Рішення

від 20.10.2020 по справі 906/1318/19 (295/2115/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1318/19 (295/2115/20)

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №295/2115/20 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в межах справи №906/1318/19 за заявами Виробничо-комерційної фірми "Урарту" (м. Баранівка, Житомирська область) та Приватного підприємства "Автомагістраль" (с. Синяк, Вишгородський район, Київська область) до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир) про банкрутство

за участю учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 05.02.1996, Володарськ-Волинським РВ УМВС України в Житомирській області;

від відповідача: не з`явилися,-

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувсь до Богунського районного суду м. Житомира з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", відповідач, боржник) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (т. 1 а.с. 1-13).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.05.2020 постановлено передати Господарському суду Житомирської області матеріали цивільної справи № 295/2115/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (т. 1 а.с. 30-32).

13.08.2020 до господарського суду надійшов супровідний лист Богунського районного суду м. Житомира від 11.08.2020 з доданою справою № 295/2115/20.

Відповідно до витягу із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2020 вищевказану справу за позовом ОСОБА_1 розподілено судді ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 1).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 13.08.2020 № 123/2020, у зв`язку з тим, що суддя Костриця О.О., у провадженні якого перебуває справа № 906/1318/19, перебував у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи за позовом ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 2).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2020, справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні розподілено судді Макаревичу В.А. (т. 2 а.с. 3).

Ухвалою господарського суду від 17.08.2020 (суддя Макаревич В.А. ) прийнято до свого провадження матеріали справи №295/2115/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в межах справи №906/1318/19 за заявами Виробничо-комерційної фірми "Урарту" та Приватного підприємства "Автомагістраль" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про банкрутство; вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №295/2115/20 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання (т. 2 а.с. 4-5).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 31.08.2020, у зв`язку з виходом із відпустки судді ОСОБА_2 , в провадженні якого перебуває справа №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", справу №906/1318/19 (295/2115/20) передано для подальшого розгляду судді Костриці О.О. (т. 2 а.с. 8).

Ухвалою суду від 31.08.2020 (суддя Костриця О.О.) прийнято до свого провадження справу № 295/2115/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в межах справи №906/1318/19 за заявами Виробничо-комерційної фірми "Урарту" та Приватного підприємства "Автомагістраль" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про банкрутство, зі стадії підготовчого провадження; позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви від 18.02.2020, а саме: надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі; конкретизувати, розмір середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, які позивач просить стягнути з відповідача; надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (т. 2 а.с. 9-11).

09.09.2020 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, з доданими до неї доказами сплати судового збору на суму 1261,20 грн, розрахунком середньої заробітної плати за час затримки проведення повного розрахунку, реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та розрахунками норм тривалості робочого часу на 2018, 2019 роки (т. 2 а.с. 12-18).

Позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви мотивовані тим, що він працювала у філії "Володарсько - Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". 14.02.2019 ОСОБА_1 було звільнено, однак підприємством не було проведено з ним остаточного розрахунку при звільненні з роботи. Заборгованість з виплати заробітної плати сплачено відповідачем 27.01.2020. За викладених обставин, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 15.02.2019 по 27.01.2020 на суму 52392,60 грн.

Ухвалою суду від 10.09.2020 призначено підготовче засідання по справі №295/2115/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, в межах справи №906/1318/19 на 29.09.2020 о 15:10 год (т. 2 а.с. 20-21).

14.09.2020 до господарського суду надійшла не підписана електронним цифровим підписом заява ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 14.09.2020 № 445 з додатками (т. 2 а.с. 22-23). Враховуючи невідповідність вказаного електронного документу вимогам Закону України "Про електронні довірчі послуги", вказану заяву судом не прийнято до уваги.

29.09.2020 до господарського суду надійшов відзив ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 28.09.2020 № 494 з додатками (т. 2 а.с. 27-42).

Ухвалою господарського суду від 30.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №295/2115/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до судового розгляду по суті в межах справи №906/1318/19; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 20.10.2020 о 12:00 год (т. 2 а.с. 45-46).

15.10.2020 до господарського суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з доданими документами.

Разом з тим, відповідь ОСОБА_1 на відзив ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з доданими документами судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з статтею 166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ураховуючи положення частини 3 статті 165 ГПК України копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Господарський суд ураховує, що ухвалою господарського суду від 29.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №295/2115/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до судового розгляду по суті в межах справи №906/1318/19.

Разом з тим, позивачем відповідь на відзив відповідача надіслано до суду 13.10.2020, тобто після того як 29.09.2020 судом було закрито підготовче провадження у справі. Крім того, відповідь позивача на відзив відповідача разом з додатками не було надіслано на адресу відповідача, а додані до відповіді на відзив докази не було подано разом з позовною заявою.

Положеннями статті 207 ГПК України визначено порядок розгляду заяв і клопотань після відкриття судом розгляду справи по суті.

Так, зокрема, згідно із частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до частини 8 статті 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивачем жодним чином не обґрунтовано неможливість подання відповіді на відзив відповідача та додаткових доказів до переходу до розгляду справи по суті.

За викладених обставин, відповідь ОСОБА_1 на відзив ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" разом з додатками не приймаються судом, підлягають залишенню без розгляду з підстав визначених частиною 2 статті 207 ГПК України, про що судом постановлено протокольну ухвалу.

20.10.2020 до господарського суду надійшла заява ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 20.10.2020 № 546 про розгляд справи без участі представника відповідача. Також, у вказаній заяві відповідачем зазначено про не визнання позовних вимог та необхідність відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши заяву ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 20.10.2020 № 546 про розгляд справи без участі представника відповідача, заслухавши думку позивача, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, здійснити розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримано позовну заяву про стягнення з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.02.2019 по 27.01.2020 на суму 52392,60 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Таким чином, з огляду на те, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.03.2020, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", позовна заява ОСОБА_1 підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження у межах справи № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

З матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді дорожнього майстра у філії "Володарсько-Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Наказом від 14.02.2019 № 1 звільнено ОСОБА_1 з посади дорожнього майстра на підставі пункту 3 статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП України) (т. 2 а.с. 42). Даним наказом боржника також вирішено бухгалтерії виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за період з 20.05.2015 по 20.04.2016 (17 календарних днів) та за період з 20.04.2016 по 14.02.2019 (92 календарні дні) та компенсацію згідно пункту 3 статті 38 КзПП України в розмірі 3-х місячного заробітку.

Запис про звільнення 14.02.2019 ОСОБА_3 з роботи здійснено у трудовій книзі позивача (т. 1 а.с. 4-5).

Судовим наказом Богунського районного суду м. Житомира від 15.05.2019 (дата видачі стягувачу 25.06.2019) у справі № 295/6329/19 стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 36791,08 грн за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року; стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь держави судовий збір у розмірі 192,10 грн (т. 1 а.с. 3).

Відповідно до листа відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 30.01.2020 № 3.2/6174 заборгованість в сумі 36791,08 грн по судовому наказу № 295/6329/19, виданому Богунським районним судом м. Житомира, перераховано на користь ОСОБА_1 платіжним дорученням від 24.01.2020 № 80 (т. 2 а.с. 11).

Грошові кошти надійшли на рахунок позивача 27.01.2020, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с. 10).

З огляду на несвоєчасне проведення ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" розрахунку при звільненні, ОСОБА_1 заявлено вимоги до боржника на суму 52392,60 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення з 15.02.2019 по 27.01.2020.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Так, згідно зі статтею 3 КзПП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

Відповідно до частини 5 статті 97 КзПП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Згідно приписів статті 47 КзПП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме, в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівникам вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власниками або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа організація повинні виплатити його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, яка провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Компенсація у праві - є формою фінансового відшкодування збитків за порушення прав.

Тобто, це є збитки, а не основна заробітна плата, термін якої визначено статтею 1 Закону України "Про оплату праці", а структура заробітної плати встановлена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Вказані норми права не встановлюють належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція), для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Аналіз положень статей 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу законів про працю України заробітною платою є винагорода, яка виплачується працівникові за виконану ним роботу. Відшкодування, яке сплачується за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, не відповідає цим ознакам заробітної плати, оскільки виплачується не за виконану працівником роботу, а за затримку розрахунків при звільненні. Тому відшкодування, передбачене статтею 117 Кодексу законів про працю України, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено 14.02.2019 з посади дорожнього майстра філії "Володарсько-Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що підтверджується наказом про звільнення (т. 2 а.с. 42) та відомостями з трудової книжки (т. 1 а.с. 4-5).

Судовим наказом Богунського районного суду м. Житомира від 15.05.2019 (дата видачі стягувачу 25.06.2019) у справі № 295/6329/19 стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 36791,08 грн за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року; стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь держави судовий збір у розмірі 192,10 грн (т. 1 а.с. 3).

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини невиплати ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 36791,08 грн за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року встановлені судовим рішенням.

Дата погашення заборгованості ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед ОСОБА_1 27.01.2020, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с. 10).

За викладених обставин, правомірним є нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.02.2019 (наступний день після звільнення) по 27.01.2020 (235 робочих днів).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарі) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац 1 пункту 8 Порядку).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 , нарахована заробітна плата позивача за грудень 2018 року становила 5007,00 грн, за січень 2019 року - 4173,00 грн (т. 2 а.с. 13-14).

Кількість робочих днів у грудні 2018 року - 20, у січні 2019 року - 21.

Отже, за останні два календарні місяці роботи загальний розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 становить 9180,00 грн, кількість робочих днів - 41.

Середньоденна заробітна плата становить 223,90 грн (9180,00 грн/ 41 день).

За вказаних обставин, відповідно до розрахунку суду середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.02.2019 по 27.01.2020 (225 робочий день) становить 52616,50 грн (223,90 грн х 235 робочий день).

Враховуючи те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 52392,60 грн середнього заробітку, неможливість суду вийти за межі заявлених вимог, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 52392,60 грн середнього заробітку за весь затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Так як справляння і сплата податку на доходи фізичних осіб є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що накладення арешту на кошти відповідача на банківському рахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти. Крім того, арешт про який зазначає відповідач накладено державним виконавцем 15.07.2019, тоді як дата звільнення ОСОБА_1 - 14.02.2019.

За частинами 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).

Згідно з частинами 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Отже, вимога ОСОБА_1 про стягнення 52392,60 грн середнього заробітку підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання заяви ) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд зазначає, що судовий збір у розмірі 2102,00 грн підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись статтями 47, 115-117 Кодексу законів про працю України, статтями 20, 73 - 80, 86, 123, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 4, 5 Закону України "Про судовий збір", -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Автомобільні дороги України" задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Автомобільні дороги України" (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 75, ідентифікаційний код 32008278) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 52392,60 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 21.10.20

Суддя Костриця О.О.