Ухвала

від 22.10.2020 по справі 420/5240/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5240/20

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) питання про залишення позову без руху,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю БУКАНІС до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, викладене у протоколі від 27.09.2018 № 127;

скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, викладене у протоколі від 27.09.2018 № 127, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю БУКАНІС таким, що відповідає за ознакою в органах наявна негативна податкова інформація;

зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю БУКАНІС із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ITC Податковий блок як платника з ознаками ризиковості.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.08.2020 року через канцелярію суду за вхід. № 30770/20 надійшов відзив.

Ухвалою суду від 28.08.2020 року розгляд справи продовжений за правилами загального позовного провадження.

Як свідчать матеріали справи, підставою виникнення спірних правовідносин є рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, викладене у протоколі від 27.09.2018 № 127, вказане рішення в матеріалах справи відсутнє.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» ).

Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цій статті містяться терміни «дізналася» та «повинна була дізнатися» , що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Як вбачається із поданого адміністративного позову предметом розгляду у вказаній справі є бездіяльність щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, днем виникнення підстав для звернення до суду є 27.09.2018 р.

Адміністративний позов зареєстрований 18.06.2020 р. за вхід. № 5213/20, з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, а саме майже 1рік і 9 місяців.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни «дізналася» та «повинна була дізнатися» , що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 3 років не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

«Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.»

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Крім того, суд звертає увагу позивача про надання оскаржуваного рішення із відомостями про дату його отримання, з метою обчислення дня з якого особа дізналася про порушення свого права.

Приписами частини 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 160-161, 171, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛА:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю БУКАНІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати товариству з обмеженою відповідальністю БУКАНІС 5-ти денний строк для усунення недоліків адміністративного позову з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.