Рішення

від 22.10.2020 по справі 520/12853/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 р. № 520/12853/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо зняття арештів та вилучення записів про арешти (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , записи про які внесені відповідно до Державного реєстрі обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (62303, Харківська область, місто Дергачі, вулиця Сумський Шлях, будинок 20:

- внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис щодо вилучення арешту (заборони відчужувати) всього рухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49565787, виданою 31.12.2015, видавник: ВДВС Золочівського РУЮ, зареєстрований 31.12.2015 11:36:54 за №15652023 реєстратором Харківської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи", Хорошиловою Тетяною Євгеніївною;

- внести до Єдиного реєстру заборон відчуженим об`єктів нерухомого майна запис щодо вилучення арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, серія та номер: 44205832, виданої 07.08.2014, Відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області, зареєстрованого реєстратором Золочівського районного управління юстиції, Харківська області Богач Юлією Іванівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача є протиправною та не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У судове засідання, призначене на 22 жовтня 2020 року, позивач та його представник, яких було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи - не прибули.

Представник позивача 22.10.2020 подав до канцелярії суду заяву в якій просив суд розгляд справи провести за відсутності його відсутності. Також зазначив в позовній заяві, що позовні вимоги підтримує частково та просить позов задовольнити в частині задоволення відповідача вчинити певні дії та зобов`язати внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуженим об`єктів нерухомого майна запис щодо вилучення арештів. Судові витрати просить залишити за позивачем.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. 22.10.2020 надав до суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити за його відсутністю. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в частині визнання протиправною бездіяльності Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позовних вимог, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, батькові позивача по справі, ОСОБА_2 , на праві власності належав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

В будинку, належному батькові, ОСОБА_2 , позивач зареєстрований та мешкає з 08.12.2000, що підтверджується записом на сторінці 11 національного паспорту позивача про місце реєстрації в паспорті позивача .

Позивачем у позовній заяві зазначено, що станом на теперішній час, батько позивача, ОСОБА_2 , помер.

При здійсненні оформлення спадкових прав на майно, після смерті батька ОСОБА_2 , позивачеві стало відомо, що: в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 31.12.2015 за №15652023 реєстратором Хорошиловою Тетяною Євгеніївною Харківської філії державного підприємства Національні інформаційні системи Харківської області, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер 49565787, виданої 31.12.2015 ВДВС Золочівського РУЮ накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_1 ; згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесене обтяження, арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6731121, який зареєстровано 19.08.2014, державним реєстратором Богач Юлією Іванівною, Золочівське районне управління юстиції Харківської області, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 11205832, виданої 07.08.2014 ВДВС Золочівського районного управління юстиції Харківської області.

Копії постанов про накладення арештів на належне позивачу рухоме та нерухоме майно, від органу примусового виконання рішень, позивач не отримував.

З метою з`ясування обставин та підстав накладення арешту на належне позивачеві майно, 10 червня 2020 року через свого представника, ОСОБА_1 звернувся до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з проханням про зняття арешту, заборон на відчуження з майна, оскільки, згідно даних з Єдиного реєстру боржників інформація про наявність в позивача боргів відсутня.

Згідно відповідей від 10.06.2020 за вих. №33685 позивачеві стало відомо, що стосовно нього відсутні відкриті виконавчі провадження, за якими ОСОБА_1 є боржником. Надати інформацію стосовно того, які підстави та обставини слугували для накладення арешту на належне позивачу майно орган примусового виконання не має можливості, так як строк зберігання виконавчих проваджень становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Скасувати арешти з рухомого майна і нерухомого майна, запити про які внесені до державних реєстрів та вилучити відповідні записи з державних реєстрів Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) також не має можливості, через відсутність виконавчих проваджень.

Так, з огляду на зазначене, станом на теперішній час в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявний запис, публічне обтяження, тип обтяження: арешт рухомого майна, зареєстроване 31.12.2015 11:36:54 за №15652023 реєстратором, Хорошиловою Тетяною Євгеніївною, Харківської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи", Харківська області, внесене до реєстру на підставі: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49565787, виданий: 31.12.2015, видавник: ВДВС Золочівського РУЮ; в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15253419 від 19.08.2014 19:17:38, реєстратор: Богач Юлія Іванівна, Золочівське районне управління юстиції, Харківська обл., вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, ЄДРПОУ: 34923320, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 62203, Харківська обл., Золочівський р., смт. Золочів, пров. Шкільний, 6, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В той же час, відкриті виконавчі провадження відносно позивача в органах примусового виконання відсутні, інформація про позивача як боржника в Єдиному реєстрі боржників також відсутня, що підтверджується Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 07.09.2020. Опис та арешт майна органом примусового виконання не здійснювався. Фактично, позивач не має на праві власності ні рухомого ні не рухомого майна, існують тільки відповідні записи про арешт майна в державних реєстрах, які не мають жодного законного підґрунтя.

Фактично позивач не являється боржником, однак записи про арешт (заборону відчуження) належного йому рухомого майна та нерухомого майна Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівеькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не має можливості. Отже наявність арештів та записи про них в державних реєстрах, значним чином шкодить законним правам та інтересам позивача.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV Про виконавче провадження (чинного на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону №606-ХІV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Згідно зі статтею 11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом.

Пунктом 5 частини 3 вказаної статті Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Статтею 32 Закону №606-ХІV передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ст. 50 Закону №606-ХІV (в редакції станом на час втрату ним чинності) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні положення містяться в ст. 40 чинного Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону №606-ХІV визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Стаття 60 Закону №606-ХІV є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно особи. У разі виникнення зазначеної спірної ситуації належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.

За відсутності будь-якої інформації щодо перебування виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 на виконанні станом на дату подання цього позову, обґрунтованим є припущення про його закінчення з передбачених законодавством підстав, що в якості обов`язкового наслідку має зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно п. 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Наведене свідчить, що знищенню підлягають завершені виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився.

Між тим, закінчення строку зберігання матеріалів цього виконавчого провадження не може слугувати підставою для відмови у відновленні порушених прав позивача, як власника майна.

При цьому, наразі згідно положень ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 59 чинного Закону України "Про виконавче провадження" у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 59 чинного Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках, визначених ч. 4 ст. 59, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Щодо позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо зняття арештів та вилучення записів про арешти (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , записи про які внесені відповідно до Державного реєстрі обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає, що спірні правовідносини передбачають належним способом захисту порушеного права позивача саме зобов`язання відповідача внести до реєстру дані щодо вилучення арешту.

Визнання протиправною бездіяльності відповідача жодним чином не має правових наслідків у даному випадку щодо відновлення порушених прав позивача.

Крім того, як вбачається із заяви представника позивача, він не підтримує позов в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, в задоволення позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 139, 243-246, 271-272, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Сумський Шлях, буд. 20, м. Дергачі, Харківська область, 62303, ЄДРПОУ 41430510) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (62303, Харківська область, місто Дергачі, вулиця Сумський Шлях, будинок 20) внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис щодо вилучення арешту (заборони відчужувати) всього рухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49565787, виданою 31.12.2015, видавник: ВДВС Золочівського РУЮ, зареєстрований 31.12.2015 11:36:54 за №15652023 реєстратором Харківської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи", Хорошиловою Тетяною Євгеніївною.

Зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (62303, Харківська область, місто Дергачі, вулиця Сумський Шлях, будинок 20) внести до Єдиного реєстру заборон відчуженим об`єктів нерухомого майна запис щодо вилучення арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, серія та номер: 44205832, виданої 07.08.2014, Відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області, зареєстрованого реєстратором Золочівського районного управління юстиції, Харківська області Богач Юлією Іванівною.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов