Рішення

від 13.10.2020 по справі 926/1836/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/1836/20

За позовом Малого приватного підприємства «Іллюзія» , м. Чернівці

до Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про визнання права власності

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання - Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача - Панасюк В.І. - керівник;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Мале приватне підприємство «Іллюзія» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради, в якому просить визнати за ним право власності на торговий центр літ. «А» по вул. Небесної сотні, 21-А в м. Чернівці, загальною площею 2720,20 м 2 .

Позовні вимоги гуртуються на тому, що будівництво позивачем здійснено на орендованій ним земельній ділянці, яка була надана йому в оренду для будівництва та обслуговування торгового комплексу в установленому порядку, за наявності згоди на забудову з боку власника цієї земельної ділянки та за відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб, тому, на думку позивача, на підставі статті 376 Цивільного кодексу України право власності на вказану будівлю може бути визнане за ним у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.08.2020 позовну заяву Малого приватного підприємства «Іллюзія» залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі.

28 серпня 2020 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла заява (вх. № 1947) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.10.2020.

30 листопада 2020 року від Чернівецької міської ради через службу діловодства господарського суду надійшла заява (вх.№ 28.05), у якій повідомляється, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, якщо це не впливатиме на права та інтереси інших осіб. Відповідно, просить ухвалити рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства та зазначає, що йому відомі наслідки визнання позову у цій справі.

Крім цього, у зв`язку з неможливістю забезпечити участь представника міської ради у підготовчому провадженні, представник відповідача просить розглянути справу без участі Чернівецької міської ради.

За заявою присутнього у підготовчому засіданні 01.10.2020 представника позивача, судом долучено додаткові докази до матеріалів справи (вх. № 2806).

Ухвалою від 01.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на « 13» жовтня 2020 року.

У судове засідання 13.10.2020 представник відповідача не з`явився, що з огляду на заяву (вх. № 2805 від 30.09.2020) не перешкоджає розгляду справи без участі відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

25 вересня 2009 року між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Малим приватним підприємством Іллюзія укладено Договір за №45 предметом якого є залучення коштів замовника у розмірі 254545,10 грн на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернівців при здійсненні реконструкції об`єктів торгівлі на АДРЕСА_1 .

За умовами цього Договору, МПП Іллюзія зобов`язалось сплатити пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста до 30.09.2012; позивачем сплатило зазначений платіж 17.12 2013 року у повному обсязі.

28 грудня 2012 року між Чернівецькою міською радою, як орендодавцем, та малим приватним підприємством Іллюзія , як орендарем, укладено договір оренди землі за №8264, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування торгового комплексу, яка знаходиться у місті Чернівцях на вулиці Стасюка Івана 21, площею 0,1074 га, кадастровим номером: 7310136300:08:001:0160.

З урахуванням додаткового договору за №1/8264 від 27 липня 2018 року, договір оренди землі від 28.12.2012 поновлено до 19 червня 2023 року.

Судом також встановлено, що 24 лютого 2014 року МПП Іллюзія подано до Інспекції державного архітектурного контролю декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції існуючих торгівельних приміщень кафе Стамбул , що знаходяться на орендованій земельній ділянці на вул. Стасюка, 21-а, на торговий центр з зазначенням загальної площі об`єкта будівництва - 2314 кв. м.

01 березня 2017 року за МПП Іллюзія зареєстровано право власності на незавершене будівництво будівлі торгового центру за адресою: м. Чернівці, вулиця Небесної Сотні №21-А (вул. Стасюка перейменовано на вул. Небесної Сотні) м. Чернівці, а саме відсоток готовності торгового центру складає: І черга будівництва загальною площею 640,5 кв.м. - 100 %; II черга будівництва загальною площею 80,4 кв.м. - 100 %; III черга будівництва - 51 %; IV черга будівництва загальною площею 324,8 кв.м. - 100 %; V черга будівництва - 57%; VI черга будівництва - 39 %.

Позивачем здійснено будівництво торгового центру, який згідно з технічним паспортом на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами (вул. Небесної Сотні №21-А м. Чернівці), виготовленим 20.12.2019 інженером з інвентаризації нерухомого майна Грицик М.О. (реєстраційний №3162, кваліфікаційний сертифікат №003289), як приміщення громадського будинку складається з торгового центру Літ. А загальною площею 2720,20 кв.м.

Таким чином, в порівнянні із затвердженим проектом площі забудови (2314,0 кв.м.), позивачем збільшено площу будівництва до загальної площі 2720,2 кв.м. за рахунок облаштування мансарди, що є підставою для відмови Інспекцією державного архітектурного контролю у введенні в експлуатації, оскільки є самочинним будівництвом.

За висновками звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкту, торгового центру загальною площею 2720,20 кв. м. на вулиці Небесної Сотні 21А в місті Чернівці Чернівецької області, встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Зазначене технічне обстеження проведено на замовлення Малого приватного підприємства Іллюзія будівельним експертом першої категорії, ОСОБА_1 , діючим на підставі сертифікату серії АЕ004609.

Згідно з довідкою цього ж експерта, як інженера з інвентаризації нерухомого майна, ОСОБА_1 (сертифікат серії АЕ004620), інвентаризаційна вартість будівлі торгового центру загальною площею 2720,20 кв. м. на АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 731016300:08:001:0160 становить 1100880 грн.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України (ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії. які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2. ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

У частині 1 статті 376 ЦК України зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, частиною 2 вказаної статті ЦК України чітко унормовано, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках стаття 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до частини 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Водночас частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина 4 статті 376 ЦК України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Судом встановлено, що Чернівецька міська рада як власник земельної ділянки не заперечує проти використання позивачем земельної ділянки під збудованим ним нерухомим майном - торговим центром загальною площею 2720,20 кв. м. на вулиці Небесної Сотні 21А в місті Чернівці Чернівецької області на земельній ділянці з кадастровим номером 731016300:08:001:0160.

Також, судом на основі матеріалів справи встановлено, що спірне нерухоме майно збудоване на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, відповідає державним будівельним нормам та стандартам, не порушує прав і законних інтересів інших осіб, у тому числі, суміжних землекористувачів, не створює загрози життю і здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб, іншим чином не порушує права третіх осіб.

Разом з тим, суд виходить з того, що стаття 331 ЦК України визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на новостворене майно, яке побудоване з дотриманням встановленого законодавством порядку, тобто при наявності всіх необхідних дозволів та актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені саме в статті 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 (справа № 11/173-06).

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно правомірно пред`явлено до органу місцевого самоврядування як власника земельної ділянки, на якій проведено самовільну забудову.

При цьому, як зазначалося вище, відповідач визнав позов повністю.

Положеннями ч. 4 ст. 191 ГПК України унормовано, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом п. 10. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Крім того, додатком 5 до згаданого Порядку передбачена Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на який визнано право власності за рішенням суду.

З огляду на викладене та враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить положенням зазначених вище законів, не порушує права й інтереси Чернівецької міської ради і територіальної громади міста, спірне нерухоме майно збудоване на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, відповідає державним будівельним нормам та стандартам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, оскільки спір виник внаслідок самочинного будівництва, суд вважає за необхідне в даному випадку судовий збір покласти на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Малого приватного підприємства «Іллюзія» до Чернівецької міської ради про визнання права власності задовольнити.

2. Визнати за Малим приватним підприємством «Іллюзія» (м. Чернівці, вул. Небесної сотні, 21-А, код ЄДРЮО 21410280) право власності на торговий центр літ. «А» по вул. Небесної сотні, 21-А в м. Чернівці загальною площею 2720,20 кв.м.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/ .

Повне судове рішення підписано 20.10.2020.

Суддя О.В. Гончарук