Рішення

від 22.10.2020 по справі 360/3334/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3334/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 07 вересня 2019 року надійшла позовна заява адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Попаснянської РДА), в якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.03.2020 № 159 по відмові в призначенні грошова допомога ВПО, допомога при народженні дитини позивачу;

2) зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми , тобто 41280,00 грн, допомогу для покриття витрат на проживання ОСОБА_1 за її заявою від 24 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила сина - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Біловодським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області 11 липня 2019 року (актовий запис № 139). Позивач 24.02.2020 звернулась до відповідача із заявами про призначення допомоги при народження дитини та як переселенець.

Але позивачу на рахунок Ощадбанк так кошти ніякі не поступили. Ніяких рішень від відповідача позивач не отримував.

У серпні 2020 року позивач звернулась через адвоката до відповідача із заявою про надання інформації щодо причини відмови у допомозі на її дитину та переселенця.

Відповідач листом від 11 серпня 2020 року повідомив позивачу про відмову у призначенні допомог у зв`язку із тим, що під час перевірки позивача не було вдома, та дитина позивача не перебуває на обліку у лікаря.

З урахуванням зазначеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.09.2020 позовну заяву адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 23-24).

До суду 18 вересня 2020 року представником позивача надано заяву про усунення недоліків, вивченням якої встановлено, що позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом (арк. спр. 26-27).

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 35-36).

Від УСЗН Попаснянської РДА 21 жовтня 2020 року надійшов відзив на адміністративний позов (арк. спр. 42-43), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає з таких підстав.

На підставі пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми (Порядок), зазначено, що допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.

У разі невідвідування матір`ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини .

Згідно з відповіддю від 04.03.2020 № 134 КНП Попаснянського районного центру первинної медико-санітарної допомоги на запит від 25.02.2020 № 742/09, дитина ОСОБА_2 , лікаря не відвідує, декларації з лікарем - педіатром не заключено.

Так до пунктів 48 та 49 Порядку відповідно: Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім`ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

Особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органам соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату такої допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо).

Якщо отримувачам державної допомоги сім`ям з дітьми, якими подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім`ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги... .

Управління вимушене приймати такі міри з метою запобігання нецільового використання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 12 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ Про державну допомогу сім`ям з дітьми : допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280,00 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320,00 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому отримання відразу допомоги при народженні дитини у сумі вказаній в позові, тобто 41280,00 грн буде протизаконно.

З цих підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в УСЗН Попаснянської РДА, що підтверджено копіями виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України (арк. спр. 30 зв. - 31), картки фізичної особи - платника податків (арк. спр. 31), довідки від 19.01.2015 № 923-4436 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 31 зв.).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження від 11.07.2019 серії НОМЕР_1 , реєстраційним номером облікової картки платника податків (арк. спр. 17, 16).

Відповідно до копії довідки від 24.02.2020 № 923-5000271239 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, виданої УСЗН Попаснянської РДА, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; перемістився та взятий на облік за фактичною адресою: АДРЕСА_2 розам із законним представником малолітної дитини: ОСОБА_1 (арк. спр. 15).

ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявами про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг від 24.02.2020, а саме: про призначення допомоги при народженні дитини (арк. спр. 62-63).

Позивачем 24.02.2020 подано до УСЗН Попаснянської РДА заяву для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк. спр. 54).

На запит УСЗН Попаснянської РДА від 25.02.2020 № 742/09 Комунальним некомерційним підприємством Попаснянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Попаснянської районної ради Луганської області надано лист від 04.03.2020 № 134, відповідно до якого, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зі своєю дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 декларацію не заключено, лікаря не відвідують (арк. спр. 65).

Згідно з витягом з протоколу комісії з розгляду питань призначення (відновлення) від 05.03.2020 № 158 позивачу призначено соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам згідно Постанови від 08.06.2015 № 365 (арк. спр. 58).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 10.03.2020 № 792 вбачається, що 10.03.2020 за вказаною адресою ніхто двері не відчиняв. Залишено повідомлення. Зі слів сусідів, які відмовились називатись та поставити підпис (АДРЕСА_3) ОСОБА_1 живе в м. Луганськ (арк. спр. 66).

Відповідно до витягу з протоколу комісії з розгляду питань призначення (відновлення) від 17.03.2020 № 159 позивачу відмовлено в призначені соціальних виплат у зв`язку з не підтвердженням факту проживання осіб за тимчасовим місцем проживання на підставі рішення комісії (арк. спр. 67).

Згідно з рішенням УСЗН Попаснянської РДА від 18.03.2020 б/н ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини (арк. спр. 55).

Рішенням УСЗН Попаснянської РДА від 18.03.2020 б/н ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання (арк. спр. 46).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами першою та другою статті 1 Закону України від 21.11.1992 № 2811-XII Про державну допомогу сім`ям з дітьми (далі - Закон № 2811) визначено, що громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 3 Закону № 2811 одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно зі статті 10 Закону № 2811 допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Частиною першою статті 12 Закону № 2811 визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону № 2811 допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення містять пункти 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, згідно з яким допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відмовляючи в призначенні допомоги при народженні дитини відповідач виходив з неможливості складання акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї через відсутність позивача з дитиною за місцем фактичного проживання на час виходу за цим місцем інспектора.

Разом з тим, приймаючи таке рішення відповідачем не враховано таке.

Статтею 8 Закону України від 26.04.2001 № 2402-III Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. І даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Тобто, в спірних правовідносинах відмова в призначенні допомоги при народженні дитини призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, враховуючи встановлені судом обставини, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення, яке створює правові наслідки, і зобов`язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми (пункт 10 частина друга статті 245 КАС України).

Вирішуючи спір в цій частині судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 591/610/16, від 06 вересня 2018 року в справі № 242/5735/16-а, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон № 1706), відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Частиною першої статті 1 Закону № 1706 визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505).

Відповідно до абзацу першому пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї).

Розмір допомоги залежить від статусу її отримувачів.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї.

Випадки, коли грошова допомога не призначається, встановлені пунктом 6 Порядку № 505, згідно з яким грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Пунктом 6 Порядку № 505 також встановлено, що положення абзацу другого пункту 6 не поширюється на сім`ї, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (крім осіб, які набули право власності на зазначене житлове приміщення, придбане за рахунок державних коштів, після початку проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї:

- який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

- який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю.

Рішенням від 18.03.2020 без номеру про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання позивачу відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з підстав, що не передбачені спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини, чим порушені права позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно рішенням від 18.03.2020 без номеру відмовив позивачу у розрахунку щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за зверненням від 24.02.2020.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною другої статті 6, 8, частиною другою статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправних рішень від 18.03.2020 б/н про відмову призначенні допомоги переміщеним особам на проживання; від 18.03.2020 б/н про відмову про призначення допомоги сім`ям з дітьми, тому з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши рішення від 18.03.2020 б/н про відмову призначенні допомоги переміщеним особам на проживання; від 18.03.2020 б/н про відмову про призначення допомоги сім`ям з дітьми та зобов`язавши призначити та провести виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини за її заявою від 24 лютого 2020 року в порядку та розмірі, що встановлені статті 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми ; зобов`язати призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , на підставі її заяви від 24 лютого 2020 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 1681,60 грн, як за дві вимоги немайнового характеру, до ухвалення судового рішення в даній справі.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 1681,60 грн до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (місце знаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, площа Миру, будинок 2, код за ЄДРПОУ 21844216) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації від 18 березня 2020 року без номеру про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , на підставі її заяви від 24 лютого 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації від 18 березня 2020 року без номеру про відмову ОСОБА_1 про призначення допомоги сім`ям з дітьми.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації призначити та виплатити виплати ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини за її заявою від 24 лютого 2020 року в порядку та розмірі, що встановлені статті 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одну гривню 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова