Рішення

від 06.10.2020 по справі 752/6905/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 752/6905/20

провадження №: 2/752/4957/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., суддя Голосіївського районного суду м.Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім КОМПО до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Євроінс Україна , ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року позивач ТОВ Торговий Дім КОМПО в особі свого представника Конюшко Д.Б. звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Євроінс Україна , ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, в якому просить стягнути з відповідача-1 ПрАТ СК Євроінс Україна невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 72177,38 грн та стягнути з відповідача-2 ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 10902,87 грн, а також стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 04.12.2018 о 12 год. 15 хв. в м. Рівне по вул. Князя Володимира, 109 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Superb , державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , транспортного засобу Opel Combo , державний номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу Mersedes-Benz Sprinter , державний номерний знак НОМЕР_3 . Позивач є власником транспортного засобу Mersedes-Benz Sprinter , державний номерний знак НОМЕР_3 . Винною особою в скоєнні правопорушеня, що мало наслідком настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача-2 ОСОБА_1 07.03.2019 відповідач-1 здійснив виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 9298,89 грн, проте позивач вважає, що страхове відшкодування не відповідає дійсній вартості матеріального збитку завданого позивачу, що і зумовило звернення до суду з цими вимогами до відповідачів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без виклику сторін.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачі відзив на позов до суду не надіслали та з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись за місцезнаходженням відповідача-1, повернулись до суду з відміткою вручено 17.07.2020 отримувач Дубініна .

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178, ст. 181 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 грудня 2018 року о 12 год. 15 хв., в м. Рівне по вул. Кн. Володимира, 109, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Superb , номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Opel Combo , номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який з свою чергу по інерції здійснив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz , номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який знаходився попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім КОМПО є власником транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.12.20 (справа № 569/23603/18) винною особою в скоєнні правопорушення, що мало наслідком настання иаказаної ДТП, був визнаний ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.6. ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадження, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На виконання вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV від 01.07.2004 цивільно- правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована АТ СК ЄВРОІНС Україна (відповідач-1) відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ6640439.

У відповідності до норм Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , Позивач повідомив страховика про. настання дорожньо-транспортної пригоди та надав страховику документи, надання яких передбачається ст.35 вказаикого закону, в тому числі заяву про страхове відшкодування.

07.03.2019 року, згідно платіжного доручення за № 1560, відповідач-1 здійснив виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 9 298,89 грн.

Проте, Позивачем були фактично понесені витрати на здійснення відновлювального ремонту належного йому транспортного засобу - Mercedes-Benz Sprinter , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , у розмірі 100230,25 гри. Вказаний розрахунок підтверджується і був проведений на підставі наступних документів, а саме: Акту виконаних робіт від 27.02.2019 року з відміткою про сплату тієї ж дати на суму 83080,25 грн; заключною випискою з рахунку Позивача за період з 31.01.2019 по 15.03.2019 року.

Отже, всього Позивачем були фактично понесені витрати на здійснення відновлювального ремонту належного йому транспортного засобу у розмірі 83080,25 грн

Також треба взяти до уваги, що відповідно до ст.29 Закону України № 1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Так, відповідно до п.8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою: Сврз = Ср + См + Сс * (1- Ез) + ВТВ

Сторона Позивача наголошує, що коефіцієнт фізичного зносу нараховується відповідно до Методики тільки на складники (деталі) транспортного засобу; на вартість ремонтно- відновлювальних робіт і вартість необхідних для ремонту матеріалів - коефіцієнта фізичного зносу не нараховується. Тому зважаючи на це і те, що ВТВ (втрата товарної вартості) дорівнює нулю, то вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу буде вираховуватися за вказаною нижче формулою наступним чином: Сврз = Ср + См + Сс * (1- Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, яка, відповідно до Акту виконаних робіт 27.02.2019, становить 56253,93 грн + ПДВ 11250,79 грн = 67504,72 грн; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів. СС - вартість складових, шо підлягають заміні під час ремонту, яка відповідно до Акту виконаних робіт 27.02.2019 становить 12979,61 грн + ПДВ 2595,92 грн = 15575,53 грн; Ез - коефіцієнт фізичного зносу, відповідно Методики для транспортних засобів, які експлуатуються більше семи років становить 0,7.

Отже, розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу вираховується наступним чином: 67504,72 грн + 15575,53 грн * (1 - 0,7) = 72177,38 грн. Таким чином, сума недоплаченого страхового відшкодування складає: 72177,38 грн - 9298,89 грн = 62878,49 грн.

Отже, з Відповідача 1 на користь Позивача підлягає стягненню несплачена частина страхового відшкодування у розмірі 62878,49 грн.

Як зазначалося вище розмір матеріального збитку, що підлягає стягненню з Відповідача-1 становить 62878,49 грн, проте відповідно до Акту виконаних робіт 27.02.2019 Позивач поніс витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу у розмірі 83080,25 грн

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момен розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже з винуватця ДТП, Відповідача 2, підлягає стягненню різниця у розмірі: 83080,25 грн - 72177,38 грн (страхове відшкодування) = 10902,87 грн

Де: 83080,25 грн - фактично завдана шкода позивачу; 72177,38 грн - повний розмір страхового відшкодування належного з відповідача-1.

Зазначена вимога відповідає практиці Верховного Суду повного мірою.

В аналогічній справі №761/14285/16-ц за позовом власника пошкодженого в ДТП транспортного засобу до завдавана шкоди на підставі ст.1194 ЦК України, Верховний Суд у Постанові від 22 квітня 2019 року у висновках за результатами розгляду касаційної скарги вказав, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивач отримала від Страховика страхове відшкодування, якого не достатньо для повного відшкодування шкоди, завданої відповідачем у результаті ДТП, дійшов правильного висновку, що відповідач в силу статті 1194 ЦК України зобов`язана відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди, якою є вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, і страховою виплатою, яка нею одержана від страховика.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.

Окрім цього відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Отже з винуватця дорожньо-транспортної пригоди, з відповідача-2, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 10902,87 грн.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім КОМПО до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка , ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів на корсить позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім КОМПО до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Євроінс Україна , ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Євроінс Україна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ: 22868348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім КОМПО (код ЄДРПОУ: 37128573, місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 4-В) невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 72177 грн. (сімдесят дві тисячі сто сімдесят сім) гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім КОМПО (код ЄДРПОУ: 37128573, місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 4-В) невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 10902 грн. (десять тисяч дев`ятсот дві) гривні 87 копійок.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Євроінс Україна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ: 22868348) та з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім КОМПО (код ЄДРПОУ: 37128573, місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 4-В) судовий збір у справі в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Ю.Ю.Мазур