Рішення

від 17.09.2020 по справі 759/8279/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8279/20

пр. № 2-а/759/230/20

17 вересня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві без участі сторін у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської митниці Дермитслужби (03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-а) про визнання незаконною та скасувати постанови про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

у травні 2020 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про порушення митних правил №0768/10000/20 від 14.05.2020, провадження у справі про порушення митних прави №0768/10000/20 від 14.05.2020 закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16.03.2020 Київською митницею Держмитслужби відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 0768/10000/20 через невірне зазначення кодів У KT ЗЕД, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України, після чого 14.05.2020 виконуючим обов`язки начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенком А.В. одноосібно розглянуто справу та винесено Постанову в справі про порушення митних правил № 0768/10000/20, яку позивач вважає незаконною та необгрунтованою, оскільки згідно ст. 257 Митною кодексу України позивачем були внесені всі відомості, які йому стали відомі на підставі отриманих супровідних документів та надані всі відповідні документи, а тому надання неправдивих відомостей, внесення неправдивої інформації, підробки, заміни або вчинення інших дій, які б підтверджували досягнення неправомірної мети вчинено не було, крім цього відповідно до Митного тарифу декларування товару було здійснено за кодом УКТ ЗЕД 0714909000 та 1106309000. В поясненнях до УКТ ЗЕД 0714909000 та 0714901800 визначено, що до цієї товарної позиції включаються бульби і коренеплоди з високим вмістом крохмалю та інуліну, які застосовуються в харчовій промисловості і виробництві промислових товарів: до цієї товарної позиції також включається серцеви на сагової пальми, а у деяких випадках бульби і коренеплоди безпосередньо застосовуються в іжу та на корм тварин, тобто обидва коди містяться в одному розділі під назвою інші . У зв`язку із тим, що даний товар раніше не завозився до України, що підтверджується наданою службовою запискою митного поста Київ-західний , рішення про визначення коду товару по ідентичним товаром не виносилось, виникли складнощі щодо правильного визначення коду, тому як перші шість цифр за якими визначається код УКТ ЗЕД є в обох кодах ідентичними коду встановленому в експортній декларації. Те саме стосується й кодів УКТ ЗЕД 1106309000 та 1106209000, а також вперше огляд зазанченого товару та фотофіксацію здійснено лише разом з митницею, після чого було зроблено експертне дослідження, надіслано повідомлення декларанту та отримувачу товару стосовно надання додаткової інформації та документів, які були надані, використана інформація виробника з мережи інтернет та додаткові роз`яснення до УКТ ЗЕД, на підставі чого вже прийняте рішення про зміну кодів, одразу після отримання рішення про визначення коду товарів підприємством була сплачена на митницю необхідна сума для митного оформлення у розмірі, що-перевищує необхідну різницю, зокрема 56500 грн 00 коп. Після проведення оплати та отримання товару ще протягом місяця відповідачем розглядалось питання щодо ввезення аналогічного товару, було зроблено розрахунок платежів, який виявився меншим ніж було сплачено декларантом, зокрема виходячи з інформації, яка міститься у службовій записці Митного посту Київ-західний в якій зазначено, що сума недобору може скласти 51255 грн 41 коп., також проводилось дослідження щодо вирішення складності питання та встановлення факту попереднього ввезення аналогічного товару на територію України. Відповідачем було встановлено, що аналогічний товар не ввозився. Вже після проведення всіх вищезазначених дій була видана картка відмови, зокрема 16.03.2020 відповідно до якої, різниця митних платежів у розмірі 51255 грн 41 коп. була сплачена, попередню декларацію було відкликано. У наданій картці відмови було роз`яснено вимоги на підставі яких буде прийнята декларація, а саме про можливість повторного декларування із зазначенням кодів, які були встановлені класифікаційним рішенням від 04.03.2020, що й було зроблено позивачем. Тобто, будь-яких передумов для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було. На момент складення Протоколу, всі підстави які слугували для цього були усунуті самостійно декларантом, що підтверджує відсутність будь-якого умислу на вчинення неправомірних дій. На заяву позивача про відкликання митної декларації відповідач жодним чином не відреагував що також є неприпустимим та порушує вимоги статті 269 МК України.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 28.05.2020 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 109).

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

05.08.2020 представником позивача надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому Київська митниця Держмитслужби не погоджується із викладеними доводами, вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав того, що відповідно до службової записки митного поста Київ-Західний від 11.03.2020 № 7.8-28.1-10/420, враховуючи зміну коду УКТ ЗЕД, різниця несплачених митних платежів за МД від 02.03.2020 № UA100020/2020/017696 становить 51255 грн 41 коп. У своїх поясненнях декларант - ОСОБА_1 зазначив, що він погоджується з рішенням Київської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 04.03.2020 № KT-UA100020-0041-2020 та із пояснення до УКТ ЗЕД до товарної категорії 07149018, яка включає бульбоплоди чуфи (Cyperus esculentus) . На вказані дані, він не звернув уваги, а керувався даними, зазначеними в експортній декларації, таким чином, в діях керівника (декларанта) ПП ФАЦЕЛИЯ (ЄДРПОУ 25335204), наявні ознаки порушення митних правил, а саме: заявления в митній декларації від 02.03.2020 № UA100020/2020/017696, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів, чи зменшення їх розміру, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту, неправдивих відомостей спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, крмі цього позивач зазначено, щл труднощі із класифікацією товару виникли через те, що раніше вказанйи товар не завозився до України і були відсутні рішення по ідентичним товарам, про що зазначено у службовій записці митного поста Київ-Західний Київської митниці Держмитслужби, проте жодним чином не згадує той факт, що Митним кодексом України передбачено право отримати попереднє рішення щодо класифікації товару, таким чином, у випадку добросовісного та належного виконання своїх обов`язків, ОСОБА_1 мав можливість скористатись наданим законом правом (ст. 23 МК України) на одержання попереднього рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД, з метою попередження вчинення правопорушення крмі цього, що сплата митних платежів в повному обсязі, не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а те що сплата відбулась внаслідок виконання обов`язків декларанта ОСОБА_1 , визначених у ст. 266 МК України, та не звільняє від відповідальності за вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, вчинених при декларуванні товарів, що стосується відкликання митної декларації, то відповідно до ч. 5 ст. 269 МК України відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму. Відповідно до постанови КМУ від 21.052012 р. № 450 Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій (із змінами та доповненнями), зокрема п. 34 Порядку внесення змін до митної декларації та її відкликання 34 не дозволяється: внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено). Щодо проведеного митним органом митного огляду товару та його фотофіксації відповідачу не зрозуміла позиціяп щодо даної форми митного контролю, яка проведене відповідно до вимог ст. 336 МК України, порядок проведення митного огляду перебачено ст. 338 МК України, щодо бажання декларанта на проведення огляду до митного оформлення, то відповідно до п. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, таким чином, перед декларуванням товару, з метою перевірки товару, взяття проб та зразків, враховуючи, що декларант мав сумніви щодо класифікації товару, ОСОБА_1 мав можливість скористатись наданим законом правом, отже, матеріалами справи встановлено, що Позивач із заявою щодо отримання попереднього рішення щодо класифікації товару за УКТ ЗЕД. відповідно до ст. 23 МК України, та проведення фізичного огляду товару, відповідно ст. 266 МК України, до митниці не звертався, а тому з метою належного виконання своїх обов`язків, щодо декларування товарів позивачем не вчинено жодних дій, передбачених МК України.

14.08.2020 позиваечм по справі родано відповідь на відзив в якому він зазаначив, що в його діях відсутня як об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тому як додних недостровірних відомостей, які б передували визначенню коду позивачем вчинено не було, що підтвердужється відсутністю таких фактів у протоколі та постанові про порушення митних правил, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.03.2020 Київською митницею Держмитслужби відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №0768/10000/20, оскільки в діях керівника (декларанта) ПП Фацелия (код ЄДРПОУ 25335204) ОСОБА_1 спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту, наявні ознаки порушення митних прави, передбачених ст. 485 Митного кодексу України (а.с. 8-13)

14.05.2020 виконуючим обов`язки начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенком Антоном Володимировичем винесено Постанову в справі про порушення митних правил № 0768/10000/20 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушеня мтних правил, передабченого ст. 485 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 153766 грн 23 коп., яке складає 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (а.с. 14-18).

Постановою від 14.05.2020 справі про порушення митних правил № 0768/10000/20 встанволено, що 02.03.2020 до зони митного контролю Київської міської митниці ДФС, митного поста Київ-Західний (м. Київ, вул. Малинська, 20), автомобільним транспортом з р.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 був доставлений вантаж тигровий горіх, борошно, крупа тигрового горіху та екстракт тигрового горіху , загальною вагою брутто 5249 кг, нетто - 5 104 кг, одержувачем якого виступало TOB PIA ГРУПП (код ЄДРПОУ 40204308).

На підставі договору про надання послуг митного брокера від 05.07.2017 № 5/07 укладеного між ПП Фацелия та ТОВ PIA ГРУПП (а.с. 35-37) шляхом електронного декларування до відділу митного оформлення № 1 митного поста Київ-Західний подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA100020/2020/017696, в якій товар № 1 заявлений як: Тигровий горіх: тигровий горіх стандарт 8-12 мм у мішках по 25 кг - 1500 кг; Тигровий горіх суміш б-25мм у мішках по 25 кг - 1500 кг; тигровий горіх 12-25мм у мішках по 25 кг - 1500 кг; призначений для використапня у якості приманок для спортивної рибалки та задекларовано за кодом згідно з YKT ЗЕД 0714909000 (ставка мита - 0%) товар № 3 заявлений як: Борошно, крупи та порошок з тигрового горіху: тигровий горіх у мішках по 25 кг - 250 кг, тигровий горіх крупа у мішках по 25 кг - 250 кг; призначений для використання у якості приманок для спортивной рибалки та задекларовано за кодом згідно з YKT ЗЕД 1106309000 (ставка мита - 15%).

Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 10.12.2019 № 1, укладений між TOB PIA ГРУПП (Україна) та компанією JB NATURAL FOODS. S.L. (Ctra. Barcelona, 4846530 Puzol Valencia, Іспанія); інвойс від 07.01.2020 № 003; CMR від 14.02.2020 У 733124-А; технічна документація (стікери з маркуванням товарів); інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, документи, які зазначені в гр. 44 МД. Відправником товарів виступала компанія JB NATURAL FOODS, S.L. (Іспанія).

Згідно з інвойсом від 07.01.2020 № 003 (пункти 1-5) фактурна вартість вказаних товарів становить 6942 евро (EUR) 50 центів (а.с. 46).

04.03.2020 відділом митного оформлення №1 митного поста Київ-Західний Київської митниці Держмигслужби винесено рішення про визначення коду товару № КТ- UA100020-0041-2020, відповідно до якого товар № 1 повинен декларуватися як Бульбоплоди тигрового горіху (Cyperus esculentus, чуфа земляний мигдаль ) розміром 8-12 мм, 12-25 мм, 6-25 мм. за кодом згідно з YKT ЗЕД 0714901 800 (ставка мита - 20 %); товар №3 повинен декларуватися як Борошно та крупа пегранульовані, отримані шляхом подрібнення бульбоплодів тигрового горіху (Cyperus esculentus-, чуфа земляний мигдаль ) за кодом згідно з YKT ЗЕД 1106209000 (ставка мита - 20%) (а.с. 76).

Відповідно до службової записки митного поста Київ-Західний від 11.03.2020 № 7.8-28.1-10/420 враховуючи зміну коду YKT ЗЕД, різниця несплачених митних платежів за МД від 02.03.2020 № UA100020/2020/017696 становить 51255 грн 41 коп. (а.с. 66).

Зазначена сума була сплачена підприємством-отримувачем товару, що підтверджуєтьсяплатіжним дорученням №2304 від 04.03.2020 у розмірі 56500 грн 00 коп. (а.с. 78).

Відповідно до Митного тарифу декларування товару було здійснено за кодом УКТ ЗЕД 0714909000 та 1106309000 (а.с. 67, 68).

У поясненнях до УКТ ЗЕД 0714909000 та 0714901800 визначено, що до цієї товарної позиції включаються бульби і коренеплоди з високим вмістом крохмалю та інуліну, які застосовуються в харчовій промисловості і виробництві промислових товарів: до цієї товарної позиції також включається серцеви на сагової пальми. У деяких випадках бульби і коренеплоди безпосередньо застосовуються в іжу та на корм тварин. Тобто обидва коди містяться в одному розділі під назвою інші (а.с. 64).

Згідно службової записки Київської митниці держмитслужби, інформація щодо оскарження рішення про визначення коду товару від 04.03.2020 №КТ-UA100020-0041-2020 в управлінні контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень відсутня, інформація про попередні митні оформлення аналогічного твоару за кодом УКТЗЕД заявленим декларантом, відсутня (а.с. 73).

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція статті 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу.

Відповідно до ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 5 статті 265 МК України передбачено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом.

Зокрема, відповідно до п.п. а, г п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, до декларації декларантом вносяться відомості про найменування, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.

Позивачем в митній декларації у вказаний опис товару, в тому числі згідно із товаросупровідними документами. Отже, позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідних для класифікації товару, оскільки при визначенні митницею коду товару були використані товаросупровідні документи, надані позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Тому, здійснення такого контрою є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Частиною 6 ст. 69 МК України імперативно встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

За змістом ст.485 МК України передбачає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06.06.2018 по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що заявлення в митній декларації відомостей щодо коду товару за УКТ ЗЕД, було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію. Відтак, у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст. 485 МК України відповідальність.

Крім того, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. Тобто, у позивача був відсутній умисел на внесення неправдивих відомостей щодо коду товару за УКТ ЗЕД, зазначеного в декларації, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 485 МК України.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 МК України митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

За приписами статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Положеннями ст. 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно ч. 1 ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга статті 67 Митного кодексу України).

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, результатів лабораторних досліджень конкретного товару, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет.

Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

Згідно Правила 3 Основних правил інтерпретації у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Правило 4 Основних правил інтерпретації визначає, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

В силу Правила 6 Основних правил інтерпретації для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Разом з тим, судом встановлено, що огляд товару та фотофіксацію здійснено лише разом з митницею, після чого було зроблено експертне дослідження, надіслано повідомлення декларанту та отримувачу товару стосовно надання додаткової інформації та документів, які були надані, використана інформація виробника з мережи інтернет та додаткові роз`яснення до УКТ ЗЕД на підставі чого вже прийняте рішення про зміну кодів.

Згідно ч 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При цьому, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевказані обставини встановлені судом, оцінивши всі зібрані докази по справі, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил відбулося без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення його вини, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 69, 257, 264, 485, 489, 498 МК України, 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської митниці Дермитслужби (03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-а) про визнання незаконною та скасувати постанови про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0768/10000/20 від 14.05.2020 винесену в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенко А.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Провадження в справі про порушення митних правил №0768/10000/20 від 14.05.2020 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 24.09.2020.