ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
30.09.2020 Справа № 917/1185/18
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", вул. Будька 45-А, м.Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 35294028
про визнання банкрутом
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Рожко О.П.
Учасники справи 24.09.2020р.:
розпорядник майном: не з`явився
від боржника: Сластьон С.В.
від кредиторів: АТ "Альфа-банк" Дем`янець Я.В.
Учасники справи 29.09.2020 год.:
розпорядник майном: не з`явився
від боржника: Сластьон С.В.
від кредитора ТОВ "Метангазавто": Гнида Ф.А..
від кредитора ТОВ "Астра-Мілк": Борсук В.В.
від кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Кладченко О.О.
Учасники справи 30.09.2020 год.:
розпорядник майном: не з`явився
від боржника: Сластьон С.В.
від кредитора ТОВ "Метангазавто": Гнида Ф.А.
від кредитора ТОВ "Астра-Мілк": Борсук В.В.
від кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не з`явився
Ухвала виноситься після перерв, оголошених в засіданні суду 24.09.2020р. та 29.09.2020р. на підставі ст. 216 ГПК України.
Обставини справи: ухвалою господарського суду від 19.03.2019 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод". Введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" призначено арбітражного керуючого Польянова Євгена Олександровича.
На виконання ухвали суду від 19.03.2019р. в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 20.03.2019р. оприлюдненого оголошення за №58275 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод".
Ухвалою суду від 02.09.2020 р. суд призначив на 24.09.2020р. та 29.09.2020р. розгляд наступних заяв:
- Акціонерного товариства «Альфа-банк» , №б/н від 11.04.2019р. (вхід. №800/19 від 16.04.2019р.) про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 127 923 993,00 грн. як вимог, які забезпечені заставою та у сумі 379 946 630,69 грн. як вимоги, які не забезпечені заставою
- Приватного акціонерного товариства «Насінневе» , №б/н від 04.04.2019р. (вхід. №765/19 від 12.04.2019р.) про визнання конкурсних кредиторських вимог до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 9 178 320,10 грн.
- Приватного підприємства «ВЄХ-2000» №19-04-18/02 від 18.04.2019р. (вхід. №842/19 від 22.04.2019р.) про визнання конкурсних кредиторських вимог до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 314993,18 грн.
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Мілк» , вих.№19/04 від 19.04.2019р. (вхід. №873/19 від 26.04.2019р.)
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Метангазавто» , вих.№11 від 19.04.2019р.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В пункті 11 резолютивної частини ухвали суду від 19.03.2019р. про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" зазначено:
З метою виявлення усіх кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (вул. Будька 45-А, м.Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 35294028) та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство шляхом офіційного оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
Оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника, який не може бути менше ніж тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення.
Відлік строку на вчинення передбачених Законом процесуальних дій починається з дня офіційного оприлюднення оголошення (повідомлення) на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України. Першим днем перебігу відповідного строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення (п.3.9 Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство (затв.Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 16) .
Враховуючи, що оприлюднення оголошення за №58275 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено 20.03.2019р. 30 денний строк подачі грошових вимог кредиторів закінчився 19.04.2019 р.
Відповідно до ч.4. ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
23.09.2020 р. боржник надав суду клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви до прийняття рішення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №904/1360/19 та формування єдиної правозастосовчої практики визначення розміру забезпечених вимог кредиторів.
Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання оскільки нормами ГПК не передбачено відкладення розгляду справи до розгляду іншої справи Касаційним господарським судом у складі Верховного суду для формування єдиної правозастосовчої практики.
29.09.2020 р. боржник подав до суду клопотання про витребування доказів, а саме доказів, які підтверджують обґрунтованість застосованих при розрахунку вимог до ТОВ "Лозівський молочний завод" ставок Libor та інформації про платформи та за які періоди з них брались дані щодо значень цих ставок.
Від кредитора ФОП Ушверідзе П.Д. надійшло клопотання про витребування доказів від боржника.
Суд, дослідивши вказані клопотання про витребування доказів прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки заявниками в супереч вимог ст. 81 ГПК України не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Дослідивши матеріали вищезазначених грошових вимог, суд встановив:
- 22.04.2019 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного підприємства "ВЄХ-2000" №19-0418/02 від 18.04.2019 р. (вхід. №842/19 від 22.04.2019р.) про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 314993,18 грн.
В обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог заявник зазначає, що:
Між приватним підприємством "ВЄХ-2000", далі - кредитор та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОЗІВСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД", далі - боржник було укладено договір №19/04/17 від 19 квітня 2017 року про надання охоронних послуг (копія договору додається), далі Договір .
Згідно пункту 1.1. Договору, замовник (боржник) замовляє, а виконавець (кредитор) надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно замовника, яке належить йому на праві власності або на умовах оренди на законних підставах та знаходиться на території ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД", надалі Об`єкт . Місцезнаходження Об`єкта: Україна, Харківська область, м. Лозова, вул. Гвардійська,45 А. Під визначенням Об`єкт приймається земельна ділянка за вищезазначеною адресою, обмежена парканом з розташованими на ній будівлями та матеріальними засобами, прилеглою територією.
Згідно пункту 1.2. Договору, вид охорони визначається за згодою сторін як фізична охорона. Охорона Об`єкту здійснюється цілодобово 4 цілодобовими постами та 1 начальником охорони, що визначено в Дислокації постів, що є невід`ємно частиною Договору (додаток №1) - (копія додається), шляхом спостереження за обстановкою на об`єкті; забезпеченням контрольно-перепускного режиму на територію об`єкту; недопущення несанкціонованого в`їзду (виїзду) автомобілів (інших технічних засобів), на/з території Об`єкту; недопущення несанкціонованого ввезення (вивезення), внесення (винесення) матеріальних засобів з/на територію Об`єкту.
На умовах зазначеного Договору кредитор фактично надавав боржникові охоронні послуги щодо об`єкту охорони в період з 19 квітня 2017 року (Акт початку надання послуг з охорони від 19.04.2017 року - копія додається) по 31 жовтня 2017 року включно.
Кредитор з 01 листопада 2017 року припинив надання охоронних послуг боржнику, що підтверджується Актом зняття постів об`єкту з під охорони від 01 листопада 2017 року (копія акту додається). Крім того, сторони уклали угоду від 31 жовтня 2017 року про припинення дії Договору про надання послуг від 19.04.2017р №19/04/17 про надання охоронних послуг.
Вартість послуг з охорони сторони визначили в пункті 4.1 Договору а саме: 4.1. Загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 72000,00 (сімдесят дві тисячі грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ. Ціна складається з загальної вартості постів охорони, визначеною у дислокації постів (додатку №1) (копія дислокації додається), а саме: - щомісячна вартість одного цілодобового посту становить 16000,00 в т.ч. ПДВ; та щомісячна вартість послуг начальника охорони - 8000,00 грн. в т.ч. ПДВ. .
Сторони уклали додаткову угоду від 19 квітня 2017 року №01 до договору №19/04/17 від 19 квітня 2017 року, згідно пункту 1 якої сторони прийшли до згоди зменшити вартість охоронних послуг у період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року за один календарний місяць до 56 000,00 (п`ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.).
Згідно пункту 4.2 Договору, оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно до 15 числа (п`ятнадцятого числа) місяця що слідує за звітним.
На умовах Договору, охоронні послуги надавались кредитором в період з 19 квітня 2017 року по 31 жовтня 2017 року включно, на загальну суму 364 800,00 (триста шістдесят чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.) грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких додаються до позовної заяви.
Крім того, у пункті 2 угоди від 31 жовтня 2017 року про припинення дії Договору про надання послуг від 19.04.2017р №19/04/17 про надання охоронних послуг, визначено, що сторони підтверджують, що на момент припинення дії Договору між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов`язань, окрім оплати за надані послуги виконавцю за період з 19 квітня 2017 року по 24 год 00 хв. 31 жовтня 2017 року (заборгованість за отримані послуги з охорони станом на 01 листопада 2017 року складає 275300грн. 00 коп. (двісті сімдесят п`ять тисяч триста грн.00 коп.) грн.
При цьому кредитор зазначає, що боржник після укладення угоди від 31 жовтня 2017 року про припинення дії Договору про надання послуг від 19.04.2017р №19/04/17 про надання охоронних послуг оплатив 20500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додаються до цієї заяви.
Всього боржник на умовах спірного договору частково провів розрахунки за фактично отримані ним послуги з охорони, сплативши на користь кредитора загальну суму 110 000, (сто десять тисяч грн. 00 коп.) грн., що підтверджується банківськими виписками (копії додаються).
Таким чином залишок основного боргу боржника перед кредитором станом на 19 березня 2019 року становить 254 800.00 (двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.) грн.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зі змісту частини першої статті 530 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення боржником зобов`язання за договором №19/04/17 від 19.04.2017 р. за період з червня 2017 р. по жовтень 2017 р. на загальну суму 254800,00 грн.
Крім того, кредитор нарахував відповідно до ст.625 ЦК України інфляційне збільшення у розмірі 44952,04 грн. та 11399,14 грн. 3% річних р. (розрахунок Т. 20, а.с. - 13-22).
Відповідно до повідомлення розпорядника майном №25-2020 від 26.06.2020р. грошові вимоги кредитора визнано в розмірі 3842,00 грн. судового збору (1 черга), 254800,00 грн. - основного боргу (4 черга).
В частині грошових вимог щодо визнання інфляційних втрат та 3% річних розпорядник майна вважає їх такими, що підлягають відхиленню з посиланням на ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Суд не погоджується з думкою розпорядника майна, що відповідно до ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства індекс інфляції та 3% річних не застосовується саме за весь час прострочення виконання зобов`язань, тобто коли наступила прострочка виконання зобов`язання згідно положень ЦК України (тобто з моменту порушення боржником договірних зобов`язань перед кредитором в частині оплати поставленого товару). Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 41 Кодексу стосуються саме періоду запровадження мораторію (з 19.03.2019 р.) під час дії якого не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Суд, здійснив перерахунок заявлених 3% річних та інфляційних втрат за період з моменту прострочення по кожному Акту окремо до 18.03.2019 р. за допомогою калькулятору "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3", та встановив, що включенню до реєстру вимог кредиторів підлягає 11378,20 грн. - 3% річних, 37879,36 грн. - інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, суд визнає частково грошові вимоги Приватного підприємства «ВЄХ-2000» (02105, м. Київ, вул. Темпере, буд. 12, фактична адреса: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд.10, код ЄДРПОУ 39363262) (вхід. №842/19 від 22.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 307899,56 грн. з яких: 254800,00 грн. - основного боргу, 11378,20 грн. - 3% річних, 37879,36 грн. - інфляційних втрат, 3842,00 грн. - судового збору.
В іншій частині грошові вимоги Приватного підприємства «ВЄХ-2000» (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд.12, фактична адреса: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд. 10, ідентифікаційний код 39363262) - відхилити.
- 12.04.2019 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Насінневе» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 12, каб. 15, код ЄДРПОУ 00387080) (вхід. №765/19 від 12.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» про визнання конкурсних кредиторських вимог до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 5 244 890, 77 грн. основного боргу, 2 433 705, 18 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 588 829, 12 грн. 3% річних, 708 723,23 грн. - пені, 93 678,50 грн. судового збору, сплаченого по справі №917/99/16, 103 051,30 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги по справі №917/99/16, 1600,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги по справі №917/99/16, 3842,00 грн. - судового збору, сплаченого по справі №917/1185/18.
В обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог заявник зазначає, що:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2016 р. у справі № 917/99/16 стягнуто ТОВ "Лозівський молочний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Насіннєве" 5 244 890,77 грн. основного боргу, 708 723,25 грн. пені, 83 164,18 грн. 3% річних, 208 455,38 грн. інфляційних, 93 678,50 грн. витрат по сплаті судового збору. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області по справі № 917/99/16 зі сплати заборгованості в сумі 6 245 233,58 грн. на 12 місяців за наступним графіком: до 15 вересня 2016 року - 520 436,13 грн.; до 15 жовтня 2016 року - 520 436,13 грн.; до 15 листопада 2016 року - 520 436,13 грн.; до 15 грудня 2016 року - 520 436,13 грн.; до 15 січня 2017 року - 520 436,13 грн.; до 15 лютого 2017 року - 520 436,13 грн.; до 15 березня 2017 року - 520 436,13 грн.; до 15 квітня 2017 року - 520 436,13 грн.; до 15 травня 2017 року - 520 436,13 грн.; до 15 червня 2017 року - 520 436,13 грн.; до 15 липня 2017 року - 520 436,13 грн.; до 15 серпня 2017 року - 520 436,15 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №917/99/16 рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.16 року у справі № 917/99/16 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про надання розстрочки виконання рішення у справі № 917/99/16 на 12 місяців рівними частинами скасовано. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", м. Гадяч, Полтавська область від 18.08.2016 про розстрочку виконання рішення суду по справі №917/99/16 на 12 місяців рівними частинами відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Насіннєве" 103 051,30 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.05.17 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення у справі № 917/99/16.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.05.2017 у справі № 917/99/16. Заяву ТОВ "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення у справі № 917/99/16 задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2016 у справі № 917/99/16 на 12 місяців.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №917/99/16 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 року скасовано, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.05.2017 рок у справі № 917/99/16 залишено в силі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (37300, Полтавська обл., м Гадяч, вул. Будька, 45А, код 35294028) на користь Приватного акціонерного товариства "Насіннєве" (64020, Харківська обл., Кегичівський район, с. Слобожанське, вул. Соборна, 20, код. 00387080) 1600,00 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.12.2017 у справі № 917/99/16 і ухвалено нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про відстрочку виконання рішення суду задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2016 року у справі № 917/99/16 на 12 місяців.
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, кредитор нарахував відповідно до ст.625 ЦК України інфляційне збільшення у розмірі 2225249,80грн. та 505664,94грн. - 3% річних з січня 2016 р. по лютий 2019р.
Таким чином, кредитор заявляє грошові вимоги до боржника у розмірі 5 244 890, 77 грн. основного боргу, 2 433 705, 18 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 588 829, 12 грн. 3% річних, 708 723,23 грн. - пені, 93 678,50 грн. судового збору, сплаченого по справі №917/99/16, 103 051,30 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги по справі №917/99/16, 1600,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги по справі №917/99/16, 3842,00 грн. - судового збору, сплаченого по справі №917/1185/18.
Відповідно до повідомлення розпорядника майном №16-2020 від 26.06.2020р. грошові вимоги кредитора визнано в розмірі 3842,00грн. судового збору (1 черга), 896585,51 грн. основного боргу (4 черга).
В частині грошових вимог щодо визнання інфляційних втрат та 3% річних на суму розпорядник майна вважає їх такими, що підлягають відхиленню з посиланням на ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено у підпункті 7.1 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
Частиною ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено: протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Суд, розглянувши кредиторські вимоги ПАТ "Насіннєве", повідомлення розпорядника майна про розгляд кредиторських вимог, враховуючи положення про позовну давність, враховуючи дію мораторію з 19.03.2019 р., дійшов до висновку, що кредитор мав право нараховувати інфляційні нарахування та 3% річних на грошове зобов`язання з 18.03.2016 р. (3 роки позовної давності) до запровадження мораторію, тобто до 19.03.2019 р.
19.03.2019 р. перебіг позовної давності зупинився, тому період після 19.03.2019 р. не зараховується в позовну давність; індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо після 18.03.2019 р. не застосовується.
Суд не погоджується з думкою розпорядника майна, що відповідно до ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства індекс інфляції та 3% річних не застосовується саме за весь час прострочення виконання зобов`язань, тобто коли наступила прострочка виконання зобов`язання згідно положень ЦК України (тобто з моменту порушення боржником договірних зобов`язань перед кредитором в частині оплати поставленого товару). Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 41 Кодексу стосуються саме періоду запровадження мораторію (з 19.03.2019 р.) під час дії якого, зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію та не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, суд визнає частково грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Насінневе» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 12, каб. 15, код ЄДРПОУ 00387080) (вхід. №765/19 від 12.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 9 028 620,47 грн. з яких: 5 244 890,77 грн. - основного боргу, 2 317 539,88 грн. - інфляційних втрат, 555 294,79 грн. - 3% річних, 708 723,23 грн. - пені, 93 678,50 грн. судового збору, сплаченого по справі №917/99/16, 103 051,30 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги по справі №917/99/16, 1600,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги по справі №917/99/16, 3842,00 грн. - судового збору, сплаченого по справі №917/1185/18.
В іншій частині грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Насінневе» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 12, каб. 15, код ЄДРПОУ 00387080) підлягають відхиленню.
- 26.04.2020 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Метангазавто» (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 1, код ЄДРПОУ 33574377) (вих.№11 від 19.04.2019р., вх. 872/19 від 26.04.2019 р.) з грошовими вимогами до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 27977062,18 грн. з яких: 27973220,18 грн. - основної заборгованості; 3842,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог заявник зазначає, що:
17 червня 2016 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Метангазавто (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Позичальник) було укладено Договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги б/н (надалі - Договір) відповідно до умов якого, Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову зворотну допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути її у термін, встановлений цим Договором.
Так, на виконання умов вищезазначеного Договору ТОВ Метангазавто було надано частину фінансової допомоги та перерахувало на поточний рахунок Боржника грошові кошти в якості безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 9 700 000,00 грн.
Пунктом 4.1. Договору передбачено: Повернення Допомоги відбувається до 31 грудня 2017 року шляхом переказу платіжним дорученням безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця. .
Проте, станом на момент подання цієї заяви, Боржник не виконав своїх зобов`язань та не повернув ТОВ Метангазавто отриману безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 9 700 000,00 грн.
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ Метангазавто за вищевказаним договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги становить 9 700 000,00 грн.
Вимоги ТОВ Метангазавто до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 9 700 000,00 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
15.08.2018 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю Овруцький молочний комбінат (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Метангазавто (Новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Боржник) було укладено Договір про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає, а Новий Кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором про відступлення прав вимоги № 188 від 24.09.2013 р. та Договором поставки № 2502 від 25.02.2015 р., укладеними між Первісним Кредитором та Боржником.
Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, на момент укладання цього Договору відступлення права вимоги, заборгованість Боржника (ТОВ Лозівський молочний завод ) перед Первісним Кредитором (ТОВ Овруцький молочний комбінат ) за Договором про відступлення прав вимоги № 188 від 24.09.2013 р. у розмірі 5 597 924,61 грн., за Договором поставки № 2502 від 25.02.2015 р. у розмірі 380 715,10 грн., що в загальній сумі складає 5 978 639,71 грн. (п`ять мільйонів дев`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 71 коп.).
Згідно з п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору про відступлення права вимоги, відступлення права вимоги вважається переданим з моменту підписання цього Договору, з моменту відступлення права вимоги Новий Кредитор заміщає Первісного Кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між Первісним Кредитором і Боржником, з моменту відступлення права вимоги Первісний Кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним (Первісним Кредитором) і Боржником.
Відповідно до п. 6.1 Договору про відступлення права вимоги, підписання та скріплення печаткою цього Договору Боржником розцінюється Сторонами як виконання вимоги щодо повідомлення Боржника по відступлення права вимоги за Договором про відступлення прав вимоги № 188 від 24.09.2013 р. та Договором поставки № 2502 від 25.02.2015 р.
Відтак, після укладення Договору про відступлення права вимоги, Боржник мав виконати грошове зобов`язання за Договором про відступлення прав вимоги № 188 від 24.09.2013 р. в розмірі 5 597 924,61 грн., за Договором поставки № 2502 від 25.02.2015 р. в розмірі 380 715,10 грн., що в загальній сумі складає 5 978 639,71 грн. (п`ять мільйонів дев`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 71 коп.) на користь ТОВ Метангазавто .
Проте, станом на момент звернення до суду з цією заявою, ТОВ Лозівський молочний завод так і не перерахував ТОВ Метангазавто грошові кошти за Договором про відступлення прав вимоги № 188 від 24.09.2013 р. складає 5 597 924,61 грн., за Договором поставки № 2502 від 25.02.2015 р. складає 380 715,10 грн., що в загальній сумі складає 5 978 639,71 грн. (п`ять мільйонів дев`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 71 коп.).
3 огляду на це, заборгованість Боржника перед ТОВ Метангазавто за вищевказаним договором про відступлення права вимоги становить 5 978 639,71 грн.
Вимоги ТОВ Метангазавто до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 5 978 639,71 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
23.10.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Техмолпром (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Метангазавто (Новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Боржник) було укладено Договір про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає, а Новий Кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором купівлі-продажу № 2509 від 01 вересня 2012 р., укладеним між Первісним Кредитором та Боржником.
Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, на момент укладання цього Договору відступлення права вимоги, заборгованість Боржника (ТОВ Лозівський молочний завод ) перед Первісним Кредитором (ТОВ Техмолпром ) за Договором купівлі-продажу № 2509 від 01 вересня 2012 р. складає 2 871 401,00 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста одна гривня 00 коп.).
Згідно з п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору про відступлення права вимоги, відступлення права вимоги вважається переданим з моменту підписання цього Договору, з моменту відступлення права вимоги Новий Кредитор заміщає Первісного Кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між Первісним Кредитором і Боржником, з моменту відступлення права вимоги Первісний Кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним (Первісним Кредитором) і Боржником.
Відповідно до п. 6.1 Договору про відступлення права вимоги, підписання та скріплення печаткою цього Договору Боржником розцінюється Сторонами як виконання вимоги щодо повідомлення Боржника по відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу № 2509 від 01 вересня 2012 р.
Відтак, після укладення Договору про відступлення права вимоги, Боржник мав виконати грошове зобов`язання за Договором купівлі-продажу № 2509 від 01 вересня 2012 р. в розмірі 2 871 401,00 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста одна гривня 00 коп.) на користь ТОВ Метангазавто .
Проте, станом на момент звернення до суду з цією позовною заявою, ТОВ Лозівський молочний завод так і не перерахував ТОВ Метангазавто грошові кошти за Договором купівлі-продажу № 2509 від 01 вересня 2012 р. в розмірі 2 871 401,00 грн. (два мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча чотириста одна гривня 00 коп.).
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ Метангазавто за вищевказаним договором про відступлення права вимоги становить 2 871 401,00 грн.
Вимоги ТОВ Метангазавто до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 2 871 401,00 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
04.12.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гадячсир-Україна (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Метангазавто (Новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Боржник) було укладено Договір про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає, а Новий Кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором переведення боргу № 1612-1 від 16.12.2016 р. та Договором фіндопомоги № б/н від 29.12.2015 р., укладеними між Первісним Кредитором та Боржником.
Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, на момент укладання цього Договору відступлення права вимоги, заборгованість Боржника (ТОВ Лозівський молочний завод ) перед Первісним -Кредитором (ТОВ Торговий дім Гадячсир-Україна ) за Договором переведення боргу № 1612-1 від 16.12.2016 р. складає 61 100,00 грн., за Договором фіндопомоги № б/н від 29.12.2015 р. складає 58 933,00 грн., що в загальній сумі складає 120 033,00 грн. (сто двадцять тисяч тридцять три гривні 00 коп.).
Згідно з п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору про відступлення права вимоги, відступлення права вимоги вважається переданим з моменту підписання цього Договору, з моменту відступлення права вимоги Новий Кредитор заміщає Первісного Кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між Первісним Кредитором і Боржником, з моменту відступлення права вимоги Первісний Кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним (Первісним Кредитором) і Боржником.
Відповідно до п. 6.1 Договору про відступлення права вимоги, підписання та скріплення печаткою цього Договору Боржником розцінюється Сторонами як виконання вимоги щодо повідомлення Боржника по відступлення права вимоги за Договором переведення боргу № 1612-1 від 16.12.2016 р. та Договором фіндопомоги № б/н від 29.12.2015 р.
Відтак, після укладення Договору про відступлення права вимоги, Боржник мав виконати грошове зобов`язання Договором переведення боргу № 1612-1 від 16.12.2016 р. в розмірі 61 100,00 грн., за Договором фіндопомоги № б/н від 29.12.2015 р. в розмірі 58 933,00 грн., що в загальній сумі складає 120 033,00 грн. (сто двадцять тисяч тридцять три гривні 00 коп.) на користь ТОВ Метангазавто .
Проте, станом на момент звернення до суду з цією заявою, ТОВ Лозівський молочний завод так і не перерахував ТОВ Метангазавто грошові кошти за Договором переведення боргу № 1612-1 від 16.12.2016 р. в розмірі 61 100,00 грн., за Договором фіндопомоги № б/н від 29.12.2015 р. в розмірі 58 933,00 грн., що в загальній сумі складає 120 033,00 грн. (сто двадцять тисяч тридцять три гривні 00 коп.).
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ Метангазавто за вищевказаним договором про відступлення права вимоги становить 120 033,00 грн.
Вимоги ТОВ Метангазавто до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 120 033,00 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
09.01.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Агропродекспорт (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Метангазавто (Новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Боржник) було укладено Договір про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає, а Новий Кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, за Договором купівлі-продажу № ДР 02/2013 від 29.12.2012 р. та Договором комісії № 18-К/2013 від 15.11.2013 р., укладеними між Первісним Кредитором та Боржником.
Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, на момент укладання цього Договору відступлення права вимоги, заборгованість Боржника (ТОВ Лозівський молочний завод ) перед Первісним Кредитором (ТОВ Агропродекспорт ) за Договором купівлі-продажу № ДР 02/2013 від 29.12.2012 р. складає 9 050 000,00 грн., за Договором комісії № 18-К/2013 від 15.11.2013 р. складає 253 146,47 грн., що в загальній сумі складає 9 303 146,47 грн. (дев`ять мільйонів триста три тисячі сто сорок шість гривень 47 коп.).
Згідно з п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору про відступлення права вимоги, відступлення права вимоги вважається переданим з моменту підписання цього Договору, з моменту відступлення права вимоги Новий Кредитор заміщає Первісного Кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між Первісним Кредитором і Боржником, з моменту відступлення права вимоги Первісний Кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним (Первісним Кредитором) і Боржником.
Відповідно до п. 6.1 Договору про відступлення права вимоги, підписання та скріплення печаткою цього Договору Боржником розцінюється Сторонами як виконання вимоги щодо повідомлення Боржника по відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу № ДР 02/2013 від 29.12.2012 р. та Договором комісії № 18-К/2013 від 15.11.2013 р.
Відтак, після укладення Договору про відступлення права вимоги, Боржник мав виконати грошове зобов`язання за Договором купівлі-продажу № ДР 02/2013 від 29.12.2012 р. в розмірі 9 050 000,00 грн., за Договором комісії № 18-К/2013 від 15.11.2013 р. в розмірі 253 146,47 грн., що в загальній сумі складає 9 303 146,47 грн. (дев`ять мільйонів триста три тисячі сто сорок шість гривень 47 коп.) на користь ТОВ Метангазавто .
Проте, станом на момент звернення до суду з цією заявою, ТОВ Лозівський молочний завод так і не перерахував ТОВ Метангазавто грошові кошти за Договором купівлі-продажу № ДР 02/2013 від 29.12.2012 р. в розмірі 9 050 000,00 грн., за Договором комісії № 18-К/2013 від 15.11.2013 р. в розмірі 253 146,47 грн., що в загальній сумі складає 9 303 146,47 грн. (дев`ять мільйонів триста три тисячі сто сорок шість гривень 47 коп.).
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ Метангазавто за вищевказаним договором про відступлення права вимоги становить 9 303 146,47 грн.
Вимоги ТОВ Метангазавто до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 9 303 146,47 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ст. 526. Цивільного кодексу України: Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору... . Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України: 1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В частині 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначається: Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .
Частиною 1 ст. 512 Цивільного кодексу передбачено: Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
В статті 514 Цивільного кодексу України зазначається: До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом .
Згідно ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння-зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим Боржником не виконано своїх зобов`язань та не сплачено ТОВ Метангазавто борг в сумі 27 973 220,18 грн., оскільки вказані грошові кошти станом на день подачі цієї заяви ТОВ Метангазавто не повернуті. Вказана заборгованість підтверджується також підписаним між ТОВ Метангазавто та ТОВ Лозівський молочний завод актом звірки взаєморозрахунків від 01.03.2019 р.
Відповідно до повідомлення розпорядника майном №30-2020 від 26.06.2020р. грошові вимоги кредитора розпорядник майна відхиляє, посилаючись на те, що згідно його припущення, вказана заборгованість сформована штучно задля доведення боржника до банкрутства, відповідна заява кредитора з відповідною значною сумою вимог подана задля отримання контролю над зборами кредиторів та комітету кредиторів, посилається на те, що заява з грошовими вимогами до боржника подана поза межами тридцяти денного строку.
Суд не погоджується з доводами розпорядника майна та зазначає, що в даному випадку слід брати до уваги положення статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Враховуючи, що доказів недійсності договорів, на яких ґрунтуються грошові вимоги до боржника, суду не надано, суд визнає грошові вимоги ТОВ "Метангазавто".
Крім того, згідно відмітки на поштовому конверті датою звернення заявника з грошовими вимогами до боржника є 19.04.2019 р. Тому суд відхиляє заперечення розпорядника майна щодо несвоєчасності подання заяви, з обґрунтуванням, наведеним вище.
Таким чином, суд визнає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метангазавто» (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 1, код ЄДРПОУ 33574377) (вих.№11 від 19.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 27977062,18 грн. з яких: 27973220,18 грн. - основної заборгованості; 3842,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
- 26.04.2019 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Астра - Мілк про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 24 420 893,11 грн.
В обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог заявник зазначає, що:
07.12.2016 р. Господарським судом Полтавської області винесено рішення у справі № 917/1766/16, відповідно до якого з ТОВ Лозівський молочний завод стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астра - Мілк (вул. Комарова, 10 кім. 6, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код 37386864) 1 213 300,00 грн., основного боргу та 18 199,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
28.12.2016 р. Гадяцьким РВДВС ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53210923 з примусового виконання вищевказаного рішення суду. В подальшому вказане виконавче провадження було передане на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області.
Разом з тим, станом на момент подання цієї заяви, Боржник не виконав своїх зобов`язань за вказаним судовим рішенням та не сплатив борг в сумі 1 231 499,50 гри.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ АСТРА-МІЛК за вищевказаними рішенням суду становить 1 231 499,50 грн.
Вимоги ТОВ Астра-Мілк до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 1 231 499,50 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
01 листопада 2011 року між ТОВ АСТРА-МІЛК (Наймодавець) та ТОВ Лозівський молочний завод (Наймач) були укладені договори найму (оренди) житла №№ 24, 25, та 26, відповідно до умов яких, ТОВ АСТРА-МІЛК передало ТОВ Лозівський молочний завод у строкове платне користування житлові приміщення-квартири, а ТОВ Лозівський молочний завод зобов`язалось своєчасно сплачувати орендну плату.
Відповідно до умов укладених договорів найму (оренди), орендну плату, наймач, незалежно від наслідків його господарської діяльності, сплачує щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступним за тим, за який проводиться оплата.
Проте, ТОВ Лозівський молочний завод не виконало взятих на себе за вищевказаними договорами найму зобов`язань та не сплатило ТОВ АСТРА-МІЛК орендну плату за квартири, відтак розмір заборгованості Боржника на користь ТОВ АСТРА-МІЛК на сьогоднішній день складає: за Договором найму (оренди) житла № 24 від 01.11.2011 р. - 20 174,58 грн., за Договором найму (оренди) житла № 25 від 01.11.2011 р. - 9 784,01 грн., за Договором найму (оренди) житла № 24 від 01.11.2011 р. - 13 265,80 грн., що в загальній сумі становить - 43 224,39 грн.
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ АСТРА-МІЛК за вищевказаними договорами найму становить 43 224,39 грн.
Вимоги ТОВ Астра-Мілк до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 43 224,39 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
30 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АСТРА-МІЛК (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Позичальник) було укладено Договір про надання безвідсоткової фінансової допомоги б/н (надалі -Договір) відповідно до умов якого, Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику безвідсоткову фінансову зворотну допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути її у термін, встановлений цим Договором.
Так, на виконання умов вищезазначеного Договору ТОВ АСТРА-МІЛК було надано частину фінансової допомоги та перерахувало на поточний рахунок Боржника грошові кошти в якості безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 1 210 800,00 грн.
Відповідно до п. 2.4. Договору, термін надання та повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги дорівнює терміну дії договору з 30 грудня 2014 року до 31 грудня 2017 року.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що позичальник повертає безвідсоткову поворотну фінансову допомогу Позикодавцю у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в розмірі, зазначеному п. 1.3 цього Договору, на поточний рахунок Позикодавця.
Відповідно до п. 3.4. Договору, остаточною датою повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги є 31 грудня 2017 року.
Проте, станом на момент подання цієї заяви, Боржник не виконав своїх зобов`язань та не повернув ТОВ АСТРА-МІЛК отриману безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 1 210 800,00 грн.
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ АСТРА-МІЛК за вищевказаним договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги становить 1 210 800,00 грн.
Вимоги ТОВ Астра-Мілк до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 1 210 800,00 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
30 червня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АСТРА-МІЛК (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Трапспродторг (Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Новий Боржник) було укладено Угоду про переведення боргу № б/н, відповідно до умов якої, Первісний боржник за згодою Кредитора переводить борг, що виник у нього перед Кредитором на підставі Контракту № 1905-1 від 19.05.2014 року, а Новий боржник приймає на себе зобов`язання по оплаті даного боргу.
Відповідно до п. 2.1. вказаної Угоди, загальний розмір боргу становить 756310,00 дол. СІЛА, що в перерахунку за курсом НБУ на момент підписання цієї Угоди в гривневому еквіваленті становить 11 925 916,59 грн. (Одинадцять мільйонів дев`ятсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 59 коп).
Згідно з п. 4.2. Угоди, Новий боржник зобов`язаний виконати зобов`язання первісного боржника перед кредитором в розмірі передбаченому п. 2.1. цієї Угоди на умовах Контракту № 1905-1 від 19.05.2014 року.
Проте, станом на момент звернення до суду з цією заявою, ТОВ Лозівський молочний завод так і не виконало свої зобов`язання за Угодою про переведення боргу та не перерахувало ТОВ АСТРА-МІЛК грошові кошти в розмірі 11 925 916,59 грн. (Одинадцять мільйонів дев`ятсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 59 коп).
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ АСТРА-МІЛК за вищевказаною Угодою про переведення боргу становить 11 925 916,59 грн.
Вимоги ТОВ Астра-Мілк до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 11 925 916,59 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
05 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Білогір`я молокопродукт (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю АСТРА-МІЛК (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (Боржник) було укладено Договір про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає, а Новий Кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього Договору, Договором поставки № 15/04/16-1 від 15 квітня 2016 року та Договором фіндопомоги б/н від 18 грудня 2014 року, укладеними між Первісним Кредитором та Боржником.
Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, на момент укладання цього Договору відступлення права вимоги, заборгованість Боржника (ТОВ Лозівський молочний завод ) перед Первісним Кредитором (ТОВ Білогір`я молокопродукт ) за Договором поставки № 15/04/16-1 від 15 квітня 2016 року - 9 992 852,63 грн., за Договором фіндопомоги б/н від 18 грудня 2014 року - 16 600,00 грн., що в загальній сумі складає 10 009 452,63 грн. (десять мільйонів дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 63 коп.)
Згідно з п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору про відступлення права вимоги, відступлення права вимоги вважається переданим з моменту підписання цього Договору, з моменту відступлення права вимоги Новий Кредитор заміщає Первісного Кредитора у всіх правовідносинах, які склалися між Первісним Кредитором і Боржником, з моменту відступлення права вимоги Первісний Кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним (Первісним Кредитором) і Боржником.
Відповідно до п. 6.1 Договору про відступлення права вимоги, підписання та скріплення печаткою цього Договору Боржником розцінюється Сторонами як виконання вимоги щодо повідомлення Боржника по відступлення права вимоги за Договором поставки № 15/04/16-1 від 15 квітня 2016 року та Договором фіндопомоги б/н від 18 грудня 2014 року.
Відтак, після укладення Договору про відступлення права вимоги, Боржник мав виконати грошове зобов`язання за за Договором поставки № 15/04/16-1 від 15 квітня 2016 року - 9 992 852,63 грн., за Договором фіндопомоги б/н від 18 грудня 2014 року - 16 600,00 грн., що в загальній сумі складає 10 009 452,63 грн. (десять мільйонів дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 63 коп.) на користь ТОВ АСТРА-МІЖ .
Проте, станом на момент звернення до суду з цією позовною заявою, ТОВ Лозівський молочний завод так і не перерахував ТОВ АСТРА-МІЛК грошові кошти за Договором поставки № 15/04/16-1 від 15 квітня 2016 року - 9 9 992 852,63 гри., за Договором фіндопомоги б/н від 18 грудня 2014 року - 16 600,00 гри., що в загальній сумі складає 10 009 452,63 грн. (десять мільйонів дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 63 коп.).
З огляду на це, станом на сьогоднішній день, заборгованість Боржника перед ТОВ АСТРА-МІЛК за вищевказаним про відступлення права вимоги становить 10 009 452,63 грн.
Вимоги ТОВ Астра-Мілк до ТОВ Лозівський молочний завод в розмірі 10 009 452,63 грн. не забезпечені заставою майна ТОВ Лозівський молочний завод .
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ст. 526. Цивільного кодексу України: Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору... . Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України: 1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В частині 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначається: Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .
Частиною 1 ст. 512 Цивільного кодексу передбачено: Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
В статті 514 Цивільного кодексу України зазначається: До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом .
Згідно ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржником не виконано своїх зобов`язань та не сплачено ТОВ АСТРА-МІЛК борг в сумі 24 420 893,11 грн., оскільки вказані грошові кошти станом на день подачі цієї заяви ТОВ АСТРА-МІЛК не повернуті. Вказана заборгованість підтверджується також підписаним між ТОВ АСТРА-МІЛК та ТОВ Лозівський молочний завод актом звірки взаєморозрахунків від 01.03.2019 р.
Відповідно до повідомлення розпорядника майном №27-2020 від 26.06.2020р. грошові вимоги кредитора визнано в розмірі 3842,00 грн. судового збору (1 черга), 1231499,50 грн основного бору (4 черга). В іншій частині грошові вимоги кредитора розпорядником майна відхилено з посиланням на строк позовної давності, недійсність угод, на підставі яких нарахована заборгованість та подання заяви з грошовими вимогами до боржника поза межами 30 денного терміну.
Суд відхиляє заперечення розпорядника майна з обґрунтуванням наведеним у розгляді кредиторських вимог ТОВ "Метангазавто", а також відхиляє заперечення розпорядника майна в частині застосування строків позовної давності за договором оренди житла №№24,25,26 від 01.11.2011 р., оскільки боржник здійснив останні платежі за договором оренди 06.04.2017 р.
Суд визнає, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Мілк» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10, кім. код ЄДРПОУ 37386864), вих.№19/04 від 19.04.2019р. (вхід. №873/19 від 26.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 24424735,11 грн. з яких: 24420893,11 грн. - основного боргу, 3842,00 грн. витрат по сплаті судового збору сплаченого у справі №917/1185/18
- 16.04.2019 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява АТ "Альфа-Банк" (вхід. №800/19 від 16.04.2019р.) про грошові вимоги до боржника.
31.08.2020 р. кредитор надав пояснення до заяви з кредиторськими вимогами до боржника згідно яких просить включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714, №б/н від 11.04.2019р. (вхід. №800/19 від 16.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 178449612,09 грн. як вимог, які забезпечені заставою та у сумі 199 110 346,12 грн. як вимоги, які не забезпечені заставою з яких: 140260845,09 грн. - основний борг, 58849501,03 грн. - пеня.
В обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог заявник зазначає, що:
18 квітня 2008 року мок АКБ Соціального розвитку УКРСОЦБАНК , правонаступником якого є Акціонерне товариство Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ "Альфа банк" (далі - Позивач , Банк ) та ЗАТ Лозівський молочний завод було укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 805/6/18/8-048 (надалі - Кредитний договір ).
Відповідно до п.1. Кредитного договору, кредитор зобов`язався надавати Позичальнику грошові кошти в гривнях, доларах США, Євро на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених договором та додатковими угодами до нього, в межах загального ліміту в сумі 33 890 000 грн, а Позичальник зобов`язується повертати кредит у строки та в порядку, визначені цим договором та додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових договорах, та сплачувати інші платежі.
До Кредитного договору неодноразово вносились зміни на підставі додаткових угод.
04.10.2011 року згідно з Додатковим договором № 57 до Кредитного договору було змінено склад позичальників та змінені умови кредитування, зокрема, ще одним позичальником стало Товариство з обмеженою відповідальністю Лозівський молочний завод (надалі - Боржник , Позичальник ).
В подальшому ЗАТ Лозівський молочний завод вибув зі складу позичальників згідно додаткової угоди № 62 від 20.04.2012 року.
Договором про внесення змін та доповнень № 79 від 29 грудня 2015 року сторони визначили, що Банк надає Позичальнику кредит терміном до 31 березня 2016 року у розмірі 10 030 000 доларів США та 55 936 470 грн.
На підтвердження факту отримання Боржником кредитних коштів до матеріалів справи Банком надано:
За часткою кредиту в гривні - меморіальний ордер №158324875 від 06.10.2011 року на суму 45 348 000,00 грн., меморіальний ордер №158325144 від 06.10.2011 року на суму 30 588 470,00 грн. та меморіальний ордер №495508410 від 23.05.2013 року на суму 3 000 000,00 грн.
За часткою кредиту в доларах США - меморіальний ордер №156967017 від 04.10.2011 року на суму 3 774 640,00 доларів США, меморіальний ордер №409347004 від 10.12.2012 року на суму 3 753 170,42 долари США та меморіальний ордер №410823513 від 12.12.2012 року на суму 2 502 189,42 долари США.
Згідно з п. 3 Додаткового договору №59 від 04.10.2011 Позичальник зобов`язується сплачувати Кредитору проценти в розмірі: Libor шестимісячний + 7% річних у доларах США та 14% у гривні.
Дата зміни процентів означає 04 число відповідного місяця через кожні шість місяців, починаючи з 04.10.2011 року до повного погашення Кредиту.
Відповідно до п. 5.2.1 Додаткової угоди № 71 від 21.11.2014р. до Кредиту, Процентна ставка для Часток в Доларах США є змінною і складається з: маржі 7,5 % річних та ставки Libor для шести місяців. Процента ставка для Часток у гривні є фіксованою і складає: для часток отриманих в рамках Ліміту 1 - 16% річних, для часток отриманих в рамках Ліміту 2 - 19,5% річних.
За умовами договору ставка Libor означає відповідну екранну ставку або у випадку відсутності екранної ставки ставку, що повідомляється банку за його запитом Лондонським офісом Унікредит Банк АГ (Німеччина), і за якою банк може запозичити кошти на Лондонському міжбанківському ринку у доларах США та/або євро та на період еквівалентний шести місяцям, та коли б це відбувалось шляхом звернення і потім прийняття міжбанківських пропозицій щодо депозитів на Лондонському міжбанківському ринку при розумному обсязі ринку в такій валюті і на такий період.
Екранна ставка означає ставку розрахунку процентів Британської Банківської Асоціації для долару США та періоду, що еквівалентний шести місяцям, і яка відображається на відповідній сторінці екрану системи Рейтере (або будь-якого правонаступника цієї сторінки) станом на/біля 11:00 (за Лондонським часом) у день, що припадає за два робочі дні до першого дня Процентного періоду та в подальшому за два робочі дні до першого дня кожного шостого Процентного Періоду.
Слід зазначити, що з 01 лютого 2014 року публікацію міжбанківської ставки Libor здійснює ІСЕ Benchmark Administration (ІВА). ІВА є правонаступником сторінки Thomson Reuters на якій офіційно опубліковувались ставки Libor до вказаної вище дати.
Загальнодоступним сайтом на якому можна безперешкодно здійснити перевірку ставки Libor https://www.global-rates.com/en/interest-rates/libor/libor.aspx .
Відповідно до п. 5 договору про внесення змін № 64 від 02.08.2013 до Генерального договору про здійснення кредитування № 805/6/18/8-048 від 18.04.2008 (далі - Кредит) Позичальник сплачує Банку проценти за отримані та непогашені Частки, якщо інше не передбачено Договором. Проценти сплачуються за процентною ставкою, визначеною у п. 5.2 цього Договору, та нараховуються щодо кожної Частки, що залишається непогашеною, з дати надання частки до дати фактичного погашення такої Частки, кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за Часткою (Кредитом) на кінець дня. Нарахування процентів за користування кредитом за дні, що не є робочими днями з поточному місяці здійснюється в останній робочий день перед такими днями. Якщо дні, що не є робочими днями, починаються в поточному місяці та закінчуються в наступному місяці, то нарахування процентів за дні, що не є робочими днями в поточному місяці, здійснюється в останній робочий день поточного місяця, а нарахування процентів за дні, що є не робочими днями в наступному місяці, здійснюється в перший робочий день такого наступного місяця.
При розрахунку процентів за кожний процентний період враховується як перший, так і останній день процентного періоду. Проценти розраховуються на підставі фактичної кількості календарних днів, коли частка є непогашеною, та року з 360 календарних днів.
Пунктом 6.2 вищевказаної додаткової угоди визначено, що в разі несплати позичальником в належний термін будь-якої суми за цим Договором, Позичальник сплачує Банку неустойку, що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо інше не погоджено з Банком), з простроченої суми за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України.
Так, загальна заборгованість Боржника перед банком за тілом кредиту становить:
За часткою в гривні - 55 936 470,00 грн.
за часткою у валюті - 9 429 999,84 долари США, що за курсом НБУ станом на дату подання заяви з кредиторськими вимогами (1/26.765228) становить 252 396 095,76 грн.
Сума процентів:
на частку в гривні з період з 06.10.2011 року (дата надання траншу) по 31.03.2016 року (кінцева дата повернення кредиту) становить 2 876 455,84 грн.
на частку у валюті з період з 04.10.2011 року (дата надання першого траншу) по 31.03.2016 року (кінцева дата повернення кредиту) становить 280 276,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату подання заяви з кредиторськими вимогами (1/26.765228) становить 7 501 435,58 грн.
Пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення повернення тіла кредиту (за період з 18.09.2018 по 18.03.2019 р.р.):
за часткою в гривні - 10 040 979,77 грн.
за часткою у валюті (з врахування періодичної зміни курсу) - 46 898 318,21 грн.
Пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення повернення процентів за кредитом (за період з 18.09.2018 по 18.03.2019 р.р.):
за часткою в гривні - 516 343,53 грн.
за часткою у валюті (з врахування періодичної зміни курсу) - 1 393 859,52 грн.
Отже загальний розмір кредиторських вимог Банку до Боржника становить 377 559 958,21 грн., з яких:
318 710 457,18 грн. - заборгованість за кредитом та процентами.
58 849 501,03 грн. - пеня за прострочення виконання зобов`язань.
Відповідно до п. 9.1. розділу 9 Генерального договору про здійснення кредитування №805/6/18/8-048 від 18.04.2008 року, в редакції Договору про внесення змін №64 від 02.08.2013 року, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за договором кредиту останній забезпечує надання Банку наступного:
п.п. (а) Іпотека нерухомого майна, що належить позичальнику - Іпотечний договір №805/13/18-5/8-363 від 18 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Руденко Т. В., зареєстрований в реєстрі за № 5642 з наступними змінами. Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки (в редакції Договору про внесення змін № 15 від 12.12.2014), сторони погодили, що заставна вартість предмета іпотеки становить 89 119 384,00 гривні. (міститься в матеріалах справи);
п.п. (b) Застава обладнання та транспортних засобів - Договір застави майна №805/13/18-5/8-364 від 18 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявською О.О., зареєстрований в реєстрі за № 818 з наступними змінами. Відповідно до п. 1.2 Договору застави (в редакції Договору № 14 про внесення змін від 12.12.2014) вартість предмета застави складає 38 804 609,00 гривень. (міститься в матеріалах справи)
п.п. (с) Застава товарів в обороті - Договір застави товарів в обороті №805/15/08.1/12-060 від 20 квітня 2012 року з наступними змінами. Відповідно до п. 1.2 Договору застави (в редакції Договору №4 про внесення змін від 30.06.2015) вартість предмета застави складає 50 525 619,09 гривень. (копія договору додається до цих пояснень)
п.п. (d, е) Застава майнових прав грошових вимог (дебіторської заборгованості), в тому числі дебітора ТОВ ТРАНСПРОДТОРГ - Договір застави майнових прав №06.1-20/76 від 07 грудня 2012 року. Даний договір застави сторонами розірвано відповідно до Договору про розірвання від 10.12.2014 року, Договір застави майнових прав (вимоги оплати вартості товару) №805/15/08.1/12-061 від 20 квітня 2012 року. Даний договір застави сторонами розірвано відповідно до Договору про розірвання від 10.12.2014 року. (копії відповідних договорів додаються)
Щодо договорів забезпечення, визначених у п.п. (f), (g) та (h), це договори застави корпоративних прав (частки у статутному фонді Позичальника, що належить його засновникам) та поруки, яка не можуть братись до обрахунку забезпечених вимог, оскільки, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Враховуючи все наведене, вартість майна боржника, що забезпечує кредиторські вимоги банку, а отже й розмір вимог заставного кредитора становить 178 449 612,09 грн.
Таким чином розмір кредиторських вимог Банку, що не забезпечені майном боржника становить (377 559 958,21 - 178 449 576,09) = 199 110 346,12 грн. (в тому числі основного боргу 140 260 845,09 грн. та пені 58 849 501,03 грн.)
Відповідно до повідомлення розпорядника майном №28-2020 від 26.06.2020р. грошові вимоги кредитора визнано в розмірі 3842,00 грн. судового збору (1 черга), 507 870 623,69 грн має бути внесено в реєстр окремо, як вимоги забезпечені заставою. Розпорядник майна вважає. що всі вимоги кредитора мають бути включені до реєстру вимог кредиторів окремо - поза чергою, як вимоги забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника та вважає недоречним посилання кредитора на вартість майна визначену в Договорах застави та іпотеки.
Суд вважає недоречним посилання розпорядника майна, при визначенні суми забезпечених кредиторських вимог, на постанови ВС від 05.06.2018 року у справі №914/3734/15 та від 06.09.2018 року у справі №918/1071/15, оскільки вони ґрунтуються на правових висновках Великої Палати Верховного суду, що викладені 15.05.2018 в постанові у справі №902/492/17 на підставі аналізу норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . З набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави, а вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
Такий висновок зроблено Верховним судом у постанові від 17.06.2020 року у справі №905/2028/18.
На підставі викладеного, суд визнає грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714, №б/н від 11.04.2019р. (вхід. №800/19 від 16.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 178449612,09 грн. як вимог, які забезпечені заставою та у сумі 199 110 346,12 грн. як вимоги, які не забезпечені заставою з яких: 140260845,09 грн. - основний борг, 58849501,03 грн. - пеня.
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати частково грошові вимоги Приватного підприємства «ВЄХ-2000» (02105, м. Київ, вул. Темпере, буд. 12, фактична адреса: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд.10, код ЄДРПОУ 39363262) (вхід. №842/19 від 22.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 307899,56 грн. з яких: 254800,00 грн. - основного боргу, 11378,20 грн. - 3% річних, 37879,36 грн. - інфляційних втрат, 3842,00 грн. - судового збору.
В іншій частині грошові вимоги Приватного підприємства «ВЄХ-2000» (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд.12, фактична адреса: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд. 10, ідентифікаційний код 39363262) - відхилити.
2. Визнати частково грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Насінневе» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 12, каб. 15, код ЄДРПОУ 00387080) (вхід. №765/19 від 12.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 9 028 620,47 грн. з яких: 5 244 890,77 грн. - основного боргу, 2 317 539,88 грн. - інфляційних втрат, 555 294,79 грн. - 3% річних, 708 723,23 грн. - пені, 93 678,50 грн. судового збору, сплаченого по справі №917/99/16, 103 051,30 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги по справі №917/99/16, 1600,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги по справі №917/99/16, 3842,00 грн. - судового збору, сплаченого по справі №917/1185/18.
В іншій частині грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Насінневе» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 12, каб. 15, код ЄДРПОУ 00387080)- відхилити;
3. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метангазавто» (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 1, код ЄДРПОУ 33574377) (вих.№11 від 19.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у розмірі 27977062,18 грн. з яких: 27973220,18 грн. - основної заборгованості; 3842,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
4. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Мілк» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10, кім. код ЄДРПОУ 37386864), вих.№19/04 від 19.04.2019р. (вхід. №873/19 від 26.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 24424735,11 грн. з яких: 24420893,11 грн. - основного боргу, 3842,00 грн. витрат по сплаті судового збору сплаченого у справі №917/1185/18
5. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714, №б/н від 11.04.2019р. (вхід. №800/19 від 16.04.2019р.) до ТОВ «Лозівський молочний завод» у сумі 178449612,09 грн. як вимог, які забезпечені заставою та у сумі 199 110 346,12 грн. як вимоги, які не забезпечені заставою з яких: 140260845,09 грн. - основний борг, 58849501,03 грн. - пеня.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч.5 ст.231, ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.10.2020р.
Суддя В.В. Паламарчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2020 |
Оприлюднено | 21.10.2020 |
Номер документу | 92317059 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні