Рішення

від 05.10.2020 по справі 911/2261/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2261/20

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Ревуцькій А.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області , м. Ірпінь Київської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест Груп , м. Ірпінь Київської області,

про стягнення 2 195 309,95 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Клименко К.В. , в порядку самопредставництва,

розпорядження від 31.08.2018 № 165-Ю,

від відповідача: не з`явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, м. Ірпінь Київської області (далі по тексту - виконком Ірпінської міської ради), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 03.08.2020 №01-20/2378 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест Груп , м. Ірпінь Київської області (далі по тексту - ТОВ Орлан-Інвест Груп ), в якому просить суд стягнути з відповідача 2 195 309,95 грн., в тому числі: 1 796 531,51 грн. заборгованості по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь за квітень, липень та жовтень 2019 року, 188 471,38 грн. пені, 125 757,21 грн. штрафу, 37 980,59 грн. інфляційних втрат, 46 569,26 грн. 3% річних, та просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договору від 30.06.2017 № 54 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь. Додатком №1 до договору сторонами погоджено графік сплати пайового внеску в загальній сумі 3 296 531,51 грн., згідно якого у 2018 році мало бути сплачено 1500 000,00 грн., в 2019 році 1 796 531,51 грн. (у квітні та липні - по 500 000,00 грн., у жовтні 796 531,51 грн.). Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав. Рішенням господарського суду Київської області від 22.04.2019 у справі №911/103/19 з відповідача на користь позивача було стягнуто залишок заборгованості за 2018 рік. У поданому у справі №911/2261/20 позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за пайовим внеском, яка мала бути сплачена у 2019 році. Крім того, за прострочення сплати коштів позивач також нарахував та просить суд стягнути пеню в сумі 188 471,38 грн., штраф в сумі 125 757,21 грн., 37 980,59 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 46 569,26 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2261/20, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.08.2020.

31.08.2020 до господарського суду Київської області надійшло клопотання виконкому Ірпінської міської ради від 31.08.2020 № 01-20/2681 про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 31.08.2020 представники позивача та відповідача не з`явились. Відповідач відзив на позов не подав, про причини неявки представника суд належним чином не повідомив. При цьому, як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103273637722, копію ухвали від 06.08.2020 відповідач отримав 20.08.2020, відтак був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2020 підготовче судове засідання у справі відкладено на 14.09.2020.

У судове засідання 14.09.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2020.

У судове засідання 05.10.2020 з`явився повноважний представник позивача, представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про причини нез`явлення суд належним чином не повідомив, відзив на позов не подав. Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103275110187, копію ухвали від 14.09.2020 відповідач отримав 25.09.2020, відтак був належним чином завчасно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши позов виконкому Ірпінської міської ради до ТОВ Орлан-Інвест Груп про стягнення 2 195 309,95 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

30.06.2017 між виконкомом Ірпінської міської ради та ТОВ Орлан-Інвест Груп - уповноваженою особою згідно договору від 04.02.2016 № 3 про спільну діяльність з будівництва багатоповерхового житлового будинку (замовник) було укладено Договір №54 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, предметом якого є участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпінь; місце розташування об`єкта: м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7, 7-з, 7-ж, будинок № 3; цільове призначення об`єкта: багатоквартирний житловий будинок загальною площею 8 928,88 кв.м., квартирною площею 7 136,04 кв.м., площею нежитлових приміщень комерційного призначення 679,90 кв.м. (Декларація про початок виконання будівельних робіт від 26.04.2017 № КС0831171160655).

Згідно з частиною 9 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент укладення Договору) істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість будівництва житлового будинку в м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7, 7-з, 7-ж Будинок № 3, розрахована відповідно до заяви Замовника, виходячи з опосередкованої вартості (згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.2017 № 102) складає: 7 136,04Ч10 365,00=73 965 054,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 327 509,10 грн.).

Відповідно, вартість житлових та нежитлових приміщень комерційного призначення складає:

нежитлові приміщення комерційного призначення: 73 965 054,60 ч 8 928,88 Ч 679,90 = 5 632 155,50 грн.,

житлові приміщення: 73 965 054,60 - 5 632 155,50 = 68 332 899,10 грн.

Величина пайової участі (внеску) Замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховується відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI.

Для даної забудови величина пайового внеску складає:

житлові приміщення: 68 332 899,10 Ч 4% = 2 733 315,96 грн.,

нежитлові приміщення комерційного призначення: 5 632 155,50 Ч 10% = 563 215,55 грн.

Разом: 3 296 531,51 грн.

Згідно з пунктом 2.2. Договору сплата коштів замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста здійснюється шляхом безготівкового перерахування в сумі 3 296 531,51 грн. згідно графіка (Додаток 1) до цього Договору, але не пізніше, ніж до введення об`єкта в експлуатацію. Зазначені кошти замовник перераховує на розрахунковий рахунок: Одержувач: місцевий бюджет м. Ірпінь, код ЄДРПОУ: 37911135, р/р 31510921700007, МФО 821018, Банк: ГУДКСУ в Київській обл., код платежу: 24170000.

Невід`ємною частиною Договору є Графік сплати пайового внеску (пункт 5.1. Договору).

Сторонами підписано додаток № 1 Графік сплати пайового внеску Замовника будівництва об`єкта архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь , відповідно до якого розмір участі у сумі 3 296 531,51 грн. замовник має сплатити наступним чином: липень 2018 року - 500 000,00 грн., вересень 2018 року - 500 000,00 грн., грудень 2018 року - 500 000,00 грн., квітень 2019 року - 500 000,00 грн., липень 2019 року - 500 000,00 грн., жовтень 2019 року - 796 531,51 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами всіх своїх обов`язків за цим договором (п. 6.1. Договору).

Відповідно до частини 2 розділу 2 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із розвитком інфраструктури населеного пункту здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

За приписами частини 1 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент укладення Договору) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Так, згідно з пунктом 1.1. Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь , затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VI зі змінами затвердженими рішенням сесії Ірпінської міської ради від 26.03.2015 № 4856-68-VI (далі - Положення), залучення, розрахунок коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь проводиться відповідно до ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та цього Положення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент укладення Договору) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Пунктом 1.3. цього Положення визначено, що пайова участь полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до міського бюджету (бюджету розвитку) коштів для створення і розвитку зазначеної інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Частиною 5 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Згідно з пунктом 2.1. Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, укладеному Ірпінською міською радою з замовником будівництва об`єктів архітектури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеною з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Згідно з частиною 8 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Частиною 9 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до частини 6 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Пунктом 2.5 Положення передбачено, що розмір пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь складає, зокрема, для житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, розмір коштів пайової участі визначається диференційовано, з урахуванням загальної вартості об`єкта будівництва: для нежитлових приміщень - у розмірі 10%, для житлового фонду - 4%; для нежитлових будівель та споруд - 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Відповідно до пункту 2.8 Положення у випадку будівництва у житловому будинку вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень його загальна кошторисна вартість має визначатись з урахуванням кошторисної вартості таких приміщень. Розмір пайової участі розраховується як сума двох складових: перша становить величину пайової участі, розраховану під житлову частину будинку; друга - величину пайової участі, розраховану для нежитлових будівель та споруд. За відсутності окремих кошторисних розрахунків розмір пайової участі визначається пропорційно загальній площі приміщень. У випадку будівництва об`єктів змішаного типу (таких, що залучаються до пайової участі та тих, що не залучаються) розмір пайової участі розраховується пропорційно загальній площі окремих приміщень в залежності від їх призначення.

Відповідно до пункту 2.10 Положення кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Ірпінь сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

За доводами позивача ТОВ Орлан-Інвест Груп не перерахувало до бюджету м. Ірпінь Київської області пайовий внесок за квітень, липень та жовтень 2019 року згідно Графіка y визначений Договором строк. Таким чином, загальна сума коштів, яка підлягає стягненню з ТОВ Орлан-Інвест Груп за невиконання договірних зобов`язань складає 1 796 531,51 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів сплати коштів згідно графіку за квітень, липень та жовтень 2019 року в сумі 1 796 531,51 грн. відповідач не надав та доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 796 531,51 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання передбачену договором пеню в сумі 188 471,38 грн., згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 46 569,26 грн. та 37 980,59 грн. інфляційних втрат, а також штраф у розмірі 125 757,21 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 125 757,21 грн. та пені в сумі 188 471,38 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Водночас пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин умовою застосування до боржника неустойки у вигляді штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

Пунктом 2.3. Договору сторони узгодили, що за прострочення сплати пайового внеску понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Враховуючи встановлення судом прострочення відповідачем сплати пайового внеску понад тридцять днів, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 125 757,21 грн. є законною, а відтак такою, яку належить задовольнити.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що за порушення строків сплати пайового внеску стягується пеня у розмірі 0,1% від нарахованої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на викладене пеню за прострочення оплати коштів пайового внеску позивач вірно обраховував виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, а не договірної ставки 0,1%, яка є більшою, ніж максимальна гранична.

Однак, позивачем невірно визначено період обрахунку пені.

Так, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Іншого Договором сторони не визначили.

З огляду на викладене, пеня за прострочення оплати частини боргу 500 000,00 грн., яка мала бути сплачена згідно графіку у квітні 2019, могла бути обрахована з 01.05.2019 по 01.11.2019, у зв`язку з чим нарахування пені позивачем за період 01.05.20 - 26.06.2020 є безпідставним.

Здійснивши власний розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення пеня в сумі 176 911,10 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 46 569,26 грн. та 37 980,59 грн. інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до 3% річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відтак, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що належні до стягнення з відповідача 3% річних (за період 01.05.2019 по 26.06.2020) становлять 48137,71 грн., суд, ухвалюючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу про стягнення з відповідача 3% річних слід задовольнити повністю у заявленій сумі 46 569,26 грн.

Належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати (за заявлений період травень 2019 року - квітень 2020 року) становлять 34 282,80 грн., у зв`язку з чим вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат слід задовольнити частково.

борг 3%,грн.Пеня,грн.Інфляційні, грнШтраф 7% Квітень 2019 500 000,00 грн. 01.05.19 - 26.06.20 17363,58 грн. 01.05 - 01.11.20 травень19 - квітень 20 10518,64 грн. 35 000,00 Липень 2019 500 000,00 грн. 01.08.19 - 26.06.20 15159,04 грн. 01.08.19 - 01.02.20 78 450,41 грн.серпень19 - квітень 20 12592,99 грн. 35 000,00 Жовтень 2019 796 531,51 01.11.19 - 26.06.20 15 615,09 грн. 01.11.19 - 01.05.20 98 460,69 грн.листопад 19 - квітень 20 11 171,17 грн. 55 757,2057 Всього 1 796 531,51 грн. 48 137,71 грн 176 911,10 грн. 34 282,80 грн. 125 727,21 За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Виконкому Ірпінської міської ради частково, приймає рішення про стягнення з ТОВ Орлан-Інвест Груп 1 796 531,51 грн. основного боргу, штраф в розмірі 125 757,21 грн., 176 911,10 грн. пені, три проценти річних в сумі 46 569,26 грн. та інфляційні втрати в сумі 34 282,80 грн.

У зв`язку зі частковим задоволенням позову суд відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест Груп (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 5-В, ідентифікаційний код 38733894)

на користь виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, ідентифікаційний код 05408846)

1 796 531,51 грн. (один мільйон сімсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот тридцять одна гривня п`ятдесят одна копійка) основного боргу,

176 911,10 грн. (сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот одинадцять гривень десять копійок) пені,

125 757,21 грн. (сто двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень двадцять одна копійка) штрафу,

34 282,80 грн. (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) інфляційних втрат,

46 569,26 грн. (сорок шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень двадцять шість копійок) три проценти річних,

32 700,78 грн. (тридцять дві тисячі сімсот гривень сімдесят вісім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 22.10.2020

Суддя О.В. Конюх