Рішення

від 21.10.2020 по справі 480/3890/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 р. Справа №480/3890/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Суховій Катерина Олексіївна в інтересах ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) та просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеока дастру у Сумській області, викладену у формі наказу від 04.06.2020 № 18-21076/16-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 гектарів за рахунок категорії земель згідно КВЦІП сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, як члену Селянського (фермерського) господарства Віра ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту земле устрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 гектарів за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, як члену Селянського (фермерського) господарства Віра .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскарженим наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, з тих підстав, що державний акт №СМ 0108 виданий на право постійного користування громадянці ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 ЗК України та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство". Проте, на думку позивача, вказана підстава відмови не передбачена нормами Земельного кодексу України. Крім того, позивачем до заяви додавалася письмова згода користувача земельної ділянки на безоплатне вилучення частини земельної ділянки на користь ОСОБА_4 . З урахуванням викладеного, позивач не погоджується із такими діями відповідача у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 30.06.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що спірним наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з тим, що громадяни мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), як члени фермерського господарства за рахунок земель фермерського господарства, які складаються із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності на земельні ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди, відповідно до статті 31 Земельного кодексу України та ст.12 Закону України "Про фермерське господарство". Державний акт №СМ 0108 виданий на право постійного користування громадянці ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 ЗК України та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство". З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що управління не мало правових підстав для вирішення питання, порушеного у заяві позивача.

Також відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки це є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області, і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с.39-40).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 06.05.2020 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту земле устрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, як члену Селянського (фермерського) господарства Віра (а.с.44).

Наказом від 04.06.2020 № 18-21076/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що громадяни мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), як члени фермерського господарства за рахунок земель фермерського господарства, які складаються із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності на земельні ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди, відповідно до статті 31 Земельного кодексу України та ст.12 Закону України "Про фермерське господарство". Державний акт №СМ 0108 виданий на право постійного користування громадянці ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 ЗК України та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство". З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що управління не мало правових підстав для вирішення питання, порушеного у заяві позивача (а.с.34).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Із наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 04.06.2020 № 18-21076/16-20-СГ вбачається, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою слугувало те, що державний акт №СМ 0108 виданий на право постійного користування громадянці ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 ЗК України та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" (а.с.33).

Однак, суд зауважує, що обставини, на які посилається відповідач у своєму наказі, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, як підстава для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Крім того, Рішенням Лебединської районної ради народних депутатів Лебединського району Сумської області від 29.11.2001 затверджено проекти відведення земельних ділянок для створення селянських (фермерських) господарств та вирішено надати за рахунок земель запасу, в тому числі ОСОБА_3 52,8 га на території Пристайлівської сільської ради (а.с. 14).

З копії державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 0108 (а.с.15, 47) вбачається, що для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 на підставі рішення Лебединської районної ради народних депутатів Лебединського району Сумської області від 29.11.2001 № 23 надано у постійне користування земельна ділянка площею 52,8 га, розташована на території Пристайлівської сільської ради.

Розпорядженням Голови Лебединської районної державної адміністрації від 24.04.2002 №116 визначено зареєструвати селянське (фермерське) господарство "Віра", засновником якого є ОСОБА_3 (а.с. 20).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань селянське (фермерське) господарство "Віра" (код ЄДРПОУ 32015395) зареєстровано 24.04.2002, з єдиним засновником ОСОБА_3 , яка є і головою селянського (фермерського) господарства.

Суд зазначає, що після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.

З моменту створення СФГ "Віра" відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц.

Разом з тим, відповідно до пункту "а" ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно із ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації додається погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Суд зауважує, що в такому разі землекористувач погоджує вилучення земельної ділянки для передачі її у власність іншим особам, при цьому його право користування на таку землю не припиняється, змінюється лише власник землі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

ОСОБА_2 є членом СФГ "Віра", про що зазначено в статуті господарства (а.с. 26).

СФГ "Віра", в особі голови ОСОБА_3 , надало письмову, засвідчену належним чином заяву про згоду на безоплатне вилучення частини зазначеної вище земельної ділянки та її подальшу передачу ОСОБА_2 (а.с.31).

Крім того, ОСОБА_3 , як засновник СФГ "Віра", надала згоду на безоплатне вилучення частини зазначеної вище земельної ділянки та її передачу ОСОБА_2 , як члену СФГ "Віра" (а.с.32).

Отже, надані позивачем до ГУ Держгеокадастру у Сумській області, засвідчені у відповідності до норм чинного законодавства заяви голови та засновника СФГ "Віра" ОСОБА_3 від 02.03.2020 про надання згоди на безоплатне вилучення частини земельної ділянки та її подальшу передачу позивачу згідно ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» , як члену СФГ "Віра", є у розумінні ч. 6 ст. 118 ЗК України належним погодженням землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України саме відповідачу належать повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, у власність громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства, як у даному випадку.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана його оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.06.2020 № 18-21076/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зважаючи на те, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 від 06.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

А відтак позовні вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області винести наказ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, задоволенню не підлягають.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 840,80 грн., сплаченого за квитанцією №0.0.1748594398.1 від 24.06.2020 (а.с.6).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 04.06.2020 № 18-21076/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 від 06.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска