Ухвала

від 22.10.2020 по справі 400/2919/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2919/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевчук О.А.

суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 р. у справі № 400/2919/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОБЛАСТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області , Державної фіскальної служби України 3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. позов задоволено.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Миколаївській області подали апеляційну скаргу. Також, до апеляційної скарги надано клолопотання про заміну відповідачів у справі на правонаступників.

Крім того, апелянтом надано клопотання про поновлення пропущеного строку. В обгрунтування клопотання зазначається, що апелянт не погодившись з рішенням суду 28.12.2019 року подали апеляційну скаргу з неухильним дотриманням строків, передбачених КАС України. До апеляційної скарги було додано платіжне доручення на суму 2 881,50 грн., однак, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 скаргу було залишено без руху та зобов`язано скаржника доплатити 2 881,50 грн. Скаржник звертався з клопотанням, у якому наголошував на практику Верховного Суду стосовно порядку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, де заявлено основну та похідну вимогу, однак, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою такі доводи та повернув апеляційну скаргу скаржнику ухвалою від 26.02.2020р. та, також, ухвалою повернув судовий збір, що вже був сплачений. Ця обставина унеможливила негайне звернення з повторною апеляційною скаргою з огляду на необхідність повторної сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно, для поновлення. Роз`яснено Головному управлінню ДПС у Миколаївській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Копію вищезазначеної ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДПС у Миколаївській області отримали електронною поштою 18.09.2020 року (а.с. 163-164), проте апелянтом не надано до суду клопотання про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно,.

Колегія суддів звертає увагу, що держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.

Крім того, пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2019 року апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2019р.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Також повернуто суддвий збір сплачений згідно платіжного доручення №3068 від 18.12.2019 р.

26.09.2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області повторно звернулись до суду з апеляційною скаргою рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. (апелянтом зазначена дата рішення 17.12.2019 р.).

При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою вперше надали платіжне доручення на суму 2 881,50 грн., однак, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 скаргу було залишено без руху та зобов`язано скаржника доплатити 2 881,50 грн.

Скаржник зазначає, на виконання вимог ухвали суду звертався з клопотанням, у якому наголошував на практику Верховного Суду стосовно порядку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, де заявлено основну та похідну вимогу, однак, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою такі доводи та повернув апеляційну скаргу скаржнику ухвалою від 26.02.2020р.

Однак, зазначені доводи апелянта колегією суддів не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у Миколаївській області на виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху не надавали жодних клопотань та пояснень щодо практики Верховного Суду стосовно порядку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, де заявлено основну та похідну вимогу, на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також, Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020р. повернуто судовий збір, що вже був сплачений, та зазначена обставина унеможливила негайне звернення з повторною апеляційною скаргою, з огляду на необхідність повторної сплати судового збору.

З цього приводу слід зазначити наступне, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 року апеляційну скаргу було повернуто, а повторна апеляційна скарга подана лише 26.08.2020 року, тобто через шість місяців після повернення апеляційної скарги, апелянта на протязі шести місяців будб-яких клопотань, зокрема щодо відстрочення, звільнення або розстрочення сплати судового збору до суду не надавав.

Таким чином, суд вважає, що поважних підстав неможливості звернутись до суду повторно з апеляційною скаргою з 26.02.2020 року суду не зазначено та відповідних доказів не надано.

Отже, наведені обставини свідчать про невжиття скаржником невідкладних заходів щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги, причини пропуску строку не зазначено.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії» , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, зазначений період часу, протягом якого відповідач не подавав апеляційну скаргу є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення, крім того, апелянтом не наведено об`єктивних підстав пропуску строку .

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 28.09.2020 р.

Станом на 22 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області не виконала вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 р., у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд. -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 р. відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Шевчук О.А. Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.