Рішення

від 29.09.2020 по справі 908/381/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/26/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020 Справа № 908/381/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Колодій Н. А., при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю.

позовом: Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» , (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод підшипників ковзання» , (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 21/2)

про стягнення 219416 грн. 74коп.

За участі представників

Від позивача: не прибув

Від відповідача : не прибув

ВСТАНОВИВ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення суми 219416,74 грн., що складається з 199512,00 грн суми основного боргу, 199,51 грн збитків від інфляції, 8763,70 грн 30% річних, 9702,30 грн пені.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/381/20, присвоєний номер провадження 32/26/20 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та призначення судового засідання.

17 березня 2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з пред`явленою до стягнення сумою основного боргу вказуючи на часткове погашення пред`явленої до стягнення суми основного боргу (платіжне доручення № 45 від 20.01.2020 на суму 20000,00грн та № 84 від 28.01.2020 на суму 79756,00 грн, копії долучені до відзиву на позовну заяву).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2020 справу №908/381/20 вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2020. Підготовче засідання відкладалось до 21.05.2020, 03.06.2020. Ухвалою суду від 03.06.2020 судом закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 14.07.2020. Розгляд справи відкладався до 02.09.2020, 29.09.2020.

Судове засідання 02.09.2020 проводилось в режимі видеоконференції за участі представника позивача.

В судове засідання 29.09.2020 представники сторін не з`явились.

28.09.2020 від позивача у справі надійшло письмове повідомлення, в якому позивач підтвердив зауваження відповідача про часткове погашення заборгованості за договором поставки № 373 від 17.05.2017 в сумі 99756,00грн. (платіжне доручення № 45 від 20.01.2020 на суму 20000,00грн, № 84 від 28.01.2020 на суму 79756,00грн).

Письмове повідомлення судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що сторонами надані всі документальні докази, суд дійшов висновку розглянути справу по суті в судовому засіданні 29.09.2020 за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2017 між Приватним акціонерним товариством РУБІЖАНСЬКИЙ КАРТОННО-ТАРНИЙ КОМБІНАТ (надалі за текстом - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мелітопольський завод підшипників ковзання (надалі за текстом - відповідач) було укладено договір № 373 (далі - договір) на виконання умов якого позивач передавав відповідачу у власність товар за товарно-транспортною накладною №16736-19 від 27 жовтня 2019 року.

Відповідно до зазначеної товарно-транспортної накладної, та Видаткової накладної №16736-19 від 27 жовтня 2019 року товар було прийнято відповідачем без зауважень в повному обсязі, на загальну суму 199 512,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 8.1. договору зазначено, що покупець зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки.

19.11.2019 позивачем було направлено претензію № 11/28, однак відповідач відмовився її отримувати.

Внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість.

При подачі позовної заяви позивачем була пред`явлена до стягнення сума боргу в розмірі 199 512,00 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот дванадцять гривень, 00 коп.).

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до відзиву відповідачем та наданого позивачем письмового повідомлення від 28.09.2020 відповідач частково виконав зобов`язання за договором поставки № 373 від 17.05.2017 в сумі 99756,00грн. (платіжне доручення № 45 від 20.01.2020 на суму 20000,00грн, № 84 від 28.01.2020 на суму 79756,00грн).

З матеріалів справи вбачається , що часткове погашення суми основного боргу було проведено відповідачем до подачі позовної заяви до Господарського суду запорізької області (позовна заява за вх. № 432/08-07/20 від 17.02.2020), що підтверджується платіжними дорученнями № 45 від 20.01.2020 на суму 20000,00грн, № 84 від 28.01.2020 на суму 79756,00грн.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 199512,00грн слід задовольнити частково в сумі 99756,00грн. В решті позовних вимог про стягнення суми основного боргу слід відмовити як пред`явленій необґрунтовано, так як часткове погашення в сумі 99756,00 грн було проведено відповідачем до подачі позовної заяви до суду.

Згідно з статтею 610 Цивільною кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким. що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ҐК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 9.2. договору, за порушення грошових зобов`язань, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення.

За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем пред`явлена вимога про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 9702,30грн., що складається з 5422,35грн за період з 10.11.2019 по 12.12.2019 та 4279,94 грн за період з 12.12.2019 по 10.01.2020.

Перевіривши наданий суду розрахунок, судом встановлено, що вимога про стягнення суми пені підлягає частковому задоволенню, оскільки пред`явлена до стягнення сума пені була розрахована позивачем від суми основного боргу 199512,00грн без урахування часткової оплати відповідача.

Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню становить 4849,14грн, що складається з 2711,18 грн за період з 10.11.2019 по 12.12.2019 та 2137,96 грн за період з 12.12.2019 по 10.01.2020. Розрахунок проведено судом за допомогою ІПС Законодавство .

В решті пред`явленої до стягнення суми пені слід відмовити.

Крім того, позивачем пред`явлені вимоги про стягнення суми індексу інфляції та 30 % річних передбачених сторонами в п. 9.3 договору.

Відповідно до п. 9.3 договору, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що покупець, що прострочив грошове зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять відсотків річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий суду розрахунок з урахуванням часткового погашення суми боргу до подачі позову, судом встановлено, що сума індексу інфляції підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 199,51грн, а сума 30% річних задоволенню частково в сумі 4999,23грн. В решті пред`явленої до стягнення суми 30% річних слід відмовити. Розрахунок проведено судом за допомогою ІПС Законодавство .

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів в спростування викладених обставин та існуючої заборгованості відповідач суду не надав.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, в частині задоволених вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» , (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод підшипників ковзання» , (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 21/2) про стягнення 219416 грн. 74коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод підшипників ковзання» , (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 21/2, ЄДРПОУ 36311646) на користь Приватного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» , (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67, ЄДРПОУ 01882551) 99756 (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 00коп суму основного боргу, 199 (сто дев`яносто дев`ять) грн 51 коп. суму індексу інфляції, 4999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 23 коп. суму 30 % річних, 4849 (чотири тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 14 коп. суму пені, 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) грн 05коп. суму судового збору.

Видати накази.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення оформлено і підписано « 21» жовтня 2020.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій