Постанова

від 13.10.2020 по справі 320/3882/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3882/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Терлецька О.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Хмарській К.І.

за участю:

представників позивача: Ковальчук Д.І., Супрун Н.М.

представника відповідача: Приходько І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Резерв на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства Резерв до Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року даний адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судовому засіданні, призначеному на 27.07.2020 року, враховуючи приписи ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом зафіксовано першу неявку позивача у призначене судове засідання. Як зазначено судом першої інстанції, позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що відображено у протоколі вказаного засідання від 27.07.2020 року.

30.07.2020 року в судове засідання прибули два представника позивача: Супрун Н.М. та Ковальчук Д.І., однак після перерви, оголошеної судом першої інстанції, за усним клопотанням представника позивача для написання заяви про відкликання позовної заяви, вказані представники в судове засідання не з`явились, не вказавши суду причини залишення зали судового засідання. Зазначені обставини зафіксовано у записі судового засідання та у протоколі судового засідання від 30.07.2020 року (а.с.106-107).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року даний адміністративний позов залишено без розгляду.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що представник позивача не з`явився у судове засідання без поважних причин, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавав, і залишив залу судового засідання без повідомлення суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 2 ст. 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч.2 ст. 44 КАС України).

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.205 КАС, відповідно до частини 5 якої, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки .

Між тим, доводи апеляційної скарги містять посилання, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача - Малого приватного підприємства Резерв про судові засідання призначені судом на 27.07.2020 року та 30.07.2020 року, а також про направлення апелянту копії ухвали суду першої інстанції від 10.07.2020 року про скасування ухвали суду про призначення судової експертизи по даній справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 31.10.2019 року Київським окружним адміністративним судом зупинено провадження у справі № 320/3882/19 та постановлено ухвалу про призначення судової експертизи з питань землеустрою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року поновлено провадження по даній справі та призначено до судового розгляду на 26.02.2020 року о 10:00 год.

Копію зазначеної ухвали суду першої інстанції апелянтом отримано 17.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (Т. 1 а.с.203).

Відповідно до протоколу судового засідання від 26.02.2020 року, представник позивача Супрун Н.М. була присутня у судовому засіданні (Т. 1 а.с.208-209).

23.03.2020 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі зупинено до одержання від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз результатів судової експертизи або до винесення судом ухвали про скасування ухвали про призначення судової експертизи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року про призначення експертизи, поновлено провадження у адміністративній даній справі та призначено справу до судового розгляду на 27 липня 2020 року о 12:30 год.

Як вбачається з матеріалів справи, судом здійснено виклик сторін у призначене судове засідання телефонограмою від 14.07.2020 року. Зокрема, телефонограму для Малого приватного підприємства Резерв отримав представник Ковальчук Д.І. о 16:15 год. (Т.1 а.с.246).

Разом з тим, у матеріалах справи не міститься доказів направлення судом першої інстанції належним чином оформленої повістки про виклик або повістки - повідомлення на адресу Малого приватного підприємства Резерв не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання.

Так, ч. 3 ст. 126 КАС України встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання , крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

У свою чергу, правовими положеннями ч. 1 ст. 129 КАС України встановлено, що за письмовою заявою учасника судового процесу , який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою , текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Тобто, лише письмова заява учасника судового процесу може стати підставою для направлення йому телефонограми судом.

Крім того, відсутність належного фінансування суду для направлення кореспонденції учасникам судового процесу не може бути підставою для неналежного виклику останніх у призначене судове засідання.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до увагу доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, що останнім не отримано належним чином завірену копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року, якою скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року про призначення експертизи та поновлено провадження у адміністративній даній справі та призначено справу до судового розгляду на 27 липня 2020 року о 12:30 год.

Отже, вказані обставини свідчать про неналежне повідомлення Малого приватного підприємства Резерв про призначене судове засідання на 27.07.2020 року о 12:30 год.

Між тим, як вбачається з протоколу судового засідання від 27.07.2020 року, судом першої інстанції зафіксовано першу неявку позивача у призначене судове засідання та відкладено розгляд справи на 30.07.2020 року.

Тобто, судом першої інстанції під час відкладення розгляду справи не повторно дотримано вимоги ч. 3 ст. 126 КАС України, якою встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання .

Як зазначено позивачем в апеляційній скарзі, представникам Малого приватного підприємства Резерв випадково стало відомо про призначений розгляд справи на 30.07.2020 року під час отримання телефонограми від 27.07.2020 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги явку представників у призначене судове засідання 30.07.2020 року, про що свідчить протокол судового засідання від 30.07.2020 року, та неповернення представників позивача до зали судових засідань після перерви оголошеної судом, оскільки судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та не здійснено виклик позивача у призначені судові засідання на 27.07.2020 року та 30.07.2020 року, відповідно до норм адміністративного судочинства.

З огляду на зазначені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність повторної неявки Малого приватного підприємства Резерв у призначені судові засідання Київським окружним адміністративним судом.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку, що позовна заява Малого приватного підприємства Резерв підлягає залишенню без розгляду.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що нерозгляд даної справи по суті позовних вимог створює штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім цього, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Резерв - задовольнити .

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року про залишення позову без розгляду - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови виготовлено 19.10.2020 року