Рішення

від 28.09.2020 по справі 631/1334/19

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1334/19

провадження № 2/631/402/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі :

головуючого - судді Пархоменко І. О.,

при секретарі судового засідання - Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Нова Водолага цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ватутінської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до Ватутінської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх вимог зазначила наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 належав померлому на підставі записів у погосподарській книзі № 16 Ватутінської сільської ради 2011-2055 роки № ОПО 0750-1. 09 серпня 2019 року Нововодолазьким районним судом було винесене рішення суду по цивільній справі № 631/1390/18 про встановлення факту проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, бо документ, який підтверджує право власності на спадкове майно позивач не надала. Відповідно до виписки з погосподарської книги № 906 від 19.12.2019 року виданої Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, померлий ОСОБА_2 є власником домогосподарства розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 52,4 кв. м., житловою прощею 19,3 кв. м., допоміжною площею 33,1 кв. м., з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок - літера А-1 ; літня кухня - літера Б ; веранда - літера б ; сарай - літера В ; літній душ - літера Г ; вбиральня - літера Д ; колонка - літера К ; ворота з хвірткою - літера N ; огорожа - літера N1 .

Ухвалою суду від 02.04.2020 витребувано від Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 01.06.2020 підготовче провадження по справі закрито й справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення судового засідання не надала.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з?явився, через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив розглядати справу без участі позивача та його представника.

Відповідач Ватутінська сільська рада не направила свого представника для участі у судовому засіданні, через канцелярію суду надана заява, відповідно до якої не заперечує проти задоволення позову та дає згоду на розгляд справи за відсутності представників сільської ради.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 21 жовтня 2015 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 21 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами.

Згідно з випискою, наданою Ватутінським сільським головою Н. Казаковою № 906 від 19.12.2019 з погосподарської книги Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 17 на 2016-2020 роки ст. 154-157, номером об?єкта погосподарського обліку: 03-0741-3, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; власник - ОСОБА_4 ; користувач - ОСОБА_1 ; земельна ділянка, площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями, яка перебуває у постійному користуванні; земельна ділянка, площею 0,16 га для ведення особистого селянського господарства в постійному користуванні (а. с. 18).

Відповідно до довідки Ватутінської сільської ради № 1245 від 19 грудня 2019 року ОСОБА_4 був головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10).

Комунальним підприємством Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро 19 жовтня 2016 року було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому наявна наступна інформація. Інвентаризаційна справа № 1463. Вказаний будинок складається з: житлового будинку - літера А-1 ; літньої кухні - літера Б ; веранди - літера б ; сараю - літера В ; літнього душу - літера Г ; вбиральні - літера Д ; колонки - літера К ; воріт з хвірткою - літера N ; огорожі - літера N1 (а. с. 20-25).

Згідно з довідкою Комунального підприємства Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро № 572 від 08 липня 2020 року про технічні показники об`єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування, згідно з інвентаризаційною справою № 1463, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта - 52,4 кв. м, житлова площа - 19,3 кв. м. Об`єкт складається з: житлового будинку -літера А-1 ; літньої кухні - літера Б ; веранди - літера б ; сараю - літера В ; літнього душу - літера Г ; вбиральні - літера Д ; колонки - літера К ; воріт з хвірткою - літера N ; огорожі - літера N1 . Дата проведення технічної інвентаризації - 19 жовтня 2016 року. Назва вулиці змінена на підставі Рішення ІІ сесії VII скликання Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 13 від 12 листопада 2015 року Про перейменування назви вулиці Леніна в с. Вільхуватка, Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області . Самочинне будівництво, перепланування, реконструкція - не велося (а. с. 84).

Позивач звернулась з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Таким чином, судом встановлено, що виник спір щодо визнання права власності на спадщину за законом і позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Частиною 1 ст. 1258 ЦК України визначено,що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України передбачено першочергове право на спадкування за законом - мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження с. Рокитне Валківського району Харківської області зроблено відповідний запис за № 25 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . В свідоцтві про народження батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а. с. 7).

06 серпня 1983 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_7 , про що в книзі записів реєстрації актів про укладення шлюбу Рокитненським с/РАЦС Нововодолазького району Харківської області зроблено запис № 20 та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_8 (а. с. 19).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Рішенням Нововодолазького районного суду від 09 серпня 2019 року по цивільній справі № 631/1390/18 встановленно факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини (а. с. 11-16).

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 235/2019, заведеної після смерті ОСОБА_2 нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори, що містить, зокрема, заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2019 року про видачу свідоцтва про право на спадщину; Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 58800598 від 18.12.2019 про відсутність заповітів; Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 58800532 від 18.12.2019 про відсутність спадкових справ за померлим ОСОБА_4 , Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58800559 від 18.12.2019 заведеної спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 61- 65).

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємець за законом ОСОБА_1 прийняла спадщину бо постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач, виконавши всі вимоги законодавства з приводу прийняття спадщини, звернулась до нотаріуса с заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 19 грудня 2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус Нововодолазької державної нотаріальної контори відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що позивач не надала документ, який підтверджує право власності на спадкове майно, який пройшов державну реєстрацію на житловий будинок з надвірними будівлями (а. с. 9).

Відповідно до п. п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4. 18 п. 4 глави 10 розділу ІІ вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат , який узгоджується з положеннями п. 1 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права власності на спадщину за законом, бо нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутній документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно.

Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснив, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

З матеріалів справи вбачається, що рік побудови спірного будинку є 1940.

Як передбачено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

Отже, при вирішенні спору слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Статтею 100 ЦК УРСР 1963 року, визначено, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, що передбачено п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

Тобто, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, та таке інше.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя був власником будинку АДРЕСА_1 , а відтак, спірний будинок ввійшов до спадкового майна, яке залишилось після його смерті.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме визнання за позивачем права власності на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 100 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 15, 16, 1216 - 1218, 1220, 1258, 1261, 1268,1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Листом Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , ст. ст. 2 - 5, 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 261, 263 - 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ватутінської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 52,4 кв.м., житловою прощею 19,3 кв.м., допоміжною площею 33,1 кв.м., з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок - літера А-1 ; літня кухня - літера Б ; веранда - літера б ; сарай - літера В ; літній душ - літера Г ; вбиральня - літера Д ; колонка - літера К ; ворота з хвірткою - літера N ; огорожа - літера N1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення буде складено 08 жовтня 2020 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 .

Відповідач: ВАТУТІНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження: 63212, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Центральна, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22684737.

Суддя І. О. Пархоменко