Постанова

від 22.10.2020 по справі 910/8576/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. Справа№ 910/8576/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2020

у справі №910/8576/20 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Траст Еко

до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельно-експлуатаційний кооператив Мотор

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна

про визнання права власності та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Траст Еко (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу Гаражно - будівельно - експлуатаційний кооператив Мотор (далі, відповідач) про:

- визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Траст Еко на 20% частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 59, 1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2049398580000;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №52089444 від 28.04.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірини Олександрівни.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Траст Еко до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельно-експлуатаційний кооператив Мотор про визнання права власності та скасування рішення, залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірину Олександрівну (далі, третя особа).

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Траст Еко обґрунтовані тим, що позивачем були виконані зобов`язання за укладеним із ОСОБА_1 (замовником) Інвестиційним договором №б/н з приводу будівельно-ремонтних робіт у спорудах, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, розподілу інвестиційних площ та реєстрації майнових прав на них. Згідно умов пункту 4.2. Інвестиційного договору в розрахунок між сторонами за даним договором визначається право власності на інвестиційні площі за позивачем в розмірі 20%, про що підписується акт приймання-передачі майнових прав. Позивач, який виконав взяті на себе зобов`язання за договором, запропонував замовнику підписати акт прийому-передачі виконаних робіт та акт приймання-передачі майнових прав, однак цього зроблено не було. Натомість, позивачем із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.04.2020 стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною за Обслуговуючим кооперативом Гаражно-будівельно-експлуатаційний кооператив Мотор було зареєстроване право власності на майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2049398580000, підстава виникнення права власності - акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 150-151, виданий 28.04.2020, видавник: приватний нотаріус Біловар І.О., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52089444 від 28.04.2020, 18:44:58, приватний нотаріус Біловар І.О. Отже, замовник не вчинив дій, направлених на фактичну передачу та реєстрацію права власності на 20% майна на користь позивача, натомість, вніс майно до статутного капіталу відповідача. Зазначене порушує права власності позивача на спірне майно та перешкоджає реалізації прав власника.

31.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якій заявник просив суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельно-експлуатаційний кооператив Мотор (код ЄДРПОУ 43450654, місцезнаходження: 03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 49) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 59, 1 кв.м. (будівля А , загальною площею 19, 7 кв. м.; будівля Б, загально площею 20, 1 кв. м., будівля В, загальною площею 19, 3 кв. м.) за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2049398580000; номер запису про право власності: 36362296, дата та час державної реєстрації 28.04.2020 18:40:48.

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, Автокооператив по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор вказував на те, що на території кооперативу знаходиться адміністративна будівля, яка належить кооперативу на праві власності (адміністративна будівля загальною площею 47,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, р.н. об`єкта 1333112980000).

Заявник зазначає, що будь - яких приміщень за адресою: проспект Науки, 49-г не існує, предмет спору у справі №910/8576/20 стосується прав та інтересів Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор , оскільки реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер №2049398580000 проведено на об`єкти, які нібито знаходяться на території автокооперативу щодо осіб, які не мають відношення до кооперативу та щодо об`єктів, яких не існує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/8576/20 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор і додані до неї матеріали повернено заявнику без розгляду із посиланням на частину 5 статті 49 та частину 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Дана ухвала суду мотивована тим, що у поданій до суду позовній заяві Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор не вказано, яким чином позовні вимоги останнього протиставлені позовним вимогам позивача у справі, з огляду на їх ідентичність. Тобто, позовні вимоги позивача та третьої особи з самостійними вимогами є спільними, а не самостійними. Окрім того, суд зазначив, що заявником не надано обґрунтувань, яким чином прийняте судом рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього, так як і не надано доказів в підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 18.08.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Автокооператив по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/8576/20 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор зводяться до того, що суд першої інстанції помилково вважав, що у позовній заяві скаржника не вказано, яким чином позовні вимоги останнього протиставлені позовним вимогам позивача, та що вимоги є спільними, а не самостійними.

Як зазначає скаржник, предметом судового розгляду у справі №910/8576/20 є право на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 59,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2049398580000, оскільки позивачем у справі заявлена вимога про визнання права власності на 20% частки об`єкта нерухомого майна №2049398580000, і вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №52089444 від 28.04.2020 є похідною вимогою. У свою чергу, оскільки скаржник у позові взагалі спростовує обставину існування об`єкта нерухомого майна (№2049398580000) та посилається на безпідставність існування будь-яких прав щодо такого об`єкта, позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на такий об`єкт нерухомого майна, як основна вимога, протиставлена позовним вимогам позивача (який претендує на 20% в майні) та спростовує право відповідача (за який зареєстроване право на неіснуючий об`єкт). При цьому, в позові скаржник безпосередньо посилався, що подає позов до сторін у справі №910/8576/20 про скасування державної реєстрації прав власності щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2049398580000, а саме:

- до відповідача , як до особи, за якою зареєстровано право власності на об`єкт на території Кооперативу, якого не існує;

- до позивача , як до особи, яка обґрунтовує наявність права власності на 20 % частки в об`єкті на території Кооперативу, якого не існує.

Також безпідставні, на думку скаржника, посилання суду першої інстанції щодо відсутності обґрунтувань, яким чином прийняте судом рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки скаржника, та ненадання доказів в підтвердження викладених у позовній заяві обставин, оскільки спір у справі №910/8576/20 був ініційований щодо права на нежитлове приміщення, яке нібито знаходитися на території скаржника, проте якого фактично не існує. Тобто, предмет розгляду в даній справі безпосередньо стосується прав та інтересів скаржника, адже реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна проведено на об`єкти, які нібито знаходяться на території скаржника, щодо осіб, які не мають жодного відношення до скаржника та щодо об`єктів, яких фактично не існує. Такий позов взаємопов`язаний із заявленим позовом позивача (про визнання права власності та скасування рішення ), оскільки вони виникають з одних правовідносин, а також його задоволення виключить задоволення первісного позову в частині визнання права власності.

У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020 апеляційну скаргу Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор у справі №910/8576/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Іоннікової І.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 № 09.1-08/3353/20 у зв`язку із перебуванням судді Скрипки І.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 справу №910/8576/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 поновлено Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/8576/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Автокооперативу по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/8576/20, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки скаржником оскаржується ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви (пункт 6 частина 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України), роз`яснено та встановлено учасникам справи строк на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на відзив, пояснення щодо апеляційної скарги, заяви, клопотання, зобов`язано скаржника надати суду оригінал позовної заяви (вх. №8576/20) від 17.06.2020.

05.10.2020 представник скаржника на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі №910/8576/20 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду оригінал позовної заяви (вх. №8576/20) від 17.06.2020.

Позивач та відповідач письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Враховуючи закінчення встановленого ухвалою суду від 23.09.2020 строку для подачі сторонами документів, подання на виконання вимог ухвали суду оригіналу позовної заяви третьої особи, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору.

Згідно з частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

За приписами частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій вже відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

За приписами статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17, передбачене статтею 49 Господарського процесуального кодексу України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

За змістом частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано декілька критеріїв:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.

Водночас, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. Відтак, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

При цьому, суд звертає увагу, що самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

Колегія суддів наголошує на відмінностях між поняттями предмет позову та предмет спору.

Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Траст Еко до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельно-експлуатаційний кооператив Мотор про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Траст Еко на 20% частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 59,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2049398580000; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №52089444 від 28.04.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Біловар Ірини Олександрівни.

Предметом спору у даній справі є нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 59,1 кв.м.

Водночас, проаналізувавши зміст позовної заяви Автокооператива по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор , судом встановлено, що останнє не містить вимог саме щодо предмету спору, що вже виник між сторонами в даній справі - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 59,1 кв.м., оскільки заявник у позовній заяві посилається на те, що такого об`єкту нерухомості, із приводу якого позивачем заявленого первісний позов, не існує. Тобто, заявник, на противагу позивачу, не протиставляє, що власником спірного майна, яке є предметом спору, є саме він.

При цьому, посилання скаржника на те, що задоволення заявленого ним позову про скасування державної реєстрації права власності Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельно-експлуатаційний кооператив Мотор на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі загальною площею 59,1 кв.м. (будівля А , загальною площею 19,7 кв.м.; будівля Б, загальною площею 20,1 кв.м., будівля В, загальною площею 19,3 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1, виключить задоволення первісного позову в частині визнання права власності позивача на спірний об`єкт, не приймаються судом до уваги, оскільки скасування державної реєстрації права власності за відповідачем не буде спростовувати відсутність права власності у позивача.

Таким чином, на переконання колегії суддів, заявлена третьою особою позовна заява безпосередньо не спрямована на предмет спору між сторонами та не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в розумінні частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, що виключає можливість їх об`єднання в одне провадження та є підставою для повернення позовної заяви Автокооператива по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор і доданих до неї документів заявнику згідно частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Автокооператива по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Автокооператива по будівництву та експлуатації автогаражів Мотор на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/8576/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/8576/20 залишити без змін.

Матеріали справи №910/8576/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна