Рішення

від 21.10.2020 по справі 909/713/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/713/20

Господарський суд Івано-Франківської у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Державного підприємства "Теплокомуненерго"

про стягнення 17 957, 47 грн, з яких пеня - 13 119, 57 грн, 3% річних - 3 018, 37 грн, інфляційні втрати - 1 819, 53 грн,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1 НАК "Нафтогаз України" звернулося з позовом до ДП "Теплокомуненерго" про стягнення 17 957, 47 грн, з яких пеня - 13 119, 57 грн, 3% річних - 3 018, 37 грн, інфляційні втрати - 1 819, 53 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 18.08.2020).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2 Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 26.08.2020 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 7650100968614).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позовна заява від 10.08.2020 № 39/5-995-20 (вх.№12020/20 від 17.08.2020).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за поставлений газ, і відповідно до умов договору та приписів законодавства у позивача виникло право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 173-175, 193, 218, 231, 232 ГК України, ст. 509, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 655, 692 ЦК України.

3.2 Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та Державним підприємством "Теплокомуненерго", як споживачем, укладено договір на постачання природного газу від 04.10.2018 № 6431/18-ТЕ-15. Умови договору такі.

- Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природній газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1).

- Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 10 тис. куб. метрів (п. 2.1).

- Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу відповідно до п. 3.7 цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному періоді постачання газу (п. 2.4).

- Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.7).

- Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді (п. 3.10).

- Кількість природного газу, яка передасться споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРБКП від 30.09.2015 № 2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (п. 4.1).

- Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу. відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п. 5.1).

- Ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн (п. 5.2).

- Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу за цим договором (п. 5.4).

- Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (п. 6.1).

- Споживач має право отримувати природній газ відповідно до умов цього договору (п. 7.1). Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та в порядку, що передбачені цим договором (п. 7.2).

- У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (п. 8.2).

- Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором (п. 8.3).

- Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору:

1) усі зміни і доповнення до нього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у абзаці першому пункту 2.3, пунктах 11.4 та 11.5 цього договору;

2) сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додатковою договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у пунктах 2 3, 11.4 та 11.5 цього договору (п. 11.3).

- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 17.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1).

- Сторони вносили зміни до вказаного договору шляхом підписання додаткових угод.

4.1.1 Згідно з додатковими угодами від 22.10.2018 № 1, від 27.10.2020 № 2, від 01.11.2018 № 3 сторони змінювали, зокрема, період постачання газу, орієнтовний обсяг його постачання та строк дії договору. Додатковою угодою № 3 також змінено ціну природного газу.

4.1.2 Підписавши додаткову угоду від 29.11.2018 № 4, сторони виклали в новій редакції розділи 1-12 договору від 04.10.2018 № 6431/18-ТЕ-15.

- Постачальник зобов`язується поставити споживачеві природній газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1).

- Постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2020 (включно) замовлений споживачем обсяг природного газу в кількості 320, 632 куб.м (п. 2.1).

- Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов`язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором (п. 2.4).

- Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.8).

- Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді (п. 3.11).

- Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу за цим договором (п. 4.3).

- Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 5.1).

- У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (п. 7.2).

- Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3 цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором (п. 7.3).

- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).

4.1.3 Відповідно до додаткових угод від 29.01.2019 № 5, від 14.03.2019 № 6, від 18.03.2019 № 7, від 25.03.2019 № 8, від 22.04.2019 № 9 сторони змінювали обсяги природного газу, які поставляються споживачу, порядок застосування відповідних пунктів договору, внесли зміни щодо найменування постачальника по тексту договору.

4.2 На виконання умов договору позивач передав відповідачу природний газ згідно з актами приймання-передачі:

від 31.10.2018 за спожитий у жовтні 2018 року природний газ на суму 63 052, 01 грн;

від 30.11.2018 за спожитий у листопаді 2018 року природний газ на суму 184 423, 93 грн;

від 31.12.2018 за спожитий у грудні 2018 року природний газ на суму 235 836, 96 грн;

від 31.01.2019 за спожитий у січні 2019 року природний газ на суму 241 725, 78 грн;

від 28.02.2019 за спожитий у лютому 2019 року природний газ на суму 194 413, 22 грн;

від 31.03.2019 за спожитий у березні 2019 року природний газ на суму 167 917, 30 грн;

від 30.04.2019 за спожитий у квітні 2019 року природний газ на суму 35 594, 78 грн;

Акти складені на підставі договору від 04.10.2018 № 6431/18-ТЕ-15, підписані представниками двох сторін та скріплені їх печатками.

4.3 Відповідно до виписки по операціях щодо ДП Теплокомуненерго відповідач оплачував за поставлений природній газ власними коштами та коштами, перерахованими згідно з Порядком, визначеним постановою КМУ від 04.03.2002 № 256 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), проте з порушенням строків, передбачених умовами договору. Станом на час подання позову заборгованість за договором відсутня.

4.4 Відповідач звертався до позивача із заявою щодо зарахування зустрічних позовних вимог від 10.01.2019 № 04. Відповідач зазначив, що у нього наявна заборгованість за спожитий природний газ за договором від 04.10.2018 № 6431/18-ТЕ-15 в розмірі 404 231, 27 грн. Водночас на підставі наказу Госпродарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2018 у справі № 909/337/18 у позивача є заборгованість перед відповідачем у розмірі 2 643 грн. Відповідно до приписів ст. 601 ЦК України заявив про припинення зобов`язання перед НАК "Нафтогаз України" у сумі 2 643 грн за договором від 04.10.2018 № 6431/18-ТЕ-15.

4.5 За порушення строків здійснення остаточного розрахунку за газ позивач заявив до стягнення на підставі п. 7.2, 7.3 (п. 8.2, 8.3) договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України такі суми за відповідними зобов`язаннями:

за жовтень 2018 року - 343, 59 грн пені, 67, 37 грн 3% річних,

за листопад 2018 року - 1 609, 90 грн пені, 514, 31 грн 3% річних, 925, 13 грн інфляційні,

за грудень 2018 року - 2 931, 73 грн пені, 811, 90 грн 3% річних, 728, 54 грн інфляційні,

за січень 2019 року - 2 330, 50 грн пені, 456, 96 грн 3% річних,

за лютий 2019 року - 909, 91 грн пені, 180, 20 грн 3% річних,

за березень 2019 року - 4 039, 02 грн пені, 800, 39 грн 3% річних, 165, 86 грн інфляційні,

за квітень 2019 року - 954, 92 грн пені, 187, 24 грн 3% річних.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.2 На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в договорі встановили порядок розрахунків за поставлений природній газ, відповідно до якого остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з наданими доказами позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки природного газу відповідачу. Відповідач здійснював його оплату, однак з порушенням визначених у договорі строків.

5.3 Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, він повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати.

Перевіривши правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх обґрунтованість.

5.4 Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Сторони в договорі передбачили, що за порушення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню.

Перевіривши розрахунок пені, суд висновує про його обґрунтованість.

6. Висновки суду.

6.1 Враховуючи вищевикладене, позов є обґрунтованим і з відповідача на користь позивача слід стягнути 17 957, 47 грн, з яких пеня - 13 119, 57 грн, 3% річних - 3 018, 37 грн, інфляційні втрати - 1 819, 53 грн.

7. Судові витрати.

7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 2 102 грн (платіжне доручення від 11.08.2020 № 0000008354).

7.2 Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Теплокомуненерго" (вул. Хомишина, 21, смт Богородчани, Івано-Франківська обл., 77701, ідентифікаційний код 22168970) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) заборгованість за неналежне виконання грошових зобов`язань за договором на постачання природного газу від 04.10.2018 № 6431/18-ТЕ-15 у розмірі 17 957, 47 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень сорок сім копійок), з яких пеня - 13 119, 57 грн, 3% річних - 3 018, 37 грн, інфляційні втрати - 1 819, 53 грн, а також 2 102 грн (дві тисячі сто дві гривні) сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.10.2020.

Суддя О. В. Малєєва