Ухвала

від 22.10.2020 по справі 824/105/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

22 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/105/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, про відстрочення виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка" (далі - заявник), звернулось в суд із заявою, в якій просить:

- відстрочити виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року по справі № справі № 824/105/20-а на 12 місяців, та податковий борг на загальну суму 1398075,13 грн строком на один рік до 17.08.2021 року.

В обґрунтування заяви зазначається, що позивач на даний момент має заборгованість по виплаті заробітної працівникам підприємства, на рахунках підприємства залишок коштів становить всього 31960,06 грн, а борг перед контролюючим органом становить 1398075,13 грн. Відтак вважає, що виконання рішення суду може призвести до зупинення рахунків підприємства, що призведе до неможливості виплачувати заробітну плату, виконання польотів та інше, що в результаті може призвести до банкрутства підприємства.

Представник ГУ ДПС у Чернівецькій області подано до суду заперечення на заяву, в обґрунтування якої останній зазначив, що платником податків не подано належних доказів існування обставин, наявність яких передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N 1235.

Вважає, що розстрочення виконання судового рішення має на меті захист інтересів боржника за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, однак не може бути направлене на уникнення останнього від належного виконання рішення. На підставі наведеного просив в задоволені заяви про розстрочення виконання судового рішення відмовити повністю.

В судовому засіданні представник заявника заяву про відстрочення/розстрочення судового рішення підтримав, з підстав викладених у ній, та просив суд її задовольнити, подавши при цьому заяву про розгляд клопотання в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви з підстав наведених у письмових запереченнях, подав до суду заяву про розгляд клопотання в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника заявника та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до висновку, що заява про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 129/1 Конституції України і стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 2 статті 378 КАС України передбачено, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до частини 4 статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналізуючи наведені вищі норми КАС України суд дійшов до висновку, що при вирішенні заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати те, що їх задоволення можливе лише у "виняткових випадках", які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, які ускладнюють або виключають можливість виконання рішення: відсутність коштів на рахунку, відсутність майна, стихійне лихо, інші обставини непереборної сили чи такі, настання яких не залежить від волі боржника. Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення у встановлений строк або роблять його неможливим.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. (п.100.1. ст.100 ПК України)

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно частини 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати суду докази в підтвердження того, що ускладнює виконання рішення у встановлений строк або робить його неможливим.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу заявник посилається на те, що підставою для подання даної заяви є скрутне фінансове становище заявника, зокрема не достатньо власних обігових коштів, заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам підприємства, в підтвердження чого надано дві довідки довільної форми від 20.08.2020 року № 04/409 та від 01.10.2020 року № 01-08/498, про наявну заборгованість перед працівниками, та про залишок коштів на розрахунковому рахунку в сумі 31960,06 грн. Однак, в зазначеній вище довідці не конкретизовано, для яких цілей та виплат призначений розрахунковий рахунок, не зазначено про наявність інших відкритих рахунків підприємства, крім того до матеріалів справи не надано виписку/довідку банку, про відсутність коштів. (а.с.117-128, а.с.129)

Отже, з досліджених судом матеріалів справи вбачається, що надані заявником докази не містять відомостей про відсутність коштів на рахунках, а також відсутність фінансових можливостей для погашення боргу, тощо.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення, суд враховує інтереси стягувача, на користь якого прийнято рішення від 17 липня 2020 року.

Так, питання розстрочення рішення суду знаходиться в площинні процесуального права. Разом з тим, наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору у межах спірних правовідносин та правової природи податкового боргу.

Відповідно до пункту 5.2. статті 5 Податкового кодексу України, (далі - ПК України) визначено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо підстав для розстрочення податкового боргу (п. 100.4 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п. 100.6, п.100.8 ПК України).

Наведене також узгоджується з аналогічними висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року справа №813/8842/13-а, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує у спірних правовідносинах.

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Суд зазначає, що заявником не було надано належних доказів, які б свідчили про те, що ним вживалися будь-які заходи, направлені на виконання даного судового рішення, зокрема, сплата боргу за розстроченням, звернення до контролюючого органу щодо розстрочення сплати даного боргу у спосіб, визначений ПК України. При цьому, необґрунтовано наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також підтвердження обставин з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

З огляду на наведе вище та з урахування встановлених обставин в справі, суд дійшов висновку, що заявник не навів достатніх аргументів винятковості обставин і доказів в підтвердження своєї заяви щодо розстрочення виконання судового рішення, а тому в її задоволенні слід відмовити повністю.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Чернівці імені Леоніда Каденюка", про розстрочення виконання рішення суду - відмовити повністю.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк