Постанова

від 21.10.2020 по справі 200/14594/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року справа № 200/14594/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 р. у справі № 200/14594/19-а (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині на суму 297760,36 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-603-25 від 04.11.2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині на суму 297760,36 грн. (арк.справи 4-6)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 200/14594/19-а позовні вимоги задоволено, внаслідок чого: скасовано вимогу № Ю-603-25 від 04.11.2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині на суму 297760,36 грн.(арк.справи 137-140)

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. (арк.справи 152-157)

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року допущено заміну відповідача у справі № 200/14594/19-а - Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Комунальне підприємство «Вода Донбасу» , пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач - Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області було винесено вимогу № Ю-603-25 від 04.11.2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 11562126,6 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом раніше вже виносились вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які були оскаржені в судовому порядку та по яким прийняті рішення, а саме:

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2017р. по справі №805/2170/17-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 17.02.2017р. на суму 3 388 336,46 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2018р. по справі №0540/7441/18-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 02.08.2018р. на суму 2 918 306,90 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2019р. по справі №200/3896/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 05.11.2018р. на суму 2 294 966,71 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019р. по справі №200/6860/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 04.12.2018р. на суму 52 128,62 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2019р. по справі №200/5143/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 03.01.2019р. на суму 129 706,30 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2019р. по справі №200/6569/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 04.02.2019р. на суму 126 905,11 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019р. по справі №200/5900/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 04.03.2019р. на суму 149 491,54 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2019р. по справі №200/5914/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 02.04.2019р. на суму 132 227,63 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2019р. по справі №200/7211/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 10.05.2019р. на суму 256 951,22 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2019р. по справі №200/7964/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 04.06.2019р. на суму 208 124,34 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2019р. по справі №200/9298/19-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 02.07.2019р. на суму 206 9914, 98 грн.

- Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2019р. по справі №200/6569/18-а скасовано вимогу №Ю-603-25 від 04.02.2019р. на суму 126 905,11 грн.

Крім того, в проваджені Донецького окружного адміністративного суду знаходяться справи:

- №200/11542/19-а за позовом КП «Компанія «Вода Донбасу» , про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.08.2019р. № Ю-603-25 в частині на суму 300 711,27 грн.

- №200/12697/19-а за позовом КП «Компанія «Вода Донбасу» , про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 03.09.2019р. № Ю-603-25 в частині на суму 313 494,93 грн.

Як вбачається з позовної заяви, до спірної вимоги податковий орган включив суми недоїмки по вимогам, які вже були скасовані судовими рішеннями.

Тому позивач просить скасувати вимогу № Ю-603-25 від 04.11.2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині на суму 297760,36 грн., яка раніше в судовому порядку не оскаржувалася.

Колегія суддів зазначає, що згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 8 статті 9 Закону №2464, обумовлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до пункту 12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Приписами статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Суд зауважує, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» . Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м.Маріуполь, (місто державної реєстрації підприємства позивача та розташування контролюючих органів, на обліку у яких перебував позивач) є територією проведення антитерористичної операції.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

При цьому, згідно п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» було внесено зміни до Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 року № 219-VIII п. 9-3«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено вважати п. 9-4.

Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Враховуючи наведене, підставою для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану встановлення перебування платника єдиного внеску на обліку органу доходів і зборів, які перебувають на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, а також подання відповідної заяви до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Отже враховуючи зазначене, судом встановлено, що позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464, та перебуває на обліку контролюючого органу (м. Маріуполь), розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, де проводилась антитерористична операція та яка на даний час триває.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи недоїмка виникла у структурного підрозділу позивача - Телманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, яке зареєстроване в м.Волноваха, та фактично розташовано у м.Тельманово, тобто на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений.

Крім того, суд зауважує, що сертифікатом № 1735 від 25.11.2014 року, висновком № 2005/12.1203 від 03.07.2014 року Торгово - промислової палати України Комунальному підприємству «Компанія Вода Донбасу» засвідчені форс-мажорні обставини, при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавалась до податкового органу заяви про звільнення від виконання своїх обов`язків визначених частиною другою ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 17-1792 від 05.11.2014 року та № 20960/1426-10-42-20-17 від 18.11.2014 року.

Отже, як наслідок, у відповідності до приписів зазначених законів позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов`язків платника єдиного внеску.

Також судом встановлено, що спірну вимогу було винесено податковим органом на підставі ст. 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення до платників єдиного внеску.

Так, відповідно абзацу другого ч.1 ст. 25 Закону №2464 положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку сплати внесків з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент складання, а саме станом на 04.11.2019 року.

Оскільки вимога, прийнята відповідачем, породжує певні юридичні наслідки, а саме обов`язок сплати суми недоїмки, з огляду на зазначене, спірна вимога винесена протиправно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 р. у справі № 200/14594/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 р. у справі № 200/14594/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова