Рішення

від 12.10.2020 по справі 160/7238/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 160/7238/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці Держмитслужби України про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ :

01 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби України, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів UA5000070/2020/000042/1 від 24/03/2020 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДМС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000070/2020/00176.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним було подано до Одеської митниці ДМС митну декларацію №UA 500070/2020/210786 для митного оформлення товару, а саме: взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів. Загальна сума заявленої митної вартості становила 20 030,6 доларів США.

Однак, відповідачем було направлено на адресу позивача рішення про коригування митної вартості товару № UA500070/2020/000042/1 від 24.03.2020 року, яким було скориговано митну вартість товару за шостим резервним методом, в результаті чого сума переплати митних платежів склала 78 370,40 грн.

Крім того, направлено позивачу картку-відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/00176.

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями відповідача, вважає їх необгрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, оскільки подані документи не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, витрати на страхування товару підтверджені належними документами.

Крім того, позивач зазначив, що у Рішенні № UA500070/2020/000042/1 відповідачем не обгрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, не обгрунтовано визначення митної вартості товару за другорядним методом: за резервним методом. В оскаржуваному рішенні відповідач не конкретизував підстави незастосування попередніх методів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого рішення, що є порушеннями вимог ст. 5 МК України.

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

26 серпня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

23 березня 2020 року декларантом ТОВ АТБ-маркет було подано митну декларацію типу ІМ40 ДЕ на товар взуття на підошві… , яку прийнято до митного оформлення за №500070/2020/210786.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UА500070/2020/210786 від 23.03.2020 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UА500070/2020/210786 від 23.03.2020 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме у наданих документах відсутні дані щодо вартості упаковки товару та страхування.

В рахунку-фактурі (інвойсі) не зазначений перелік витрат, які входять до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, не зазначено того, чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

В пакувальному листі б/н від 26.01.2019 не зазначено того, чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат № 40-0197-19- 00032/5051 від 11.02.2020 не відповідав вищезазначеним умовам.

У пункті 1.6 Страхового сертифікату зазначене відношення Страхової суми до Страхової вартості - 100%, що не відповідало розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters).

Крім того, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що оплата товару здійснюється у валюті долари США, тобто валютою договору є долар США. Однак, в Страховому сертифікаті страхова сума наведена у гривні України. Тобто, валюта страхової суми (гривна України) не відповідала валюті зовнішньоекономічного договору (долар США).

Також позивачем не надано документів щодо транспортування ввезеного товару.

Отже, в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме не подано виписки з бухгалтерських документів, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ Одеською митницею ДФС прийнято рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500070/2020/000042/2 від 24.03.2020.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500070/2020/000042/1 від 24.03.2020 р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

27 серпня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що доводи, викладені у відзиві, є необгрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства та не відповідають дійсності, оскільки в Рішенні № UА500070/2020/000042/1 від 24.03.2020 року відповідачем зазначені підстави, у зв`язку з якими відповідачем відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості товару. Проте, жодна із вказаних у Рішенні № UА500070/2020/000042/1 від 24.03.2020 року підстав не відповідає випадкам, встановленим ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.

Поставка товару здійснювалася на підставі Контракту № 3166-KP/PL.

Відповідно до п.4.1. Контракту № 3166-KP/PL на поставку продукції від 26.04.2018 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах DAP - Одеса, Україна, FOB- Нингбо, Китай.

Отже, умовами Контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

23 березня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет - позивач надало до Одеської митниці ДМС - відповідача митну декларацію №UA500070/2020/210786 для декларування товару, а саме взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, союзка якого має кілька вирізаних отворів:

Капці дитячі пляжні (ЕВА) арт. КС - С002МІХ - 4680 пар;

Капці чоловічі пляжні (ЕВА) арт. FM533-192A МІХ - 8800 пар.

Торгівельна марка: Mingheng; Виробник: Fuzhou Mingheng Shoes, LTD. Країна походження: CN. Загальна сума заявленої митної вартості 20 030,60 дол. США (593 624,74 грн.) Код товару 6402993900.

Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були надані документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Однак, 23 березня 2020 р. відповідач направив позивачу повідомлення, в якому зазначив, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності:

1) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору від 26.04.2018 року № 3166-КР/РL витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат 40-0197-19-00032/5051 від 11.02.2020 не відповідає вищезазначеним умовам;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги відсутня інформація щодо умов поставки товару.

Також вказаним повідомленням відповідач зобов`язав позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,

У відповідь на повідомлення відповідача позивач листом від 24.03.2020 року № 2403/20 надав відповідачу пояснення щодо зауважень останнього, а також:

прайс-лист виробника товару б/н від 07.01.2020 р.;

комерційна пропозиція б/н від 08.01.2020 р.;

банківські платіжні документи: swift від 05.03.2020 р.

Крім того, позивач протягом 80 днів з дня випуску товару надав відповідачу разом із заявою № М-2020-2552 від 25.05.2020 року копії наступних документів :

бухгалтерські платіжні документи ТОВ АТБ-маркет : банківські та платіжні документи (копії):

-swift від 05.03.2020р.;

банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення № 395317 від 02.04.2020 р., платіжне доручення № 395327 від 02.04.2020 р. (оригінали);

виписку з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 12.05.2020 р.) (копія);

експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ТО-1042 від 06.05.2020 р. (оригінал);

прайс-лист виробника товару б/н від 07.01.2020 р. (копія);

комерційна пропозиція б/н від 08.01.2020 р. (копія).

Однак, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA500070/2020/000042/1 від 24.03.2020 року, яким було скориговано митну вартість товару - за шостим резервним методом, в результаті такого коригування сума переплати митних платежів склала 78 370,40 грн.

Також відповідачем було направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/00176.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для винесення останнього було те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані про:

вартість пакування товару, внаслідок чого неможливо перевірити вартість самого товару;

наданий страховий сертифікат не відповідає умовам страхування;

у наданих документах відсутня інформація щодо умов поставки товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Щодо доводів відповідача про відсутність документів, що підтверджують витрати на пакування товару, суд має зазначити наступне.

Згідно з пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 передбачено, що у Графі 16 додаткового аркуша А до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a)), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві, але мали місце у зв`язку з увезенням оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем. У Пункт "в" Графи 16 додаткового аркуша А до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Поставка товару здійснювалася на підставі Контракту № 3166-KP/PL.

Відповідно до п.4.1. Контракту № 3166-KP/PL на поставку продукції від 26.04.2018 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах DAP - Одеса, Україна, FOB- Нингбо, Китай.

Отже, умовами Контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеним. У даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Вищезазначене підтверджується судовою практикою, зокрема рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 р. у справі № 815/4132/17 (К/9901/11263/18).

Щодо страхування, суд має зазначити наступне.

Розділом 9. Терміни Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2000 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, це терміни CIF і СІР. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Термінами CIF і СІР передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто ПО %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

Проте, згідно п.4.1. Контракту № 3166-KP/PL на поставку продукції від 26.04.2018 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах DAP - Одеса, Україна, FOB-Нингбо, Китай.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Договори перевезення та страхування терміну поставки FOB, як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

З урахуванням викладеного позивач за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 р. № 40-0197-19-00032, укладеним з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група , здійснив добровільне страхування товару.

Згідно з п. 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 р. № 40-0197-19-00032 страховий тариф складає 0,03% від страхової суми.

11.02.2020 р. сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу № 40-0197-19-00032/5051, яким передбачено, що вантажовідправник, Xiamen Qeexin Import & Export Co.,LTD В ROOM, 5TH FLOOR NO. 18, YUNAN #RD&ROAD, XIAMEN MODERN LOGISTICS PARK (BONDED AREA) CHINA 316006 VIA KONDOR SP.Z O.O.UL SW.TERESY 91A 91- 341 LODZ , POLAND, страхова вартість вантажу 415 073,86 грн. застраховано. Страхова сума складає 415 073,86 грн., страховий тариф % - 0,03, страхова премія 124,52 грн.

Таким чином, витрати позивача на страхування у розмірі 124,52 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 р. № 40-0197-19-00032, страховим сертифікатом 40-0197-19-00032/5051 від 11.02.2020 р.

Щодо валюти договору страхування.

Визначення суми страхових витрат у вказаному договорі у гривнях здійснено з урахуванням вимог ст. 19 Закону України Про страхування , оскільки позивач є резидентом України та договір страхування укладений в Україні.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий страховий сертифікат 40-0197-19-00032/5051 від 11.02.2020 р. не відповідає зазначеним умовам, є необгрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи вищезазначене, а також враховуючи документи, які додатково надавалися, суд вважає, що складові митної вартості визначені позивачем вірно. Витрати на страхування є підтвердженими та піддаються обчисленню. Витрати на страхування підтверджені страховим сертифікатом 40-0197-19-00032/5051 від 11.02.2020 р. Посилання на взаємозв`язок між продавцем та покупцем відсутні. Будь-які інші витрати зазначені у ч.10 ст. 58 МК України покупцем понесені не були.

Крім того, суд хотів би зазначити про форму оскаржуваного рішення та підстави його прийняття.

Відповідно до частини 3 ст. 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком в графі 33 рішення Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

У пункті 3.4 Листа ВАСУ від 13.03.2017 р. Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 р. останній наголосив, що варто зважити на таку вимогу до діяльності суб`єктів владних повноважень, як обов`язок діяти обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України). Необхідність наводити обставини як підстави прийняття рішення, у тому числі зумовлена тим, що уможливлює контроль за таким рішенням, зокрема судовий контроль. При цьому обгрунтувати рішення, очевидно, означає не лише ствердити про наявність відповідних обставин, але й зазначити докази, які доводять їх наявність.

Отже, у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Отже, суди повинні мати на увазі, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що у нього відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом.

Таким чином, з викладеного вбачається, що у рішенні № UA500070/2020/000042/1 відповідач не конкретизував підстави незастосування попередніх методів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем Рішення № UA500070/2020/000042/1. Відсутність в митниці інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами не є належною підставою для незастосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а відсутність у митниці необхідних документів не є належною підставою для незастосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. Отже, наведені у Рішенні доводи відповідача не є належним обґрунтуванням для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару та доказом неможливості застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості відповідно до вимог Митного кодексу України.

За таких обставин митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги ст. 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України).

Частиною 1 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову шляхом скасування Рішення Одеської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів UA5000070/2020/000042/1 від 24/03/2020 року та скасування картки відмови №UA5000070/2020/00176.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 4204,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів UA5000070/2020/000042/1 від 24.03.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДМС України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000070/2020/00176.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДМС України судові витрати у розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник