Постанова

від 22.10.2020 по справі 480/4372/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 р.Справа № 480/4372/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Бартош Н.С. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Кравченко Є.Д. м. Суми) від 25.08.2020 року (повний текст рішення складено 25.08.2020 р.) по справі №480/4372/20 за позовом ОСОБА_1 до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми); третя особа - Боромлянська сільська рада Тростянецького району Сумської області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач), третя особа - Боромлянська сільська рада Тросятнецького району Сумської області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Конєва Олександра Миколайовича про закінчення виконавчого провадження № 61930201 від 15.05.2020.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувану постанову, оскільки рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/3164/19 не було належним чином виконане боржником, а отже у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження. Позивач вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 61930201 від 15.05.2020 порушує його право на справедливий судовий захист та обов`язкове виконання рішень суду, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що державний виконавець виніс оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження без попереднього складання акта, що підписується сторонами виконавчого провадження, чим порушенні вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5. Крім того, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова не містить обґрунтування щодо встановлених фактів та подій, які підтверджували виконання боржником рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 р. № 480/3164/19.

Відповідно до ч.7 ст. 287 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

Позивач повідомлявся на номером телефону його представника.

Представник надав клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.

Відповідач повідомлявся на електронну адресу .

Надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

Третя особа повідомлявся на електронну адресу

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі № 480/3164/19, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до Боромлянської сільської ради Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Боромлянської сільської ради 33 сесії 08 скликання від 20.02.2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ". Зобов`язано Боромлянську сільську раду Тростянецького району Сумської області (42621, Сумська область, Тростянецький район, с. Боромля, вул. Сумська, 2, код ЄДРПОУ 04391693) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989) за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом. В іншій частині позову - відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 19.11.2019 № 480/3164/19 про зобов`язання Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989) за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

17.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою про примусове виконання зазначеного виконавчого листа (а.с. 11).

Постановою державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 28.04.2020 відкрито виконавче провадження № 61930201 з примусового виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 № 480/3164/19, надано боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 днів (а.с.12).

Боржником надано державному виконавцю рішення сорок другої сесії 08 скликання Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 24.12.2019, яким скасовано рішення 33 сесії 08 скликання від 20.02.2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ", та повторно винесено дане питання на розгляд сесії (а.с. 32), та надано рішення сорок другої сесії 08 скликання Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 24.12.2019, яким повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989 та відмовлено у наданні дозволу, оскільки дана земельна ділянка рішенням 42 сесії 08 скликання від 24.12.2019 запланована для проведення земельних торгів з продажу права оренди, укладено договір та сплачено аванс за розробку технічної документації (зворотній бік а.с. 32).

Постановою державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 15.05.2020 закінчено виконавче провадження № 61930201 на підставі п. 9 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із повним фактичним виконанням боржником рішення суду (а.с. 13).

Позивач не погодився з постановою про закінчення виконавчого провадження № 61930201 від 15.05.2020 та звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що спірна постанова про закінчення виконавчого провадження № 61930201, як рішення суб`єкта владних повноважень, відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнято обґрунтовано та з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статей 14, 370 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404).

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону крім іншого за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 40 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник надав державному виконавцю докази виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі № 480/3164/19, а саме рішення сорок другої сесії 08 скликання Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 24.12.2019, яким повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989 та відмовлено у наданні дозволу, оскільки дана земельна ділянка рішенням 42 сесії 08 скликання від 24.12.2019 запланована для проведення земельних торгів з продажу права оренди, укладено договір та сплачено аванс за розробку технічної документації (зворотній бік а.с. 32).

Таким чином, враховуючи зміст виконавчого листа по справі № 480/3164/19, який було надано на виконання, шляхом зобов`язання Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989) за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом, колегія судів вважає правильними висновки суду першої інстанції про виконання вказаного виконавчого листа від 19.11.2019 р., оскільки вказана заява позивача була повторно розглянута Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області та 24.12.2019 р. прийнято відповідне рішення про відмову у наданні дозволу, оскільки дана земельна ділянка рішенням 42 сесії 08 скликання від 24.12.2019 запланована для проведення земельних торгів з продажу права оренди, укладено договір та сплачено аванс за розробку технічної документації.

В свою чергу, незгода позивача з суттю прийнятого Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області рішення не може бути оцінена в розрізі правомірності (вмотивованості), з огляду на те, що вказане рішення сільської ради (відмова) не було предметом розгляду даної справи.

Отже, доводи позивача про те, що рішення Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області від 24.12.2019 р. не містить мотивованих підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які визначені ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, а тому не свідчить про повне виконання рішення суду, є необґрунтованими з підстав того, що належна оцінка вмотивованості прийнятого сільською радою рішення за результатами повторного розгляду заяви позивача не може бути надана в рамках розгляду цієї справи.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 р. по справі 823/651/17 (№ К/9901/21811/18).

З огляду на зазначене, державний виконавець відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, прийняв спірну постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 480/3164/19 від 19.11.2019 р.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року по справі № 480/4372/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Н.С. Бартош В.В. Катунов