Рішення

від 19.10.2020 по справі 910/8088/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2020Справа № 910/8088/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГолдТранс ЛТД

про стягнення 40 088, 26 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГолдТранс ЛТД (далі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 40 088, 26 грн, з яких: 11 608, 00 грн 3% річних та 28 480, 26 грн інфляційне збільшення.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.193 ГК України, ст.509, 625, 1048, 1050 ЦК України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором овердрафту №10216Ю від 09.02.2016 в частині своєчасної та повної оплати, право вимоги за яким перейшло до позивача за договором про відступлення прав вимоги №UKR-2019-04 від 06.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/8088/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

09.07.2020 від представника позивача надішли довідки, в яких зазначено, що станом на 07.07.2020 ціна позову не змінилася та в період з 06.11.2019 по 07.07.2020 між позивачем та відповідачем відсутній рух грошових коштів.

12.08.2020 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній повідомляє, що не отримував від відповідача жодних документів, у зв`язку чим просить суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, а також надати додатковий час для підготовки пояснень чи/або заперечень на позовні вимоги.

17.08.2020 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 продовжено відповідачу строк надання відзиву на позов з урахуванням вимог до 25.08.2020 включно та позивачу строк для подання відповіді на відзив до 01.09.2020 включно. Також ухвалою суду від 18.08.2020 в порядку ст.74 ГПК України витребував у позивача належним чином завірені копії додатку №1 до договору відступлення прав вимоги №UKR-2019-04 від 06.11.2019 підписаного сторонами, акту приймання передачі документації за договором про надання овердрафту №102016Ю від 09.02.2016, з усіма переданими документами, документи на підтвердження надання відповідачу грошових коштів за договором про надання овердрафту №102016Ю від 09.02.2016 та наявності заборгованості за ним (меморіальні ордери, виписки з рахунку № НОМЕР_1 , тощо) та докази повідомлення відповідача про укладення договору відступлення прав вимоги№UKR-2019-04 від 06.11.2019.

31.08.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В прохальній частині відзиву, відповідач просить суд поновити пропущений строк для його подання. Крім цього у відзиві, просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1, 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження в справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 судом встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзиву на позовну заяву.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471793180 вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.06.2019 була отримана відповідачем - 22.06.2019, таким чином відповідач мав достатньо часу для визначення із позицією по суті позову та подати відзив у встановлений судом строк.

Як зазначено вище, ухвалою від 18.08.2020, суд продовжив строк відповідачу для подачі відзиву до 25.08.2020 включно.

Частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

У відповідності до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.

Враховуючи той факт, що відповідачем подано відзив на позовну заяву поза межами встановленого судом процесуального строку, не наведено відповідних доказів причини пропуску встановленого строку та те, що суд ухвалою від 18.08.2020 вже продовжував строк відповідачу для подання відзиву, відтак поданий відзив від 31.08.2020 на позовну заяву суд залишає без розгляду та не надає оцінки, викладеним відповідачем обставинам.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У зв`язку з перебуванням судді Карабань Я.А. у період з 08.09.2020 по 16.10.2020 включно на лікарняному, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з лікарняного - 19.10.2020.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2016 між Публічним акціонерним товариством ФІДОБАНК (банк) та відповідачем (позичальник) укладено договір про надання овердрафту №102016Ю (далі- договір) відповідно до умов якого, банк зобов`язується надати позичальнику за поточним рахунком останнього овердрафт в межах ліміту овердрафту на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується сплачувати банку заборгованість за овердрафтом, із врахуванням визначеного цим договором строку безперервного користування овердрафтом та терміну погашення овердрафту, сплачувати проценти за користування овердрафтом комісії та інші платежі в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором (п. 2.1. договору).

Відповідно до умов договору про надання овердрафту №102016Ю відповідачу було встановлено ліміт овердрафту в розмірі 140 000, 00 грн.

У розділі 1 договору, сторони погодили термін погашення овердрафту до 08 лютого 2017 року включно, якщо інша дата (день) не випливатиме з умов цього договору.

Розділом 1 договору визначено, що проценти за користування овердрафтом встановлюється банком наступним чином:

- за користування овердрафтом протягом строку безперервного користування | овердрафтом та до спливу 15 календарних днів (включно) з дати закінчення строку безперервного користування овердрафту, нараховуються проценти за процентною ставкою 1 в розмірі 40,00 (сорок процентів) % річних (процентна ставка 1).

- за користування овердрафтом після спливу 15 календарних днів (включно) з дати закінчення строку безперервного користування овердрафтом. а також після настання терміну погашення овердрафту, нараховуються проценти за процентною ставкою 2 в розмірі 50.00 (п`ятдесят процентів)% річних (процентна ставка 2).

Строк безперервного користування овердрафтом за цим договором становить 30 календарних днів.

Початком строку наявності безперервного дебетового сальдо по поточному рахунку вважається перший день (включно), починаючи з якого було зафіксовано наявність дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника на кінець операційного дня банку. Останнім днем строку наявності безперервного дебетового сальдо який фіксує закінчення безперервного строку наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом, вважається операційний день на кінець якого по поточному рахунку позичальника відсутнє дебетове сальдо (розділ 1 договору).

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що позичальник зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом (дебетового сальдо за поточним рахунком), не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом але є будь якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту. Якщо заборгованість позичальника за овердрафтом обліковується на поточному рахунку, то поверненням овердрафту вважається відсутність дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника на кінець операційною дня. Погашення дебетовою сальдо (овердрафту) здійснюється автоматично та першочергово за рахунок будь яких надходжень грошових коштів на поточний рахунок позичальника, в день таких надходжень, якщо інше не передбачено цим договором. Після зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості позичальника за договором. ліміт овердрафту автоматично відновлюється до встановленого на час погашення заборгованості рівня. При погашенні заборгованості позичальником до моменту спливу 15 календарних днів (включно) з дати закінчення максимально допустимого строку безперервного користування овердрафтом. Ліміт овердрафту відновлюється автоматично наступного операційного дня після дня в якому відбулося погашення заборгованості за овердрафтом. При невиконанні даної умови, ліміт овердрафту автоматичному відновленню не підлягає. У випадку не погашення позичальником заборгованості за овердрафтом до моменту спливу 15 календарних днів (включно) з дати закінчення максимально допустимого строку безперервного користування овердрафтом або до закінчення терміну погашення овердрафту, починаючи з наступного операційного дня банку, заборгованість за овердрафтом та всі нараховані проценти та комісії переносяться на відповідні рахунки банку щодо обліку простроченої кредитної заборгованості та прострочених доходів (надалі разом - прострочена кредитна заборгованість). Погашення простороченої кредитної заборгованості здійснюється позичальником самостійно шляхом направлення платежів за реквізитами у відповідності до направленого повідомлення банку у порядку обраному на розсуд банку.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 12.2. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом # UKR-2019-04 від 12.09.2019 між ПАТ Фідобанк та позивачем, 06.11.2019 був укладений договір про відступлення прав вимоги №UKR-2019-04 (далі договір відступлення прав вимоги), відповідно до якого, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів та дебіторів, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами застави), з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру в додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (п.1. договору відступлення прав вимоги).

Згідно з п. 4. договору відступлення прав вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 6 033 004, 29 (шість мільйонів тридцять три тисячі чотири) грн 29 коп., без ПДВ, надалі за текстом - ціна відступлення.

04.10.2019 позивачем сплачено на користь ПАТ ФІДОБАНК ціну договору №UKR-2019-04 в сумі 6 285 328 грн 62 коп, що підтверджується платіжним дорученням №46 від 04.10.2019.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги, який підписаний лише позивачем, залишок заборгованості по тілу кредиту за договором овердрафту №102016Ю, складає 128 973, 71 грн.

Позивач зазначає, що він свої зобов`язання з надання кредитних грошових коштів виконав, надавши грошові кошти позичальникові в розмірі 128 973, 71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідач у порушення умов кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконав, у результаті чого має прострочену заборгованість в розмірі 40 088, 26 грн, з якої: 28 480, 26 грн інфляційні втрати та 11 608, 00 грн 3 % річних.

Відповідно до ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК країни).

До відносин за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту договору (п. 4.1.1 договору) вбачається, що позичальник зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом (дебетового сальдо за поточним рахунком), не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом але є будь якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано до суду копію договору про надання овердрафту №102016Ю від 09.02.2016, договір відступлення прав вимоги № UKR-2019-04 від 06.11.2019 та додаток №1 до договору відступлення прав вимоги, підписаний лише позивачем, у якому відображено суму залишку заборгованості відповідача станом на 05.11.2020.

Проте, в матеріалах справи відсутні первинні документи та документи бухгалтерського обліку (виписки щодо руху коштів по рахунках), які відображають облік операцій за договором про надання овердрафту №102016Ю від 09.02.2016 та підтверджують заборгованість, зазначену в додатку №1 до договору відступлення прав вимоги станом на 06.11.2020, зокрема, відсутні документальні підтвердження надання готівкових коштів через касу банку та відображення операції надання кредиту в бухгалтерському обліку банку, відомості щодо руху коштів (виписки) по рахункам боржника, також не містяться докази здійснення відповідачем оплат, як-то платіжних доручень, квитанцій, меморіальних ордерів тощо.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст.74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Ухвалою від 18.08.2020, суд у порядку ст.74 ГПК України витребовував у позивача належним чином завірені копії:

- додатку №1 до договору відступлення прав вимоги №UKR-2019-04 від 06.11.2019 підписаного сторонами;

- акту приймання передачі документації за договором про надання овердрафту №102016Ю від 09.02.2016, з усіма переданими документами;

- документи на підтвердження надання відповідачу грошових коштів за договором про надання овердрафту №102016Ю від 09.02.2016 та наявності заборгованості за ним (меморіальні ордери, виписки з рахунку № НОМЕР_1 , тощо);

- докази повідомлення відповідача про укладення договору відступлення прав вимоги №UKR-2019-04 від 06.11.2019.

Разом з тим, станом на день ухвалення рішення позивач, вимоги ухвали суду не виконав, документів, які витребовувались судом не надав.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження обліку кредитної заборгованості суд доходить висновку, що підтвердити наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем не видається за можливе.

Фактичний розмір наданих кредитних коштів та розмір сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення основного боргу, процентів, повинні підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами, які в матеріалах справи відсутні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить висновку, надані позивачем документи без надання первинних документів не є належними доказами, які б доводили обґрунтованість позовних вимог, у свою чергу, суд позбавлений можливості самостійно перевірити та встановити розмір заборгованості лише на підставі обставин викладених позивачем у позові та, як наслідок, перевірити обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань