Рішення

від 22.10.2020 по справі 343/1333/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. справа № 343/1333/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в Долинський районний суд Івано-Франківської області із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за пенсіонером з 01.01.2006 по 28.02.2006;

- зобов`язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.01.2006 по 28.02.2006 - час догляду за пенсіонером;

- зобов`язати призначити з 01.03.2019 ОСОБА_1 пенсію за віком та здійснити відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправне неврахування відповідачем страхового стажу позивача з 01.01.2006 по 28.02.2006 (догляд за пенсіонером), що завадило призначенню йому пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач переконаний, що відсутність даних персоніфікованого обліку стосовно сплачених страхових внесків за спірний період не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії, а безпідставне неврахування посадовими особами відповідача відомостей, наданих Управлінням соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області свідчить про позбавлення ОСОБА_1 права на належне пенсійне забезпечення та отримання гарантованих державою виплат.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2020 матеріали даного адміністративного позову, відповідно до правил розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Матеріали позовної заяви отримано Івано-Франківським окружним адміністративним судом 02.09.2020.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених суддею недоліків (а.с.41-43).

Позивачем у межах встановленого судом строку недоліки позову усунуто (а.с.48-70), відтак ухвалою від 22.09.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.72-73).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позов, який отримано судом 13.10.2020 за №0900-0803-8/18816 від 08.10.2020 (а.с.82-84). У відзиві представник відповідача проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив, зокрема вказав, що страховий стаж позивача становить 25 років 10 місяців 29 днів, при необхідних 26 років, а тому є недостатнім для призначення пенсії за віком. Спірний період не враховано відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 зважаючи на відсутність підтвердження сплати страхових внесків. Страхувальник, в даному випадку - Управління соціального захисту населення Долинської РДА зобов`язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленою Пенсійним фондом, однак, такої норми третьою особою не виконано, що суперечить пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже, у зв`язку із відсутністю на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії інформації про сплату Управлінням соціального захисту населення Долинської РДА страхових внесків, підстави для врахування періоду догляду за особою пенсійного віку до страхового стажу ОСОБА_1 відповідач не вбачає, що у свою чергу, свідчить про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 01.03.2019 та 02.04.2019 звертався до відповідача із заявами про призначення пенсії за віком (а.с.9,13). В результаті первинного звернення, Долинським відділом обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено розрахунок стажу позивача та роз`яснено про відсутність необхідного страхового стажу (4 місяці). Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 уклав з Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування №01909059100004 від 20.03.2019 (а.с.100-101), згідно з умовами якого, позивачем сплачено єдиний внесок за чотири місяці (період з 01.01.2012 по 30.04.2012) у розмірі 7 344,48 грн.

Наведене підтверджується також копією звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати від 02.04.2019 №5695, копією квитанції TS206014 від 02.04.2019 (зворотна сторона а.с.10., а.с.102 та зворотна сторона).

За наслідком повторного звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії, до якої останній долучив усі необхідні, на його переконання документи, позивач отримав листа Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.07.2019 №21 (а.с.111-112). Відповідно до змісту листа, ОСОБА_1 повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком з огляду на відсутність необхідного страхового стажу, що зумовлено неврахуванням до такого період догляду позивача за пенсіонером з 01.01.2006 по 28.02.2006, у зв`язку із відсутністю даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку.

У відповідь на неодноразові звернення ОСОБА_1 на урядову "гарячу лінію", Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у листах від 27.11.2019 №СА-1492, від 24.01.2020 №СА-1492/2, від 12.05.2020 №1116-52/С-03/8-0900/20, від 13.03.2020 №6660-3554/С-03/8-2800/20 (а.с.23-25, 27) роз`яснено про відсутність необхідної кількості страхового стажу та повідомлено про надісланий до Пенсійного фонду України 17.09.2019 запит стосовно належного заповнення реєстру застрахованих осіб даними про страховий стаж осіб, які перебували на обліку в управлінні соціального захисту населення Долинської РДА як одержувачі державної соціальної допомоги у січні-лютому 2006 року і можливість вирішення питання щодо визначення права позивача на пенсію за віком після отримання відповіді на такий запит. Разом з цим, у листі від 12.05.2020 №1116-52/С-03/8-0900/20 відповідачем зазначено, що Міністерство соціальної політики України звернулось до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації для вжиття відповідних заходів щодо подання страхувальником "Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації" відповідної звітності з урахуванням чого, питання призначення ОСОБА_1 пенсії можливо вирішити у разі подання страхувальником відповідної звітності, що буде відображена в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Не погоджуючись із такими відповідями відповідача та бездіяльністю щодо призначення пенсії за віком позивач, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, при вирішенні даної справи суд керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 14 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Положенням "Про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування" від 04 червня 1998 року №794 впроваджено персоніфікований облік. Згідно пункту 2.1. Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності чи потребу сторонньої допомоги можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи. Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 18.07.2018 по справі №348/919/17 та від 05.09.2018 у справі №197/1013/16-а.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа Управління соціального захисту населення Долинської РДА від 12.07.2019 №С-365 у відповідь на звернення ОСОБА_1 повідомлено про подання індивідуальних даних щодо факту здійснення позивачем догляду за особою, яка досягла 80-річного віку в 2006 році у звітах "Про загальне обов`язкове державне страхування", а також, про надіслання до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України листа №300/0222/03 від 13.03.2019 про внесення змін у відомості за 2006 рік для коригування стажу при призначенні пенсії (а.с.60).

До вказаного листа долучено також довідку про отримання допомоги №697 від 11.07.2019, згідно зі змістом якої, ОСОБА_1 з 27.12.2005 по 07.06.2007 призначено допомогу по догляду за перестарілою ОСОБА_2 (а.с.61).

З долученої до справи копії витягу з системи персоніфікованого обліку "Індивідуальні відомості про застраховану особу" за звітний 2006 рік вбачається, що ОСОБА_1 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 ) з січня 2006 року по грудень 2006 року отримував виплати, з яких щомісяця здійснювались відрахування страхових внесків у загальному розмірі 292 гривні 65 копійок за рік (а.с.62).

Водночас, Управлінням соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації повторно подано звіти про нарахування внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб за січень 2006 року та за лютий 2006 року, відповідно до яких, у вказані періоди Управлінням нараховано загалом за 2 місяці 28 515,06 гривень внесків за 639 та 642 непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за престарілими, що згідно з висновками медичних закладів потребують постійного стороннього догляду або досягли 80-річного віку, та отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства (а.с.63-64).

Суд зазначає, що питання не зарахування до стажу роботи працівника на підприємстві, яким не сплачено страхові внески було предметом судової перевірки Верховним Судом у численних рішеннях, висновки в яких є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (частина 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Так, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків. Відповідно до положень статті 106 Закону №1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тому, за наявності вищевказаних документів, які підтверджують отримання позивачем виплат, пов`язаних із здійснюваним доглядом за престарілою особою та відрахування з таких виплат страхових внесків, ОСОБА_1 не повинен відповідати за ймовірне не виконання Управлінням соціального захисту населення Долинської РДА свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків чи подання звітності, а отже, несплата внесків чи відсутність звітів, їх несвоєчасне подання, не можуть бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його догляду за пенсіонером.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 27 березня 2018 року, справа № 208/6680/16-а (2а/208/245/16; від 24 травня 2018 року, справа № 490/12392/16-а); від 20 березня 2019 року, справа № 688/947/17, від 9 вересня 2019 року, справа №242/5448/16-а, від 31 жовтня 2019 року, справа № 235/7373/16.

Суд відхиляє посилання представника відповідача у відзиві на позов щодо необхідності подання документів, які підтверджують, що пенсіонер, за яким ОСОБА_1 здійснював догляд дійсно потребував такого догляду, та з цього приводу зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, відповідачем враховано до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду ним за пенсіонером з 27.12.2005 по 31.12.2005 та з 01.03.2006 по 07.06.2007 (а.с.88, зворотна сторона а.с.89, а.с.109). При цьому, жодних зауважень чи заперечень з приводу наявності підстав для зарахування такого періоду до страхового стажу позивача відповідачем не висловлено. Суд звертає увагу на те, що представник відповідача, обґрунтовуючи власну позицію та стверджуючи про правомірність дій відповідача не може посилатись на аргументи, які не лягли в основу оскарженого рішення та не мали місця під час перевірки поданих пенсіонером документів і вирішення питання призначення останньому пенсії.

Водночас суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 5, 6, 7 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація). Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.

Для призначення компенсації особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною) подаються такі документи:

- заява про необхідність надання соціальних послуг;

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом);

- висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування.

Орган праці та соціального захисту населення протягом 10 днів після одержання заяв з необхідними документами розглядає їх та приймає рішення щодо призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, або відмови.

Таким чином, обов`язок встановлення необхідності постійного стороннього догляду на підставі лікарських документів покладено на орган праці та соціального захисту населення під час вирішення питання призначення компенсації позивачу.

З огляду на те, що виплата такої компенсації у період з 27.12.2005 по 07.06.2007 підтверджена довідкою Управління соціального захисту населення Долинської РДА від 11.07.2019 №697, суд не вбачає підстав для покладення на ОСОБА_1 додаткового обов`язку надати відповідачу для підтвердження свого страхового стажу документи, що свідчать про дійсну потребу ОСОБА_3 у сторонньому догляді.

Достовірність документів, долучених до листа Управління соціального захисту населення Долинської РДА від 12.07.2019 №С-365 (а.с.60-64) представником відповідача не оспорюється, як і не заперечується факт догляду ОСОБА_1 за престарілою особою та отримання відповідної компенсації у спірний період. Єдиною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії слугувала відсутність відомостей у системі персоніфікованого обліку щодо сплати страхових внесків.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу відповідача на приписи пункту 7 частини 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 (надалі, також Положення №280), яким передбачено, що головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому соціальному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати; здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 9 частини 6 Положення №280, головне управління Фонду має право: залучати вчених, спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції; отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, відповідач, у разі відсутності певних відомостей, документів, наявності розбіжностей у документах, наділений повноваженнями, як для підтвердження стажу роботи особи так і для встановлення факту сплати страхових внесків відповідальним суб`єктом, звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання певної інформації, в тому числі, уточнюючих довідок, архівних документів що містять необхідні дані.

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджував би вчинення відповідачем усіх необхідних дій, спрямованих на належне вирішення питання призначення пенсії ОСОБА_1 .

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch v. The United Kingdom " № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Maltzan (freiherr von) and others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Суд зазначає, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по їх суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги висновок суду про недопустимість покладення на пенсіонера - ОСОБА_1 відповідальності за ймовірне невиконання Управлінням соціального захисту населення Долинської РДА свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків чи подання звітності, суд вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні позивачу пенсії з підстав відсутності інформації про сплату страхових внесків за спірний період протиправним, належним чином не обґрунтованим, таким що не відповідає принципу верховенства права, відтак, підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити з 01.03.2019 ОСОБА_1 пенсію за віком та здійснити відповідні виплати, суд зважає на таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов`язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм у їх взаємозв`язку зі статями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Розглядаючи питання зобов`язання призначення пенсії, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов`язаний таку пенсію призначити.

Аналізуючи статті 8, 26 та 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також Закон №1058-IV), позивач станом на момент звернення для призначення пенсії повинен бути громадянином України, досягти 60 річного віку, мати страховий стаж та звернутися до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для призначення пенсії не пізніше спливу тримісячного терміну.

Українське громадянство та необхідний вік (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.50).

Звернення до пенсійного органу в тримісячний строк підтверджується розпискою-повідомленням №2101 від 02.04.2019 (а.с.7).

Щодо страхового стажу, то безспірним є 25 років 10 місяців і 29 днів, які самостійно визначені відповідачем. Окрім цього, зарахуванню підлягає спірний період догляду позивача за пенсіонером: з 01.01.2006 по 28.02.2006. В сукупності, враховуючи вказані періоди у позивача більше 26 років страхового стажу, а тому ОСОБА_1 виконав всі умови, необхідні для призначення пенсії.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та висновки, суд приходить до переконання про необхідність зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2019. При цьому, стаж роботи за спірний період підлягає зарахуванню як такий, що встановлений належним чином оформленими документами, поданими Управлінням соціального захисту населення Долинської РДА та не спростований відповідачем належними та допустимими доказами.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання.

Вирішуючи питання визнання протиправною бездіяльності Долинського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду, суд зазначає, що єдиним відповідачем у межах даної справи є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Натомість, Долинський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ не є стороною по справі, не наділений статусом юридичної особи, а є лише структурним підрозділом відповідача. Враховуючи наведене, а також те, що зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати спірний період догляду позивача з пенсіонером до страхового стажу, на підставі чого призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, є достатнім та ефективним способом відновлення порушеного права позивача, у задоволенні вимоги останнього про визнання протиправною бездіяльності Долинського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Івано-Франківській області слід відмовити. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Наявними в матеріалах справи квитанціями №0.0.1786852327.1 від 31.07.2020 та 0.0.1836835906.1 від 16.09.2020 (а.с.6, 49) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 681,60 грн.

З огляду на підтвердження сплати позивачем судового збору за подання даної позовної заяви та відсутність доказів понесення останнім будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 261,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за пенсіонером з 01.01.2006 по 28.02.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 01.03.2019.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня) 20 (двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації, адреса: вул. Грушевського, буд. 18, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503, код ЄДРПОУ - 03193376.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.