Рішення

від 12.10.2020 по справі 440/4949/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4949/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.11.2019 щодо відмови про підтвердження періодів роботи;

визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.02.2020 №210;

зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період трудової діяльності позивач набув стаж, достатній для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, відповідач відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 20-22/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що додані позивачем до заяви про призначення пенсії документи не містили відомостей про ліквідацію підприємства, на якому працював ОСОБА_1 та здобув пільговий стаж, без визначення правонаступника, а також з огляду на перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати та на учбових зборах. З урахуванням наведеного, представник відповідача стверджував про те, що позивачем не підтверджено наявність пільгового трудового стажу, достатнього для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 /а.с. 7/.

Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач 18.07.1985 прийнятий на роботу монтажником другого розряду з монтажу сталевих та залізобетонних конструкції Комсомольського спеціалізованого управління 40 тресту "Харківстальконструкція" /а.с. 12 - зворот/. Трудова книжка позивача містить записи про присвоєння йому чергових розрядів монтажника, про перетворення Комсомольського спеціалізованого управління 40 тресту "Харківстальконструкція" у Дочірнє підприємство "Комсомольськстальмонтаж" акціонерного товариства закритого типу "Трест "Криворіжстальконструкція", а останнього - у Дочірнє підприємство "Комсомольськстальмонтаж" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" та про звільнення позивача з роботи 09.06.2006 за власним бажанням /а.с. 12-13/.

18.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Полтавській області (Горішньоплавнівський відділ обслуговування громадян) із заявою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

У заяві позивач просив підтвердити періоди роботи з 18.07.1985 по 09.06.2006 на посаді монтажника з монтажу стальних та залізобетонних конструкцій у ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція".

06.11.2019 комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУПФ України в Полтавській області прийнято рішення №168, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 18.07.1985 по 09.06.2006. Підставою для відмови зазначено відсутність відомостей про ліквідацію основного підприємства без визначення правонаступника, а також перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати та на учбових зборах /а.с. 45-47/.

03.02.2020 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах /а.с. 26/.

Рішенням ГУПФ України в Полтавській області від 04.02.2020 №210 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 24-25/.

Не погодившись із зазначеними рішеннями пенсійного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно частини першої статті 7 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом пункту 2 частини другої цієї статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24.11.2006 за №1231/13105 (надалі - Порядок №18-1).

Пунктом 3 Порядку №18-1 передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішень пенсійного органу про відмову позивачу у підтвердженні стажу роботи та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

А відтак, виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність таких рішень критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на момент звернення позивача з відповідною заявою були:

1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць;

2) досягнення 55 років;

3) наявність страхового стажу для чоловіків, не менше 27 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Так, позивачу 27.09.2019 виповнилось 55 років, що підтверджено копією його паспортного документа /а.с. 7/.

Страховий стаж ОСОБА_1 станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії (03.02.2020) становив 29 років 9 місяців 5 днів, що підтверджено копією розрахунку стажу, складеного відповідачем /а.с. 50/.

Отже, позивач досяг необхідного віку та має достатній загальний страховий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах і відповідач наведені обставини не заперечує.

Водночас спір у справі стосується наявності у позивача спеціального (пільгового) стажу для призначення пенсії - не менше 12 років 6 місяців на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

Позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано пенсійному органу копію трудової книжки серії НОМЕР_2 /а.с. 38-43/, що відповідач не заперечує.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію трудової книжки суд встановив, що у ній у хронологічному порядку містяться записи про трудову діяльність ОСОБА_1 із зазначенням дат прийняття на роботу, присвоєння розрядів, переміщення в межах підприємства, перейменування (перетворення) підприємства, а також звільнення з роботи з посиланням на розпорядчі документи.

Зокрема, записами у трудовій книжці підтверджено, що позивач у період з 18.07.1985 по 09.06.2006 (що загалом становить 21 рік 3 місяці 2 дні) працював у Комсомольському спеціалізованому управлінні 40 тресту "Харківстальконструкція" (у подальшому перетворене у ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція") на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.

Зі змісту спірних рішень судом встановлено, що позивачем пенсійному органу були надані: трудова книжка, архівні довідки Горішньоплавнівської міської ради від 06.09.2019 №№ 964, 965, 966, копії особових рахунків та індивідуальних відомостей про застраховану особу, оплату праці за періоди з 18.07.1985 по 31.01.1997, з 01.03.1997 по 31.12.1998, з 01.03.1999 по 09.06.2006; копії особової картки форми Т-2; відомості про проведення атестації робочих місць з підтвердженням права на пільгове пенсійне забезпечення за посадою згідно списку №2 /а.с. 45-46/ .

Відповідач наведені обставини не заперечує.

Відмовляючи позивачу у підтвердженні пільгового стажу комісія ГУПФ України в Полтавській області виходила з того, що позивачем не надані відомості про ліквідацію основного підприємства без визначення правонаступника, а також з огляду на перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати та на учбових зборах.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам пенсійного органу, суд звертає увагу на такі обставини.

Залученим до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.10.2020 №25747201 підтверджено, що до Реєстру 25.04.2019 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція" у зв`язку з визнанням її банкрутом /а.с. 58-61/.

До матеріалів справи залучено примірник ухвали господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 у справі №917/2/14, отриманий судом з Єдиного державного реєстру судових рішень /а.с. 62-64/. Цією ухвалою суд постановив: затвердити звіт ліквідатора ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція"; ліквідувати юридичну особу - ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція" (ідент. код 22520763); провадження у справі закрити; державному реєстратору - внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи - ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція" (ідент. код 22520763).

Отже, ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція" ліквідоване внаслідок визнання банкрутом без визначення правонаступника.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 разом із заявою від 18.10.2019 надавав пенсійному органу витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що зазначено у рішенні від 06.11.2019 №168 /а.с. 45/.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи пенсійного органу щодо необхідності надання відомостей про визначення правонаступника ДП "Комсомольськстальмонтаж", адже ліквідація юридичної особи внаслідок визнання її банкрутом не передбачає правонаступництва.

Щодо перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати та на учбових зборах, суд звертає увагу на те, що виключення цих періодів з пільгового стажу не призведе до втрати позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, у рішенні від 06.11.2019 №168 відповідач зазначив, що ОСОБА_1 разом із заявою від 18.10.2019 надано архівний витяг Горішньоплавнівської міської ради від 06.09.2019 №987, відповідно до якого на підставі наказу від 04.01.1989 №14-к позивач призваний на учбові збори строком на 25 днів з 05.01.1989.

Також відповідач зауважив, що позивачу надавались відпустки без збереження заробітної плати терміном з 29.08.1988 на три дні, з 26.08.1991 по 28.08.1991, з 01.07.1992 по 03.07.1992, з 14.01.1997 по 17.01.1997, з 20.01.1997 по 31.01.1997, з 03.02.1997 по 15.02.1997, з 17.02.1997 по 28.02.1997, 05.05.1997, 12.05.1997, з 21.11.1997 по 24.11.1997, 05.12.1997, з 08.12.1997 по 12.12.1997, з 15.12.1997 по 31.12.1997, з 29.01.2001 по 30.01.2001, 22.02.2001, з 02.03.2011 по 25.03.2001, з 23.05.2001 по 24.05.2001, з 22.11.2001 по 30.11.2001, з 27.12.20001 по 15.01.2002. Загальна кількість перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати становить 137 днів.

Отже, загальний строк перебування позивача на учбових зборах та у відпустках без збереження заробітної плати складає 162 днів, що жодним чином не впливає на визначення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд акцентує увагу на тому, що у будь-якому випадку пільговий стаж позивача на роботах за списком №2 складає понад 12 років і 6 місяців, що є підставою для висновку про наявність у ОСОБА_1 права на пенсію за віком на пільгових умовах.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі №242/65/17, від 27.02.2019 у справі №423/3544/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд враховує, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови ухвалення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

У ході розгляду цієї справи судом проаналізовано усі доводи сторін та встановлено, що рішення пенсійного органу про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, адже таке рішення не містить достатніх мотивів, з урахуванням яких відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Верховний Суд у постанові від 14.11.2019 у справі №265/6202/16-а зазначив, що Комісія не може відмовити у розгляді або повернути документи, які надійшли для розгляду, якщо серед наданих документів відсутні відомості про ліквідацію підприємства. Рішення Комісії не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії, оскільки не встановлює період роботи, який не зараховується до пільгового стажу .

З урахуванням наведеного, відмова позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах виключно з тієї підстави, що комісією пенсійного органу не підтверджено стаж роботи, є протиправною.

Суд зауважує, що як рішення Комісії ГУПФ України в Полтавській області від 06.11.2019 №168, так і рішення ГУПФ України в Полтавській області від 04.02.2020 №210 не містять вказівки на те, які саме періоди роботи позивача не підлягають зарахуванню до його пільгового стажу.

Відмова відповідача у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 18.07.1985 по 09.06.2006 не ґрунтується на вимогах закону, оскільки ОСОБА_1 разом із заявою від 18.10.2019 було надано необхідні документи для підтвердження стажу роботи, визначені пунктом 11 Порядку №18-1.

У порушення вимог пункту 4.7 Порядку №22-1 пенсійний орган належним чином, всебічно, повно і об`єктивно не розглянув подану ОСОБА_1 заяву разом з доданими до неї документами, внаслідок чого прийняв передчасне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішень ГУПФ України в Полтавській області від 06.11.2019 №168 та від 04.02.2020 №210, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому зазначені рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Водночас, що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд виходить з таких міркувань.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Суд зауважує, що розглядаючи заяву позивача від 03.02.2020 про призначення пенсії за віком пенсійний орган обмежився виключно посиланням на рішення Комісії ГУПФ України в Полтавській області від 06.11.2019 №168 щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу роботи, належним чином не оцінив та не перевірив подані позивачем документи.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

За таких обставин, суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періоду роботи з 18.07.1985 по 09.06.2006 за професією (посадою) монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція".

За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1681,60 грн, що підтверджено квитанціями від 03.08.2020 №№ 1, 5 /а.с. 6/.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є прийняття відповідачем протиправних рішень про відмову позивачу у підтвердженні пільгового стажу та призначенні пенсії за віком, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати повністю.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06 листопада 2019 року №168.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 лютого 2020 року №210.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періоду роботи з 18.07.1985 по 09.06.2006 за професією (посадою) монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій ДП "Комсомольськстальмонтаж" ЗАТ "НДВП "Криворіжстальконструкція".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач (боржник): Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя (підпис) О.О. Кукоба