ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2020 р. справа № 300/2061/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» про стягнення податкового боргу в сумі 21070,16 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути податковий борг на суму 21070,16 грн. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують відповідача, та за рахунок готівки, що йому належить.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов`язання на загальну суму 21070,16 грн., а саме: 13998,50 грн. орендної плати за землю юридичних осіб, яка виникла в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов`язань згідно з податкової декларації з плати за землю від 20.02.2019 за 2019 рік, а також 5450,73 грн. штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № 0012585212 від 18.03.2019 та 1620,93 грн. пені.
Ухвалою від 25.08.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
18.09.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» від 16.09.2020 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми Ю від 03.03.2017 № 107-17, яка вручена Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» , однак така вимога стосується іншого податкового боргу, який виник станом на 02.03.2017. За відсутності доказів направлення податкової вимоги щодо сплати коштів, про стягнення яких подано позовну заяву, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» просив суд відмовити в задоволенні позову.
08.10.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07.10.2020 № 4434/10/09-19-05-03 на відзив. Представник позивача зазначив, що відповідно до пункту 5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Окрім цього, представник позивача зазначив, що предметом цього позову є стягнення узгодженого боргу в сумі 21070,16 грн., а не правомірність винесення податкової вимоги. За вказаних обставин, представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
27.04.2004 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» як суб`єкта підприємницької діяльності, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 16-19).
20.02.2019 відповідач подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, в якій розрахував грошове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку, код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ 2620855100, в розмірі 13998,50 грн. (щомісячний платіж 1166,54 грн., грудень - 1166,56 грн.). Однак визначене зобов`язання в сумі 13998,50 грн. відповідач самостійно не сплатив.
Також 28.02.2019 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області провело камеральну перевірку своєчасності сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» грошових зобов`язань по платі за землю (орендній платі з юридичних осіб) за період з 01.11.2016 по 30.01.2019.
За наслідками проведеної перевірки позивачем складено акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 28.02.2019 № 334/09-19-52-12/32695885, яким встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю - орендної плати з юридичних осіб протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (а.с. 7-9).
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012585212 від 18.03.2019 про нарахування відповідачу штрафу в розмірі 5450,73 грн. (а.с. 10). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» 29.03.2019, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 11).
Відповідач зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів протилежного суду не подано.
Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 16.07.2020 сума заборгованості відповідача з орендної плати з юридичних осіб становить 21070,16 грн., з яких 13998,50 податкові зобов`язання, 5450,73 грн. штрафна санкція та 1620,93 пеня (а.с. 5). Вказана заборгованість також підтверджується зворотнім боком облікових карток по платежу (а.с. 13-15, 39-51).
24.03.2017 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області вручено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 03.03.2017 № 107-17 (а.с.9).
Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Підпункт 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків відносить, зокрема, податок на майно.
Податок на майно складається, серед іншого, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю регламентовано статтею 288 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Пунктами 288.2 та 288.3 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
За змістом статті 123 ПК України нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
Нарахування пені закінчується:
129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення.
В даному випадку судом встановлено, що відповідачем 20.02.2019 подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, в якій самостійно визначено податкові зобов`язання із орендної плати з юридичних осіб 13998,50 грн. (щомісячний платіж 1166,54 грн., грудень - 1166,56 грн.). Однак визначене зобов`язання в сумі 13998,50 грн. відповідач самостійно не сплатив.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік на загальну суму 13998,50 грн. та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, є узгодженими, а, отже, становлять податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» .
Щодо зобов`язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із орендної плати з юридичних осіб, то судом взято до уваги таке.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що 28.02.2019 позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати грошових зобов`язань встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за землю, про що складено акт № 334/09-19-52-12/32695885, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012585212 від 18.03.2019, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф в сумі 5450,73 грн. (а.с. 10).
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 29.03.2019, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 11).
Суд зазначає, що відповідачем не подано доказів скасування вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі Судова влада України за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення.
Отже, сума грошового зобов`язання, визначеного цим податковим повідомленням-рішенням, є узгодженою. Доказів сплати цієї суми, у визначених законом 10-денний строк, суду не подано, а, отже, ці суми є податковим боргом відповідача.
Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом надіслана відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 03.03.2017 № 107-17, яка отримана відповідачем 24.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12).
Щодо доводів представника відповідача про те, що така вимога стосується іншого податкового боргу, який виник станом на 02.03.2017, а також відсутня податкова вимога щодо сплати коштів, про стягнення яких подано позовну заяву, то суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, податкова вимога форми "Ю" від 03.03.2017 № 107-17 прийнята за наявності в Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями за кодом бюджетної класифікації 18010600 станом на 02.03.2017 на загальну суму 14071,80 грн., з яких основний платіж 12146,80 грн. та пеня 1925,00 грн. (а.с 12).
Вказаний податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, що підтверджується обліковими картками платника податків за 2017-2020 роки.
Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги від 03.03.2017 № 107-17 в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.
Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами станом на 16.07.2020 (а.с. 5), обліковими картками платника податків за 2017-2020 роки по платежу за кодом бюджетної класифікації 18010600 (а.с. 13-15, 39-51).
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 21070,16 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Таким чином адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» про стягнення податкового боргу в сумі 21070,16 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити, стягнувши заборгованість в дохід місцевого бюджету органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ 2620855100.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» (ідентифікаційний код - 32695885, вулиця Франка, 27, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700) в дохід місцевого бюджету органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ 2620855100 податковий борг в розмірі 21070 (двадцять одну тисячу сімдесят) гривень 16 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати - Європалет» , ідентифікаційний код - 32695885, вулиця Франка, 27, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2020 |
Оприлюднено | 26.10.2020 |
Номер документу | 92354690 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні