Ухвала

від 08.10.2020 по справі 640/11996/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 жовтня 2020 року м. Київ№ 640/11996/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" доОфісу великих платників податків ДПС проскасування податкового повідомлення-рішення, присутні у судовому засіданні представники сторін:позивача - Козленко М.С., відповідача - Олійник Л.О., ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" (адреса: 73008, Херсонська область, місто Херсон, Бериславське шосе, будинок 37, ідентифікаційний код 31489175) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, ідентифікаційний код 39440996), в якому просить суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.04.2019 № 0002284906.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 22.08.2019.

22.08.2019, 09.10.2019 та 21.11.2019 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду у режимі відеоконференції на 13.02.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 26.03.2020.

26.03.2020 та 21.05.2020 судові засідання відкладено на 26.08.2020.

05.08.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява б/н від 04.08.2020 Про закриття провадження у справі та розподіл судових витрат представника ТОВ "Данон Дніпро" Козленко М.С.

В якості підстав для закриття провадження зазначено, що з огляду на набрання чинності Законом № 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві оспорюване у даній справі податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Окрім того, відповідачем направлено на адресу позивача листа від 24.07.2020 № 25871/10/28-10-53-04-20, в якому повідомлено про скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0002284906 та складення нового з перерахунком штрафної санкції. Представник позивача відмітив про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

06.08.2020 судом оголошено перерву на 08.10.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2020 замінено відповідача у адміністративній справі № 640/11996/19 - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби у його правонаступником - Офісом великих платників податків ДПС (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-г, ідентифікаційний код 43141471).

25.08.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення Офісу великих платників податків ДПС від 17.08.2020 № 4907/9/28-10-53-18-12, у яких зазначено, що відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0003124906 від 27.04.2020, а спірне податкове повідомлення-рішення № 0002284906 від 12.04.2019 вважається скасованим (відкликаним).

У відкритому судовому засіданні 08.10.2020 судом розглянуто питання закриття провадження у справі, представники сторін проти закриття провадження не заперечували, представник відповідача з заявою про відшкодування судових витрат не погодився. Судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України № 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві . Положеннями вказаного Закону Підрозділ 2 Перехідних положень Податкового кодексу України доповнено п. 73 такого змісту:

Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень .

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідно до п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, в даному випадку штрафні санкції, що визначені у спірному податковому повідомленні-рішенні та які позивач оскаржує в рамках даної адміністративної справи, підпадають під дію п. 73 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Поряд з цим слід відмітити, що визнання спірного податкового повідомлення-рішення відкликаним відбулось внаслідок прийняття змін до податкового законодавства, яким пом`якшено податкову (фінансову) відповідальність щодо правовідносин несвоєчасної реєстрації податкових накладних, що вказує на відсутність обставин виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень з власної ініціативи, а отже, на думку суду, підстави для закриття провадження у справі у відповідності до вимог п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18, від 05.02.2019 у справі № 9901/638/18 та від 27.02.2019 у справі № 9901/798/18 висловлено правову позицію, що поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Суд має повноваження розглядати та вирішувати справу у межах своєї юрисдикції, якщо має місце юридичний спір. У взаємозв`язку з ч. 1, 2 ст. 55 положення ч. 3 ст. 124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

З позиції Європейського суду з прав людини ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав у якості предмету спору (Alaverdyan v. Armenia, (dec.), Алавердян проти Вірменії , §35). Це свідчить про те, що у випадку відсутності юридичного спору суд не має повноважень вирішувати справу.

Водночас, поняття юридичного спору має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. В свою чергу, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Варто відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання (п. 32-33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.06.2018 у справі № 826/19388/16).

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини прийняття нового податкового повідомлення-рішення та визнання спірного рішення відкликаним у відповідності до положень Податкового кодексу України та Закону № 466-ІХ, отже таким, що не має юридичних наслідків та не впливає на права та обов`язки позивача як платника податків, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у адміністративній справі № 640/11996/19 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Частиною 1 ст. 239 КАС України передбачено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Як вже встановлено судом, публічно-правовий спір на момент постановлення ухвали про закриття провадження у даній справі відсутній, а відтак роз`яснення щодо юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи за таких обставин на виконання вимог ст. 239 КАС України не надається.

Аналогічний висновок щодо відсутності необхідності для суду у відповідному роз`ясненні викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду 27.02.2019 у справі № 9901/798/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд вказує на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову у адміністративній справі № 640/11996/19 сплачено судовий збір у розмірі 19 210,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 08685 від 27.06.2019.

З огляду на те, що провадження у справі підлягає закриттю, суд прийшов до висновку про повернення позивачу судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням № 08685 від 27.06.2019 у сумі 19 210,00 грн.

Щодо інших витрат суд відмічає, що відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 140 КАС України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Враховуючи, що провадження у справі № 640/11996/19 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, беручи до уваги, що процесуальним законом не передбачено підстави для стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень у випадку закриття провадження у справі, окрім як відмови позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених представником позивача вимог щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 83 872,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 132, 139, 241-243, 248 КАС України, Законом України Про судовий збір , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 04.08.2020 Про закриття провадження у справі, та розподіл судових витрат представника ТОВ "Данон Дніпро" Козленко М.С. (адвокатки) - задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 640/11996/19 за позовом 01.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" - закрити.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" (адреса - ідентифікаційний код) з Державного бюджету України сплачену на рахунок Окружного адміністративного суду м. Києва (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 34310206084021) суму судового збору в розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень), перераховану згідно платіжного доручення № 08685 від 27.06.2019.

4. У іншій частині заяви відмовити.

5. Роз`яснити ТОВ "Данон Дніпро", що з огляду на закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 15.10.2020.

Суддя К.С. Пащенко