2) виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов`язки, встановлені установчим документом товариства та законом. За приписами статті 11 Закону України Про господарські товариства (у редакції яка діяла на час створення ТОВ Вилківська Венеція ) учасники товариства зобов`язані:
а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;
б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;
г) нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами. Частинами 1 та 2 ст. 13 цього Закону передбачалось, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.
Згідно зі ст. 51 Закону України Про господарські товариства (у редакції, яка діяла на час створення ТОВ Вилківська Венеція ) установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Статтею 52 цього Закону передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов`язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.
Учасник зобов`язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов`язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.
Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
З прийняттям Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018 № 2275-VIII, який набув чинності 17.06.2018, Закон України Про господарські товариства у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю визнано таким, що втратив чинність.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Згідно зі статтею 14 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.
Статтею 15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначено, що якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.
Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
4) про ліквідацію товариства.
Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.
Відтак, виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами. Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами. Застосування заходів відповідальності до учасника за корпоративне правопорушення є правом товариства. Це означає, що за наявності підстав (порушення) ніхто не може товариству завадити прийняти рішення про виключення учасника.
Разом з тим, під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарськими судами слід враховувати:
- у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, у чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства;
- відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника;
- під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою;
- господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів. За приписами ст. 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства;
2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
3) зміна розміру статутного капіталу товариства;
4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;
8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;
10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Статтею 34 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю встановлено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.
Як вбачається з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» №5 від 03.09.2019 щодо формування статутного капіталу Товариства станом на 03 вересня 2019 року, засновник Товариства ОСОБА_5 вніс свій вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» власним нерухомим майном - нежитловою будівлею, готель з буфетом та магазин продовольчих товарів, які розташовані в м.Вилкове по вул. Леніна, 19, вартість якого визначена спільним рішенням засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» , оформленим протоколом № 2 від 12.09.2007, в розмірі 418 879,00 грн вартості нерухомого майна та 581 121,00 грн вартість витрачених на реконструкцію цього майна будівельних матеріалів, що разом складає 1 000 000,00 грн, цим же рішенням змінено і склад статутного фонду. Інших вкладів до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» засновниками та учасниками Товариства не вносилося.
Матеріали справи свідчать про те, що учасником ТОВ «Вилківська Венеція» ОСОБА_2 не було виконано умови Статуту Товариства щодо здійснення свого вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» .
Разом з тим, як встановлено колегією суддів при новому розгляді справи, учасники Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на дату проведення загальних зборів Товариства - 03.07.2019 також не внесли свої частки. ОСОБА_3 02.10.2019 внесла 200000 грн в якості поповнення пайового капіталу Товариства, що підтверджується відповідною квитанцією та прибутковим касовим ордером №2, тобто вже після зборів, а щодо внесення ОСОБА_1 своєї частки - будь-які докази цього у матеріалах справи взагалі відсутні.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_1 не є засновником Товариства та у неї не було обов`язку внести свою частку в статутний капітал відповідача на час прийняття оскаржуваних позивачем рішень загальних зборів учасників Товариства від 03.07.2019. Таких рішень (щодо внесення ОСОБА_1 свого вкладу до статутного фонду Товариства) загальні збори ТОВ «Вилківська Венеція» не приймали. Представник ОСОБА_1 вказала, що стосовно останньої мова йде не про формування статутного капіталу Товариства при його створенні, а про відступлення у 2007 та 2008 роках учасниками товариства їх часток у статутному фонді третій особі - ОСОБА_14 .
Судова колегія зазначає, що відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.
Разом з тим підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.
Набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства не відповідає положенням чинного законодавства.
Саме відповідні правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору ці дії є вчиненими без належної правової підстави.
Така правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15.
Судова колегія зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які могли б підтвердити достовірність факту відчуження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 корпоративних прав на основі вільного волевиявлення шляхом укладення сторонами цивільно-правового договору, спрямованого на відчуження їхніх часток у статутному капіталі ТОВ «Вилківська Венеція» .
В силу приписів п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів із точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають із отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відтак, на дату проведення загальних зборів ТОВ «Вилківська Венеція» (03.07.2019) учасники відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не внесли до Статутного фонду Товариства свої частки, а тому не мали права приймати рішення щодо виключення ОСОБА_2 , яка також не внесла свій внесок до статутного фонду ТОВ «Вилківська Венеція» .
Відповідно до ч.ч. 1- 3, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі № 916/2296/19 підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_2 слід задовольнити в повному обсязі. Стосовно розподілення витрат на правову допомогу, як вище зазначалось, 15.09.2020 і 16.10.2020 надійшли клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при повторному перегляді справи на загальну суму 4500 грн., на підтвердження чого адвокатом ОСОБА_10 надано укладений між ним та позивачем договір №5/20 про надання професійної правничої допомоги від 07.08.2020, ордер від 15.09.2020 серії АА та відповідні квитанції від 13.09.2020, 03.09.2020 та 06.10.2020 на загальну суму 4500 грн.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, витрати ОСОБА_2 зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, так само як і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16500 грн. (у тому числі 4500 грн. - при новому перегляді) покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 277, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі № 916/2296/19 скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» Одеська область про виключення ОСОБА_2 , яке оформлено протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03.07.2019 № 5.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» про розподіл часток учасників у статутному капіталі товариства, яке оформлено протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03.07.2019 № 5.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» про затвердження статуту товариства в новій редакції, яке оформлено протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» від 03.07.2019 № 5.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи Господарським судом Одеської області в сумі 1921 грн. та за розгляд апеляційної скарги Південно - західним апеляційним господарським судом в сумі 2881,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилківська Венеція» на користь ОСОБА_2 витрати за надання професійної правничої допомоги в загальній сумі 16500 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.10.2020.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2020 |
Оприлюднено | 21.10.2020 |
Номер документу | 92315421 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Поліщук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні