Рішення від 09.10.2020 по справі 300/758/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2020 р. справа № 300/758/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бігуняк Л.Ф.

представника третьої особи - Дубінського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Шруба"

про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261, зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з моменту набуття права на такий вид пенсії, а саме з 22.08.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог пенсійного законодавства, не зараховано позивачу період роботи з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року за професією електрогазозварника у Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства до його пільгового стажу роботи за Списком № 2 та, як наслідок, неправомірно відмовлено в призначенні на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.21-22).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву за № 0900-0804-8/5909 від 24.04.2020 року, який надійшов на адресу суду 27.04.2020 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.31-40). Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши на відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 2, оскільки позивачем не подано уточнюючої довідки про характер виконуваної роботи та про зайнятість протягом повного робочого дня, а також документів, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці. Окрім того, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач просить призначити пенсію з 22.08.2017 року, а позов подано до суду в квітні 2020 року.

27.04.2020 року, разом із відзивом, на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшли клопотання за № 0900-0804-8/5912 від 24.04.2020 року про залучення до участі у справі третьої особи (а.с.63-65) та клопотання за № 0900-0804-8/5910 від 24.04.2020 року про витребування доказів у справі (а.с.27-30).

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі № 300/758/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261, зобов`язання до вчинення дій та клопотання про витребування доказів у даній справі - задоволено частково. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Шруба". В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про витребування у третьої особи письмових доказів - відмовлено. Витребувано у Департамента соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації належним чином завірені: матеріали щодо атестації робочих місць за умовами праці, яка проводилась у Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідками реорганізації відкрите акціонерне товариство "Сільгосптехніка", приватне акціонерне товариство "Сільгосптехніка" товариство з обмеженою відповідальністю "Шруба" (код ЄДРПОУ 03743629, вул. Франка, 109, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700)), за професією (посадою) електрогазозварника; висновки Державної експертизи умов праці щодо якості проведення атестації робочих місць працівників за професією (посадою) електрогазозварника у Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідками реорганізації відкрите акціонерне товариство "Сільгосптехніка", приватне акціонерне товариство "Сільгосптехніка" товариство з обмеженою відповідальністю "Шруба" (код ЄДРПОУ 03743629, вул. Франка, 109, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700) (а.с.67-71)).

14.05.2020 року, на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року, Департаментом соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації подано суду витребувані документи (а.с.75-83).

18.05.2020 року на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли пояснення щодо позову, згідно яких ТОВ "Шруба" заперечує проти позову з мотивів, викладених у поясненні, що міститься в матеріалах справи та зазначає, що Верховинське РТП (згодом ВАТ (АТ "Сільгосптехніка")) не відносилось до інтенсивних виробництв чи об`єктів промисловості і здійснювало поточні ремонти, зокрема автотранспорту сільського господарства Верховинського району Івано-Франківської області, у шкідливих умовах праці електрозварювальники не перебували і впродовж повного робочого дня електрогазозварювальні роботи не проводились, оскільки електрозварювальники виконували роботу тимчасово виключно при здійсненні наряду на конкретну роботу з неповним робочим днем (а.с.86-88).

На адресу суду 18.05.2020 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с.95-96) та 11.06.2020 року від позивача (а.с.99-102, 111-113) надійшли заяви про виклик та допит свідків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року розгляд справи № 300/758/20 вирішено проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.103-105).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано суду клопотання про відкладення розгляду справи за № 0900-0804-8/10834 від 22.06.2020 року (а.с.116-120, 125-130), за № 0900-0804-8/11601 від 01.07.2020 року (а.с.134-135).

31.08.2020 року позивачем подано суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.156-170).

10.09.2020 року на адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, подані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за № 13 від 10.09.2020 року (а.с.172, 189-190) та відповідачем за № 0900-0804-8/16398 від 10.09.2020 року (а.с.173-179).

15.09.2020 року на адресу суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відкладення розгляду справи за № 0900-0804-8/16279 від 09.09.2020 року (а.с.191-199).

06.10.2020 року позивачем подано суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.214-217).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Згідно відомостей, що містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15.09.1980 року (а.с.10-13), ОСОБА_1 :

- 13.07.1983 року - прийнятий на посаду учня газоелектрозварника в Верховинське районне виробниче об`єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства на підставі наказу № 118-А від 13.07.1983 року (запис № 6);

- 16.12.1983 року - присвоєно кваліфікацію електрогазозварника ІІІ розряду в зв`язку з чим переведений на посаду електрогазозварника на підставі наказу № 197-А від 16.12.1983 року (запис № 7);

- в зв`язку з приватизацією та у відповідності з наказом регіонального відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 09.06.1995 року № 509 та розпорядження Верховинської райдержадміністрації № 570 від 02.11.1995 року (свідоцтво 03743629) Верховинське РТП перетворене у відкрите акціонерне товариство "Сільгосптехніка" (наказ № 179-а від 28.12.1995 року);

- 30.11.2000 року - звільнений з роботи в зв`язку з переводом згідно поданої заяви в МП "Обруч" на підставі наказу № 89 від 30.11.2000 року (запис № 8).

04.02.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-8), звернувся до Верховинського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відповідними документами, що підтверджують стаж роботи, зокрема трудовою книжкою (а.с.46-59).

У наведеній заяві позивач також зазначив про неможливість представлення інших документів, зокрема пільгової довідки, оскільки керівник організації де ОСОБА_1 працював електрозварником відмовляється у її видачі, в підтвердження чого надано лист за № 1 від 10.01.2020 року (а.с.46).

Так, згідно листа ТОВ "Шруба", яке є правонаступником Верховинського районного виробничого об`єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства за № 1 від 10.01.2020 року, у вказаного підприємства немає в наявності документів (наказів, відомостей, особових рахунків, списків, нарядів) щодо підтвердження роботи ОСОБА_1 на посаді електрогазозварника Верховинського районного виробничого об`єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (після реорганізації - ВАТ "Сільгосптехніка") у період з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року (а.с.17, 59).

У відповідності до довідки від 24.01.2020 року за № 39/22-23, виданої Верховинським районним відділом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 21.12.2009 року в адміністративній будівлі ВАТ "Сільгосптехніка", за адресою вул. Франка, 109 мала місце пожежа, внаслідок якої знищено адміністративні приміщення третього поверху (а.с.18). Вказана обставина також підтверджується довідкою ПрАТ "Сільгосптехніка" від 12.07.2012 року за № 13 (а.с.44) та актом інвентаризації уцілілих документів від 28.12.2009 року, складеним головою правління ВАТ "Сільгосптехніка" (а.с.45).

За результатами розгляду заяви, позивачу, рішенням від 12.02.2020 року за № 261, відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи відповідно до вимог статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так як поданими ОСОБА_1 документами підтверджено загальний страховий стаж в 30 років 10 днів. При цьому, до стажу не зараховано як пільговий стаж період роботи за Списком № 2 з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року в Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства у зв`язку з неподанням позивачем підтверджуючої довідки про пільговий стаж, про зайнятість повного робочого дня в шкідливих умовах праці, а також атестації робочого місця. Також, вказаним рішенням ОСОБА_1 роз`яснено, що право на пенсію заявник набуде у віці 60 років (а.с.16, 60).

Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Стаття 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, відповідно частини 1 якої в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року за № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічна норма міститься у статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, згідно до пункту 2 частини 2 коментованої статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

В той же час, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року. Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам...".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Так, на виконання статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктами 1 та 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У відповідності до пункту 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно пункту 20 Порядку № 637 у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Судом, на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.09.1980 року, встановлено, що у період з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року ОСОБА_1 працював у Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідками реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка", ПрАТ "Сільгосптехніка", ТОВ "Шруба" (код ЄДРПОУ 03743629, вул. Франка, 109, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700)) на посаді електрогазозварника.

Відповідно, стаж позивача на посаді електрогазозварника складає 16 років 11 місяців 14 днів, тобто більше 12 років 6 місяців при загальному страховому стажі 30 років 10 днів станом на 04.02.2020 року - день звернення за призначенням спірної пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".

З огляду на вищезазначене, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх Списках № 2.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що спірні періоди роботи позивача у Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідком реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка") підтверджено відповідними записами трудової книжки; посада, на якій працював позивач в періоди з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року, передбачена Списком № 2, який був чинним у зазначені періоди роботи та, відповідно, віднесена до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 336/6112/16-а, від 10 жовтня 2019 року у справі № 234/4585/17 та від 31 жовтня 2019 року у справі № 688/4170/16-а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоду роботи з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року з підстав ненадання останнім підтверджуючої довідки про пільговий стаж та про зайнятість повного робочого дня в шкідливих праці, оскільки посада, за якою працював позивач (електрогазозварник) дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Окрім того, суд звертає увагу, що відсутність архівних документів та неможливості їх одержання у зв`язку із виникненням надзвичайної ситуації, спричиненою пожежею не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах при наявності в нього необхідного пільгового стажу, який підтверджується записами у трудовій книжці.

Факт роботи позивача на посаді електрогазозварника у Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідком реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка") протягом повного робочого дня в період з 1983 по 2000 роки, в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працювали разом з ним на одному підприємстві. В той же час, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили шкідливий характер виконуваної позивачем роботи у вказаний період.

Також, на думку суду, вищевказані обставини підтверджуються свідоцтвами про здобуття позивачем освіти за спеціальністю електрогазозварник (а.с.14, 15) та почесними грамотами, згідно яких ОСОБА_1 нагороджувався як електрогазозварник за досягнуті показники по результатах роботи (а.с.168-170).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стосовно доводів про непроведення атестації робочих місць у Верховинському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідком реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка"), суд зазначає наступне.

Як слідує із висновку експертизи якості проведеної атестації за умовами праці робочих місць за № 2234 від 29.12.2005 року, атестація за умовами праці робочого місця електрогазозварника у ВАТ "Сільгосптехніка" виконана у грудні 2005 року, матеріали якої затверджені наказом по підприємству "Про проведеної атестації за умовами праці" від 28.12.2005 року за № 62, згідно якого підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах робітникам за професією електрогазозварник зайнятий на різанні та ручному зварюванні по Списку № 2 розділу XXXIII "Загальні професії", а також інші пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці робітникам, зайнятим на атестованих робочих місцях (а.с.76-83).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року за № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року за № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Пунктами 1, 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно пункту 10 Порядку № 442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що атестація робочого місця є важливим елементом запобігання порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, зазначаючи, що пільгова пенсія призначається за результатами атестації робочих місць, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Сукупність вищенаведених правових норм, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Як наслідок суд зазначає, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що неподання позивачем матеріалів, які підтверджують проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що позивач на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно з Списком № 2, маючи загальний стаж роботи 30 років 10 днів, з яких 16 років 11 місяців 14 днів робота на посаді зі шкідливими та важкими умовами праці (що становить більше 12 років 6 місяців), набув права на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261 є протиправним та таким, що не відповідає вимогам закону, відтак, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стосовно дати, з якої позивач просить призначити пенсію за віком на пільгових умовах, а саме з 22.08.2017 року - моменту набуття права на такий вид пенсії, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року за № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З аналізу наведених норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"та Порядку № 22-1 вбачається, що за загальним правилом пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При цьому, днем звернення за призначення пенсії у випадку подання додаткових документів в межах трьохмісячного строку із дня повідомлення про необхідність їх подання, є день прийняття первинної заяви про призначення пенсії.

Оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 04.02.2020 року, тобто після спливу трьохмісячного строку з дня досягнення особою пенсійного віку, суд дійшов висновку, що пенсія за віком на пільгових умовах підлягає призначенню позивачу з 04.02.2020 року - дати звернення із заявою про призначення пенсії.

Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, встановленого частиною 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із наступного.

Слід зазначити, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Виходячи із змісту конституційного права на соціальних захист зазначені відносини є триваючими, оскільки право на пенсію гарантується державою, є довічним і не може бути обмеженим неправомірними діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2020 року у справі №1840/3344/18, від 07 лютого 2019 року у справі №295/6531/17.

У справі, яка розглядається спір виник з приводу незгоди позивача з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оформленої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за № 261 від 12.02.2020 року, відтак, звернення до адміністративного суду відбулося в межах шести місяців з моменту відмови суб`єкта владних повноважень задовольнити відповідну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії (отримання такого рішення).

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

У відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає стягненню сплачений, згідно квитанції за № 49.18952.1/207046854 від 17.03.2020 року, судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Шруба" (код ЄДРПОУ 03743629, вул. Франка, 109, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700) про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261, зобов`язання до вчинення дій, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 за № 261.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 04.02.2020.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 22 жовтня 2020 р.