Рішення

від 20.10.2020 по справі 451/374/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2020 рокуСправа №451/374/19 Провадження № 2/451/162/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/374/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.

В позовній заяві, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.06.2020 року, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хмільно Радехівського району помер ОСОБА_5 - батько позивача ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 23.11.2000 року Хмільнівською сільською радою Радехівського району Львівської області. ОСОБА_5 постійно по день смерті проживав і був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 і разом із ним були зареєстровані та проживали його дружина - ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 і син ОСОБА_3 , що підтверджується даними довідки Хмільнівської сільської ради Радехівського району №754 від 27.07.2017 року. За життя ОСОБА_5 заповідального розпорядження не складав. У склад спадкового майна увійшло право власності на земельні ділянки загальною площею 1,7763 га, що складаються з двох земельних ділянок площами 1,2975 та які розташовані на території Хмільнівської селищної ради Радехівського району та на які виданий Державний акт на право приватної власності на землю, серії IV-ЛB №025478. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_5 , спадкоємцями та відповідачами у справі, було одностайно вирішено, що єдиними претендентом на спадкове майно буде син померлого та позивач у справі, до якого померлий відчував найбільшу прихильність. Відповідно, ОСОБА_1 за спільним рішенням ОСОБА_4 , яка на той час була тяжко хворою і потребувала сторонньої допомоги, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було передано усі належні ОСОБА_5 правовстановлюючі документи, які той прийняв на відповідальне зберігання, в тому числі і Сертифікат на право на земельну частку (пай). Про стан здоров`я ОСОБА_4 , а також про те, що остання потребувала і потребує на даний час постійної сторонньої допомоги, вказують дані Довідки, серії 12 ААА №374657. Усіма документами та належним померлому майном ОСОБА_1 володіє і опікується станом і на сьогоднішній день. Позивач зазначає, що він у органи нотаріату із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки вважав, що спадкові права після смерті батька набув автоматично. Так само він не звертався і до нотаріуса із заявою про відмову прийняття спадщини. Таким чином, Позивач пропустив визначений законодавцем строк для прийняття спадщини і вагомих причин, за наявності яких можна було б клопотати про визначення його додаткового строку для прийняття спадщини, не має. За таких обставин Позивач наголошує, що більш дієвих заходів для забезпечення реалізації своїх майнових прав, окрім як звернення до суду, він не має. Інших претендентів на спадкову масу з числа спадкоємців за законом першої черги, окрім як вказаних у позові в якості сторін, не має. Просить встановити факт, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7763 га, що складається з двох земельних ділянок площами 1,2975 га із кадастровим номером 4623987600:02:000:0152 та 0,4789 га із кадастровим номером 4623987600:06:000:0292, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області та належали ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №025478, виданого 12.04.2000 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовче судове засідання позивач з`явився, скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити (а.с.57 ).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скерували суду заяви, в яких позовні вимоги визнали повністю, просили розгляд справи проводити без їх участі (а.с.51,53,55,59).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хмільно Радехівського району Львівської області, помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 23.11.2000 року Хмільнівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.17).

Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданим відділом ЗАГС Кустинської сільської Ради народних депутатів 16.06.1987 року вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько - ОСОБА_5 , мати- ОСОБА_4 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про щлюб, серії НОМЕР_4 виданим повторно 21.08.2018 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб та після реєстрації присвоєно прізвище дружині ОСОБА_8 (а.с.16).

З довідки № 754 від 27 липня 2017 року, виданої виконкомом Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_5 постійно по день смерті (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) проживав і був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Виконкомом сільської ради від імені померлого заповіт не посвідчувався. В житловому будинку разом з померлим гр. ОСОБА_5 були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_4 , 1962 р.н., дочка - ОСОБА_6 , 1985 р.н., син - ОСОБА_1 , 1987 р.н., син - ОСОБА_3 , 1991 р.н. (а.с.18).

Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії 12 ААА №374657, виданої головою міжрайонної спеціалізованої онкологічної МСЕК від 16.08.2019 року, ОСОБА_4 є інвалідом І-Б групи та потребує постійної сторонньої допомоги (а.с.19).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №025478, виданого 12.04.2000 року головою Радехівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення Х сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 25 лютого 2000 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9422, вбачається, що земельна ділянка, площею 1,7763 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_5 . Право власності ОСОБА_5 на дані ділянки, також підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-4608438002019 та НВ-4608438052019 (а.с.20-31).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого виконавчим комітетом Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області 21.03.2019 р. (а.с.87).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Перешкодою в реалізації позивача його законних прав та інтересів, є те, що він позбавлений у позасудовому порядку можливості оформити спадщину, після смерті ОСОБА_5 .

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200, 206, 258-259,263-265, 315 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7763 га, що складається з двох земельних ділянок площами 1,2975 га із кадастровим номером 4623987600:02:000:0152 та 0,4789 га із кадастровим номером 4623987600:06:000:0292, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області та належали ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ №025478, виданого 12.04.2000 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , жительки АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_4 судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 20 жовтня 2020 року.