Рішення

від 12.10.2020 по справі 310/330/20

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/330/20

2/310/973/20

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі:секретаря судового засідання Бевз О.А.,

представника органу опіки та піклування Садовської О.В.,

представника служби у справах дітей Лузан О.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м.Бердянську цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Бердянської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У cічні 2020 року орган опіки та піклування в особі Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про позбавлення їх батьківських прав на неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що сім`я ОСОБА_6 з 2016 року знаходиться на обліку Андріївської сільської ради як неблагополучна. За нею постійно здійснювався соціальний супровід та контроль умов проживання дітей. Батько дітей ОСОБА_1 постійної роботи не має, часто виїжджає на заробітки до м. Дніпра. Під час обстеження умов проживання дітей у 2016 році було виявлено, що у будинку антисанітарія, відсутня постільна білизна, посеред кімнат купа сміття, відсутнє місця для навчання дітей. Комісією були надані рекомендації щодо створення належних санітарно-гігієнічних умов. Діти мали багато пропусків занять у школі. 18.12.2016 року батько дітей повідомив, що його дружина ОСОБА_5 , забравши всі речі та кошти залишила дітей, з того часу місце її знаходження не відоме. 26.07.2017 року діти були взяті на облік у службі у справах дітей райдержадміністрації, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, так як батьки неналежним чином виконували свої батьківські обов`язки, не забезпечили дітям належних умов для проживання, виховання та розвитку дітей. Батькові надавалися консультації щодо підвищення виховного потенціалу сім`ї та рекомендації по догляду за дітьми. Мати жодного разу до служби у справах дітей не з`являлася. З січня по травень 2018 року діти навчалися у КЗ Мирненський обласний цент соціально-психологічної реабілітації дітей ЗОР. З червня 2018 року діти повернуті у сім`ю до батька. З вересня 2018 року по червень 2019 року діти навчалися у Бердянській школі-інтернаті. У червні 2019 року повернуті батьку. Проте батько часто їздив на заробітки до м. Дніпра і залишав дітей вдома самих без догляду. У вересні 2019 року діти були зараховані до Успенівської ЗОШ 1-ІІІст., однак школу майже не відвідали без поважних причин. Батько ніякого впливу на дітей не має, із їх вихованням не справляється, не створив належних умов для проживання дітей та їх всебічного розвитку. В будинку, де проживає батько із дітьми, постійний безлад, запасу продуктів харчування не має. З батьком неодноразово проводилися бесіди, він обіцяв налагодити ситуацію, але до цього часу нічого так і не зробив. Постановою суду від 14.11.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.1 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків. Проте належних висновків батько дітей не зробив. Мати дітей взагалі усунулася від виконання батьківських обов`язків. З 22.10.2019 року діти, за заявою батька, були влаштовані до КЗ Пологівськй обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей ЗОР, де знаходяться по цей час на повному державному забезпеченні. Мати дітей жодного разу їх не відвідувала і дітьми не цікавилася. Батько відвідує дітей. Однак до цього часу з питанням про повернення дітей до служби у справах дітей не звертався, належних умов для проживання дітей у будинку так і не створив. Оскільки батьки фактично самоусунулися від виконання батьківських обов`язків, позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав і стягнути з них аліменти на утримання дітей.

Представник позивача ОСОБА_7 позовну заяву підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково надала суду акт обстеження умов проживання від 09.10.2020 року за адресою проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який був складений комісією служби у справах дітей Пологівської райдержадміністрації, згідно із яким комісія прийшла до висновку, що в приміщенні будинку за вказаною адресою, де проживає ОСОБА_1 , відсутні умови для повноцінного проживання, навчання, розвитку, відпочинку дітей. Представник позивача, посилаючись на висновок органу опіки та піклування просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Бердянського міськрайонного суду, оскільки за зареєстрованим місцем проживання вона відсутня (а.с.210). Причини неявки суду не повідомила. Відзив на позов не подала.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень вказує на те, що він любить своїх дітей, намагається створити належні умови для проживання дітей, але оскільки він не має постійної роботи, йому це не вдається. Наразі він вже отримав паспорт громадянина України, буде шукати постійну роботу в м. Пологи. Він постійно відвідує дітей у центрі, дзвонить їм по телефону, цікавиться їх здоров`ям. Оскільки діти наразі перебувають в м. Пологи і відвідують там школу, яка їм подобається, ним було прийнято рішення переїхати на проживання до м. Пологи. Наразі він орендував будинок в м. Пологи, наводить порядок в ньому і буде вирішувати питання, щоб забрати дітей з центру реабілітації. Просить не позбавляти його батьківських прав, оскільки він дуже любить своїх дітей і докладе усих зусиль щоб забрати дітей із центру реабілітації.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Бердянської районної державної адміністрації Лузан О.П. позовні вимог підтримала, просить їх задовольнити, оскільки батько дітей ОСОБА_1 протягом часу розгляду справи у суді належних умов для проживання і навчання дітей так і не створив, а мати ОСОБА_5 взагалі усунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

Ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, було залучено КЗ Пологівськй обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей ЗОР. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона працює спеціалістом по роботі з молоддю Андріївської селищної ради. Сім`ю ОСОБА_6 знає більше 5 років. У 2019 році директор Успенівської ЗОШ звернулася до сільради з питанням щодо невідвідування дітьми школи. Сім`ї надавалася соціальна допомога. Наприкінці 2016 року мати покинула сім`ю, залишивши дітей на чоловіка. Батько з дітьми не справляється, він не має на них ніякого впливу. Умови для проживання дітей відсутні, в будинку безлад і антисанітарія, електрика відсутня. Батько часто покидав дітей самих, виїжджаючи на заробітки.

Свідок ОСОБА_9 , заступник директора Успенівської ЗОШ, суду показала, що діти були зараховані до Успенівської ЗОШ у вересні 2019 року, але до школи майже не ходили без поважних причин. Батько ніякого впливу на дітей не має.

Свідок ОСОБА_10 , завідуюча Успенівським фельдшерським пунктом, суду показала, що сім`ю ОСОБА_6 знає з того часу, як вони приїхали жити в село. Діти часто хворіли, особливо ОСОБА_11 . Прищеплення дітям усі були зроблені. В будинку у Павленків вона не була, але з вулиці бачила подвір`я будинку. На подвір`ї не прибрано.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши надані суду докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України ).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав свідчить про його інтерес до дитини.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей та довідками відділу ДРАЦС ( а.с.12-17) .

За наказами служби у справах дітей Бердянської районної державної адміністрації рішенням від 01.10.2019 року діти були взяті на облік як діти, які опинилися у складних життєвих обставинах.

За заявою батька дітей і за направленням служби у справах дітей від 22.10.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були поміщені КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, де і перебувають на цей час (а.с.41) .

Судом встановлено, що мати дітей ОСОБА_5 наприкінці 2016 року пішла із сім`ї, покинувши дітей на батька. З того часу вона з дітьми не проживає, матеріально їх не утримує, вихованням дітей не займається, не цікавиться ні їх здоров`ям, ні навчанням, ні умовами проживання, тобто мати фактично усунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

З характеристики ОСОБА_5 , наданої селищним головою Андріївської селищної ради 15.11.2019р. (а.с.28) встановлено, що відповідачка з 2011 по 2018 рр. проживала на території селищної ради, за період проживання характеризувалася задовільно, спиртними напоями не зловживала, але до селищної ради надходили скарги на неналежне виконання батьківських обов`язків.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_5 , батьківських прав, з тих підстав, що вона як мати не відбулась, фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, вона тривалий час не приймає ніякої участі у вихованні дітей, не цікавиться їх життям, навчанням, здоров`ям, матеріально їх не утримує.

Що стосується позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 , то суд приходить до такого.

Батько дітей ОСОБА_1 проживав разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.45).

За вказаним місцем проживання дітей комісією селищної ради та комісією служби у справах дітей неодноразово проводилися обстеження умов проживання дітей (а.с.50-57, 195-204). Було виявлено, що будинок і прибудинкова територія захаращені, підсобне господарство не ведеться. Будинок потребує ремонту, у деяких вікнах відсутнє скло і вони забиті фанерою, в кімнатах антисанітарія, меблі зламані, постільна білизна відсутня.

З характеристики ОСОБА_1 , наданої селищним головою Андріївської селищної ради 15.11.2019р. (а.с.30) встановлено, що відповідач проживає на території селищної ради з 2011 року. За період проживання характеризувалася задовільно, спиртними напоями не зловживала, але до селищної ради надходили скарги на неналежне виконання батьківських обов`язків.

На час вилучення дітей із сім`ї вони навчалися в Успенівській ЗОШ. З характеристик дітей та інформаційних довідок зі школи встановлено, що діти часто пропускали заняття у школі без поважних причин (а.с.31,33,34, 39-40).

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14.11.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.48).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 повідомив суд, що він 06.10.2020 року отримав громадянський паспорт і буде шукати постійну офіційну роботу. Оскільки діти зараз навчаються у Пологівський ЗОШ і їм дуже подобається ця школа, він вирішив змінити місце проживання і орендував будинок в АДРЕСА_1 , наразі перевіз речі, влаштовує побут і хоче забрати дітей з реабілітаційного центру.

Представником органу опіки та піклування в судовому засіданні надано акт обстеження умов проживання відповідача ОСОБА_1 від 09.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , складений Пологівською райдержадміністрацією. В акті зазначено, що житло складається з 2 жилих кімнат: спальні, зали, котельні. Опалення пічне, санвузол в дворі. Питної води ні в дворі, ні в будинку не має. Є колодязь з солоною водою у дворі. Одна з кімнат обладнана для дітей: трьома ліжками з постільною білизною, письмовим столом, стільцями. Меблі в обмеженій кількості. У приміщенні скрізь розставлені мішки з речами, оскільки громадянин тут проживає тиждень. Столу для приготування їжі та прийому їжі в будинку не має. Зі слів громадянина у нього є електрична плита. Холодильник відсутній. Є електрочайник та телевізор. ОСОБА_1 працює на базарі в м. Пологи, займається ремонтом побутової техніки, заробляє 100-120 грн./день., має намір офіційно працевлаштуватися.

Проте комісією зроблено висновок, що в приміщенні цього будинку відсутні умови для повноцінного проживання, навчання, розвитку, відпочинку дітей. Однак обґрунтувань цьому висновку ніяких не наведено.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Такі ж правові позиції викладені і в статті 171 СК України, якою визначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

В судових засіданнях судом були заслухані думки усіх трьох дітей, які суду розказали, що з мамою вони спілкуються інколи по телефону, але вона до них ніколи не приїжджала. Батько приїжджає до них часто, дзвонить їм. Вони дуже хочуть повернутися додому до батька. ОСОБА_12 також зауважила, що вона буде допомагати батькові по господарству, підтримувати в будинку порядок. Просили не позбавляти батька батьківських прав.

Орган опіки та піклування Бердянської райдержадміністрації надав суду висновок №01-36/0015 від 08.01.2020 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 і ОСОБА_1 з тих підстав, що батьки самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків, а мати дітей з ними взагалі не проживає тривалий час (а.с.28-31). Представник позивача підтримала в судовому засіданні вказаний висновок, вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_1 наразі так і не створив для дітей належних умов для проживання, навчання та розвитку дітей, із заявою про повернення дітей не звертався, мати взагалі усунулася від виконання батьківських обов`язків, а тому вона вважає, що є усі підстави для позбавлення обох відповідачів батьківських прав.

Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В даному випадку, суд частково не погоджується з висновком органу опіки та піклування від 01.08.2020 року в частині доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки вважає його недостатньо обґрунтованим в цій частині.

З вказаного висновку не вбачається, що на комісію запрошувалися відповідачі у справі для надання своїх пояснень. Під час складання висновку органом опіки та піклування не були вислухані діти і не була з`ясовувалася думка дітей щодо позбавлення батьків батьківських прав.

Не наведено у висновку і обґрунтувань того, чи буде позбавлення батьківських прав відповідати найкращим інтересам дітей.

Так, в рішенні у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості;

Суд також приймає до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини. Так, у справі Хант проти України (рішення від 7 грудня 2006 року) суд зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90)0, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78)". У цьому рішенні також зазначено, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи фактичні обставини справи, приймаючи до уваги право дітей на проживання у сім`ї, враховуючи думки дітей, а також поведінку відповідача ОСОБА_1 , який не втратив інтересу до дітей, постійно спілкується із дітьми, відвідує їх, вчиняє реальні дії щодо налаштування побуту, з метою повернути дітей у сім`ю, суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 не буде сприяти позитивному результату у долі дітей, який мав би настати після цього, і приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав та стягнення аліментів.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_5 , то суд приходить до такого.

Відповідно до ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_5 є працездатною особою, з урахуванням принципу співмірності та розумності, закріплених у ст. 7 СК України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, стягнувши ці аліменти на користь КУ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради, де зараз перебувають діти, починаючи стягнення з часу подачі позову до суду і до тих пір поки діти будуть перебувати у цьому закладі, але не довше ніж до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (за ставкам, що діяли на час подачі позову до суду: з вимог немайнового характеру про позбавлення батьківських прав - 840,80 грн., майнового характеру про стягнення аліментів - 840,80 грн.)

Керуючись ст.ст. 12,13, 19, 81, 141, 223, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 150, 164,166,181,182,184 Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги органу опіки та піклування в особі Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 20.07.2005 року Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області) батьківських прав на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 20.07.2005 року Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області) аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, на користь КУ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради ( ЄДРПОУ 25219828, Запорізька область, м. Пологи, вул. Суворова,4), починаючи стягнення з 14.01.2020 року, на період перебування дітей у цьому закладі, але не довше, ніж до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 20.07.2005 року Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області) на користь держави судовий збір 1681,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22.10.2020 року.

Суддя І. П. Прінь