Постанова

від 20.10.2020 по справі п/320/592/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/592/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Астра Нова на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астра Нова до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра Нова" (далі - позивач, ТОВ Астра Нова ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Київській області від 27 травня 2019 року №0001671202;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астра Нова суму бюджетного відшкодування із податку на додану вартість в розмірі 694 671,00 гривень.

Позов обґрунтовано протиправністю податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №0001671202, яким виявлено відсутність права ТОВ Астра Нова на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2010 року на рахунок платника у банку. На переконання ТОВ "Астра Нова", посилання податкового органу на те, що уточнюючий розрахунок та заява про відшкодування з бюджету податку на додану вартість були подані понад 1095 днів, тобто з пропущенням строків, є необґрунтованими, адже позивач тільки змінив напрямок бюджетного відшкодування, яке було заявлено раніше. Пояснив, що заявлена сума бюджетного відшкодування є узгодженою з 2010 року, а за товариством рахується переплата з ПДВ на суму 719 319,87 грн, про що самостійно стверджено контролюючим органом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд зазначив, що оскільки право на задекларовану позивачем у травні 2018 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 694 671,00 грн, виникло у товариства в червні 2010 року, то обґрунтованим є висновок податкового органу про відсутність у позивача права на відшкодування вказаного розміру ПДВ на рахунок у банку у зв`язку з пропущенням 1095-денного строку.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Скаргу обґрунтовано тим, що суд дійшов передчасного висновку про те, що ТОВ Астра Нова пропустив строк на бюджетне відшкодування на рахунок у банку, оскільки не звернув уваги на те, що позивач не вперше подав декларацію та заяву на повернення суми бюджетного відшкодування, а лише змінив напрямок бюджетного відшкодування з рахунку погашення майбутніх платежів на відшкодування сум ПДВ на розрахунковий рахунок.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача. Зазначено, що задекларована позивачем у 2018 році сума бюджетного відшкодування виникла у 2008-2010 роках, тому позивач втратив право на отримання бюджетного відшкодування на рахунок у банку у зв`язку зі спливом 1095 днів.

У відповідності до статті 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Астра Нова зареєстровано як юридична особа з 10 жовтня 2007 року (ідентифікаційний код 35411516) та розташовано за адресою: 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Зоряна, будинок 4, перебуває на обліку як платник податків з 10 жовтня 2007 року, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2019 року відповідачем прийнято уточнюючий розрахунок від 02 травня 2018 року із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року (а.с. 33-44).

До уточнюючого розрахунку позивачем було подано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

У поданому уточнюючому розрахунку ТОВ Астра Нова задекларовано рядок 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" у сумі ПДВ 758 524,00 грн:

- у рядку 20.2 - відображено від`ємний ПДВ у сумі 694 671,0 гривень;

- у рядку 20.2.1 відображено від`ємний ПДВ, заявлений до бюджетного відшкодування на рахунок у банку у сумі 694 671,00 грн.

Тобто, позивачем змінено варіант бюджетного відшкодування суми 694 671,00 грн з "у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету" на "на рахунок платника у банку".

Після отримання вказаних документів контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ та оформлено акт перевірки від 21 березня 2019 року №455/10-36-12-02/35411516, за висновками якого не підтверджено заявлену до відшкодування ТОВ Астра Нова суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за червень 2010 року (а.с. 82-89).

До вказаного висновку податковий орган дійшов на підставі того, що у позивача відсутнє право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 694 671,00 грн, задекларованої у червні 2010 року, у зв`язку з поданням заяви про відшкодування з бюджету податку на додану вартість понад 1095 днів, що настає за днем отримання права на бюджетне відшкодування.

На підставі акта перевірки від 21 березня 2019 року №455/10-36-12-02/35411516 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №0001671202, яким виявлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 694671,00 грн за період червень 2010 року на рахунок платника у банк (а.с. 81).

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Відповідно до п.п 14.1.18 п. 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 200.10 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Отже з наведеного вбачається, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, право на бюджетне відшкодування у платника податків виникає виключно після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами проведеної камеральної або документальної перевірки.

Разом з тим, п.102.5 статті 102 ПК України закріплює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Так, судом встановлено, що 02 травня 2018 року позивачем оформлено та направлено відповідачу уточнюючий розрахунок №9027620531 щодо податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період - червень 2010 року.

Вказаним розрахунком ТОВ Астра Нова змінено варіант бюджетного відшкодування суми від`ємного значення у розмірі 694671,00 грн з "у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету" на "на рахунок платника у банку".

На підставі поданого розрахунку, вважаючи, що зміна способу розпорядження сумою від`ємного значення з ПДВ за червень 2010 року дає право позивачу на бюджетне відшкодування на рахунок у банку за вказаний період, останній також подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

З 1 січня 2015 року запроваджено правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71- VIII.

У зв`язку з зазначеним підрозділ 2 Перехідних положень Податкового кодексу було доповнено пунктом 33, який передбачав право платника скористатися одним із двох варіантів подальших дій відносно сум ПДВ (від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування) за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, зокрема, або збільшити розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення або повернути такі у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Свій вибір платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації.

Платник податків самостійно вирішує, в складі якої декларації наступних звітних (податкових) періодів, з набранням чинності пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, подати заяву та відобразити непогашені залишки податку на додану вартість, а також напрям їх використання.

При цьому, суд зазначає, що у разі обрання платником податків одного з напрямів використання непогашеного залишку ПДВ, а саме бюджетне відшкодування такої суми ПДВ на рахунок платника у банку, необхідно враховувати наявність строку давності в 1095 днів, що передбачений п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, та який починає свій відлік з наступного дня, коли у платника виникло право на таке відшкодування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2019 року у справі №826/12207/15.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 березня 2019 року по справі №804/3654/16, Податковий кодекс України не обмежує право платника ПДВ заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, у якому звітному податковому періоді в платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, за винятком строку, який визначений у пункті 102.5 Податкового кодексу України - 1095 календарних днів.

Тобто, заява про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, у даному випадку з ПДВ, може бути подана не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

Так, право на задекларовану позивачем у травні 2018 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 694 671,00 грн, виникло у товариства в червні 2010 року, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який вважав обґрунтованим висновок податкового органу про відсутність у позивача права на відшкодування вказаного розміру ПДВ на рахунок у банку у зв`язку з пропущенням 1095-денного строку.

Також судом першої станції вірно зауважено, що хоч платник податків і втратив право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 694 671,00 грн на рахунок у банку, яке виникло в червні 2010 року, проте товариство не позбавлено передбаченого пунктом 33 підрозділ 2 Перехідних положень Податкового кодексу України права збільшити розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Відповідно до п.200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Таким чином, документальна перевірка у разі подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування призначається виключно у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України та є правом, а не обов`язком податкового органу. В інших випадках узгодження суми бюджетного відшкодування здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки, якій підлягає уся податкова звітність, в тому числі уточнюючі розрахунки.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість прийнятого ГУ ДФС у Київській області податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Київській області №0001671202, тому відсутні правові підстави для стягнення з Державного бюджету України на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Астра Нова - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев