Рішення

від 15.10.2020 по справі 904/2468/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2468/20

за позовом Державного регіонального геологічного підприємства "ДОНЕЦЬКГЕОЛОГІЯ", м. Бахмут, Донецька область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 13 441,99 грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Державного регіонального геологічного підприємства "ДОНЕЦЬКГЕОЛОГІЯ", м. Бахмут, Донецька область

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21 126,88 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Державне регіональне геологічне підприємство "ДОНЕЦЬКГЕОЛОГІЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 136 976,71 грн, з яких: основний борг у розмірі 123 534,72 грн, пеня у розмірі 4 794,56 грн, штраф у розмірі 8 647,43 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.07.2020 представник відповідача подав відзив на позов.

14.07.2020 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Державного регіонального геологічного підприємства "ДОНЕЦЬКГЕОЛОГІЯ" і просить суд стягнути штрафні санкції у розмірі 21 126,88 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 11.08.2020.

22.07.2020 представник позивач (за первісним позовом) подав відповідь на відзив.

22.07.2020 представник відповідача (за зустрічним позов) подав відзив на зустрічний позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 03.09.2020.

03.09.2020 представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання про зменшення розміру неустойки.

03.09.2020 представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання, в якому зазначає, що ним було оплачено суму основного боргу у повному обсязі у розмірі 123 534,72 грн. В підтвердження оплати надав платіжні доручення № 1579209 від 29.05.2020 на суму 42 280,32 грн, № 1579210 від 29.05.2020 на суму 42 393,60 грн, № 1568994 від 22.05.2020 на суму 38 860,80 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 закрито провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" заборгованості у розмірі 123 534,72 грн.

Відтак, суд розглядає позовні вимоги за первісним позовом у розмірі 13 441,99 грн, з яких: пеня у розмірі 4 794,56 грн, штраф у розмірі 8 647,43 грн.

15.09.2020 представник відповідача (за зустрічним позовом) подав доповнення до відзиву на зустрічний позов.

16.09.2020 представник позивача (за первісним позовом) подав заяву, в якій просить суд здійснити розподіл судових витрат відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

16.09.2020 розглянуто справу по суті, заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи, досліджено наявні у справі докази.

16.09.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2020.

06.10.2020 представник відповідача (за зустрічним позовом) подав письмові пояснення.

У судове засідання 15.10.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 15.10.2020 оголошено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача (за первісним позовом), викладена у позові

Позивач (за первісним позовом) вказує на неналежне виконання відповідачем (за первісним позовом) умов договору на виконання повторного тампонажу геологорозвідувальних свердловин № 705-ПУ-ШУП/Бт-19-02 від 31.01.2019. Відповідачем (за первісним позовом) оплачено заборгованість у повному обсязі з прострочкою.

Позивачем (за первісним позовом) за неналежне виконання відповідачем договору нараховано пеню у розмірі 4 794,56 грн, штраф у розмірі 8 647,43 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525, 530, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача (за первісним позовом), викладена у відзиві

Відповідач (за первісним позовом) зазначає, що не мав змоги своєчасно здійснити оплату за виконані роботу у зв`язку з системною кризою в енергетичній галузі України, що продовжувалася імпортом електроенергії та вугілля, що сукупно призвело до відсутності попиту та українське вугілля, що стало наслідком припинення діяльності підприємства та відправлення всіх працівників в простій.

Також, відповідач (за зустрічним позовом) зазначає про те, що під час розгляду справи ним було проведено оплату у сумі 123 534,72 грн.

Позиція відповідача (за первісним позовом), викладена у заяві про зменшення розміру неустойки

Відповідач (за зустрічним позовом) зазначає, що його підприємство видобуває вугілля, яке в подальшому на ТЕСах перетворюється на електроенергію. Наразі триває найбільша криза в енергетиці, оскільки найбільший споживач електроенергії значно скоротив споживання.

Підставою для зменшення розміру неустойки, відповідач (за первісним позовом) вважає кризу у енергетичній сфері, а також те, що під час розгляду спору ним сплачувалась заборгованість.

Позиція позивача (за первісним позовом), викладена у відповіді на відзив

Позивач (за первісним позовом) зазначає, що пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності в день отримання виконавцем передоплати та діє до 31.12.2019.

У той час, простій відповідача (за первісним позовом) введено з 20.04.2020. Тобто після закінчення строку дії договору.

Позиція позивача (за зустрічним позовом), викладена у зустрічному позові

Позивач (за зустрічним позовом) вказує на неналежне виконання відповідачем (за зустрічним позовом) умов договору на виконання повторного тампонажу геологорозвідувальних свердловин № 705-ПУ-ШУП/Бт-19-02 від 31.01.2019 в частині своєчасного виконання робіт.

Позивачем (за зустрічним позовом) за неналежне виконання відповідачем договору нараховано пеню у розмірі 5 902,06 грн, штраф у розмірі 15 224,82 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 526, 546, 548-549, 551 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача (за зустрічним позовом), викладена у відзиві на зустрічний позов

Відповідач (за зустрічним позовом) зазначає, що відповідно до пункту 4.3.2 договору, замовник зобов`язаний визначити місцезнаходження гирла свердловини в термін згідно з графіком виконання робіт. До визначення місцезнаходження гирла свердловини виконавець не має можливості приступити до виконання своїх зобов`язань за договором.

Однак, позивач (за зустрічним позовом) визначив місцезнаходження гирла свердловини № 308 лише 15.11.2019.

Також, відповідно до пункту 3.7 договору, у разі несвоєчасної оплати замовником авансу (передоплати), терміни завершення наступних етапів робіт продовжуються на час затримки.

Відповідач (за зустрічним позовом) вказує на те, що позивачем (за зустрічним позовом) було затримано оплату вартості робіт по свердловині № 308 на 56 днів, відповідно термін виконання робіт повинен бути продовжений на 56 днів.

Крім того, відповідач (за зустрічним позовом) зазначає, що строк виконання робіт по свердловинам № 351, № 3016, № 6100, № 325біс ще не настав, оскільки позивачем (за первісним позовом) не було здійснено передоплату за цими свердловинами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

31.01.2019 між Державним регіональним геологічним підприємством "ДОНЕЦЬКГЕОЛОГІЯ" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (виконавець) було укладено договір на виконання повторного тампонажу геологорозвідувальних свердловин № 705-ПУ-ШУП/Бт-19-02 (арк.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку і на умовах, визначених цим договором, виконавець переймає на себе зобов`язання за завданням замовника виконати наступні роботи: Виконання повторного тампонажу геологорозвідувальних свердловин №№ 308 5407, 351, 998, 3014, 3016, 6100, 6106, 325 та 325 біс, раніше пробурених на полі шахти Павлоградська ВСП Шахтоуправління Павлоградське ПрПТ ДТЕК Павлоградвугілля , а замовник зобов`язується прийняти і сплатити виконані роботи,якщо вони відповідають вимогам цього договору.

Згідно пункту 1.2 договору, зміст, обсяги виконання робіт визначені Технічним завданням, який є невід`ємною частиною цього договору.

Сторонами було підписано Технічне завдання (арк.с.17), в якому викладені основні вимоги до результатів робіт та завдання, які вирішуються в ході робіт.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що термін виконання робіт - 3-й квартал 2019 року.

Сторонами був підписаний Графік виконання робіт (арк.с.18), в якому зазначено таке:

- Свердловина № 308 - термін проведення робіт: червень 2019 - вартість робіт: 42 393,60 грн;

- Свердловина № 5407 - термін проведення робіт: червень 2019 - вартість робіт: 42 393,660 грн;

- Свердловина № 351 - термін проведення робіт: червень 2019 - вартість робіт: 44 160,00 грн;

- Свердловина № 998 - термін проведення робіт: червень 2019 - вартість робіт: 41 068,80 грн;

- Свердловина № 3014 - термін проведення робіт: липень 2019 - вартість робіт: 41 510,40 грн;

- Свердловина № 3016 - термін проведення робіт: липень 2019 - вартість робіт: 42 393,60 грн;

- Свердловина № 6100 - термін проведення робіт: серпень 2019 - вартість робіт: 42 835,20 грн;

- Свердловина № 6106 - термін проведення робіт: серпень 2019 - вартість робіт: 42 393,60 грн;

- Свердловина № 325 - термін проведення робіт: серпень 2019 - вартість робіт: 46 809,60 грн;

- Свердловина № 325 біс - термін проведення робіт: серпень 2019 - вартість робіт: 45 715,20 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору, вартість робіт за договором складає 431 673,60 грн, у тому числі ПДВ 20% - 71 945,60 грн. Вартість виконання 1-го погонного метру повторного тампонажу геологорозвідувальних свердловин складає 368,00 грн (без врахування ПДВ) або 441,60 грн (з урахуванням ПДВ).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата виконаних робіт, згідно з комерційної пропозиції виконавця, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця у розмірі 30% від суми договору, перед початком буріння свердловин, і решта 70% суми - протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг за договором.

Відповідачем (за первісним позовом) було здійснено передоплату у розмірі 129 502,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 406905 від 26.07.2019 (арк.с.139).

Приймання наданих послуг за даним договором здійснюється сторонам за календарним планом, який є невід`ємною частиною цього договору шляхом підписання уповноваженими представниками обох сторін акту здачі-приймання наданих послуг (пункт 3.1 договору).

Згідно пункту 3.7 договору, у разі несвоєчасної оплати замовником авансу (передоплати), терміни завершення наступних етапів робіт продовжуються на час затримки оплати.

На виконання умов договору, позивачем (за первісним позовом) були виконанні роботи на загальну суму 253 036,80 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами прийому-передачі наданих послуг:

- № 1 від 30.08.2019 (свердловина № 3014) на суму 41 510,10 грн;

- № 2 від 11.09.2019 (свердловина № 998) на суму 41 068,80 грн;

- № 3 від 16.09.2019 (свердловина № 5407) на суму 42 393,60 грн;

- № 4 від 29.10.2019 (свердловина № 353) на суму 42 393,60 грн;

- № 5 від 19.11.2019 (свердловина № 325) на суму 46 809,60 грн;

- № 6 від 04.12.2019 (свердловина № 308) на суму 38 860,80 грн;

Відповідно до пункту 4.3.2 договору, замовник зобов`язаний визначити місцезнаходження гирла свердловини в термін згідно з графіком виконання робіт.

Відповідач (за первісним позовом) визначив місцезнаходження гирла свердловини №308 - 15.11.2019, що підтверджується листом ДРГП Донецькгеологія № 2/1144 від 20.11.2019 (арк.с.140).

Під час розгляду справи, відповідачем (за первісним позовом) було оплачено виконані роботи у повному обсязі на суму 123 534,72 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1579209 від 29.05.2020 на суму 42 280,32 грн, № 1579210 від 29.05.2020 на суму 42 393,60 грн, № 1568994 від 22.05.2020 на суму 38 860,80 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 закрито провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" заборгованості у розмірі 123 534,72 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини підряду.

Щодо суми пені та штрафу (за первісним позовом)

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 6.5 договору, за порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов`язань, від суми неоплачених послуг за кожен день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем (за первісним позовом) своїх зобов`язань щодо оплати виконаних робіт, позивачем (за первісним позовом) останньому нараховано пеню у розмірі 4 794,56 грн за період з 31.12.2019 по 08.05.2020 та штраф у розмірі 8 647,43 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає, що він є неправильним, оскільки позивачем (за первісним позовом) невірно визначено період нарахування пені. Позивачем (за первісним позовом) здійснено нарахування пені з 31.12.2019, тоді як строк оплати виконаних робіт є таким, що настав 03.01.2020, відповідно прострочення починається з 04.01.2020.

Здійснивши перерахунок пені суд встановив, що сума пені, яку вимагає сплатити позивач (за первісним позовом) є меншою ніж сума, яка розрахована судом. Тому вказана вимога повинна бути задоволена саме у тому розмірі, у якому вимагає позивач (за первісним позовом) - 4 794,56 грн.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, зазначає що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення штрафу у розмірі 8 647,43 грн підлягає задоволенню.

Щодо зменшення розміру неустойки (за первісним позовом)

Відповідач (за первісним позовом) обґрунтовує клопотання про зменшення розміру неустойки тим, що підприємство видобуває вугілля, яке в подальшому на ТЕСах перетворюється на електроенергію. Наразі триває найбільша криза в енергетиці, оскільки найбільший споживач електроенергії значно скоротив споживання.

Також, відповідач (за первісним позовом) вказує на те, що він не чекаючи винесення рішення суду розрахувався з позивачем за поставлений товар.

Позивач (за первісним позовом) проти клопотання відповідача про зменшення неустойки заперечує, вказує на те, що посилання відповідача (за первісним позовом) на його стратегічну та соціальну значимість не є тією обставиною, що надає право на зменшення неустойки.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідач (за первісним позовом) є таким самим учасником господарських відносин, як і позивач, та на нього розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні правовідносини, а саме щодо відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором, що в даному випадку має місце у цій справі.

У господарських відносинах сторони є рівними, а обставини на які посилається відповідач (за первісним позовом) не є винятковими.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача (за первісним позовом) про зменшення неустойки.

Щодо вимог за зустрічним позовом

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) неналежно виконані умови договору на виконання повторного тампонажу геологорозвідувальних свердловин № 705-ПУ-ШУП/Бт-19-02 від 31.01.2019 в частині їх своєчасного виконання. У зв`язку з чим, позивачем (за зустрічним позовом) нараховано пеню у розмірі 5 902,06 грн та штраф у розмірі 15 224,82 грн.

Позивач (за зустрічним позовом) вказує на те, що відповідачем (за зустрічним позовом) виконані роботи по свердловинам № 308, № 5407, № 998, № 3014, № 353, № 325 із прострочкою. Роботи по свердловинам № 351, № 3016, № 6100, № 325біс взагалі невиконані.

Позивач (за зустрічним позовом) ґрунтує свої вимоги на підставі пункту 6.4 договору, в якому зазначено, що за порушення строків виконання робіт, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, за якими допущено прострочку, за кожен день прострочки виконання, а у випадку прострочки більше ніж 30 днів, виконавець сплачує додатково замовнику штраф у розмірі 7% вартості робіт, за якими допущено прострочку виконання.

Як вже зазначалось, сторонами був підписаний Графік виконання робіт (арк.с.18), в якому визначені строки виконання робіт.

Водночас, відповідно до пункту 4.3.2 договору, замовник зобов`язаний визначити місцезнаходження гирла свердловини в термін згідно з графіком виконання робіт.

Тобто, до визначення позивачем (за зустрічним позовом) місцезнаходження гирла свердловини, відповідач (за зустрічним позовом) не мав можливості приступити до виконання своїх зобов`язань за договором.

Термін початку робіт по кожній свердловині зафіксований у буровому журналі (арк.с.194) після визначення маркшейдером шахти та позначення маячком місцезнаходження гирла конкретної свердловини на поверхні земельної ділянки

З матеріалів справи вбачається, що позивач (за зустрічним позовом) визначив місцезнаходження гирла свердловин:

- Свердловина № 308 - 15.11.2019 - виконані роботи 04.12.2020;

- Свердловина № 5407 - 04.09.2019 - виконані роботи - 16.09.2019;

- Свердловина № 351 - гирло свердловини не визначено;

- Свердловина № 998 - 30.08.2019 - виконані роботи 11.09.2019;

- Свердловина № 3014 - 16.08.2019 - виконані роботи 30.08.2019;

- Свердловина № 3016 - гирло свердловини не визначено;

- Свердловина № 6100 - гирло свердловини не визначено;

- Свердловина № 6106 - 15.10.2019 - виконані роботи 29.10.2019;

- Свердловина № 325 - виконані роботи 19.11.2019;

- Свердловина № 325 біс - гирло свердловини не визначено.

Відтак, позивачем (за зустрічним позовом) не визначено місцезнаходження гирла свердловини № 351, № 3016, № 6100, № 325 біс, тому відповідач (за зустрічним позовом), не мав можливості приступити до виконання своїх зобов`язань за договором.

До того ж, пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата виконаних робіт, згідно з комерційної пропозиції виконавця, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця у розмірі 30% від суми договору, перед початком буріння свердловин, і решта 70% суми - протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг за договором.

Відповідачем (за первісним позовом) було здійснено передоплату у розмірі 129 502,08 грн лише 26.07.2019 (арк.с.139).

Відповідно до пункту 3.7 договору, у разі несвоєчасної оплати замовником авансу (передоплати), терміни завершення наступних етапів робіт продовжуються на час затримки.

Суд зазначає, що оскільки позивачем (зустрічним позовом) було здійснено передоплату лише 26.07.2019, тому відповідач (за зустрічним позовом) не мав можливості відповідно до Графіку виконати роботи, строк яких передбачений у червні 2019, а також у липні 2019, оскільки на тампонаж кожної свердловини графіком передбачено місяць.

На виконання умов договору, відповідачем (за зустрічним позовом) були виконані роботи за свердловинами № 3014, № 998, № 5407, що підтверджується підписаними обома сторонами актами прийому-передачі наданих послуг № 1 від 30.08.2019 (свердловина № 3014) на суму 41 510,10 грн; № 2 від 11.09.2019 (свердловина № 998) на суму 41 068,80 грн; № 3 від 16.09.2019 (свердловина № 5407) на суму 42 393,60 грн.

У подальшому усі роботи відповідачем (за зустрічним позовом) виконувались за рахунок власних обігових коштів, а саме виконані роботи за свердловинами № 353, № 325, № 308, що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуг:

- № 4 від 29.10.2019 (свердловина № 353) на суму 42 393,60 грн;

- № 5 від 19.11.2019 (свердловина № 325) на суму 46 809,60 грн;

- № 6 від 04.12.2019 (свердловина № 308) на суму 38 860,80 грн.

Відтак, суд зазначає, що прострочення (затримка початку робіт) відповідно до Графіку виконання робіт обумовлена діями або бездіяльністю позивача (за зустрічним позовом), оскільки ним не було здійснено вчасно передоплату за роботи та не було визначено місцезнаходження гирла свердловин № 351, № 3016, № 6100, № 325 біс.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача (за зустрічним позовом) щодо стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) пені у розмірі 5 902,06 грн та штраф у розмірі 15 224,82 грн є необґрунтованими та безпідставними, а тому зустрічний позов не підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Позивач (за первісним позовом) просить стягнути з відповідача (за первісним позовом) понесені судові витрати відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем (за первісним позовом) не було подано заяву про відмову від позову.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для застосування до правовідносин сторін частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що сума сплаченого судового збору пропорційно розміру вимог, щодо яких було закрито провадження відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 повертається з державного бюджету за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір позивача (за первісним позовом) у розмірі 206,28 грн слід покласти на відповідача (за первісним позовом).

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 102,00 грн слід покласти на позивача (за зустрічним позовом).

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про зменшення розміру неустойки - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Державного регіонального геологічного підприємства "ДОНЕЦЬКГЕОЛОГІЯ" (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. О. Сибірцева, 17; ідентифікаційний код 25119860) пеню у розмірі 4 794,56 грн, штраф у розмірі 8 647,43 грн та судовий збір у розмірі 206,28 грн.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" до Державного регіонального геологічного підприємства "ДОНЕЦЬКГЕОЛОГІЯ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21 126,88 грн - відмовити.

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 102,00 грн покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 21.10.2020

Суддя Я.С. Золотарьова