Ухвала

від 16.10.2020 по справі 645/3071/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/3071/20

Провадження № 2/645/1456/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі

головуючого - судді Ульяніч І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградський інструментальний завод ЛЕЗО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Кіровоградський інструментальний завод ЛЕЗО звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 червня 2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з"явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі, оскільки даний позов може бути розглянутий виключно у господарському суді, так як у листопаді 2018 року між ТОВ Кіровоградський інструментальний завод ЛЕЗО та нею - фізичною особою підприємцем був укладений договір на поставку товара .

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до інформації про фізичну особу - ОСОБА_1 взята на облік як фізична особа-підприємець з 02.10.2017 року та знята з обліку 24.01.2020 року, тобто ОСОБА_1 , на час укладання угоди, була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

За змістом статей 51,52,598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з договору, укладеного між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, яка висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанова від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18).

За таких обставин, суд вважає, що слід закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградський інструментальний завод ЛЕЗО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору відноситься до компетенції господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. На підставі зазначеного судовий збір в розмірі 2102 гривні 00 коп., сплачений позивачем згідно квитанції № 4091 від 13.05.2020 року, підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 255 ч. 1 п. 1, 255 ч. 2, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградський інструментальний завод ЛЕЗО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу право звернутись до Господарського суду Харківської області з аналогічними позовними вимогами в порядку господарського судочинства.

Управлінню державної казначейської служби у Немишлянському районі м. Харкова Харківської області (код ЄДРПОУ 37999669) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Кіровоградський інструментальний завод ЛЕЗО (ЄДРПОУ 34813572) сплачений судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп., згідно квитанції № 4091 від 13.05.2020 року, банк платника АТ Альфа Банк МФО 300346.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2020 року.

Суддя І.В. Ульяніч