Рішення

від 20.10.2020 по справі 709/1222/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/1222/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

за участі секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - відповідач-2) про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Позивач вчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову, що і змусило її звернутися до суду з вказаним позовом. На підставі викладеного, посилаючись на норми ЦК України, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на вказану земельну ділянку.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви в яких просили розгляд справи проводити за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Виходячи з приписів ст.ст. 43, 223, ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд постановив слухати справу за відсутності сторін, та враховуючи визнання позову відповідачами, ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач-2 є внуками, а відповідач-1 є дочкою померлого ОСОБА_4 , на підтвердження чого суду надано копії свідоцтв про народження від 22 липня 1981 року серії НОМЕР_1 (а.с. 27), та від 2 грудня 1957 року серії НОМЕР_2 (а.с. 5); витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 14 серпня 2012 року № 00010910257, згідно з яким позивач після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище ОСОБА_5 на шлюбне прізвище ОСОБА_5 (а.с. 6), та від 9 січня 2020 року № 00025157537, згідно з яким відповідач-1 після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище ОСОБА_5 на шлюбне прізвище ОСОБА_5 (а.с. 28).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 2 січня 2020 року серії НОМЕР_3 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та має ринкову вартість, відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 9 липня 2020 року, 29500,00 гривень (а.с. 18);

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га, кадастровий номер 7125180800:01:000:0466, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , і належала померлому згідно витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 5 червня 2020 року № НВ-7114487482020 на праві приватної власності (а.с. 11-12), та має ринкову вартість, відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 9 липня 2020 року, 20000,00 гривень (а.с. 17).

Згідно з п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 ЦПК) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Відповідно до довідки Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 17 серпня 2020 року № 747/02-44, виданої на підставі погосподарської книги № 9 (номер об`єкта погосподарського обліку № 809), за ОСОБА_4 числиться будинок та присадибна земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29).

Згідно з довідкою Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 2 січня 2020 року № 07/02-44, виданої на підставі погосподарської книги № 9 (номер об`єкта погосподарського обліку № 809), ОСОБА_4 дійсно був зареєстрований і постійно проживав одиноко за адресою: АДРЕСА_1 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30).

При цьому судом встановлено, що вказаний житловий будинок з надвірними спорудами закінчені будівництвом, що підтверджується даними технічного паспорту (а.с. 31-36).

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 1 жовтня 2020 року (вих. № 228/01-16) та доданих до нього документів, що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 51-53), після смерті ОСОБА_4 , позивач зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а відповідач-1 із заявою про відмову від прийняття належної їй частини спадкового майна, однак свідоцтв про право на спадщину не видавалось. Крім того, відповідно до наданої нотаріальною конторою інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 10 червня 2020 року № 60483775 вбачається, що є чинним заповіт складений ОСОБА_4 , що посвідчений 27 червня 2011 року Васютинською сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області, та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 83.

За вказаним заповітом спадкодавець заповів майно, що є предметом спору - будинок та присадибну земельну ділянку, своїй онуці ОСОБА_1 (а.с. 64).

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 29 липня 2020 року (вих. № 187/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_4 оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що в силу вимог пп. 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз`яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 10).

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок з надвірними спорудами, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

Разом з тим відповідач-1 відмовилася від прийняття обов`язкової частки у спадщині.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлені судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

У п.п. 10, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

В розумінні глави 12 ЦК України земельна ділянка як нерухоме майно є об`єктом цивільних прав.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку. Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування .

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачами позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги позицію відповідачів, грунтуючись на вищезазначених нормах права, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач прийняв спадщину у встановлений законом спосіб, а наданими суду доказами підтверджено її право на спадкування зазначеного майна та його належність на час смерті спадкодавцю.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 10, 11, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, що належало ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га, кадастровий номер 7125180800:01:000:0466, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя І.М. Кваша