Номер справи 220/1100/20
Номер провадження № 2/220/458/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Чернякової В.С.
представника позивача адвоката Король Т.В.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Рябенка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
07.07.2020 року позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду про визнання за нею права власності на 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 11,0900 га, яка розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 11,0900 га, кадастровий № 1421281800:02:001:0257, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. За життя її мати ОСОБА_3 залишила заповіт, відповідно до якого належну їй земельну ділянку вона заповіла їй. У визначений законом строк вона звернулась до Великоновосілківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але постановою державного нотаріуса Великоновосілківської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у вчинені нотаріальних дій, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Державний акт на вищезазначену земельну ділянку вона не змогла надати до нотаріальної контори, так як він знаходиться у ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем на обов`язкову частку спадщині після смерті ОСОБА_3 , у відповідності до ст..1241 ЦК ЦК України. 17.06.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса та їй було повідомлено про розмір обов`язкової частки у відповідності до ст.1241 ЦК України, на що остання подала письмову заяву про те, що державний акт на земельну ділянку знаходиться у неї і нікому надавати його вона не має наміру. Враховуючи те, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, а відповідач має намір завадити оформленню нею спадщини, не віддає документ для оформлення спадщини через нотаріальну контору, тому позивач позбавлена можливості оформити спадщину в позасудовому порядку і вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 24.07.2020 р. провадження по справі відкрито, справа призначена в підготовче судове засідання. Судом за клопотанням представника позивача витребувана з Великоновосілківської державної нотаріальної контори засвідчена належним чином копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також довідки про заведення спадкової справи та наявності заповітів/спадкових договорів.
Ухвалою суду від 09.09.2020 р. справа призначена до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 01.10.2020 року судове засідання за клопотанням представника відповідача вирішено проводити в режимі відеоконференції з Межівським районним судом Дніпропетровської області.
Під час судового засідання ухвалою суду від 19.10.2020 р. клопотання представника відповідача про виклик свідків на підставі ч.2 ст. 126 ЦПК України залишено без розгляду в зв`язку з порушенням строків, передбачених ч.3 ст. 91 ЦПК України.
Представник позивача - адвокат Король Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також просила відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з оплатою судового збору та правничої допомоги.
Відповідач ОСОБА_1 , її представник позовні вимоги не визнали. Відповідач пояснила, що акт на право власності на спірну земельну ділянку їй надала мати та наказала нікому його не віддавати, саме тому вона не дала його нотаріусу. Наразі державний акт втрачено. Додала, що вона доглядала матір 17 років, а потім її забрала до себе позивач і зовсім про неї не піклувалась. Крім того, їй не було відомо про заповіт на ім`я ОСОБА_2 . Вважає, що земельна ділянка повинна належати їй та позивачу в рівних частинах.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. ст. 1216-1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.
Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯА №924028 від 14.10.2005 року належить земельна ділянка, кадастровий номер 1421281800:02:001:0257, площею 11,090 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області (а.с. 64).
У витягу з Державного земельного кадастру №НВ-1407678362020 від 06.07.2020 року зазначено, що земельна ділянка площею 11,0881 га, розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області має кадастровий номер 1421281800:02:001:0257. Власником земельної ділянки є ОСОБА_3 на підставі державного акту від 14.11.2005 р. серії ЯА №924028 (а.с. 11-12).
Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Іскрівської сільської ради 26.11.2019 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді зазначеної вище земельної ділянки.
З інформаційної довідки зі спадкового реєстру щодо заповітів та спадкових договорів вбачається, що у Спадковому реєстрі міститься запис про реєстрацію заповіту від 24.09.2015 року, реєстровий №42, посвідчений Іскрівською сільською радою Великоновосілківського району Донецької області та складений від імені ОСОБА_3 . Місце зберігання: Іскрівська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області. Також міститься запис про реєстрацію заповіту від 28.09.2019 р., реєстровий №981, посвідчений приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицькою Л.М. Місце зберігання: приватний нотаріус Касицька Л.М. (а.с. 67-68).
Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицькою Л.М. 28.09.2019 року, ОСОБА_3 заповіла належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1421281800:02:001:0257, розташовану на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Отже, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_2 , яка має право на ѕ частини спадкового майна, а відповідач ОСОБА_1 , будучи пенсіонером і являючись непрацездатною особою, має право на обов`язкову частку у спадщині, яка складає ј частину.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 1421281800:02:001:0257 відомості відсутні (а.с.20).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59248006 від 03.02.2020 року, державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори Кравець С.В., 03.02.2020 року заведено спадкову справу на спадкодавця ОСОБА_3 , померлу ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер у спадковому реєстрі 65444141, номер у нотаріуса 21/2020 (а.с.69).
Як вбачається з постанови державного нотаріуса Великоновосілківської державної нотаріальної контори Кравець С.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.07.2020 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , в зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (а.с.18-19).
З наданої суду копії спадкової справи №21/2020 від 03.02.2020 року, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається наступне (а.с.34-92).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена на підставі заяви ОСОБА_1 03.02.2020 року.
В матеріалах спадкової справи міститься заповіт, посвідчений секретарем Іскрівської сільської ради 24.09.2015 року, яким ОСОБА_3 заповіла належну їй земельну ділянку, розташовану на території Іскрівської сільської ради, загальною площею 11,090 га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №924028 в рівних долях ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також в матеріалах спадкової справи міститься заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицькою Л.М. 28.09.2019 року, яким ОСОБА_3 заповіла належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1421281800:02:001:0257, розташовану на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.02.2020 року з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , яка у заяві зазначила, що спадкоємцем на обов`язкову частку, згідно ст.1241 ЦК Украйни є донька померлої ОСОБА_1 . Також донька померлої ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом.
12.06.2020 р. нотаріусом було направлено лист ОСОБА_1 , яким останню повідомлено, що до Великоновосілківської державної нотаріальної контори звернулась донька померлої - ОСОБА_2 , яка надала заповіт, посвідчений 28.09.2019 р., на її ім`я на земельну ділянку з кадастровим номером 1421281800:02:001:0257, яка розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. ОСОБА_1 було запропоновано надати до Великоновосілківської державної нотаріальної контори документи на спадкове майно, оскільки ОСОБА_2 не змогла їх надати, так як вони зберігаються у неї.
17.06.2020 р. ОСОБА_4 звернулась до державного нотаріуса Кравець С.В. с письмовою заявою, з якої вбачається, що державний акт на землю знаходиться у неї і нікому надавати його вона не має наміру (а.с.34-92).
Згідно п.п.10,23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом та що лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження з позовом про визнання права власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом її визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадщину у встановленому законом порядку.
Отже, доводи позивача знайшли своє повне підтвердження, в зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі та визнає за позивачем право власності на ѕ частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництваа, загальною площею 11,0900 га, кадастровий № 1421281800:02:001:0257, розташованої на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу та судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду оплатила судовий збір в розмірі 1764,57 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.
У зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1764,57 грн.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з наданих до суду акту приймання-передачі фактично виконаних робіт від 15.09.2020 року, ОСОБА_2 були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2400,00 грн., з яких 3 години підготовка та подання позовної заяви та клопотання про витребування доказів по справі - 1800,00 грн., 1 година витрачена на участь у судовому засіданні 09.09.2020 року - 600,00 грн. (а.с. 112).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення вимог позову, у відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 2400,00 грн.
Покладаючи судові витрати на відповідача, суд виходить з недобросовісності дій відповідача, яка, відмовившись надати нотаріусу оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, що зафіксовано як у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так і у заяві відповідача нотаріусу, перешкоджала позивачу отримати свідоцтво про право власності на спадщину, чим змусила її захищати свої права в судовому порядку.
Керуючись ст.ст.12,13,81,223,263-265,268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на ѕ частини земельної ділянки кадастровий номер 1421281800:02:001:0257, загальною площею 11,0900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 1764,57 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2400 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.10.2020 р.
Суддя О.М. Якішина
Суд | Великоновосілківський районний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2020 |
Оприлюднено | 23.10.2020 |
Номер документу | 92350598 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Великоновосілківський районний суд Донецької області
Якішина О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні