Рішення

від 21.10.2020 по справі 910/12102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/12102/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Омега-Трейд" , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Флекс Ресурс , м. Київ

про стягнення 123 521,72 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Омега-Трейд" (далі - ТзОВ ТД "Омега-Трейд" /позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Флекс Ресурс (далі - ТзОВ Флекс Ресурс /відповідач) про стягнення 123 521,72 грн, у тому числі: 122 400,06 грн - основного боргу, з урахуванням від`ємного значення інфляційних втрат в сумі 734,40 грн, 371,21 грн - 3% річних та 1 484,85 грн - пені за порушення термінів доставки, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки мінеральних добрив №28 від 21.01.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.08.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Омега-Трейд" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Флекс Ресурс (далі - постачальник) укладено договір поставки мінеральних добрив №28, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити мінеральні добрива згідно умов договору та відповідних додаткових угод.

У відповідності до розділу 5 договору строк поставки (відвантаження) певного об`єму товару узгоджується сторонами у відповідній додатковій угоді до цього договору. Відвантаження товару здійснюється партіями на підставі відповідної письмової заявки покупця, яка надається згідно підписаної сторонами відповідної додаткової угоди та при умові відсутності зі сторони покупця простроченої заборгованості за попередні поставки товару.

Згідно з розділом 6 договору покупець здійснює 100% передоплату за товар, оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка визначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено самою додатковою угодою. Оплата здійснюється покупцем за умовами, які визначені у відповідній додатковій угоді до договору.

Розділом 8 договору сторони погодили відповідальність сторін у разі неналежного виконання своїх зобов`язань. Так, в разі порушення термінів поставки товару, постачальник оплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення від вартості не відвантаженого в строк товару за кожен день прострочення відправлення.

21.01.2020 відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №928 на суму 122 400,06 грн.

22.01.2020 платіжним дорученням №108 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 122 400,06 грн з призначенням платежу: "оплата за селітру згідно рах. №928 від 21.01.2020 в т.ч. ПДВ 20 400,00 грн".

Позивач стверджує, що після здійснення оплати, 28.01.2020 направив на електронну адресу відповідача додаткову угоду до договору № 28 від 21.01.2020 щодо погодження строків поставки. Проте, відповідач цю угоду не підписав, відповіді не надав.

05.02.2020 позивач направив на електронну адресу відповідача вимогу щодо здійснення поставки мінеральних добрив, за які ТзОВ Торговий дім "Омега-Трейд" здійснило 100% передоплату відповідно до рахунку №928 від 21.01.2020, у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

За твердженням позивача, відповідач поставку товару не здійснив, тому 22.06.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення суми попередньої оплати у розмірі 122 400,06 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, що підтверджується фіскальним та службовим чеком ПАТ "Укрпошта" та описом вкладення у цінний лист. Проте, вимога повернута позивачу, оскільки відправлення не вручене під час доставки із зазначенням причини: інші причини .

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо погодження терміну поставки та не здійснення поставки товару, позивач звернувся до суду з цим позовом про повернення сплачених грошових коштів в розмірі 122 400,06 грн.

Крім того, позивач нараховує на цю суму пеню у розмірі 1 484,85 грн та 3% річних в сумі 371,21 грн у період з 09.07.2020 по 14.08.2020, водночас, позивач від суми основного боргу віднімає інфляційні втрати у розмірі 734,40 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки мінеральних добрив №28 від 21.01.2020, відповідно до якого відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар.

Водночас, сторони погодили, що строк поставки (відвантаження) певного об`єму товару узгоджується сторонами у відповідній додатковій угоді до цього договору, при цьому покупець здійснює 100% передоплату за товар.

Судом також встановлено, що 22.01.2020 платіжним дорученням №108 позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти в розмірі 122 400,06 грн з призначенням платежу: "оплата за селітру згідно рах. №928 від 21.01.2020 в т.ч. ПДВ 20 400,00 грн".

Також, позивач направив на електронну пошту відповідача додаткову угоду, в якій погоджено строк поставки оплаченого товару. Проте, відповідач цю угоду не підписав. На підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Отже, у зв`язку з непогодженням строку поставки товару, позивач надіслав на електронну пошту відповідача вимогу про поставку у семиденний строк з дня направлення цієї вимоги оплаченого товару. Проте, відповідачем товар не поставлено.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 22.06.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу повернути суму попередньої оплати у розмірі 122 400,06 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, що підтверджується фіскальним та службовим чеком ПАТ "Укрпошта" та описом вкладення у цінний лист. Проте, відповідачем вимога не задоволена.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо поставки оплаченого товару, суд дійшов висновку, що ТзОВ Флекс Ресурс порушило умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення попередньої оплати у розмірі 122 400,06 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 484,85 грн та 3% річних в сумі 371,21 грн у період з 09.07.2020 по 14.08.2020, водночас, позивач від суми основного боргу віднімає інфляційні втрати у розмірі 734,40 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, розділом 8 договору сторони погодили відповідальність сторін у разі неналежного виконання своїх зобов`язань. Так, в разі порушення термінів поставки товару, постачальник оплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення від вартості не відвантаженого в строк товару за кожен день прострочення відправлення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлені суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Омега-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю Флекс Ресурс про стягнення 122 400,06 грн - основного боргу, з урахуванням від`ємного значення інфляційних втрат в сумі 734,40 грн, що становить 121 665,66 грн, 371,21 грн - 3% річних та 1 484,85 грн - пені, що має наслідком їх задоволення.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Омега-Трейд" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Флекс Ресурс (04201, місто Київ, вулиця Сім`ї Кульженків, будинок 35; ідентифікаційний код 41915355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Омега-Трейд" (04071, місто Київ, вулиця Нижній Вал, будинок 15, офіс 603; ідентифікаційний код 42488633) 121 665 (сто двадцять одну тисячу шістсот шістдесят п`ять) грн 66 коп. - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 371 (триста сімдесят одну) грн 21 коп. - 3% річних, 1 484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн 85 пені - пені та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук