Рішення

від 29.09.2020 по справі 907/89/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

29.09.2020 р. м. Ужгород Справа № 907/89/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт Інжінірінг» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шукачі Комфорту» , м. Ужгород

про стягнення 726 328 грн. 80 коп., в тому числі 669 494 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 32 712 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 24 122 грн. 10 коп. трьох процентів річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача - без виклику

Відповідача - без виклику

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю «Прінт Інжінірінг» , м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шукачі Комфорту» , м. Ужгород про стягнення 726 328 грн. 80 коп., в тому числі 669 494 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 32 712 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 24 122 грн. 10 коп. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2020 року відкрито провадження у справі № 907/89/20 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав своїх зобов`язань по оплаті поставленого згідно з видатковими накладними № 555 від 23.11.2018 року та № 556 від 26.11.2018 року, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість у сумі 669 494 грн. 20 коп. Крім того, позивач в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 32 712 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 24 122 грн. 10 коп. трьох процентів річних.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву у порядку ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

На виконання усної домовленості , Товариство з обмеженою відповідальністю «Прінт Інжінірінг» (надалі - Позивач) на підставі видаткових накладних № 555 від 23.11.2018 року та № 556 від 26.11.2018 року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтінвестгруп Плюс» (код ЄДРПОУ 41190768), яке в подальшому перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шукачі Комфорту» (код ЄДРПОУ 41190768) (надалі - Відповідач) , товар (мазут паливний) на загальну суму 669 494 грн. 20 коп.

Факт виконання поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у відповідній графі про отримання товару та скріпленням вказаного факту печаткою, проставленою на відповідній видатковій накладній .

Як стверджує позивач, відповідач оплату отриманого товару не здійснив.

За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом . Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За загальним правилом , господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За таких обставин, суд констатує, що між сторонами виникли правовідносин з поставки, які регулюються положеннями закону щодо договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1 , 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, частиною 2 статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що у видаткових накладних, на підставі яких позивачем було відпущено товар Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтінвестгруп Плюс» (код ЄДРПОУ 41190768), яке в подальшому перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шукачі Комфорту» (код ЄДРПОУ 41190768) (відповідачу) , сторонами не погоджено строк оплати поставленого за ними товару, при цьому, оплата відповідачем товару у відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України після його прийняття проведена не була, суд констатує, що зобов`язання щодо оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтінвестгруп Плюс» (код ЄДРПОУ 41190768), яке в подальшому перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шукачі Комфорту» (код ЄДРПОУ 41190768) (відповідачем), не виконано, чим порушено права та законні інтереси позивача щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 669 494 грн. 20 коп. підлягає задоволенню повністю .

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За прострочку відповідачем оплати вартості поставленого товару, позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму 32 712 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 24 122 грн. 10 коп. трьох процентів річних.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Нарахування інфляційних втрат у відповідності до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведений порядок розрахунку інфляційних втрат, судом здійснено перерахунок інфляційних нарахувань, з огляду на що стягненню з відповідача підлягає сума 32 135 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 24 122 грн. 10 коп. трьох процентів річних. В задоволенні решти заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань належить відмовити.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 669 494 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 32 135 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 24 122 грн. 10 коп. трьох процентів річних, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов в цій частині підлягає задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 10 886 грн. 29 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шукачі Комфорту» , 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, будинок 25 (код ЄДРПОУ 41190768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт Інжінірінг» , 04211, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, будинок 2-Д, приміщення 707 (код ЄДРПОУ 34880036) суму 725 752 (Сімсот двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні) грн. 02 коп., в тому числі 669 494 (Шістсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні) грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 32 135 (Тридцять дві тисячі сто тридцять п`ять гривень) грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 24 122 (Двадцять чотири тисячі сто двадцять дві гривні) грн. 10 коп. трьох процентів річних, а також суму 10 886 (Десять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень) грн. 29 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 21.10.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.