Рішення

від 19.10.2020 по справі 544/795/19

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/795/19

№ 2/544/26/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 жовтня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретарів - Костенко Т.В., Ралець О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборній, 41, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Каплинцівське про визнання договору оренди землі від 26.11.2014 недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у червні 2019 року звернувся до суду з позовом, який обґрунтував тим, що восени 2018 року, через матір він отримав примірник договору орен ди землі № б/н від 26.11.2014 року, зареєстрований 17.05.2018 року за № 26245267. Навесні 2019 року, розшукуючи необхідні йому документи, він побачив примірник цього договору оренди та при ознайомленні з текстом зрозумів, що начебто між ним, власником земельної ділянки загальною площею 3,8409 га з кадастровим номером 5323883200:00:008:0004, та ПАТ Каплинцівське було укладено договір оренди землі від 26.11.20014 року, акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно договору оренди землі 26.11.2014 року.

Вищезазначені документи не підписані однією із сторін - Орендодавцем, а тому слід вважати, що волевиявлення на укладення даного договору у останнього відсутнє. Підписи в договорі оренди землі від 26.11.2014 року, акті приймання-передачі земель ної ділянки в оренду та акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 26.11.2014 виконані не позивачем. Просив визнати договір оренди землі від 26.11.2014 року, зареєстрований 17.05.2018 року за № 26245267, укладений між ним та публічним акціонерним товариством Каплинцівське , акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно договору оренди землі 26.11.2014 року недійсними; повернути земельну ділянку площею 3,8409 га, яка належать йому на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за № 2-2302, від 05.11.2014 року, із незаконного володіння ПАТ Каплинцівське ; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 26.11.2014 року, заре єстрованого 17.05.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Андрущенко Фатімою Мурадівною, Комунальне підприємство Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради та стягнути на свою користь судові витрати.

У поданому ПАТ Каплинцівське відзиві відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними та недоведеними. Представником відповідача зазначено, що право оренди за даним Договором оренди від 26.11.2014 року, який було укладено у письмовій формі, було зареєстроване державним реєстратором КП Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради Андрущенко Ф. М. 17 травня 2018 року. Даний договір укладено на 7 (сім) років, тобто фактично до 17.05.2025 року. Таким чином, спірний договір оренди є вчиненим, чинним, не припиненим, не визнаним недійсним, і його правомірність презюмується згідно приписів ст.204 ЦК України. Твердження позивача про те, що оспорюваний Договір оренди землі ним не підписувався, а отже його укладення не відповідає вільному волевиявленню, є помилковим і не відповідає дійсності. З моменту укладення та реєстрації спірного Договору оренди і фактично до моменту подання позову, позивач отримував оренду плату від відповідача. Таким чином, позивач протягом 4 років приймав від відповідача виконання його обов`язків за договором оренди щодо сплати орендної плати, що свідчить про стійкий характер правовідносин, що склались між сторонами саме по оренді земельної ділянки по спірному договору оренди, а також про дійсні наміри та волевиявлення позивача на укладення такого договору оренди та досягнення сторонами відповідного юридичного наслідку. Отже, регулярне отримання позивачем орендної плати з 2015 року спростовує відсутність волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору оренди землі. Фактичне виконання умов договору протягом тривало періоду, протягом якого позивач був обізнаний з фактом існування і умовами договору оренди землі, суперечить принципу добросовісної поведінки . Очевидно, що поведінка позивача, який з 2015 року погоджувався з умовами договору оренди земельної ділянки, отримував орендну плату, ніяких дій щодо ініціювання розірвання договору не вчиняв, а згодом подав позов про визнання недійсним договору оренди землі на підставі відсутності його підпису на договорі, суперечить його попередній поведінці (отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісною. Крім того відсутність волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору оренди землі спростовує також факт переданням позивачем відповідачу копій правоустановлюючих документів на вищезазначену земельну ділянку, паспорту та РНОКПП саме для укладення договору землі.

Крім того, твердження позивача про те, що він дізнався про існування даного договору лише в листопаді 2018 року є необґрунтованим і нічим не підтвердженим.

Враховуючи викладені вище обставини щодо отримання позивачем орендної плати протягом 2015-2018 років, відповідач вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, за таких обставин просив суд застосувати строки спливу позовної давності.

Пропущення позивачем строку позовної давності підтверджується фактом отримання ним орендної плати з 2015 року, адже факт виплати орендної плати, яка виплачується виключно на підставі діючого договору оренди землі, і яка сплачувалася відповідачем на користь позивача та факт її прийняття протягом тривалого періоду свідчить про обізнаність позивача з умовами договору оренди землі, з його існуванням, а відтак і про його підписання.

Відповідач не погоджується з вимогами про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача документально не доведено понесені витрати на правову допомогу, а саме: надана копія квитанції є просто документом, який самостійно оформлений адвокатом з порушенням вимог, передбачених чинним законодавством, а не квитанцією до прибуткового касового ордера, яка по своїй суті є номерним документом суворої звітності і тому не може підтверджувати факт здійснення оплати. Вважає, що розмір витрат, зазначений адвокатом в орієнтовному попередньому розрахунку є абсолютно не співмірний зі складністю справи, вказані адвокатом 14 годин, які він начебто витратив на написання позовної заяви на неповних 5 аркушів взагалі є нічим не доведеним, крім того, адвокатом підготовлено два аналогічні позови, тому опрацьовувати два рази одну і ту саму законодавчу базу по 10 годин не було необхідності, до того ж обидві позовні заяви є майже ідентичними по формі та змісту, відтак, необґрунтованими вимоги про стягнення судових витрат.

У відповіді на відзив представник позивач зазначив, що до моменту отримання договору оренди землі від 26.11.2014 (листопад 2018 року) позивач був впевнений, що орендна плата виплачується по договору оренди землі, укладеного ще з його батьком, попереднім власником даної земельної ділянки. Отримання орендної плати в даному випадку не встановлює вільного волевиявлення та наміру на укладання договору оренди землі від 26.11.2014 року для позивача.

Наявність у орендаря (ПАТ Каплинцівське ) копій документів: паспорту, РНОКПП, правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може свідчити про волевиявлення на укладання договору оренди землі від 26.11.2014 року. Копії даних документів є, тільки їх можливо використати для підготовки проекту договору, на будь що інше. Підписи в договорі оренди землі від 26.11.2014 року, акті приймання-передачі земель ної ділянки в оренду та акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 26.11.2014 року виконані не позивачем. Ким виконано дані підписи не відомо.

Щодо тверджень відповідача про пропуск строку позовної давності вказав, що до позовної заяви про визнання договору оренди землі від 26.11.2014 року додано копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме май но про реєстрацію іншого речового права ( індексний номер витягу 124696865), згідно якого можливо чітко встановити дату, час державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 26.11.2014. Саме 17 травня 2018 року проведена державна реєстрація договору оренди землі від 26.11.2014 (через 3 роки 8 міс. з дати так званого вільного волевияв лення на укладання), після чого за загальною практикою примірники договорів оренди землі можуть бути надані орендодавцеві (так воно в даному випадку і відбувалось).

Майже 4 роки ПАТ Каплинцівське користувалось земельною ділянкою, яка належить позивачеві, загальною площею 3,8409 га з кадастровим номером 5323883200:00:008:0004 без правових підстав, має місце самовільне зайняття земельної ділянки, тобто будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Твердження представника адвоката Литвиненко Д.Г. в листі від 22.08.2019 року про відсутність підстави для стягнення витрат на правову допомогу є необґрунтованим у відповідності до норм чинного законодавства України.

Оплата послуг адвоката може бути здійснена як в безготівковій формі так і готівкою. Певних вимог до оформлення розрахункового документа адвокатами при оплаті послуг готівкою законодавство не містить. На практиці для таких цілей використовують квитанції про сплату грошових коштів, що підтверджують проведення готівкових розрахунків. В даному випадку квитанція № 07-06/11 від 11.06.2019 року про сплату грошових коштів (копія додана до позовної заяви позивача) відповідає в повному об`ємі вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Всі витрати на правничу допомогу зазначені у поданому позивачем розрахунку відповідають дійсності та є обґрунтованими.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити з підстав, викладених у письмових заявах по суті. Позивач додатково пояснив, що спірний договір та додатки до нього він не підписував, його примірник він отримав від своєї матері у листопаді 2018 року, але тільки навесні 2019 року ознайомився з його змістом і з`ясував, що хтось від його імені підписав цей договір, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав. До цього він отримував оренду плату від ПАТ Каплинцівське , оскільки вважав, що підприємство сплачує платежі за договором, що уклав його батько, який був власником земельної ділянки, яку позивач успадкував у 2014 році після смерті батька.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, державний реєстратор Андрущенко Ф.М. у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши позивача та його представника, оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,8409 га з кадастровим номером 5323883200:00:008:0004 на території Каплинцівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №2-2302 від 05.11.2014 (а.с.10, 12).

Відповідно до наданого позивачем та дослідженого в судовому засіданні примірника договору оренди землі б/н від 26.11.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Каплинцівське було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років. До договору долучені також акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно договору оренди землі 26.11.2014 (а.с.5-9).

Право оренди земельної ділянки за даним договором від 26.11.2014 року було зареєстроване державним реєстратором Комунального підприємства Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради Андрущенко Фатімою Мурадівною 17 травня 2018 року (номер запису 2624525267 ) (а.с.11).

При цьому, відповідно до змісту висновку судово-почеркознавчої експертизи, виконаної експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 31.07.2020 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі Від орендодавця____ у договорі оренди землі б/н від 26.11.2014 (кадастровий номер земельної ділянки 5323883200:00:008:0004, зареєстрований за №2624525267),акті приймання - передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі та акті визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) згідно договору оренди землі 26.11.2014, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 101-105).

Відповідно до змісту вимог ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При вирішенні вказаного спору судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду України в справі №145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, де зазначено, щопідписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, що узгоджується із висновками викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі№ 504/2864/13-ц(пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі, посилаюсь на те, що цей договір він не підписував, його умови не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки позивачу як власнику цієї ділянки, посилаючись на умови договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Та обставина, що позивач спірний договір не підписував та, відповідно, істотних умов цього договору не погоджував, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Доводи відповідача про те, що волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується фактом передання позивачем відповідачу копій правоустановлюючих документів на вищезазначену земельну ділянку, паспорту та РНОКПП саме для укладення договору оренди землі, є неспроможними та вказані обставини не можуть слугувати доказом укладення сторонами письмового договору, так як саме підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину. Не є доказом укладення сторонами спірного договору також отримання позивачем орендної плати протягом 2014-2018 років, оскільки відповідно до умов договору він набирає чинності з моменту його державної реєстрації, а передача земельної ділянки здійснюється у десятиденний строк з дня набрання чинності договором за актом приймання-передачі земельної ділянки. При цьому встановлено, що спірний договір був зареєстрований державним реєстратором 17.05.2018, крім того акт приймання-передачі земельної ділянки позивач не підписував.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 26.11.2014 суд відмовляє з тих підстав, що спірний договір є неукладеним, тому не може бути визнаний судом недійсним. Разом з тим, порушене відповідачем право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом задоволення вимоги позивача про повернення йому земельної ділянки.

Вимога про скасування державної реєстрації неукладеного договору оренди є похідною до вимоги про повернення позивачу земельної ділянки, і в цьому випадку обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації буде також ефективним. Задоволення цих позовних вимог забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Стосовно заявленого стороною відповідача клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача, то суд зазначає, що вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, визначена ст. 391 ЦК України як негаторний позов. При цьому до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Таким чином, поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати пов`язані із проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольнив дві позовні вимоги позивача немайнового характеру, то понесені ним судові витрати за ці вимоги підлягають відшкодуванню в сумі 1 536,80 грн. Враховуючи, що позовні вимоги позивача визначено задовольнити на 66,6%, то понесені позивачем судові витрати за проведення експертизи, вартість якої склала 10 205 грн, підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме, в сумі 6803,33 грн.

Судом встановлено, що правничу допомогу позивачу на підставі укладеного письмового договору від 07.06.2019 (а.с.17) надавав адвокат Кобзій Б.І., якому позивач оплатив його послуги в розмірі 20 400 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 20 400 грн, яка полягала у підготовці адвокатом до суду позовної заяви, інших процесуальних документів по справі, участь у судових засіданнях, є співрозмірними із складністю справи та наданими послугами адвоката, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката, суд також виходить із встановленого у договорі про надання правничої допомоги розміру таких витрат. Згідно умов договору розмір гонорару складається із суми вартості послуг, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, передбачену п.1.1 даного договору, яка полягає в попередньому опрацюванні законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини; підготовці процесуальних документів і становить 600 грн за одну годину робочого часу на стадії досудової підготовки справи і 1200 грн за одну годину представництва інтересів клієнта у суді цивільної юрисдикції (а.с.121-123).

Представник позивача виконав взяті на себе зобов`язання та надав позивачу визначену договором правничу допомогу, що підтверджується копіями договорів про надання правничої допомоги №07-06 від 07.06.2019, квитанціями №07-06/11 від 11.06.2019 та №07-06/15 від 19.10.2020 про сплату адвокату гонорару та актами прийому робіт від 11.06.2019 та 19.10.2020 (а.с. 18,124,126,127).

Враховуючи викладене, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позовні вимоги позивача визначено задовольнити на 66,6%, то понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 13 600 (20400*66,6%) грн.

Керуючись ст.ст. 13, 81,89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Каплинцівське про визнання договору оренди землі від 26.11.2014 недійсним - задовольнити частково.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Каплинцівське повернути із незаконного володіння позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,8409 га, кадастровий номер 5323883200:00:008:0004, яка належить йому на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №2-2302 від 05.11.2014.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 26.11.2014, зареєстрованого державним реєстратором КП Центр надання послуг та консультацій Гребдінківської районної ради Андрущенко Ф.М. 17.05.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (номер запису 26245267).

Стягнути із Публічного акціонерного товариства Каплинцівське (код ЄДРПОУ 05529308, юридична адреса 37030, с. Каплинці Пирятинського району Полтавської області) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: с. Каплинці Пирятинського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп в повернення сплаченого судового збору, 6803 (шість тисяч вісімсот три) грн 33 коп. витрат на проведення судової експертизи та 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги, а всього стягнути 21 940 (двадцять одну тисячу дев`ятсот сорок) грн 13 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 22.10.2020.

Головуюча - О. О. Сайко