Рішення

від 19.10.2020 по справі 912/2761/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2761/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/2761/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт", 27641, Кіровоградська область, с. Соколівське, вул. Шосейна, 50,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс", 25002, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 5, офіс 224,

про стягнення 50 882,50 грн,

представники:

від позивача - Степаненко В.О., ордер від 28.09.2020 КР № 75520;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" про стягнення 48 109,39 грн основного боргу, 1 309,53 грн - інфляційних втрат, 1 463,58 - 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог послався на неналежне виконання відповідачем умов договору від 20.06.2019 № ТД 28-19, в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2761/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 29.09.2020 о 10:00. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 29.09.2020 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання по розгляду справи № 912/2761/20 до 19.10.2020 на 15:00 год.

19.10.2020 суд відкрив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про засідання суду повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 19.10.2020 за відсутності відповідача.

Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

20.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "ЕВІС" (Покупець) було укладено Договір №ТД 28-19 (далі - Договір) (а.с.7-8), у відповідності до умов п.1.1 якого, продавець передає у власність покупця партіями протягом терміну дії договору, а покупець оплачує й приймає щебеневу продукцію, далі товар на умовах EXW (склад продавця) в асортименті і кількості згідно заявки покупця.

Згідно п. 2.2. Договору прийом товару повинен здійснюватись відповідно до товаро-супровідних документів: по кількості - згідно із накладною, по якості - згідно паспорту якості продавця.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума договору визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, переданих за окремими видатковими накладними у строк дії цього договору.

За умовами п. 3.2. Договору розрахунки за товар, що поставляється (та за необхідності послуги доставки товару автотранспортом продавця) здійснюються шляхом 100 відсоткової передоплати по кожній партії заявленого товару.

Пунктом 3.6. Договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару та підписання уповноваженими особами на те відповідних накладних.

Як визначено п. 4.3. Договору по заявці покупця, за наявності вільного автотранспорту, продавець може доставити товар власним автотранспортом до місця зазначеного покупцем.

Відповідно до п. 7.1. Договору даний договір набирає законної сили з моменту підписання договору і діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору сторонами підписано Специфікацію №1 від 20.06.2019 (а.с.9) якою визначено найменування продукції що поставляється - щебінь гранітний, одиницю виміру - тонна, ціну в гривнях, з ПДВ 20%.

Специфікація № 1 підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками.

Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "ЕВІС" було внесено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" передоплату у розмірі 140 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 26.06.2019 (а.с.10).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" було поставлено товар на підставі наступник видаткових накладних:

- № 984 від 09 липня 2019 на суму 41 052,00 грн,

- № 995 від 10 липня 2019 на суму 10 890,00 грн,

- № 1001 від 11 липня 2019 на суму 10 890,00 грн,

- № 1018 від 12 липня 2019 на суму 21 516,00 грн,

- № 1054 від 16 липня 2019 на суму 21 516,00 грн,

- № 1060 від 17 липня 2019 на суму 21 516,00 грн,

- № 1073 від 18 липня 2019 на суму 43 032,00 грн,

- № 1208 від 31 липня 2019 на суму 19 404,00 грн,

- № 1233 від 01 серпня 2019 на суму 10 758,00 грн (а.с. 13-21).

Всього поставлено товару на загальну суму 200 574,00 грн, тобто у більшому розмірі, аніж сума внесеної попередньої оплати.

Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "ЕВІС" було доплачено вартість отриманого товару, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 02.08.2019 на суму 1 135,01 та платіжним дорученням № 87 від 15.08.2019 на суму 40 000,00 грн.

Таким чином, вартість поставленого, але не оплаченого товару склала 19 438,99 грн.

У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" здійснено поставку товару, однак без внесення суми попередньої оплати, згідно наступних видаткових накладних:

- № 1326 від 16.08.2019 на суму 14 335,20 грн,

- № 1343 від 19.08.2019 на суму 7 167,60 грн,

- № 1353 від 20.08.2019 на суму 7 167,60 грн (а.с. 22-24).

Товар за вказаними видатковими накладними Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "ЕВІС" не оплачений.

Отже, загальна сума боргу за отриманий товар складає 48 109,39 грн.

У зв`язку із наявністю заборгованості 19.03.2020 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "ЕВІС" направлено претензію, яку отримано товариством 24.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.25-27)

Позивачем заявлено до стягнення суму боргу у розмірі 48 109,39 грн та у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до стягнення із відповідача інфляційні втрати у сумі 1 309,53 грн та 3% річних у сумі 1 463,58 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Отже, позивач скористався своїм правом, наданим йому ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, виконавши обов`язок із поставки товару, а тому відповідач повинен виконати свій обов`язок зі здійснення оплати за нього.

Виконання позивачем своїх зобов`язань за договором (навіть у випадку невиконання зобов`язань відповідачем) не може свідчити, що він погодився з простроченням попередньої оплати відповідачем. Поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки продавець скористався своїм законним правом у зустрічному зобов`язанні.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №3-125гс14.

Для договорів купівлі-продажу, норми щодо яких регулюють і відносини сторін договорів поставки, існує норма, якою встановлено загальне правило з оплати отриманого товару - ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, якою встановлено обов`язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Вказану позицію викладено Верховним Судом в постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Таким чином, оскільки, позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними №1208 від 31 липня 2019 на суму 19 404,00 грн (за твердженнями позивача частково не оплачена в сумі 8 680,99 грн), №1233 від 01 серпня 2019 на суму 10 758,00 грн, №1326 від 16.08.2019 на суму 14 335,20 грн, №1343 від 19.08.2019 на суму 7 167,60 грн, №1353 від 20.08.2019 на суму 7 167,60 грн, без здійснення попередньої оплати, то обов`язок з оплати цього товару в загальному розмірі 48 109,39 грн виник після його прийняття.

Доказів перерахування цієї суми на користь позивача відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечено факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Отже, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 48 109,39 грн підлягає задоволенню.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами п. 5.3. Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Так, позивачем у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до стягнення із відповідача інфляційні втрати у сумі 1 309,53 грн та 3% річних у сумі 1 463,58 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивачем, кінцевою датою поставки товару згідно спірних видаткових накладних визначено 20.08.2019, а отже строк оплати за весь отриманий товар закінчився 21.08.2019. Як наслідок датою початку обрахунку 3% річних обрано 22.08.2019 та по 26.08.2020, періодом обрахунку інфляційних нарахувань обрано вересень 2019 - липень 2020.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних на суму боргу 48 109,39 грн за період із 22.08.2019 та по 26.08.2020 у розмірі 1 463,58 грн, встановив, що вимоги позивача знаходяться в межах можливих нарахувань, тому підлягають задоволенню.

Під час перевірки розрахунку інфляційних нарахувань за період вересень 2019 - липень 2020 на суму боргу 48 109,39 грн в розмірі 1 309,43 грн, суд встановив, що арифметично вірним є розрахунок у розмірі 1 309,43 грн, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши предмет позову та встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 50 882,40 грн, з яких 48 109,39 грн основного боргу, 1 309,43 грн інфляційних втрат, 1 463,58 грн 3 % річних.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" (25002, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 5, офіс 224, код ЄДРПОУ 22228057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (27641, Кіровоградська область, с. Соколівське, вул. Шосейна, 50, код ЄДРПОУ 39839239) 48 109,39 грн основного боргу, 1 309,43 грн інфляційних втрат, 1 463,58 грн 3 % річних, а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (27641, Кіровоградська область, с. Соколівське, вул. Шосейна, 50); Товариству з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство "Евіс" (25002, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 5, офіс 224).

Повне рішення складено 21.10.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко