Постанова

від 06.10.2020 по справі 925/121/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа№ 925/121/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 06.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг постач"

на додаткове

рішення Господарського суду Черкаської області

від 25.06.2020 (повний текст складено - 20.07.2020)

у справі №925/121/20 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Спецінжиніринг постач"

до Приватного підприємства "Центр-монтаж-енерго"

про стягнення 7 688 623, 90 грн

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Приватне підприємство "Центр-монтаж-енерго" (надалі - відповідач) в особі представників адвоката Моспана В.В. та адвоката Каленської С.С. звернулося до Господарського суду Черкаської області з клопотаннями про розподіл судових витрат, в яких просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг постач" (надалі - позивач) на свою користь судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу адвоката Моспана В.В. у розмірі 50 675, 00 грн, та адвоката Каленської С.С. у розмірі 74 988, 00 грн.

Клопотання з посиланням на ст.ст. 123, 126 ГПК України мотивовані тим, що відповідно до умов договорів про надання правової допомоги №№б/н від 07.02.2020, при розгляді спору по справі №925/121/20 адвокатами Моспаном В.В. і Каленською С.С. надано відповідачу правову допомогу, про що засвідчує складений акт виконаних робіт та розрахунок наданих послуг, який був оплачений повністю. Оскільки питання відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено під час винесення судового рішення у цій справі, відповідач звернувся з вказаними клопотаннями.

В свою чергу, позивач подав до господарського суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у зв`язку з неспівмірністю витрат із складністю справи, в якому просив відмовити у задоволенні клопотань відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвокатів або за ініціативою суду зменшити їх розмір, які підлягають розподілу між сторонами.

Додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.06.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.08.2020 про виправлення описки) у справі №925/121/20 клопотання відповідача в особі представників адвокатів Моспана В.В., Каленської С.С. вх.вх. №8722/20, №8723/20 від 10.06.2020 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 16 891, 67 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Моспана В.В. та 24 996, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Каленської С.С. В решті вимог згаданих клопотань відмовлено повністю.

Приймаючи судове рішення, місцевий господарський суд встановивши обставини здійснення адвокатами Моспан В.В. і Каленською С.С. фактичного представництва інтересів відповідача в господарському суді на підставі відповідних договорів, дійшов висновку про те, що співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача судових витрат не відповідають критеріям пропорційності і розумності. Відтак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд, керуючись приписами ст.ст. 126, 129 ГПК України присудив до стягнення розмір таких витрат, який дорівнює 1/3 від попередньо заявлених представниками відповідача.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою №1 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5147/20), яка продубльована за №2 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5142/20), в яких просить скасувати додаткове рішення від 25.06.2020 у справі №925/121/20 в частині стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у стягненні зазначених судових витрат. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване судове рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційних скарг зводяться до того, що в ході розгляду справи №925/121/20 відповідачем не було подано орієнтованого попереднього розрахунку суми судових витрат. Також скаржник вважає, що відповідачем не доведено суду здійснених витрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг постач" №2 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5142/20) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.

Також витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 13.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг постач" №1 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5147/20) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №925/121/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг постач" №2 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5142/20) на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2020 та призначено до розгляду на 06.10.2020.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Окрім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 відкрито апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою позивача №1 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5147/20) на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2020, вирішено здійснювати розгляд справи №925/121/20 за апеляційними скаргами №2 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5142/20) та №1 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5147/20) в одному об`єднаному апеляційному провадженні.

Відповідач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України своїм правом не скористався, відзив на апеляційні скарги до Північного апеляційного господарського суду не подав.

06.10.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача, в особі адвоката В.В. Моспан надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату та час, обґрунтоване тим, що зазначений представник 06.10.2020 приймає участь в іншому суді по іншій справі.

У судове засідання 06.10.2020 з`явився представник позивача, відповідач представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

За висновками суду неявка представника відповідача, адвоката Моспан В.В. не перешкоджає розгляду апеляційних скарг за наявними у справі матеріалами. При цьому відповідачем не надано апеляційному господарському суду доказів неможливості приймати участь у судовому засіданні іншому повноважному представнику.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

В силу приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку додаткового рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 06.10.2020 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив суд їх задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні зазначених судових витрат.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 06.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг постач" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Центр-монтаж-енерго" про стягнення грошових коштів у розмірі 7 688 623, 90 грн, з яких: 6 386 666, 40 грн основного боргу, 908 822, 57 грн інфляційних втрат, 393 134, 93 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №925/121/20 за правилами загального позовного провадження.

24.02.2020 відповідач в особі свого представника подав до господарського суду відзив на позовну заяву, із обгрунтуванням заперечень проти задоволення вказаної заяви.

07.05.2020 позивач в особі свого представника подав заяву, в якій просив суд першої інстанції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити позов без розгляду у зв`язку з її відкликанням та, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", повернути сплачений судовий збір у розмірі 115 329, 36 грн.

27.05.2020 до початку судового засідання представники відповідача подали до суду клопотання, в якому повідомили про намір надати докази на підтвердження розміру судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, які будуть подані протягом 15 днів в порядку ст.ст. 126, 130 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.05.2020 у справі №925/121/20 заяву позивача задоволено частково, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг постач" до Приватного підприємства "Центр-монтаж-енерго" про стягнення 7 688 623, 90 грн залишено без розгляду. У задоволенні заяви позивача в частині повернення сплаченого судового збору у розмірі відмовлено.

09.06.2020 відповідач, в особі представників адвоката Моспана В.В. та адвоката Каленської С.С. звернувся до Господарського суду Черкаської області з клопотаннями про розподіл судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

25.06.2020 Господарським судом Черкаської області оскаржуваним судовим рішенням вирішено клопотання відповідача про розподіл судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу задовольнити частково, відповідно присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача розмір таких витрат, який дорівнює 1/3 від попередньо заявлених представниками відповідача.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення клопотання відповідача про розподіл судових витрат, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 ЦК України передбачає).

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку оплати таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зі змісту ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 ст. 130 ГПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Згідно з п. 1, п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представники відповідача до початку судового засіданням 27.05.2020 подали клопотання про намір подання доказів понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 6 ст. 130 ГПК України внаслідок .

09.06.2020 представники відповідача направили до господарського суду клопотання про розподіл судових витрат.

Так, до клопотання (вх. № 8722/20 від 10.06.2020) представником відповідача, адвокатом Моспаном В.В., додано докази понесених судових витрат, які відповідач сплатив за надану правову допомогу у цій справі, а саме:

- копія договору про надання правової допомоги від 07.02.2020;

- копія акту про прийняття-передачі виконаних робіт (послуг) від 27.05.2020 на суму 50 675, 00 грн;

- копії видаткових касових ордерів від 20.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 21.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 22.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 25.05.2020 на суму 6 000, 00 грн, 26.05.2020 на суму 8 000, 00 грн, від 27.05.2020 на суму 6 675, 00 грн про надання послуг правової допомоги по справі №925/121/20 згідно договору від 07.02.2020;

- розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги по справі №925/121/20 на суму 50 675, 00 грн.

В свою чергу, до клопотання (вх. №8723/20 від 10.06.2020) представником відповідача, адвокатом Каленською С.С. додано докази понесених судових витрат, які відповідач сплатив за надану правову допомогу у цій справі, а саме:

- копія договору про надання правової допомоги від 07.02.2020;

- копія акту про прийняття-передачі виконаних робіт (послуг) від 27.05.2020 на суму 74 988, 00 грн;

- копії видаткових касових ордерів від 08.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 12.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 14.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 15.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, 18.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 19.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 21.05.2020 на суму 10 000, 00 грн, від 27.05.2020 на суму 4 988, 00 грн про надання послуг правової допомоги по справі №925/121/20 згідно договору від 07.02.2020 та акту наданих послуг;

- розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги по справі №925/121/20 на суму 74 988, 00 грн.

Разом з цим, судова колегія, серед іншого, вважає за необхідне зазначити наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність визначення суми витрат або неналежність послуг адвоката, скаржником суду не надано.

Враховуючи, що ухвалою суду першої інстанції від 27.05.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг постач" до Приватного підприємства "Центр-монтаж-енерго" про стягнення 7 688 623, 90 грн залишено без розгляду, а також встановивши обставини здійснення адвокатами Моспан В.В. і Каленською С.С. фактичного представництва інтересів відповідача в суді на підставі відповідних договорів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність вказаних витрат, здійснених відповідачем.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд вирішуючи питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача судових витрат, з урахуванням норм статей 15, 126 ч. 4 ГПК України та, застосувавши критерії пропорційності і розумності, правомірного дійшов висновку, що вказаним критеріям відповідають суми, які дорівнюють 1/3 від попередньо заявлених представниками відповідача до стягнення вартості таких судових витрат, що становить 16 891, 67 грн. та 24 996, 00 грн відповідно.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи усю сукупність обставин справи, колегія суддів вважає недоведеними викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, а тому не вбачає підстав для скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване судове рішення у справі №925/121/20 прийнято у відповідності до наявних в матеріалах справи документів, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування додаткового рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг постач" №1 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5147/20) та №2 від 31.07.2020 (вх. №09.1-04.3/5142/20) на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2020 у справі №925/121/20 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2020 у справі №925/121/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/121/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 21.10.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова