Рішення

від 19.10.2020 по справі 910/11009/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2020Справа № 910/11009/20

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н. І. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/11009/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ФІРМА "АЗОВПРОММОНТАЖ" (вул. 7-ий проїзд буд. 15, м. Маріуполь, Донецька обл. Україна, 87531, код ЄДРПОУ 31971701)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРКАДА БУД ХОЛДИНГ" (вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 42375545)

про стягнення 522 355, 21 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ФІРМА "АЗОВПРОММОНТАЖ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРКАДА БУД ХОЛДИНГ" про стягнення суми 522 355, 21 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №07/04 щодо оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013.

Однак, конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній за вказаною адресою , вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

При цьому, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Так, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч. 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.08.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розгляд матеріалів даної справи здійснюється після виходу судді Ягічевої Н.І. з відпустки.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ФІРМА "АЗОВПРОММОНТАЖ" (далі - позивач; субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРКАДА БУД ХОЛДИНГ" (далі - відповідач; генпідрядник) укладено договір № 07/04 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується своїми машинами, механізмами виконати в порядку і на умовах цього договору роботи (далі по тесту договору - "роботи") по антисептуванню і вогнезахисту елементів дерев`яних конструкцій покрівлі (при "Капитальній ремонт з посилення несучих конструкцій житлового будинку за адресою пр. Миру, 45 в м. Маріуполі. Антисептування та вогнезахист дерев`яних конструкцій" в обсязі відповідно до проекту (шифр) і обсягами згідно з проектом: - антисептування - 2300 м?, - вогнезахист - 4400 м?.

Відповідно до п. 1.2. генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи в порядку і на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Строки виконання робіт за цим договором: з 26.04.2019 р. до_____2019 року (п. 2.1. договору).

При виникненні необхідності внесення зміни в раніше погоджені сторонами строки виконання робіт, сторона, яка ініціює такі зміни, повідомляє про це іншу сторону не пізніше, ніж за 5 (п`ять) календарних днів до настання передбачуваних змін. При досягненні сторонами згоди відносно такої зміни, сторонами укладається додаткова угода до цього договору. (п. 2.2. договору).

Фактичний термін закінчення робіт по окремим об`єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою субпідрядних робіт форми № КБ-2в з додатками, підтвердженого довідкою про вартість виконаних субпідрядних робіт форми КБ-3 (далі акт КБ-2в та довідка КВ-3), а також акта виконання генпідрядних робіт, який складається після виконання всіх робіт в розмірі 17% від суми договору (п. 2.3. договору).

Ціна робіт за цим договором, становить 628 521, 82 грн (шістсот двадцять вісім тисяч п`ятсот двадцять одна грн. 82 коп.), в т.ч. ПДВ 20% 104 753,64 грн та визначається договірною ціною, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1. договору).

Ціна робіт визначається кошторисами з розрахунком договірної ціни за обсягами (об`єктами, етапами, видами) робіт, які являються невід`ємними частинами договору (п. 3.2. договору).

Договірна ціна, яка є невід`ємною частиною договору, визначається на основі кошторисів згідно з потребами в трудових, матеріально-технічних ресурсах і поточних цін на них (пункт 3.3. договору).

Ціна робіт може бути змінена сторонами, виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору, якою затверджуються зміни в п. 3.1. цього договору. (пункт 3.4. договору).

Оплата генпідрядником виконуваних робіт здійснюється у наступному порядку: розрахунок протягом 10 (десяти) календарних днів від дати підписання генпідрядником актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на основі наданих субпідрядником рахунків, за умови фінансування замовника бюджету (пункт 4.1. договору).

Оплата генпідрядником виконаних субпідрядником робіт проводиться у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника (пункт 4.2 договору).

Згідно з пунктами 7.2., 7.2.1. договору субпідрядник має право отримувати оплату за виконані роботи в розмірах і в строки, обумовлених у цьому договорі та додатках до нього.

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань в натурі (п. 10.1. договору)

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2019 року. (пункти 13.5, 13.7. договору).

Позивач зазначає, що ним в межах умов договору протягом 2019 року були виконані роботи та надані генпідряднику акти за встановленою формою (КБ-2в), проте генпідрядником було оплачено роботи не в повному обсязі, а саме лише 21.05.2019 в сумі 70 000, 00 грн, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 500 492, 30 грн за актами виконаних робіт №1 за червень 2019, №1 за липень 2019, №3 за грудень 2019.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами договір за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

На виконання умов вказаного договору субпідрядником здано а генпідрядником прийнято виконанні робіт на загальну суму 500 492, 30 грн, що підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт №1 від 27.06.2019 за червень 2019, №1 від 31.07.2019 за липень 2019, №3 за грудень 2019, а також відповідними довідками про вартість виконаних робіт та витрати, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Доказів здійснення оплати відповідачем виконаних робіт за вказаний позивачем період, або доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача обов`язку виконати зобов`язання за договором №07/04 суду не надано.

13.05.2020 позивач з супровідним листом №100/05 від 13.05.2020 направив відповідачу претензію щодо необхідності сплати заборгованості в досудовому порядку, втім відповідач, залишив її без відповіді та реагування.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що оплата генпідрядником виконуваних робіт здійснюється у наступному порядку: розрахунок протягом 10 (десяти) календарних днів від дати підписання генпідрядником актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на основі наданих субпідрядником рахунків, за умови фінансування замовника бюджету.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 4.1. договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором на момент розгляду справи настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором було виконано неналежним чином, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 500 492, 30 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних у розмірі 11 449, 49 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 413, 42 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що ці вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 9 014, 07 грн 3% річних та 8 592, 80 грн інфляційних втрат, оскільки на акті КБ-2в №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 209 236, 61 грн відсутня дата його підписання сторонами, а тому у суду відсутня можливість встановити кінцевий термін оплати заборгованості за цим актом згідно умов п. 4.1. договору.

В той же час, відповідно до ч. 3. статті 530. Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією щодо сплати заборгованості 13.05.2020, тому враховуючи семиденний строк, наданий відповідачу для оплати згідно приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 слід починати з 21.05.2020.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 7771, 49 грн.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 41 364, 86 грн.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позаяк, позивач у підтвердження розміру витрат на правничу допомогу під час розгляду справи не надав суду жодного доказу, як то акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідача з підстав їх недоведеності.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ФІРМА "АЗОВПРОММОНТАЖ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРКАДА БУД ХОЛДИНГ" (вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 42375545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ФІРМА "АЗОВПРОММОНТАЖ" (вул.7-ий проїзд буд. 15, м. Маріуполь, Донецька обл. Україна, 87531, код ЄДРПОУ 31971701) 500 492 (п`ятсот тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 30 коп. основного боргу, 9 014 (дев`ять тисяч чотирнадцять) грн 07 коп. 3% річних, 8 592 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 80 коп. інфляційних втрат та 7771 (сім тисяч сімсот сімдесят одну) грн 49 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2020

Суддя Н.І. Ягічева