Рішення

від 02.02.2010 по справі 2-1196-2010

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1196/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 лютого 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

У складі:     головуючого судді                  Варенко О.П.

              при секретарі                      Стрілець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Амур-

Нижньодніпровської районної в м.Дніпропетровську ради про визнання права

власності на самовільну будівлю, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про визнання

права власності на самовільну будівлю.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що йому на підставі свідоцтва

про право власності на нерухоме майно від 27.10.2008 року, належить 54/100

частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 1502 кв.м і складається з

житлового будинку літ.А-1 і господарських будівель.

З метою благоустрою і покращення житлових умов він за власні кошти збудував душ-

лазню під літ.К.

Співвласник ОСОБА_2 не заперечував проти будівництва душу-бані.

Згідно висновку ТОВ «Промтехстальпроект» про технічний стан будівлі, самовільно

збудований душ-лазня під літ.К загальною площею 5.8 кв.м на території

домоволодіння АДРЕСА_1, відповідає

будівельним нормам та придатна до подальшої експлуатації.

    У зв'язку з тим, що працівники КП «Дніпропетровське міжміське бюро

технічної інвентаризації»  відмовились від реєстрації даної будівлі та

порекомендували для вирішення питання про визнання права власності на дану

будівлю звернутися до суду, просив суд визнати за ним право власності на

самовільно збудований душ-лазню під літ.К загальною площею 5.8 кв.м на

території домоволодіння АДРЕСА_1.

      В судовому засіданні позивач підтримав позов.      

    Представник відповідача – Амур-Нижньодніпровської районної у м.

Дніпропетровську ради Борисенко А.В. проти позову не заперечував.

      Третя особа – ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав заяву про

розгляд справи в його відсутність, позов підтримав.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд

вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 згідно

свідоцтва про право власності /САВ № 612177/27.10.2008/, виданого виконавчим

комітетом Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на

підставі Рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих

від 11.05.1972 року № 794, належить 54/100 частин  домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1

Домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 1502 кв.м і складається з

житлового будинку літ.А-1 і господарських будівель.

З метою благоустрою і покращення житлових умов позивач за власні кошти збудував

душ-лазню під літ.К.

Технічним висновком ТОВ «Промтехстальпроект» (державна ліцензія АВ  № 051902

України), проведеним у 2008 році № 08-01/050 по інструментальному обстеженню

будівельних конструкцій сараїв літ.Ж, літ.Б, льоху під сараєм літ.Б, входу в

льох літ.Е, тимчасових сараїв літ.З та літ.И, вбиральні літ.Г, душу-лазні літ.К

та навісу літ.М по АДРЕСА_1 визначено, що

основні несущі конструкції будівель знаходяться в нормальному стані та придатні

до подальшої експлуатації за функціональним призначенням.

Ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються

рівні умови здійснення своїх прав, власник має право вчиняти щодо свого майна

будь-які дії, які не суперечать закону.

В силу ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника або користувача земельної

ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме

майно, якщо це не порушує права інших осіб.

    Оскільки питання про визнання права власності на самовільні будівлі

вирішується в судовому порядку та враховуючи, що самовільно збудовані будівлі

були збудовані власником земельної ділянки, не порушуючи інтересів інших осіб,

до серпня 1992 року, а саме: у 1967 року, згідно з даними технічного паспорту

від 29.08.2008 року, тому відповідно до роз'яснення Державного комітету

будівництва, архітектури та житлової політики України від 02.03.1999 року №12/5-

74, щодо реєстрації нерухомого майна по об‘єктах, на які відсутні акти

прийняття їх в експлуатацію, де зазначено, що по об‘єктах, які збудовані до

05.08.1992 року, при їх реєстрації підставою для оформлення права власності є

висновок про технічний стан будинку і вони не підлягають введенню в

експлуатацію, тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1

Михайловичем право власності на душ-лазню під літ.К загальною площею 5.8 кв.м

на території домоволодіння АДРЕСА_1.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 214-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на душ-лазню під літ.

«К», загальною площею 5.8 кв.м, на території домоволодіння АДРЕСА_1

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.

Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.          

Суддя: