Рішення

від 07.10.2020 по справі 916/1329/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1329/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Глазов О.О. (на підставі довіреності);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» (адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19; адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, буд. 48);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „МТБ Банк» (68003, м. Чорноморськ, пр-т Миру, буд. 28)

про стягнення 1 061 404, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 13.05.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» вх. ГСОО №1371/20 до відповідача - Публічного акціонерного товариства „МТБ Банк» , в якій позивач просив суд стягнути з відповідачі збитки у розмірі 100000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на понесення ним збитків у вигляді частково сплаченого штрафу у розмірі 100 000 грн. за договором поставки №777040516 від 04.05.2016 року, укладеного між ним та ТОВ Механика-ТД у зв`язку з порушенням ПАТ "МТБ Банк" (правонаступника ПАТ Марфін Банк ) прийнятих на себе зобов`язань за договором № OIL165001 про надання документального акредитива від 05.05.2016р.

Як зазначає позивач, 04.05.2016 року між ним та ТОВ МЕХАНИКА-ТД (покупець) був укладений договір поставки № 777040516, згідно умов якого сторони домовилися, що позивач передає, а покупець приймає та оплачує на умовах передоплати, вартість товару на загальну суму 988 887 500.00 грн. За вказаним договором, у випадку не поставки товару покупцю за цією передоплатою або вразі не повернення в повному обсязі передоплати за товар позивач сплачує покупцю штраф в розмірі 1 977 775 000,00 грн.

Водночас, з метою забезпечення безпеки для передоплати від покупця, між позивачем та ПАТ МАРФІН БАНК , правонаступником якого є відповідач, було укладено договір № ОІL165001 про надання документарного акредитива, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався за дорученням позивача надати документарний безвід кличний акредитив на суму 10 250 доларів США на користь бенефіціара, для забезпечення розрахунків за контрактом. Між тим, листом №2/1 від 21.06.2016 року позивач заборонив відповідачу відчиняти акредитив на підставі надісланих банком бенефіціара документів, оскільки вони не відповідають умовам договору акредитива. Позивач також попе редив відповідача про те, що якщо відповідач відкриє за цими невідповідними документами акредитив, а товар не буде поставлено, то позивач не зможе повернути ТОВ МЕХАНИКА-ТД передоплату. Однак, як зазначає позивач, не зважаючи на заборону від позивача, відповідачем було відкрито акредитив, тобто відбувся переказ передоплати від покупця на користь бенефіціара, в якості оплати за начебто відвантажену та відправлену бенефіціаром на адресу позивача парію товару. В подальшому, 18.07.2016 року, позивач дізнається про те, що товар не було відвантажено на його користь, оскільки бенефіціар виявився шахраєм і зник з передоплатою покупця, яку йому незаконно перерахував відповідач.

При цьому позивач зазначає, що порушення відповідачем умов договору №OIL165001 від 05.05.2016р. про надання документального акредитива, встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.11.2017 року по справі №916/2789/16, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 року та постановою Верховного Суду від 30.05.2018 року, яким задоволено позовні вимоги ТОВ Біона групп про стягнення з ПАТ МТБ Банк незаконно перерахованих ним грошових коштів. Як вказано позивачем, 04.08.2016 року ТОВ МЕХАНИКА-ТД звернувся з претензією №515-2 до позивача та вимогою сплати на його користь штрафу нарахований згідно умов п.6.5. договору поставки. В наступному, 28.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з вимогою сплатити на його користь штрафу, нарахованого згідно умов пункту 6.5. договору поставки, так як він згідно умов договору № 777080119 від 08.01.2019 р. одержав права вимоги сплати цього штрафу на свою користь. У зв`язку з зазначеним, позивачем було сплачено на користь Татарченка Сергія Ігоревича частину цього штрафу у розмірі 100 000,00 гривень, що на думку позивача, є завданими йому збитками, які виникли з вини відповідача.

Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви, судом було встановлено, що вказана заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з чим, ухвалою суду від 18.05.2020 року, за результатами розгляду матеріалів даної позовної заяви, в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення відповідних недоліків.

Так, на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2020 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків вх. ГСОО №14642/20 від 09.06.2020 року та надано відповідні документи.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року за даним позовом, виходячи із критерію ціни позову було відкрито провадження у справі №916/1329/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.07.2020 року.

22.06.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.ГСОО№ 15986/20), згідно якої позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства „МТБ Банк» збиток у сумі 1 061 404, 94 грн та 15 921, 07 грн судового збору, обґрунтовуючи тим, що з часу подання позову позивач здійснив часткові погашення штрафних санкцій на користь контрагента в сумі 961 404, 94 грн., у зв`язку з чим збільшився розмір завданих йому збитків.

Крім того, у зв`язку з збільшенням розміру позовних вимог, позивач просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

20.07.2020 року до суду від Публічного акціонерного товариства „МТБ Банк» надійшов відзив на позовну заяву (вх.ГСОО№18889/20), відповідно до якого відповідач не визнає заявлений позов та просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви. Так, відповідач зазначає, що в Договорі №OIL165001 від 05.05.2016 року про надання документарного акредитива, укладеного між сторонами, або в супутній переписці та кореспонденції з приводу укладання або виконання цього договору не зазначалось, що цей договір укладається з метою забезпечення безпеки для передоплати від ТОВ «МЕХАРИКА-ТД» . Також, відповідач наголошує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2017 р. по справі № 916/2789/16, хоча і було встановлено, що відповідач неналежним чином виконав умови Договору акредитиву щодо належної перевірки наданих документів, безпідставно виплативши кошти з акредитива у розмірі 211 068, 00 грн., але не зазначено, що це відбулось попри заборону від наказодавця акредитива (ТОВ «БІОНА ГРУПП» ) на відкриття акредитива. Крім того, посилання позивача на лист № 2/1 від 21.06.2016 р., на думку відповідача, є спробою ввести суд в оману, адже зазначений лист ніколи не надходив на адресу відповідача, про що свідчить відсутність на ньому реєстраційного штампу, вхідного номеру та дати реєстрації, які повинні бути проставлені на зазначеному листі при його надходженні до відповідача. Серед іншого, відповідач наголошує на тому, що за відсутності у позивача фінансової спроможності щодо покриття мінімальних ризиків підприємницької діяльності, останній не тільки взяв на себе відповідні зобов`язання за договором поставки з ТОВ Механика-ТД , а також самостійно погодив завідомо неможливі для виконання умови відповідальності за неналежне виконання умов цього договору. Також, відповідач вказує на те, що позивачем не надано належних доказів того, що дії відповідача є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком таких дій. Укладаючи правочини на зазначених умовах ТОВ БІОНА ГРУП діяло на власний ризик та при належній обачливості не уклало б договір на вкрай невигідних для себе умовах, а саме: не прийняло б на себе зобов`язання сплатити штраф за неналежне виконання зобов`язання у подвійному розмірі ціни договору (1977 775 000,00 грн.), за тієї обставини, що статутний капітал товариства на той час складав 20 000,00 грн. та за відсутності будь-якої іншої прибуткової діяльності товариства.

Що стосується передоплати за договором поставки № 777040516 від 04.05.2016 у сумі 290 000,00 грн., відповідач вказує, що відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2017 року у справі 916/2789/16 зазначені грошові кошти були стягнені з ПАТ МТБ БАНК на користь ТОВ БІОНА ГРУШІ , як збитки останнього понесені в зв`язку з відкриттям акредитиву з договору № ОІL165001 про надання документарного акредитиву та зазначене рішення суду виконане ПАТ МТБ БАНК в добровільному порядку.

Також, 20.07.2020 року до суду від Публічного акціонерного товариства „МТБ Банк» надійшло клопотання (вх.№ГСОО 18890/20), в порядку ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого відповідач, у зв`язку з наявністю в нього сумніву щодо реальності здійснених позивачем на користь ОСОБА_2 перерахунків коштів, просить суд витребувати у акціонерного товариства «УКРСІББАНК» інформацію щодо руху грошових коштів по розрахунковому рахунку ІІА943510050000026000879007727, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «БІОНА ГРУПП» (код 40449321) в період з 29.04.2020 р. по 19.06.2020 р. з зазначенням: часу, контрагента, підстави та призначення відповідних платежів та витребувати у акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" інформацію щодо руху грошових коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , що належить товариству з обмеженою відповідальністю «БІОНА ГРУПП» (код 40449321) в період з 29.04.2020 р. по 19.06.2020 р. з зазначенням: часу, контрагента, підстави та призначення відповідних платежів.

У судовому засіданні від 20.07.2020 року представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, обґрунтовуючи пропущення строку запровадженням та продовженням дії карантину на території України.

За результатом розгляду усного клопотання представника відповідача, у судовому засіданні від 20.07.2020 року, судом було оголошено протокольну ухвалу про поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку, в зв`язку з визнанням причин його пропуску поважними.

Крім того, у судовому засіданні від 20.07.2020 року, розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, взявши до уваги, що така подана до початку першого судового засідання, до заяви додано докази доплати судового збору та докази надіслання її відповідачу, суд прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог та здійснює розгляд позовних вимог в її редакції (вх.ГСОО№15986/20 від 22.06.20).

При цьому, як встановлено судом, після прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, ціна позову складає 1061404, 94 грн., що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже за критерієм ціни позову дана справа не може бути визнана судом малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 ГПК України та розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, з огляду на зазначене ухвалою суду від 20.07.2020 року справу №916/1329/20 було призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, замінивши засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; підготовче засідання у справі №916/1329/20 призначено на "10" серпня 2020 р. о 10:30 та встановлено строки для подання сторонами заяв по суті спору.

21.07.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» надійшла заява (вх.№ГСОО 19244/20), відповідно до якої позивач повідомив, що не отримував відзив на позовну заяву від ПАТ „МТБ Банк» .

28.07.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» відповідь на відзив (вх.№ ГСОО 19967/20), у відповідності до якої позивач заперечував щодо позиції відповідача, зокрема зазначив, що відповідач при укладенні договору акредитиву не вимагав від позивача відомостей про подальші господарські операції позивача, а позивач у свою чергу, не зобов`язаний був розкривати відповідачеві відомості про своїх контрагентів та укладені з ними договори, оскільки цього не вимагає, а ні законодавство, а ні укладений із відповідачем договір акредитиву.

При цьому, позивач наголошує, що встановлення можливості чи неможливості реального виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки з ТОВ МЕХАНИКА-ТД - не входить в предмет доказування в даній справі, оскільки фінансовий і майновий стан позивача жодним чином не свідчить про неможливість виконання ним своїх зобов`язань за договором поставки з ТОВ МЕХАНИКА-ТД .

Поміж іншого, позивач на підтвердження факту сплати ним коштів на адресу ОСОБА_1 надав до матеріалів справи оригінали виданих йому банками платіжних доручень та виписки із рахунку позивача, в яких відображено всі розрахункові операції, вчинені на користь ОСОБА_1 щодо сплати штрафу.

28.07.2020 року до суду від Публічного акціонерного товариства „МТБ Банк» надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ГСОО 19969/20), в яких відповідач повідомляє, що у зв`язку з долученням позивачем до матеріалів справи банківських рахунків, необхідність витребування таких доказів за результатом розгляду його клопотання, відпала. При цьому, відповідач зазначив, що вказані виписки однозначно спростовують його заперечення щодо не зарахування грошових коштів на рахунки ОСОБА_1

30.07.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» надійшли письмові пояснення (вх.№ГСОО 20184/20), відповідно до яких позивач, у зв`язку із допущенням ним друкарської помилки, вносив відповідні корегування у відповідь на відзив.

У судовому засіданні від 10.08.2020 року представник відповідача просив не розглядати подане ним клопотання про витребування доказів від 20.07.2020 року. При цьому, він зазначив, що ним надано усі докази та повідомлено про всі відомі обставини щодо справи, з огляду на що просив суд закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від "10" серпня 2020 року було закрите підготовче провадження у справі № 916/1329/20 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на "09" вересня 2020 р. о 14:30.

17.08.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» надійшли письмові пояснення (вх.№ГСОО 21738/20), відповідно до яких позивач просить суд викласти п.2 у відповіді на відзив в іншій редакції, при цьому у відповідь на аргумент відповідача щодо втрати покриття акредитиву з вини позивача, зокрема, зазначає, що відповідач не виявив розбіжності в документах та не повідомив про них позивача, як того вимагає закон та міжнародні правила ЦСР 600, а позивач відповідно не надавав відповідачу листа, в якому містився наказ на відкриття акредитиву по документах з розбіжностями.

У судовому засіданні від 09.09.2020 року, оскільки спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом було оголошено перерву до 07.10.2020 року о 14:00 год.

21.09.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Біона Групп» надійшла заява (вх.№ГСОО 24860/20), в якому просить суд проводити судове засідання за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 07.10.2020 року представник відповідача заперечував щодо позовних вимог, просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник позивача у судове засідання від 07.10.2020 року не з`явився, між тим про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на зазначене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 07.10.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 19.10.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Як встановлено судом, 02.05.2016 року між ТОВ „Біона групп» (покупець) та компанією Qingdao Dayezhongtian Import&Export Co/ Ltd (бенефіціар, продавець) було укладено контракт RM №777042016 (надалі-контракт) на поставку рослинного масла, у відповідності до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах CIF Одеса рослинне масло (товар). (а.с. 149-154, том 1).

Додатком №4 до Контракту, сторонами угоди було передбачено форму здійснення розрахунку за поставлений ТОВ „Біона групп» товар контрагентом з Китаю у формі акредитиву, при цьому, сторонами узгоджено, що документарний акредитив підпорядковується „Уніфікованим звичаям і правилам щодо документарного акредитива „ від 01.01.2007р. №600.

04.05.2016 року між ТОВ „Біона групп» (постачальник) та ТОВ Механика-ТД (покупець) укладено договір поставки №777040516 від 04.05.2016 року (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у встановлений Договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

У п. 3.1 Договору передбачено, що ціна договору складає 988 887 500 грн., в т.ч. ПДВ 164 814 583, 33 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, спосіб оплати товару покупцем: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. У призначенні платежу має бути вказаний цей Договір або відповідний рахунок-фактура.

За умовами п. 3.3 Договору, сторони домовились, що перша партія у розмірі 25 тон та вартістю 537 500,00 грн, буде без ПДВ, у зв`язку із тим, що Продавець не є платником ПДВ, а друга та подальші партії у кількості 5 000 тон відповідно будуть з ПДВ.

Згідно п. 3.4 Договору, покупець здійснює передоплату постачальнику за першу партію товару у розмірі 290 000 грн., а остаточний розрахунок за першу партію товару в розмірі 247 500 грн здійснює протягом 2-х банківських днів, після фактичної поставки Товару на умовах п. 4.2. цього Договору.

У випадку не поставки товару або неповернення передоплати в розмірі 290 000 грн. протягом 5 календарних днів після дати зазначеної в п. 2.2. цього Договору, Постачальник зобов`язується сплатити Покупцю штраф у розмірі подвійної суми Договору. (п.6.5 Договору).

06.05.2016 року між ТОВ Біона групп (постачальник) та ТОВ Механика-ТД (покупець) укладено додаток №1 до Договору поставки №777040516 від 04.05.2016 року, згідно п. 2 якого сторонами було узгоджено, що значною умовою договору поставки №777040516 від 04 травня 2016 року є повернення передоплати зробленої товариством ТОВ Механика-ТД товариству ТОВ Біона групп відповідно до пунктів 3.4. та 3.5. цього договору, у випадку не поставки товару товариству ТОВ Механика-ТД згідно графіку відображеному в пункті 2.2. договору поставки № 777040516 від 04 травня 2016 року.

У п.3 Додатку №1 до Договору, зазначено, що у разі відмови або неможливості поставки товару, товариство ТОВ Біона групп повинно повернути усю зроблену їй передоплату, за непоставлений об`єм Товару. Якщо передоплата за непоставлений Товар, буде повернута в повному обсязі товариством ТОВ Біона групп товариству ТОВ Механика-ТД , то в такому випадку ТОВ Механика-ТД не буде мати жодних майнових чи не майнових претензій до ТОВ Біона групп та буде вважати договір поставки № 777040516 від 04 травня 2016 року таким, що виконаний. Сторони домовилися, шо вразі не повернення передоплати за непоставлений об`єм Товару, товариство ТОВ Біона групп підпадає під штрафні санкції згідно пункту 6.5. договору № 777040516, а також ТОВ Біона групп , втрачає ділову репутацію перед товариство ТОВ Механика-ТД .

Умовами п.4 Додатку №1 до Договору визначено, що відповідно до пункту 8.1. під поняттям непереборної сили сторони розуміють дію виключно стихійних лих, землетрусів, пожеж, повеней. Відповідальність за дії чи бездіяльність своїх других, третіх осіб і т.п., які сторони цього договору поставки залучають в якості помічників до виконання своїх зобов`язань та які не являються сторонами цього договору, несуть самі відповідні сторони цього договору, тобто, дії чи бездіяльність других, третіх осіб не € непереборною силою в розумінні цього договору, сторони не можуть посилатися на дії чи бездіяльність других, третіх осіб, які не є сторонами цього договору, як на дію непереборної сили .

05.05.2016р. ТОВ „Біона групп» (Боржник) було укладено з ПАТ „Марфін банк» (Банк) договір № OIL165001 про надання документарного акредитива (надалі - Договір акредитиву), відповідно до п. п. 1.1-1.4 якого Банк зобов`язується за дорученням Боржника надати документарний безвідкличний акредитив на суму 10 250 доларів США (далі - акредитив) на користь Qingdao Dayezhongtian Import&Export Co/ Ltd (далі за текстом - Бенефіціар), для забезпечення розрахунків за договором RM №777042016 від 02.05.2016р. (далі за текстом - контракт). В забезпечення належного виконання своїх зобов`язань за даним договором, Боржник розміщує грошове забезпечення (покриття) у розмірі 10 250 доларів США на рахунок № НОМЕР_2 , в ПАТ „Марфін банк» . Умови акредитиву викладені у додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору. Копія контракту є додатком №3 до даного договору.

Згідно з п. 3.1 Договору акредитива, банк надає акредитив строком по 30.07.2016р. включно, після закінчення якого акредитив втрачає чинність. Оплата по акредитиву проводиться з рахунку, відкритому у ПАТ „Марфін банк» , проти документів, представлених у додатку №4 до контракту RM №777042016 від 02.05.2016р. у строгій відповідності з умовами акредитива та при строгому дотриманні всіх умов і строків акредитива, що викладені в додатку №1 до договору.

Умовами п. 4.1 Договору акредитива, сторонами було визначено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором з порушенням його умов (неналежне виконання), сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Положеннями п. п. 6.2, 6.3 Договору акредитива, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі. Взаємовідносини сторін не врегульовані даним договором, регламентуються чинним законодавством України.

В матеріалах справи наявне повідомлення ТОВ Біона груп від 21.06.2016 року за вих№2/1 адресоване ПАТ Марфін Банк , відповідно до якого зазначено, що на основі документів, які прислав банк бенефеціара, неможна відчиняти акредитив, а саме переводити гроші бенефеціару. При цьому, ТОВ Біона Групп повідомляє, що вибрала акредитивну форму розрахунку за імпортним договором КМ № 777042016 від 02 травня 2016 р., з метою гарантії безпеки передоплати від ТОВ Механика-ТД , тобто гарантії того, що ТОВ Біона Групп не втратить цю передоплату від ТОВ Механика- ТД , у випадку якщо Китайський бенефедіар є шахраєм. Крім того, позивачем зауважено, що якщо ПАТ Марфін Банк , відкриє за цими документами акредитив, а товар не прийде, то ТОВ Біона Групп не зможе повернути цю передоплату ТОВ Механик-ТД , у зв`язку з відсутністю такої суми грошей, що призведе до того, що ТОВ Біона Групп буде змушена сплатити великий штраф ТОВ Механик-ТД згідно умов договору поставки № 77704 0516, а також призведе до настання інших дуже тяжких наслідків для ТОВ Біони Групп .

Як зазначає позивач, факт наявності заборони від позивача на відкриття акредитиву, підтверджується самим відповідачем у свіфт-листуванні від 22/06/16-16:57:35 між ПАТ МАРФІН БАНК та банком бенефіціара, в якому ПАТ МАРФІН БАНК доводив до відома банку бенефіціара ( Сільськогосподарсь кого банку Китаю ) те, що позивач (клієнт) не приймає платіж (забороняє ПАТ МАРФІН БАНКУ робити переказ коштів) за документами які прислав банк бенефіціара.

Між тим, банком було відкрито акредитив, тобто відбувся переказ передоплати від покупця на користь бенефіціара, в якості оплати за поставку товару. Пізніше, 18.07.2016 року позивачу стало відомо, що товар не було відвантажено на його користь, оскільки бенефіціар виявився шахраєм.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом у справі №916/2789/16 до ПАТ „МТБ Банк» про стягнення безпідставно виплачених коштів з акредитива у розмірі 211 068,00 грн, за результатом розгляду якого рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2017р. по справі №916/2789/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. та постановою Верховного Суду від 30.05.2018р., позовні вимоги ТОВ „Біона Групп» було задоволено, стягнуто з ПАТ „МТБ Банк» безпідставно виплачені кошти з акредитива у розмірі 211 068,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, під час вирішення справи №916/2789/16 господарським судом було встановлено, що 21.06.2016р. ПАТ „МТБ Банк» отримав від банку бенефіціара пакет документів на виплату акредитива, після чого 29.06.2016р. відповідачем було перераховано на користь продавця за контрактом грошові кошти в сумі 8 200,00 доларів США.

Вказаним рішенням суду також встановлено, що відкриття акредитиву ПАТ "Марфін банк" було здійснено без наявності всіх передбачених для цього відповідно до умов договору документів, тобто фактично встановлено наявність неправомірних дій ПАТ "Марфін банк", що мала вираження у неналежному виконанні зобов`язання за договором акредитиву.

Водночас, в межах даної справи, позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням ПАТ "МТБ Банк" (правонаступника ПАТ Марфін Банк ), прийнятих на себе зобов`язань за договором №OIL165001 про надання документального акредитива від 05.05.2016р., він не отримав товар за умовами Контракту №777042016 від 02.05.2020 року з Qingdao Dayezhongtian Import&Export Co/ Ltd та у зв`язку з цим не повернув передоплату ТОВ Механика-ТД , сплачену йому за умовами Договору №777040516 від 04.05.2016 року, що стало підставою для стягнення з позивача штрафу у розмірі 1 977 775 000грн.

Так, в підтвердження відсутності коштів у сумі, необхідної для повернення ТОВ Механика-ТД передоплати у сумі 211 068 грн, позивачем надані виписки по особовому рахунку ТОВ „Біона Групп» станом на 01.05.2016-31.05.2016 року та лист від Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15.01.2019 року №124/10/14-29-50-03-05, в якому зазначається інформація по банківським рахункам позивача.

04.08.2016 року ТОВ Механика-ТД звернулась з претензією до позивача, в якій просить останнього сплатити суму 290 000 грн. - передоплати та 1 977 775 грн - штраф.

У відповідь на зазначену претензію, 08.08.2016 року ТОВ Біона Групп повідомило, що визнає наявність боргу у вигляді неповернутої передоплати та штраф, який виник у зв`язку із не поверненням передоплати ТОВ Механика-ТД . При цьому, позивач зазначив, що у зв`язку із відсутністю коштів не має можливості сплатити заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2019 року між ТОВ Механика-ТД (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір №777080119 про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за Договором поставки №777040516 від 044.05.2016 року.

Відповідно до п.1.2 Договору, новий кредитор повністю одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язання за основним договором, а саме зобов`язання сплати штрафу за не повернення в повному обсязі передоплати за непоставлений об`єм товару у сумі 1 977 775 грн.

28.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Біона групп з письмовою вимогою про сплату боргу за Договором про відступлення права вимоги №777080119 від 08.01.2019 року.

В рахунок погашення суми штрафу на користь ОСОБА_1 , позивач сплатив 100 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалами справи платіжними дорученнями №173277 від 30.04.2020 року на суму 36100, №127396 від 29.04.2020 року (а.с.26-27, том 1).

30.04.2020 року ТОВ Біона групп звернулась до ПАТ МТБ Банк з письмовою вимогою добровільно сплатити до 08.05.2020 року на користь ТОВ Біони групп збиток в розмірі 100 000 грн., між тим, як зазначає позивач вказана вимога залишилась без задоволення.

В наступному, під час розгляду справи, в рахунок погашення суми штрафу на користь ОСОБА_1 , позивач сплатив 961404, 94 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №6 від 19.06.2020 року на суму 13819, 07 грн, №1 від 06.05.2020 року на суму 20 000 грн, №2 від 04.06.2020 року на суму 47507 грн, №3 від 13.05.2020 року на суму 5000 грн, №3 від 10.06.2020 року на суму 46800 грн, №4 від 13.05.2020 року на суму 15000 грн, №4 від 11.06.2020 року на суму 46600 грн, №5 від 13.05.2020 року на суму 8964, 16 грн, №5 від 18.06.2020 року на суму 79997 грн, №6 від 15.05.2020 року на суму 20000 грн, №7 від 18.05.2020 року на суму 30500 грн, №8 від 18.05.2020 року на суму 19300 грн, №9 від 18.05.2020 року на суму 30000 грн, №10 від 20.05.2020 року на суму 15000 грн, №11 від 21.05.2020 року на суму 34300 грн, №12 від 22.05.2020 року на суму 49 186 грн, №13 від 25.05.2020 року на суму 49000 грн, №16 від 25.05.2020 року на суму 48950 грн, №17 від 26.05.2020 року на суму 48490грн, №18 від 26.05.2020 року на суму 48820, 05 грн, №19 від 27.05.2020 року на суму 48 847, 23 грн, №20 від 28.05.2020 року на суму 48197 грн, №22 від 28.05.2020 року на суму 48196, 50 грн, №12153 від 04.05.2020 року на суму 50 000 грн,№12986 від 04.05.2020 року на суму 53000 грн, №18809 від 05.05.2020 року. (а.с.92-117, том 1)

Наведене також підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовими рахункам з 29.04.2020 року по 27.07.2020 року (а.с.20-28, том 2).

За таких обставин, як зазначає позивач, з вини відповідача ним були понесені збитки у сумі 1 061 404, 94 грн на сплату штрафу за не повернення в повному обсязі передоплати за непоставлений об`єм товару у відповідності до умов Договору поставки №777040516 від 04.05.2016 року.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Положенням ч. 1 та п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України , унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2016 року між ТОВ „Біона групп» (покупець) та компанією Qingdao Dayezhongtian Import&Export Co/ Ltd (бенефіціар, продавець) було укладено контракт RM №777042016 на поставку рослинного масла, у відповідності до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах CIF Одеса рослинне масло (товар). (а.с. 149-154, том 1).

Додатком №4 до Контракту, сторонами угоди було передбачено форму здійснення розрахунку за поставлений ТОВ „Біона групп» товар контрагентом з Китаю у формі акредитиву, при цьому, сторонами узгоджено, що документарний акредитив підпорядковується „Уніфікованим звичаям і правилам щодо документарного акредитива „ від 01.01.2007р. №600.

04.05.2016 року між ТОВ „Біона групп» (постачальник) та ТОВ Механика-ТД (покупець) укладено договір поставки №777040516 від 04.05.2016 року (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у встановлений Договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

У п. 3.1 Договору передбачено, що ціна договору складає 988 887 500 грн., в т.ч. ПДВ 164 814 583, 33 грн.

Як зазначає позивач, внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягають у відкритті акредитиву, незважаючи на заборону позивача, він поніс збитки у вигляді частково сплаченого штрафу у розмірі 1061404, 94 грн. за договором поставки №777040516 від 04.05.2016 року, укладеного між ним та ТОВ Механика-ТД .

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2017р. по справі №916/2789/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. та постановою Верховного Суду від 30.05.2018р., було задоволено позовні вимоги ТОВ „Біона Групп» до ПАТ „МТБ Банк» було встановлено, що відкриття акредитиву ПАТ "Марфін банк" було здійснено без наявності всіх передбачених для цього відповідно до умов договору документів, тобто фактично встановлено наявність неправомірних дій ПАТ "Марфін банк", що мала вираження у неналежному виконанні зобов`язання за договором акредитиву.

При цьому, суд зауважує сторін, що в межах розгляду даної справи, суд не досліджує, обставини встановлені у судовому рішенні по справі №916/2789/16, оскільки в порядку ч.4 ст. 75 ГПК України вони є такими, що не доказуються.

Так, позивач наголошує, що договір №OIL165001 від 05.05.2016 року про надання документарного акредитива між ТОВ „Біона групп» та ПАТ „Марфін банк» , було укладено з метою забезпечення безпеки для передоплати від покупця (ТОВ Механика-ТД), між тим, як встановлено судом, умови цього Договору зазначеного положення не містить, інші докази в підтвердження вказаному в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, твердження позивача, що 21.06.2016 року він направив повідомлення ПАТ Марфін Банк , в якому зазначив, що на основі документів, які прислав банк бенефеціара, неможна відчиняти акредитив, при цьому, повідомлено ПАТ МАРФІН БАНКУ про те, що якщо ПАТ Марфін Банк , відкриє за цими документами акредитив, а товар не прийде, то ТОВ Біона Групп не зможе повернути цю передоплату ТОВ Механик-ТД , та товариство буде змушене сплатити штраф ТОВ Механик-ТД , згідно умов договору поставки № 77704 0516, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, як встановлено під час розгляду справи, відповідач взагалі заперечує отримання будь-яких повідомлень відповідного змісту, а посилання позивача на свіфт-листування від 22/06/16-16:57:35 між ПАТ МАРФІН БАНК та банком бенефіціара, не підтверджує факт отримання відповідачем повідомлення від 21.06.2016 року та не є доказом обізнаності про його зміст.

Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що у відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч., ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Нормами статті 526 ЦК України передбачено, що, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України ).

Положенням ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Таким чином, підписуючи Договір поставки №777040516 від 04.05.2016 року, позивач зобов`язувався передати ТОВ Механика-ТД товар у встановлений Договором термін.

При цьому, у п.4 Додатку до Договору поставки № 777040516 від 04.05.2016 року сторони передбачили, що відповідно до пункту 8.1. під поняттям непереборної сили сторони розуміють дію виключно стихійних лих, землетрусів, пожеж, повеней. Відповідальність за дії чи бездіяльність своїх других, третіх осіб і т.п., які сторони цього договору поставки залучають в якості помічників до виконання своїх зобов`язань та які не являються сторонами цього договору, несуть самі відповідні сторони цього договору, тобто, дії чи бездіяльність других, третіх осіб не є непереборною силою в розумінні цього договору, сторони не можуть посилатися на дії чи бездіяльність других, третіх осіб, які не є сторонами цього договору, як на дію непереборної сили .

Так, підписуючи зазначений договір з ТОВ Механика-ТД , позивач повинен був передбачити всі можливі ризики, які можуть виникнути в ході виконання договору та зобов`язаний самостійно нести відповідальність за його не виконання або неналежне втконання.

Як стверджує позивач, завдані йому збитки виникли у зв`язку з сплатою ним штрафу відповідно до умов п.6.5 Договору поставки №777040516 від 04.05.2016 року, у зв`язку з неповерненням передоплати сплаченої покупцем за поставлений товар.

Однак, матеріали справи не містять підтвердження того, що передоплата, сплачена покупцем відповідно до зазначеного договору, має бути направлена в якості передоплати позивача за Договором №777042016 від 02.05.2016 року.

При цьому, згідно приписів частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

За своєю правовою природою Договір поставки №77704516 від 04.05.2016 року є договором поставки.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України, сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Так, відповідно до загальних положень господарського та цивільного законодавства, істотними умовами договору поставки, зокрема є предмет, ціну та строк поставки товару.

Між тим, у п.2 Додатку №1 до Договору поставки №77704516 від 04.05.2016 року, визначено, що значною умовою цього Договору є повернення передоплати зробленої ТОВ Механика-ТД , що взагалі ставить під сумнів намір сторін виконувати умови зазначеного договору поставки. При цьому, умовами Договору, не передбачено здійснення повернення передоплати у випадку непоставлення товару.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Аналогічні положення викладені в статті 225 ГК України.

Відповідно до ст. 224 ГК України притягнення учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків можливе лише за наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 614 ЦК України майнову відповідальність несе особа, яка порушила зобов`язання, лише за наявності її вини (умислу або необережності), крім випадків, встановлених договором або законом.

У відповідності до вимог п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов`язань, та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача, і, як наслідок, вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

З огляду на викладене можливо зробити висновок, що збитками (шкодою) у розумінні положень цивільного законодавства, є реальні витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані доходи, які він би отримав у разі якщо його право не було би порушено. Зобов`язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи, тобто деліктна відповідальність настає лише за винне завдання шкоди. Шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з частиною другою статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає, що позивачем не доведено причинний зв`язок між протиправною поведінкою ПАТ МТБ Банк , що полягає у неналежному виконанні прийнятих на себе зобов`язань за договором № OIL165001 про надання документального акредитива від 05.05.2016р. та сплатою ТОВ Біона групп штрафу за неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором від 04.05.2016 року.

При цьому, обов`язок позивача сплачувати штраф на користь ТОВ Механика-ТД за порушення умов Договору від 04.05.2016 року в частині не поставки товару не може вважатись збитками, а є мірою відповідальності за невиконання ним зобов`язання .

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що у діях відповідача відсутні такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та наявність розміру збитків, що унеможливлює покладення на відповідача обов`язку здійснити відшкодування збитків, заявлених до стягнення., в зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ТОВ Біона групп про стягнення збитків в сумі 1061404, 94 грн. слід відмовити.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 921, 07 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська