Рішення

від 21.10.2020 по справі 266/2042/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/2042/20

Провадженя№ 2/266/602/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря судових засідань Воропаєвої О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новий Квартал №1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСББ Новий квартал №1 (далі Позивач) звернувся до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що в січні 2019 р. сторони домовились, що Відповідач виготовить та встановить пандус, поручні на сходах та навіс під`їзду №2 будинку АДРЕСА_1 . В період з 10 січня 2019 року по 14 січня 2019 року Позивачем було здійснено переказ грошових коштів у сумі 5683,62 грн. на картковий рахунок Відповідача. Також сторонами було складено договір щодо надання вищезазначених послуг (виконання робіт), але після перерахування коштів Відповідач відмовився підписувати його, зобов`язання щодо виконання робіт не виконав, добровільно повернути перераховані кошти Відповідач відмовляється, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 5683,62 грн. Також просив стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Ухвалу суду від 08.05.2020 р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу направлено за визначеною адресою та визначено строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 28).

У визначений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві в порядку ст. 83 ЦПК України суду не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але ним подано заяву про розгляд справи у його відсутності, задоволення позову, крім того представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився без поважних причин, хоча про час, місце та дату розгляду справи було повідомлено належним чином замовною кореспонденцією про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Приймаючи до уваги думку представника позивача, який не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України , у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що цивільно-правовий договір (договір надання послуг/виконання робіт) №1 від 10.01.2019 р. та цивільно-правовий договір (договір надання послуг/виконання робіт) №2 від 14.01.2019 р. містить реквізити ОСББ Новий квартал №1 та ОСОБА_1 , який на умовах передоплати зобов`язався надати певні послуги, а саме виготовити та встановити пандус та поручні на сходах під`їзду №2 будинку АДРЕСА_2 , 26 квартал, а також виготовити та встановити над під`їздом АДРЕСА_3 , 26 квартал, вартість послуг становить 1819,02 грн. та 3864,60 грн. В той же час договори не містять підписів сторін (а.с.6-9).

Згідно платіжних доручень від 10 січня 2019 р. №22,23,24,25 ОСББ Новий квартал №1 на картковий рахунок ОСОБА_1 перерахувало грошові кошти в загальному розмірі 1819,02 грн., призначення винагорода за договором (а.с. 12,13). Крім того згідно платіжних доручень від 14 січня 2019 р. №27,28,29,30 ОСББ Новий квартал №1 на картковий рахунок ОСОБА_1 перерахувало грошові кошти в загальному розмірі 3864,60 грн., призначення винагорода за договором (а.с. 10,11). Вказані обставини підтверджені довідкою АТ КБ Приватбанк (а.с. 50) та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 , частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином Позивач перерахувавши на користь Відповідача грошові кошти на умовах передоплати в обумовленому розмірі 1819,02 грн. та 3864,60 грн. мав сподіватись на виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань по виконанню робіт, однак останній договори не підписав та послуги не надав.

З листа ОСББ Новий Квартал №1 надісланого на адресу ОСОБА_1 , який останнім отримано 21.02.2020 р. вбачається, що Позивач нагадує про невиконання з боку Відповідача зобов`язань за вищевказаними договорами у зв`язку із чим просить повернути грошові кошти ( а.с.14,15,16).

Вимога Позивача не виконана Відповідачем.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України .

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України ).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

При цьому у відповідності до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України , які дають право витребувати у набувача це майно.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 759/1206/17 (провадження № 61-40св19).

Враховуючи, що грошові кошти у розмірі 5683,62 грн. були перераховані позивачем на рахунок відповідача, а у матеріалах справи відсутні докази набуття останнім коштів за договірними правовідносинами щодо цього майна оскільки договори про надання послуг фактично не були укладеними, оскільки не підписані сторонами, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.. 141 ЦПК України судові витрати на користь позивача в розмірі 2102 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з позовної заяви Позивача просить стягнути з Відповідача витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України , передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи містять докази понесення Позивачем на правничу допомогу адвоката витрат в розмірі 5000 грн.

На підтвердження цього Позивачем було зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме на правничу допомогу адвоката в розмірі 1000,00 грн., договір про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2020 р. (а.с.17), акт №02/04 про прийняття - передачу виконаних робіт, згідно якого мається детальний опис робіт та вартість таких послуг, що разом становить 1000грн. (а.с. 18), завірена квитанція від 02.04.2020 на суму 1000 грн. (а.с. 19).

За таких обставин витрати Позивача на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки саме ця суму підтверджується доказами та заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України .

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Саме таких висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до ч. 5 та ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. за надану правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 128 , 141 , 263-265 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новий Квартал №1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новий Квартал №1 (ЄДРПОУ 41440424) суму безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 5683,62 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 гривень та судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

Копію судового рішення направити сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка подається до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

повний текст рішення виготовлено 22.10.2020 року.

Суддя: Шишилін О. Г.