Рішення

від 13.10.2020 по справі 520/10360/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 р. № 520/10360/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Новохацької Н.Є.,

представника відповідача - Житної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №68861-5105-2014 від 28.05.2020 р., згідно з яким платнику податків визначено суму грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 73051,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.05.2020 року ГУ ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №68861-5105-2014 від 28.05.2020 р., згідно з яким платнику податків, ОСОБА_1 , визначено суму грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 73051,21 грн. Проте, з вказаними податковими повідомленнями-рішенням позивач не погоджується з підстав того, що згідно п.52 прим.4 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Позивач зазначає, що земельна ділянка використовується саме у господарській діяльності, а тому нарахування орендної плати з 1 березня по 31 березня 2020 року є неправомірним, у зв`язку з чим просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.09.2020 р. о 10:00 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 13.10.2020 р. о 10:26 год. за згодою сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Згідно наданого до суду відзиву на позов зазначив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення №68861-5105-2014 від 28.05.2020 р. є цілком законним та обґрунтованим, відповідає чинному податковому законодавству України, оскільки п.52 прим.4 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України на спірні правовідносини не розповсюджується та поширюється лише на ФОП та юридичних осіб. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області 28.05.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №68861-5105-2014, яким платнику податків, ОСОБА_1 , визначено суму грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 73051,21 грн. за податковий період 2020 рік.

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

ОСОБА_1 є платником орендної плати за земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 6322885000:01:000:0310, площею 54,9950 га на підставі договору оренди землі б/н від 03.03.2016 р., укладеного між ОСОБА_1 (орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець). (а.с.7-11).

Відповідно до п.2 Договору оренди землі від 03.03.2016, в оренду передається земельна ділянка державної власності з кадастровим номером 6322885000:01:000:0310, площею 54,9950 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (ріллі).

Згідно умов договору, зокрема п.5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6322885000:01:000:0310 відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки складає 1868549,72 грн.

Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 74741,99 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та з урахуванням коефіцієнтів індексації, що здійснюється щорічно у визначений законодавством термін. (п.9, п.10 Договору).

Пунктом 14 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.07.2020 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 6322885000:01:000:0310 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 1 826 280,26 грн. (а.с.12).

З урахуванням викладеного, розмір річної орендної плати за земельну ділянку з кадастровим № 6322885000:01:000:0310 на 2020 рік становить 73051,21 гривень (щомісячний платіж 6087,60 гривень).

Судом встановлено, що орендована земельна ділянка використовується позивачем у господарській діяльності Фермерського господарства Комарівське (код ЄДРПОУ 41911612).

Так, згідно п.1.1 Статуту Фермерського господарства Комарівське засновником фермерського господарства є ОСОБА_1 . Основний вид діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (КВЕД 01.11)

Відповідно до п.5.3 Статуту, Фермерське господарство у своїй діяльності використовує земельну ділянку площею 54,9950 га, яка розташована га території Комарівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6322885000:01:000:0310, яка передана засновнику в оренду для ведення фермерського господарства відповідно до укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області Договору оренди землі від 03.03.2016 року, право оренди якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.03.2016 р., номер запису про інше речове право: 13947513.

Відповідно до пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.3 статті 288 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Положеннями п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п.286.1, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачу земельна ділянка передана у користування, як фізичній особі, а відповідно, нарахування податку проводиться контролюючим органом.

Відповідно до п.287.5 ст.287 ПК України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до договору оренди землі 03.03.2016 б/н, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.03.2016, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації. Нормативна грошова оцінка відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2019 становить 1826280,26 грн.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.01.2020 №6-28-0.22-38/2-20 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарський угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

Таким чином сума орендної плати за 2020 рік становить: (1826280,26 грн. * 1,0) * 4 відс. = 73051,21 грн.

За таких підстав, у зв`язку з перебуванням земельної ділянки державної власності в оренді у позивача згідно договору оренди землі б/н від 03.03.2016 р., останній має обов`язок щодо справляння орендної плати за неї за 2020 рік.

В свою чергу, 30.03.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набув чинності 02.04.2020.

Зазначеним Законом, підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-4 такого змісту:

Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Отже, законодавець у пункті 52-4 звільнив від зобов`язань з плати за землю за період з 1 березня по 31 березня 2020 року платників такої плати, які використовують земельні ділянки в господарській діяльності.

Тобто, фактично законодавець надав можливість не сплачувати зобов`язання за березень 2020 року тим особам, які використовують земельні ділянки в господарській діяльності, проте не могли вести таку діяльність у зв`язку із запровадженим в Україні жорстким карантином.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.1 ст.55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 2 статті 55 ГК України передбачено, що суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Судом встановлено, що орендована земельна ділянка використовується позивачем у господарській діяльності Фермерського господарства Комарівське , засновником якого є ОСОБА_1 , а земельна ділянка передана у користування позивачу саме як фізичній особі.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що положення пункту 52-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, згідно яких не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності за земельні ділянки, що перебувають у користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності, розповсюджуються на позивача, оскільки останній є фізичною особою, яка використовує орендовану земельну ділянку в господарській діяльності.

Враховуючи наведене у позивача не виникло обов`язку щодо сплати орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку за березень 2020 року відповідно до п. 286.5 ст. 286 розділу XII Податкового кодексу України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №68861-5105-2014 від 28.05.2020 р. в частині визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 6087,60 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Стосовно доводів відповідача, що пільги, встановлені положеннями пункту 52-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не розповсюджуються на позивача, з підстав того, що останній не є фізичною особою-підприємцем, а договір укладено з фізичною особою, судом не приймаються до уваги, оскільки положення вказаної норми не містять застережень щодо перебування особи у статусі фізичної особи - підприємця, навпаки, зазначено про перебування земельних ділянок у користуванні фізичних або юридичних осіб.

При цьому, абз. 2 пункту 52-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України регулює лише поведінку платнику податку, який в силу приписів ПКУ здійснюють нарахування земельного податку самостійно, шляхом подання податкових декларацій.

Щодо визначення Головним управлінням ДПС у Харківській області у податковому повідомленні-рішенні №68861-5105-2014 від 28.05.2020 р. суми грошового зобов`язання за період січень-лютий та квітень-грудень 2020 р. у сумі 66963,61 грн., суд зазначає, що позивач є платником орендної плати за земельну ділянку державної власності та у зв`язку з перебуванням земельної ділянки державної власності в оренді у позивача згідно договору оренди землі б/н від 03.03.2016 р., останній має обов`язок щодо справляння орендної плати за неї за вищевказаний період, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення є частково обґрунтованим, а доводи позивача щодо необхідності скасування податкового повідомлення-рішення в повному обсязі такими, що не ґрунтуються на законі.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, зокрема, на оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в даній справі.

Відповідно ч.3, 4 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №68861-5105-2014 від 28.05.2020 р. в частині визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 6087,60 грн. (шість тисяч вісімдесят сім гривень 60 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 21 жовтня 2020 року о 14:00 год. в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал №21.

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом п`яти днів з моменту постановлення рішення у справі надати докази понесення ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин