Рішення

від 19.10.2020 по справі 924/414/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2020 р. Справа № 924/414/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Виноградов Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край" м. Красилів Хмельницької області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.04.2008, укладеного між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський край":

1) доповнити п.1.2 Договору: кадастровий номер земельної ділянки 6822789200:08:006:0035;

2) внести зміни до договору:

а) п.5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3697783,03грн. (три мільйони шістсот дев`яносто сім тисяч сімсот вісімдесят три гривні три копійки),

б) п.9: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст.22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 73955,66 грн. на рік (орендна плата на місяць становить 6162,97), що становить 2 (два) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на рахунок №UA188999980334149812000022717, код класифікації доходів бюджету 18010600 - орендна плата з юридичних осіб, отримувач УК у Красил.рн/отг м. Красилів/18010600, код ЄДРПОУ отримувача 37972056.

Представники сторін:

позивач: Плюх В.О. згідно довіреності від 09.01.2020р.

відповідач: Лукіянчук О.М. - згідно ордеру від 18.09.2020р.

від прокуратури: Гончар І.О. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури

Рішення ухвалюється 20.10.2020р., оскільки в підготовчому засіданні 12.10.2020р. постановлялася ухвала про відкладення, яка занесена до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.04.2020р. відкрито провадження у справі №924/414/20, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Даною ухвалою зупинено провадження у справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. провадження у справі №924/365/20 поновлено, підготовче засідання призначено на 10:30 год. 21.09.2020 р.

21.09.2020р. судом постановлено ухвалу про оголошення перерви на 12:30 год. 12.10.2020р., яка занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

12.10.2020р. судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09:30 год. 20.10.2020р., яка занесена до протоколу судового засідання.

Позиція прокурора.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на невідповідність розміру нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, визначених у договорі оренди земельної ділянки площею 103,9854 га, розташованої на території Чернелівської сільської ради Красилвського району Хмельницької області, яка орендується відповідачем.

В обґрунтування підстав звернення з даним позовом до суду в особі позивача, прокурор зазначає, що Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, заходи щодо приведення розміру орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку у відповідність до норм законодавства в судовому порядку не вживалися та вживатися самостійно не будуть. При цьому посилається на лист позивача від 30.01.2020р. №10-22-0.6-591/2-20.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві від 04.09.2020р. проти позову заперечує. Вважає, що керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури у позовній заяві не зазначив, в чому полягає неможливість реалізації захисту Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та просить повернути позовну заяву без розгляду.

12.10.2020р. відповідачем подано заяву від 10.10.2020р. про зміну позиції відносно позовної заяви керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, в якій не заперечує проти задоволення позову.

Відповідь прокурора на відзив відповідача.

Прокурор у відповіді на позов від 15.09.2020р. посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18. зазначає, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України „Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідь позивача на відзив відповідача.

Позивач у відповіді на позов від 15.09.2020р. зазначає, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати, що є істотною умовою договору. Тому вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заява відповідача про визнання позову.

Відповідач 20.10.2020р. подав до суду заяву про визнання позову за №11 від 16.10.2020р., в якій відповідно до положень ст. 191 ГПК України повністю визнав позовні вимоги керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та не заперечує проти внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.04.2008р., укладеного між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський край".

Судом в підготовчому засіданні роз`яснено наслідки відповідної процесуальної дії та перевірено повноваження директора ТОВ "Подільський край" на її вчинення.

Частиною 4 ст. 191 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Присутні в підготовчому засіданні прокурор та представник позивача зазначили, що визнання відповідачем позову не порушує їх права чи інтереси.

З огляду на вищезазначене, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, викладене у заяві ТОВ "Подільський край" №11 від 16.10.2020р., приймається судом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

У 2007р. на замовлення ТОВ „Подільський край було проведено обстеження земельної ділянки площею 103,9854 га для ведення сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту с. Чернелівка Красилівського району Хмельницької області, за результатами чого складено акт встановлення і погодження меж земельної ділянки.

В матеріалах справи наявний кадастровий план та план меж земельної ділянки площею 103,9854 га.

21.04.2008 між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області (далі - орендодавець) та ТОВ „Подільський край (далі - орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області №582/2007-р від 16.10.2007 надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів Чернелівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (п. 1 договору).

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 103,9854 га (рілля).

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8325,70 грн./га.

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на строк 49 років з правом перегляду орендної плати і дійсний з моменту його державної реєстрації.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки землі в сумі 17315 грн. в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно (п. п. 9, 10, 11 договору).

Пунктом 13 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 36.1. договору).

Вказаний договір зареєстрований у Красилівському районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП „ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.08.2008 за №040875600149.

Факт передачі товариству з обмеженою відповідальністю „Подільський край земельної ділянки площею 103,9854 га у користування на умовах оренди підтверджується актом передачі-приймання земельної ділянки від 21.04.2008 (Додаток №2 до договору оренди).

Згідно інформаційної довідки №203525309 від 10.03.2020 з Державного-реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право оренди земельної ділянки площею 103,9854 га (кадастровий номер 6822789200:08:006:0035) строком дії до 20.08.2057 зареєстровано за ТОВ „Подільський край.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру станом на 12.03.2019р. та станом на 24.03.2020р., нормативна грошова оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 103,9854 га (кадастровий номер 6822789200:08:006:0035) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить: 3697783,03 грн.

Листом від 20.04.2018р. позивачем було запропоновано відповідачу переглянути умови договору оренди земельної ділянки від 21.04.2008 укладеного між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та ТОВ „Подільський край та встановити орендну плату за користування земельної ділянки площею 103,9854 га в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Старокостянтинівською місцевою прокуратурою 20.02.2019, 11.07,2019, 18.11.2019 та 13.01.2020 направлялися листи до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в яких встановлювався строк (зокрема, до 27.11.2019, до 27.01.2020) для надання відповіді чи внесено відповідні зміни до договору оренди, якщо ні, то чи будуть вживатися ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заходи щодо внесення зазначених змін у судовому порядку.

На виконання звернень місцевої прокуратури, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листами від 13.03.2019, 15.04.2019, 13.12.2019 письмово повідомлено ТОВ „Подільський край про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки з метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства.

В листі від 26.03.2019 ТОВ „Подільський край просило ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надати роз`яснення підстав перегляду умов договору з урахуванням того, що товариство сумлінно виконує усі вимоги договору оренди.

ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 15.04.2019р. роз`яснило підстави для внесення змін до договору оренди землі та запропоновано встановити орендну плату за користування земельною ділянкою площею 103,9854 га в розмірі 8-12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В матеріалах справи наявні докази оплати відповідачем орендної плати за період з лютого по грудень 2019р.

Листами від 13.03.2019, 29.07.2019, 13.12.2019, 30.01.2020р. ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Старокостянтинівську місцеву прокуратуру, що додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 103,9854 га, кадастровий номер 6822789200:08:006:0035 не укладена, із позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати Головне управління не зверталося у зв`язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі.

26.03.2020 Старокостянтинівською місцевою прокуратурою направлено позивачу повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до ТОВ „Подільський край про внесення змін до договору оренди.

03.04.2020 керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав прокурора для представництва інтересів позивача в суді.

За змістом ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У випадку відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою цієї статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

За змістом ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України „Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постанові Верховного Суду від 03.08.2020р. у справі №925/44/19.

В обґрунтування підстав звернення з даним позовом до суду в особі позивача, керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, як уповноважений суб`єкта владних повноважень з лютого 2019 самостійно заходи щодо усунення порушень, зокрема, шляхом звернення до суду, не вживало, що свідчить про здійснення захисту неналежним чином.

Як слідує з матерів справи, прокурор неодноразово звертався з листами до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (20.02.2019, 11.07,2019, 18.11.2019 та 13.01.2020), в яких встановлював строк (зокрема, до 27.11.2019, до 27.01.2020) для надання відповіді чи внесено відповідні зміни до договору оренди, якщо ні, то чи будуть вживатися ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заходи щодо внесення зазначених змін у судовому порядку.

На виконання звернень Старокостянтинівської місцевої прокуратури, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листами від 13.03.2019, 15.04.2019, 13.12.2019 письмово повідомлено ТОВ „Подільський край про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки з метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства. При цьому, у листом від 30.01.2020 №10-22-0.6-591/2-20 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Старокостянтинівську місцеву прокуратуру, що із позовом до суду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати Головне управління не зверталося у зв`язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі.

Враховуючи зазначене, Старокостянтинівською місцевою прокуратурою направлено позивачу повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді від 26.03.2020 №34-1791ВИХ-20 шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до ТОВ „Подільський край про внесення змін до договору оренди.

Судом враховуються правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Так, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України „Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України „Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Суд зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/19 прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Як слідує з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом тривалого часу (20.04.2018 - перше звернення позивача до відповідача з пропозицією переглянути умови договору в частині розміру орендної плати) не вживало заходів в судовому порядку щодо внесення змін до договору оренди землі від 21.04.2008, а також не висловило наміри самостійно звернутися з позовом до суду. При цьому, у листі від 30.01.2020 позивач повідомив прокурора, що із позовом до суду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати Головне управління не зверталося у зв`язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі.

З огляду на зазначене, прокурором підтверджено наявність виключного випадку для звернення з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті позовних вимог.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ст. 791 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній, реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння - їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно інформаційної довідки №203525309 від 10.03.2020 з Державного-реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право оренди земельної ділянки площею 103,9854 га (кадастровий номер 6822789200:08:006:0035) строком дії до 20.08.2057 зареєстровано за ТОВ „Подільський край.

Таким чином, кадастровий номер земельної ділянки, як ідентифікуюча ознака об`єкту оренди повинен міститися в договорі оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 288.1., 288.2., 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2008 між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області (далі - орендодавець) та ТОВ „Подільський край (далі - орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області №582/2007-р від 16.10.2007 надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку площею 103,9854 га (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів Чернелівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (п. п. 1, 2 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки землі в сумі 17315 грн. в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. п. 9, 10 договору).

Відповідно до п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної, власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За змістом статті 13 вказаного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі - визначення, розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).

Статтею 18 Закону „Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №105 затверджено Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, відповідно до якої упродовж 2018 року здійснювалися роботи по проведенню, загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552 та набула чинності з 01.01.2019.

За приписами п. 22 Порядку дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації за формою згідно з додатком 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23 травня 2017 р. № 262.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру станом на 24.03.2020р., нормативна грошова оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 103,9854 га (кадастровий номер 6822789200:08:006:0035) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить: 3697783,03 грн.

Як вбачається із п. 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8325,70 грн./га. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 103,9854 га становить 865751,24 грн.

Враховуючи те, що нормативна грошова оцінка землі використовується: для визначення розміру орендної плати (ст. 289 ПК України), а розмір орендної плати є істотною умовою договору, вказівка у договорі на нормативну грошову оцінку землі в розмірі 8325,70 грн./га суперечить дійсному розміру нормативної грошової оцінки.

Пунктом 13 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, з моменту укладення договору оренди землі від 21.04.2008 відбулась зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є підставою зміни розміру орендної плати, який є істотною умовою договору.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16.04.2018р. по справі №910/7905/17, від 07.06.2018р. у справі №922/518/14.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання, договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміни умов договору оренди землі здійснюються за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зі зміною нормативної грошової оцінки землі з 8325,70 грн./га (виходячи із зазначеного нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 103,9854 га становить 865751,24 грн.) на 3697783,03 грн., розмір орендної плати, який є істотною умовою договору, підлягає зміні з 17315 грн. на 73955,66 грн.

При цьому, судом враховується, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, положення п. 13 договору оренди землі, а також зміну нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, вимоги керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про внесення змін до договору оренди землі від 21.04.2008, зокрема, доповнення договору шляхом зазначення кадастрового номеру земельної ділянки 6822789200:08:006:0035, нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 3697783,03 грн., розміру орендної плати - 73955,66 грн. на рік (6162,97 грн. в місяць) є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Положеннями ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення закріплено у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в розмірі 1051,00 грн. (50%) підлягають поверненню Хмельницькій обласній прокуратурі з державного бюджету України та 1051,00 грн. (50%) судових витрат покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 191, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський край" до початку розгляду справи по суті, викладене в заяві №11 від 16.10.2020р.

Позов задовольнити.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 21.04.2008, укладеного між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський край":

1) доповнити п. 1.2 договору: кадастровий номер земельної ділянки 6822789200:08:006:0035;

2) внести зміни до договору:

а) п. 5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3697783,03грн. (три мільйони шістсот дев`яносто сім тисяч сімсот вісімдесят три гривні три копійки);

б) п. 9: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст.22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 73955,66 грн. на рік (орендна плата на місяць становить 6162,97), що становить 2 (два) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на рахунок №UA188999980334149812000022717, код класифікації доходів бюджету 18010600 - орендна плата з юридичних осіб, отримувач УК у Красил.рн/отг м. Красилів/18010600, код ЄДРПОУ отримувача 37972056.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край" (31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського, 146, код ЄДРПОУ 33279762) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 1051,00 грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Повернути Хмельницькій обласній прокуратурі (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) з Державного бюджету України 1051,00 грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 коп.) сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №540 від 19.03.2020р., відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 21.10.2020р.

СуддяО.Є. Танасюк

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 Старокостянтинівська місцева прокуратура (31000, м. Красилів, вул. Театральна,4);

3- Хмельницької обласна прокуратура (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3);

4 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області(29016, м. Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1);

5 - ТОВ "Подільський край" ( 31000,Хмельницька область, м.Красилів, вул.Грушевського,146 ).

Всім рекомендованим з повідомленням про вручення.